Вирок № 93383927, 08.12.2020, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/1586/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого Гал Л. Л., за участю секретаря Адамчо К.С., перекладача Агеєнко О.В., прокурора Костура Р.В., захисника Пуканич Е.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018070060000522 від 29.06.2018 року, яке поступило з обвинувальним актом, по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Берегове, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, непрацюючого, раніше не судимого,

за ч. 2 ст. 345 КК України,

встановив:

28 червня 2018 року близько 17:20 години ОСОБА_1 , перебуваючи в прикордонній смузі біля прикордонного знаку №144 на території Бадалівської сільської ради, Берегівського району, на відстані 50 метрів від лінії державного кордону України, та 1000 метрів від населеного пункту Бадалово, Берегівського району, при здійсненні військовослужбовцями Мукачівського прикордонного загону ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як працівниками правоохоронного органу, заходів щодо охорони державного кордону України, вчинив щодо військовослужбовця ОСОБА_2 погрозу насильством, фізичною розправою та умисно наніс легке тілесне ушкодження у зв`язку із виконанням ним своїх обов`язків щодо охорони державного кордону.

Так, 28 червня 2018 року близько 17:20 години групою прикордонного наряду Мукачівського прикордонного наряду у складі старшого прапорщика ОСОБА_2 та прапорщика ОСОБА_3 при здійсненні охорони державного кордону, згідно Розпорядження №140 від 22.06.2018 року начальника Мукачівського прикордонного загону, на напрямку ділянки відповідальності прикордонного знаку №144, на відстані 1000 метрів від населеного пункту Бадалово, Берегівського району, було помічено автомобіль марки «УАЗ», державний номерний знак « НОМЕР_1 », який рухався у бік державного кордону та зупинився у контрольно-слідовій смузі. При наближенні прикордонного наряду у складі старшого прапорщика ОСОБА_2 та прапорщика ОСОБА_3 до вказаного автомобіля, який зупинився на відстані близько 50 метрів від лінії державного кордону України у контрольно-слідовій смузі, ними було виявлено громадянина ОСОБА_1 , який в порушення ст.ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України», перебував у контрольно-слідовій смузі та при наближенні наряду, намагався втекти. На законні вимоги зупинитися та застосування пристрою для відстрілу гумових куль «Форт 12Р» працівниками прикордонного наряду, які представлялися, були одягнуті у формений одяг та виконували службові обов`язки, ОСОБА_1 не реагував та, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, умисно погрожував насильством та фізичною розправою, виражався нецензурною лайкою та вчинив активний фізичний опір, що виразився в активній фізичній протидії під час здійснення службових обов`язків військовослужбовцем ОСОБА_2 , який згідно Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» відноситься до працівника правоохоронного органу з охорони державного кордону України.

При затриманні військовослужбовцем ОСОБА_2 громадянина ОСОБА_1 , останній умисно наніс один удар рукою по правій руці ОСОБА_2 , внаслідок чого вибив з його руки засіб для відстрілу гумових куль «Форт 12», після чого обхопив його двома руками за тулуб та повалив на землю, де продовжив чинити активний опір при затриманні, чим самим, заподіяв ОСОБА_2 , під час виконання ним службових обов`язків, тілесні ушкодження у вигляді завиваючого садна тильної поверхні 5-го правого п`ясного - фалангового суглобу, які відносяться до легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров`я.

На думку суду обвинуваченого ОСОБА_1 слід визнати винним у кримінальному правопорушенні за ч. 2 ст. 345 КК України, як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Доказами на підтвердження встановлених обставин є наступне.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину не визнав і показав, що 27 червня 2018 року близько 17:30 години він вирішив оглянути урожай на його земельній ділянці, яка знаходиться неподалік державного кордону, а саме близько 500 метрів від прикордонної смуги. При собі він мав 1 літр пива, який випив на полі. Після цього, повертаючись додому в с. Бадалово, на переході через дамбу він побачив автомобіль «УАЗ» з затемненими вікнами. Водій вказаного автомобіля попросив його показати, де знаходиться перехід до «зеленого кордону», за що, як він думав, йому дадуть винагороду. На вказану пропозицію він погодився, тому що був випивши, та оскільки в автомобілі знаходилось багато людей, він сів на багажник. Також, обвинувачений показав, що на даху автомобіля був надувний човен та дерев`яний місток. Далі, коли вони прибули на місце, вказані особи випакували із даху машини човен та місток і кудись пішли, а його залишили біля вказаних речей, при цьому двері автомобіля залишили відчиненими.

