Вирок № 9338396, 21.04.2010, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 1-112/10

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Ковель 21 квітня 2010 року

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Лесика В.О.

при секретарі Федорук Г.Б.

з участю прокурора Склезя М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ковелі справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Рівне, росіянина, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, не працюючого, військовозобовязаного, мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 24.11.1999 року Ковельським міським судом за ч.3 ст.83 КК України ( в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст.45 КК., постановою Ковельського міського суду від 11.01.2001 року направлений в місця позбавлення волі;

- 19.03.2001 року Ковельським міським судом за ч.1 ст.178 , ст.43 КК України( в редакції 1960 року) до 3 років 3 місяців позбавлення волі;

- 23.03.2007 року Ковельським міськрайонним судом за ч.2 ст.186 КК УКраїни до 4 років позбавлення волі, постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 03.09.2009 року звільнений умовно-достроково від невідбутої частини покарання строком на 1 рік 3 місяці 4 дні.

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.1 ст.263 КК України

встановив :

підсудний ОСОБА_1 30 грудня 2009 року близько 06.00 год. ранку, знаходячись в квартирі по АДРЕСА_2 , перебуваючи в стані алкогольного спяніння, скористувавшись неуважністю потерпілої та її станом алкогольного спяніння, повторно таємно викрав ноутбук «ASUS A9RP» з сумкою та компютерною мишкою загальною вартістю 5000 грн., два компакт диски формату DVD-R і CD-RW вартістю 2 грн. кожний та жіночу дублянку вартістю 3000 грн., заподіявши потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 8004 грн.

В судовому засіданні підсудний свою вину у скоєнні інкримінованого злочину визнав повністю і по суті предявленого обвинувачення показав, що з потерпілою ОСОБА_2 познайомився випадково разом вживали спиртні напої. Після чого з вечора 29.12.2009 до ранку 30 грудня 2009 року разом з іншими знайомими продовжили вживати спиртні напої в кімнаті гуртожитку, де проживає потерпіла. Скориставшись неуважністю потерпілої та її станом алкогольного спяніння, непомітно викрав ноутбук, поклав його в сумку, яка була поряд, та жіночу дублянку, яку накинув на плечі знайомої ОСОБА_3, а потім, тримаючи ноутбук в руках, вийшов з будинку. Викрадену дублянку залишив ОСОБА_3, а ноутбук передав на зберігання ОСОБА_4, який в свою чергу відніс його своєму знайомому, який проживає по АДРЕСА_3. В скоєному щиро розкаюється.

Крім визнання своєї вини самим підсудним, його винність у вчиненні вказаного злочину повністю доведена зібраними та дослідженими в судовому засіданні обєктивними доказами, і зокрема:

- протоколом вилучення, відповідно до якого 06.01.2010 року працівниками міліції вилучено у ОСОБА_5 ноутбук «ASUS A9RP» з сумкою та двома компакт дисками (а.с.13),

- протоколом вилучення, у відповідності з яким працівниками міліції вилучено у мешканки м.Ковель ОСОБА_3 жіночу дублянку коричневого кольору

( а.с. 21),

- показаннями свідка ОСОБА_3, яка в судовому засіданні підтвердила показання підсудного в тій частині, що коли вони перебували у потерпілої, то підсудний одягнув на неї дублянку потерпілої, сказавши, що їй подарунок. Вона не заперечувала, оскільки перебувала в стані алкогольного спяніння. Через деякий час вона помітила, як підсудний зайшовши в іншу кімнату, виніс чорну сумку, як пізніше дізналась, там був ноутбук. Викрадену таким чином дублянку вона повернула працівникам міліції.

- показаннями свідка ОСОБА_5, який показав, що вранці 30 грудня 2009 року ОСОБА_4 разом із знайомими приніс та залишив на зберігання ноутбук. Пізніше цей ноутбук був вилучений працівниками міліції

- протоколом усної заяви від 06.01.2010 року, відповідно до якої потерпіла ОСОБА_2 повідомила працівникам міліції про викрадення з її кімнати в ніч на 30 грудня 2009 року ноутбука та дублянки (а.с. 11).