В подальшому, його раптово вдарив ногою у спину потерпілий ОСОБА_2 , тому він впав на землю, а коли піднявся, то побачив, що ОСОБА_2 намагається вдарити його, а іншою рукою зробив попереджувальний постріл. Для того, щоб ОСОБА_2 не вдарив його знову, він почав тримати його руку, але останній ударив його рукою, в якій тримав пістолет, в обличчя і він, ОСОБА_1 , отримав рвану рану обличчя, після чого втратив свідомість. В той момент, коли вони боролись із ОСОБА_2 на землі, до них підбіг колега останнього та допоміг одягнути на нього, ОСОБА_1 , кайданки. При цьому, обвинувачений показав, що бачив як ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були у форменому одязі із зеленими накидками.

Місце боротьби було безпосередньо до 50 метрів до державного кордону. Під час боротьби із прикордонником, він, обвинувачений, дійсно виражався нецензурними словами, але факт погрози заперечив. Як зазначив, обвинувачений, він себе захищав від прикордонника, оскільки раніше не було такого, щоб прикордонник нападав на місцевого мешканця. Також, ОСОБА_1 показав, що пістолет із рук ОСОБА_2 він не вибивав, а той випав сам у останнього із руки.

При цьому, не визнаючи свою вину, обвинувачений ОСОБА_1 підтвердив, що ОСОБА_2 під час нанесення йому удару крикнув «Стій прикордонна служба!». Однак, через те, що боротьба відбувалась декілька секунд, він не міг зрозуміти, що перед ним прикордонник, який виконує службові обов`язки.

При цьому, обвинувачений ОСОБА_1 не міг чітко пояснити чому він чинив опір, а не здався при затриманні.

Не дивлячись на заперечення обвинуваченим ОСОБА_1 вини, вона повністю доведена наступним.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 показав, що 28 червня 2018 року по наказу командира Мукачівського прикордонного загону він висунувся до ділянки прикордонного знаку № 144. Так, близько 17:30 години він побачив осіб, які рухались в сторону державного кордону і по телефону говорили на угорській мові. Також, там він побачив автомобіль марки «УАЗ», на бампері якого тримались двоє осіб, та який під`їхав до КСП (котрольно-смугової полоси). На вказаному автомобілі знаходився надувний човен та дерев`яний місток. Підійшовши до автомобіля він побачив як двоє осіб вивантажували чорні пакунки-коробки, в яких, як згодом з`ясувалось, були сигарети. Однією із даних осіб був обвинувачений ОСОБА_1 .. Для зупинення протиправних дій вказаних осіб він дав молодшому в наряді ОСОБА_3 команду заходити з іншої сторони, а сам закричав «Стій, прикордонний наряд!». Після цього, вказані особи покидали пакунки і вдались до втечі, у зв`язку з чим він зробив попереджувальний постріл та наздогнав ОСОБА_1 , якого схопив ззаду за праве плече. На вказану дію ОСОБА_1 кричав «відпусти», однак він, ОСОБА_2 , попередив, щоб той заспокоївся, бо інакше буде гірше. В цей момент ОСОБА_1 повернувся до нього і вибив пістолет з його рук, пішов на нього і схопив за тулуб, в результаті чого вони почали падати на землю. В момент, коли ОСОБА_1 вибив у нього пістолет, він відчув біль у руці, а після падіння - біль у шийному хребті. На місці, на яке вони впали, нещодавно були вирізані кущі, а тому там знаходилось багато гострих стебельців. Оскільки він розумів, що ОСОБА_1 не здається, він застосував бойовий прийом і намагався завернути його руки за спину. Одразу вдягнути кайданки на обидві руки ОСОБА_1 він не міг, тому коли прибіг ОСОБА_3 , який не зміг наздогнати іншу особу, останній допоміг одягнути на ОСОБА_1 кайданки і на іншу руку. Крім цього, ОСОБА_2 зазначив, що весь цей час ОСОБА_1 погрожував, що їх поб`ють і так це не лишать та із кущів, які знаходились неподалік, інші особи також погрожували їм.

Після затримання, ОСОБА_1 повідомив, що не розуміє українську мову, але до цього погрожував їм на українській мові. Про затримання ОСОБА_1 він доповів керівництву по телефону.

При цьому, потерпілий ОСОБА_2 заперечив той факт, що він наносив удар ногою обвинуваченому ОСОБА_1 та пістолетом удар в обличчя останнього.

Також, ОСОБА_2 показав, що після вказаних подій він звертався до Берегівської лікарні за меддопомогою та після цього ходив на лікування.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 показав, що 28 червня 2018 року за наказом був відряджений на охорону державного кордону в с. Бадалово із старшим наряду ОСОБА_2 .. Так, вони побачили двох осіб, які ходили по дамбі, а потім автомобіль на якому був переносний місток, надутий човен, тому вони направились до цих осіб для їх затримання. Далі, коли вони підійшли до автомобіля ОСОБА_2 крикнув «Стій, прикордонна служба!». В цей момент одна особа випаковувала коробку, в якій були сигарети, коли ці особи побачили їх, прикордонників, то почали тікати в різні сторони, і він почув попереджувальний постріл. Так, він побіг за однією особою вправо, а старший наряду ОСОБА_2 побіг за іншою особою, з якою вони потім схопились у боротьбі. Оскільки він не зміг наздогнати особу, то повернувся до ОСОБА_2 якому допоміг одягти кайданки на ОСОБА_1 .. На його думку, якщо б він не допоміг ОСОБА_2 одягти кайданки на обвинуваченого, то останній міг втекти. Також, ОСОБА_3 зазначив, що коли він прибіг до ОСОБА_2 на допомогу, то пістолет вже лежав на землі, та як повідомив йому ОСОБА_2 - ОСОБА_1 вибив у нього з рук пістолет. Під час затримання ОСОБА_1 вимагав від них, щоб ті його відпустили, при цьому виражався в їх сторону нецензурними словами.

Крім цього, ОСОБА_3 підтвердив, що вони з ОСОБА_2 були у форменому одязі та після вказаних подій ОСОБА_2 звертався за медичною допомогою у зв`язку з отриманням тілесних ушкоджень.

Крім того, доказами вини у вчиненні обвинуваченим злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України є наступне.

Згідно наказу начальника 27 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 215-ос від 10.10.2016 року старшого прапорщика ОСОБА_2 призначено на рівну посаду інспектора прикордонної служби 1 категорії-начальника 1 відділення інспекторів прикордонної служби мобільної прикордонної застави "Мукачеве", ВОС-110946Р-342, звільнивши з посади інспектора прикордонної служби 1 категорії-снайпера 2 відділення інспекторів прикордонної служби мобільної прикордонної застави "Мукачеве" (а.с. 99).

Згідно наказу начальника 27 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 97-ос від 20.05.2015 року старшину ОСОБА_3 призначено на посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії-кулеметника відділення інспекторів прикордонної служби мобільної прикордонної застави "Мукачеве", ВОС-110932Р-627, звільнивши з посади інспектора прикордонної служби 2 категорії-інструктора відділення активних заходів по боротьбі з наркотрафіком мобільної прикордонної застави "Мукачеве" (а.с. 100).

Покази обвинуваченого ОСОБА_1 , окрім показів потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 , спростовуються також наступним.

Відповідно до розпорядження начальника Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 140 від 22.06.2018 року наказано в період з 26 червня по 28 червня 2018 року направити на ділянку відповідальності відділу прикордонної служби «Бодалово» мобільну групу від мобільної прикордонної застави «Мукачеве» у складі: інспектора прикордонної служби 1 категорії - начальника відділення старшого прапорщика ОСОБА_2 ; інспектора прикордонної служби 3 категорії - снайпера старшого прапорщика ОСОБА_4 ; інспектора прикордонної служби 2 категорії-кулеметника прапорщика ОСОБА_3 ..

Крім того, по прибуттю на ділянку відповідальності відділів прикордонної служби «Вилок» та «Бодалово», наказано організувати службу у складі прикордонних нарядів «Прикордонний патруль» відповідно до план - завдання та картки наказу по охороні державного кордону. Службу організувати шляхом проведення контрольних і патрульних дій з дотриманням вимог маскування.