Таким чином, аналізуючи досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність факту скоєння підсудним злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна вчинене повторно.

Органами досудового слідства додатково підсудному інкриміновано в обвинувачення скоєння злочину передбаченого ч.1 ст.263 КК України, тобто незаконне придбання, носіння та зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

Зазначене обвинувачення не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні , а тому підсудного за вказаною статтею слід виправдати з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.263 КК України кримінальній відповідальності підлягають особи, які без передбаченого законом дозволу незаконно придбали, носили, зберігали вибухові речовини. З субєктивної сторони цей злочин може бути вчинений лише з прямим умислом.

Допитаний в судовому засіданні підсудний з цього приводу показав, що приблизно в кінці жовтня 2009 року проходячи повз гаражного масиву по вул.Грибоєдова в м.Ковелі, випадково виявив пакет чорного кольору, в якому знаходилась коробка сталевого кольору, а в ній поміщена тверда речовина сірого кольору, схожа на господарське мило, а тому зазначені предмети він відніс до дому та зберігав у ванній кімнаті, вважаючи, що це господарське мило. Про те, що в дійсності це вибухова речовина дізнався лише від працівників міліції після її вилучення.

Аналогічні показання були дані підсудним і на досудовому слідстві (а.с. 141-142).

Послідовність та обєктивність показань підсудного підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які показали, що під час обшуку в квартирі підсудного було виявлено тверду речовину сірого кольору, схожу на господарське мило. Тоді ж підсудний ствердив, що це господарське мило і просив його не вилучати.

Відповідно до висновку вибухотехнічної експертизи, предявлена на дослідження речовина на основі тротилу та нітрату амонію, при використанні електродетонатора у якості засобу ініціювання вибуху, до вибуху не придатна. ( а.с. 84-86)

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність в діях підсудного даного складу злочину.

При визначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та помякшують покарання.

До помякшуючих покарання обставин суд відносить - визнання підсудним своєї вини та щире каяття.

До обтяжуючих обставин - вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд приймає до уваги також :

- відшкодування потерпілій шкоди в повному обсязі;

- поведінку потерпілої, що передувала злочину;

- сімейних стан підсудного, його характеристику.

Вироком Ковельського міськрайонного суду від 23.03.2007 року ОСОБА_1 засуджено за ч.2 ст.186 КК України до чотирьох років позбавлення волі. Постановою Бердичівського міськрайонного суду від 03.09.2009 року він був звільнений умовно-достроково від невідбутої частини покарання строком на 1 рік 3 місяці 4 дні, а тому покарання ОСОБА_1 слід обрати з врахуванням вищезазначеного вироку та постанови суду.

Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст.81 КПК України.

Що стусається судових витрат, то суд вважає необхідним стягнути з підсудного вартість фізико-хімічної та вибуховотехнічної експертизи та не стягувати вартість вибуховотехнічного дослідження (висновок спеціаліста).

Керуючись ст. ст. 323,324 КПК України, суд

засудив :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Виправдати ОСОБА_1 за ст. 263 ч.1 КК України за відсутністю в діях особи складу злочину.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за новим вироком, невідбутої частини покарання за вироком Ковельського міськрайонного суду від 23.03.2007 року 6 місяців , остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі на строк три роки шість місяців.

Строк відбування покарання рахувати з дня затримання, тобто з 28.01.2010 року.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню утримання під вартою.

Речові докази по справі : ноутбук «ASUS A9RP», два компакт диска, жіночу дублянку, що знаходять на зберіганні потерпілої ОСОБА_2 залишити у власності останньої.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі НДЕКЦ при УМВС України у Волинській області р/р 31256272210012 в УДК у Волинській області, МФО 803014, ЄДРПОУ 25574908, призначення платежу « експертиза № 6» - 891,84 грн. та по призначенню платежу «за вибухотехнічне дослідження» - 234,60 грн.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з дня отримання копії вироку.

ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/ В.О.ЛЕСИК

З оригіналом згідно:

СУДДЯ КОВЕЛЬСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В.О.ЛЕСИК