Відповідно до даного наказу особовий склад мобільних груп було наказано озброїти пристроєм відбиття гумових куль «Форт-12 (17)Р» з спорядженим магазином до нього - на кожного військовослужбовця зі складу груп та спеціальними засобами (а.с. 101-102).

Вказані нормативні документи підтверджують, що потерпілий ОСОБА_2 є працівником правоохоронного органу та виконував на той час службові обов`язки.

Відповідно до наказу начальника Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 1029-аг від 29.06.2018 року «Про призначення службового розслідування» було доручено провести службове розслідування з метою з`ясування правомірного застосування заходу фізичного впливу складом прикордонного наряду, яке мало місце 28 червня 2018 року (а.с. 111).

Висновок службового розслідування за фактом здійсненим трьох попереджувальних пострілів вгору з пристрою для відстрілу гумових куль «Форт-12р» та застосування заходів фізичного впливу під час затримання правопорушника прикордонним нарядом «Секрет» від мобільної прикордонної застави «Мукачеве» на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби «Бодалово» IV категорії (тин Б) 28 червня 2018 року, затвердженого начальником Мукачівського прикордонного загону 11.07.2018 року повністю підтверджує достовірність показів потерпілого ОСОБА_2 ..

Так, 28 червня 2018 року о 17:35 годині начальнику зміни центру управління службою Мукачівського прикордонного загону від прикордонного наряду «Секрет» у складі чотирьох військовослужбовців мобільної прикордонної застави «Мукачево» надійшла доповідь про затримання на напрямку прикордонних знаків № 139-142, ділянка відповідальності відділу прикордонної служби «Бодалово» IV категорії (тип Б), однієї особи без документів, транспортного засобу (УАЗ 2206) з тютюновими виробами (12 пакунків), гумового човна (Колібрі) з електродвигуном до нього та засобів для подолання контролюючих засобів, а також про спостереження, як декілька осіб вдались до втечі в тил ділянки України.

При спробі затримання особи вчинили злісну непокору прикордонному наряду, один з правопорушників здійснив спробу нанести тілесні пошкодження військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, та погрожував фізичною розправою. З метою припинення правопорушення та захисту життя та здоров`я складом прикордонного наряду було здійснено три попереджувальних постріли вгору з пристрою для відстрілу гумових куль «Форд 12р» та застосовано заходи фізичного впливу відносно правопорушника.

У зв`язку з наявними ознаками в діях затриманої особи кримінального правопорушення, передбаченого ст. 342 КК України внесено відомості в ЄРДР за номером 12088070060000522 від 29.06.18 року (а.с. 112-118).

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 28.06.2018 року та протоколу затримання прикордонним нарядом на напрямку 144 прикордонного знаку, на відстані 50 м до лінії державного кордону, на території Бодалівської сільської ради Берегівського району Закарпатської області 28.06.2018 року о 17:20 годині був затриманий ОСОБА_1 без документів, що посвідчують особу, біля автомобіля марки «УАЗ», реєстраційний номер « НОМЕР_1 ». Під час затримання ОСОБА_1 чинив опір (а.с. 119-120).

Крім того, нанесення обвинуваченим ОСОБА_1 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 підтверджується висновком експерта.

Відповідно до висновку експерта № 75 від 13.07.2018 року в лікарні 28.06.2018 року у ОСОБА_2 було встановлено: забій грудного відділу хребта та забій правої кисті, садна. Експертизою у ОСОБА_5 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді завиваючого садна тильної поверхні 5-го правого п`ястного-фалангового суглобу.

Вказані тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів, з обмеженою контактуючою поверхнею, по механізму тертя та напрямком дії сил під кутом. Місцями прикладання сил являлись місця розташування ушкоджень. Давність ушкоджень може приблизно відповідати періоду близько двох тижнів до експертизи, по даним медичної документації відповідають періоду 28.06.18 року.

По степені тяжкості ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров`я, або незначної стійкої втрати працездатності та знаходяться у відповідності з п.2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», Наказу № 6 від 17.01.95 року «Про розвиток та вдосконалення судово- медичної служби України» (а.с. 103-104).

При цьому, клопотання захисника Пуканича Е.В. про визнання висновкуексперта № 75 від 13.07.2018 року, складеного судово-медичним експертом Берегівського районного відділення Закарпатського обласного бюро судово-медичних експертиз Акар Й.Й., недопустимим доказом, на тих підставах, що він не зміг однозначно визначити, які тілесні ушкодження отримав потерпілий - легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров`я, чи легкі тілесні ушкодження, які призвели до незначної стійкої втрати працездатності, та що експерт не зміг однозначно визначити давність тілесних ушкоджень,є повністю необґрунтованим (а.с. 144-146).

Відповідно до ст.84 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно до ч.1 ст.89 та ст.87 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

У відповідності з пункту 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 Міністерства охорони здоров`я України від 17.01.95 року легке тілесне ушкодження, що не спричинило короткочасного здоров`я чи незначної стійкої втрати працездатності, - це ушкодження, що має незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більш як шість днів.

Тобто, експертом однозначно вказано, що потерпілому ОСОБА_2 було завдане таке легке тілесне ушкодження, яке не відноситься до вказаних у пунктах 2.3.3, 2.3.4. згаданих Правил двох різновидів, а відноситься до пункту 2.3.5 та має незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більш як шість днів.

Також згідно до пункту 4.9.4. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» експерт вказав давність (термін) спричинення ушкоджень, а саме, що давність ушкодження може приблизно відповідати періоду близько 2-х тижнів до експертизи, по даним медичної документації відповідають періоду 28.06.18р.. При цьому, експерт не може оперувати категоричними часовими рамками.

Згідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Так, обвинувачений в суді не міг чітко пояснити чому при затриманні не здався на вимогу військовослужбовця ОСОБА_2 , а чинив опір.

Отже вищевказаною сукупністю доказів спростовується версія обвинуваченого, викладена у його показах, а його вина у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, а саме в умисному нанесенням легкого тілесного ушкодження військовослужбовцю ОСОБА_2 під час виконання ним своїх обов`язків щодо охорони державного кордону, повністю доведена.

Твердження захисника, що обвинувачення ОСОБА_1 також спростовується змістом витяга з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 12088070060000522 від 29.06.18 року, оскільки там вказано лише про спробу нанести тілесні пошкодження військовослужбовцям ДПСУ, є необґрунтованим.

Так, в розумінні ст.84 КПК України витяг з ЄРДР не є доказом доведеності вини або спростування обставин по кримінальному провадженню. У відповідності до п.4 ч.5 ст.214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_1 в письмових поясненнях на те, що старший слідчий СУ ГУНП Кричфалушій О.І., який склав обвинувальний акт, не був уповноважений на здійснення досудового розслідування, а прокурор відділу прокуратури Закарпатської області Сочка О.І. , який затвердив його, не мав права здійснювати повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, спростовуються вимогами ст.ст. 36, 37, 38 і 40 КПК України та наявністю постанови в реєстрі матеріалів кримінального провадження про доручення здійснення досудового розслідування СУ ГУНП від 08.04.2019 року та відповідною постановою заступника прокурора області від 20 травня 2019 року (а.с. 8, 28).

За таких обставин, суд обираючи покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Тому особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року) та в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) ЄСПЛ зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принцип «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Так, згідно досудової доповіді, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, «середній» рівень ризику вчинення повторного правопорушення та «середній» рівень ризику небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (а.с. 54-58).

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 слід визнати те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності (а.с. 105), по місцю проживання характеризується позитивно (а.с. 108), на утриманні має одну неповнолітню дитину (а.с. 109).

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив нетяжкий злочин, вперше притягується до кримінальної відповідальності (а.с. 105), по місцю проживання характеризується позитивно (а.с. 108), на утриманні має одну неповнолітню дитину (а.с. 109), суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, тому на підставі ст. 75 КК України слід прийняти рішення про його звільнення від відбування покарання з випробуванням, та поклав на нього обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України.

Таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України,

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 345 КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 345 КК України у вигляді одного року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину, поклавши на нього обов`язки відповідно до п. п. 1 і 2 ч. 1ст. 76 КК України, а саме періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробаціїта повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи.

На вирок може бути подана апеляція через цей суд до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його оголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Гал Л. Л.