Рішення № 93383208, 07.12.2020, Черкаський районний суд Черкаської області

707/1285/20

2/707/1002/20

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

02 грудня 2020 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Суходольського О.М.

за участю секретаря Культенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, Державного реєстратора виконкому Білозірської сільської ради Черкаського району Савчук Лариси Анатоліївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Білозірська сільська рада Черкаського району про визнання незаконним правового акта органу державної влади, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, зобов`язання відповідача вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, Державного реєстратора виконкому Білозірської сільської ради Черкаського району Савчук Лариси Анатоліївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Білозірська сільська рада Черкаського району про визнання незаконним правового акта органу державної влади, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га у власність для ведення особистого гданського господарства в адміністративних межах Білозірської сільської ради (за межами населеного ункту) Черкаського району, кадастровий номер 7124981000:01:006:0583. Позивач вказує, що постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 03.07.2019 року було визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у вирішенні заяви ОСОБА_1 від 07.07.2019 року вх. № 12587/0/5-16-СГ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0 га у власність для ведення особистого гданського господарства в адміністративних межах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту) Черкаського району та зобов`язаноГоловне управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 вх. № 12587/0/5-16-СГ від 07.07.2016 року та вирішити питання про затвердженняабо про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у насність земельної ділянки в адміністративних межах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту) Черкаського району Черкаської області площею 2,0 га кадастровий номер 7124981000:01:006:0583 для ведення особистого селянського господарства. Проте відповідач, всупереч вище вказаної постанови суду, не розглянувши повторно заяву позивача, прийняв спірний наказ №23-5507/14-19-СГ від 28.11.2019 року, яким передав Білозірській сільській раді у комунальну власність спірну земельну ділянку площею 2,0 га з кадастровим номером 7124981000:01:006:0583 в адміністративних межах Білозірської сільської ради. Позивач зазначає, що наказом № 23-5507/14-19-СГ від 28.11.2019 року відповідач порушив права та законні інтереси позивача на отримання ним у власність земельної ділянки площею 2,0 га з кадастровим номером 7124981000:01:006:0583 для ведення особистого селянського господарства, оскільки безпідставно та формально відмовив позивачу у затвердженні проекту землеустрою, посилаючись при цьому дише виключно на існування вищевказаного наказу№ 23-5507/14-19-СГ від 28.11.2019 року.

Крім того, ОСОБА_1 вказав, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду у справі 580/3779/19 від 12 лютого 2020 року було визнано протиправною відмовою Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області затвердженні ОСОБА_1 проекту землеустрою та передачею позивачу у власність спірної земельної ділянки площею 2,0 га з кадастровим номером 7124981000:01:006:0583 в адміністративних межах Білозірської сільської ради і зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 вх. № 12587/0/5-16-СГ від 07.07.2016 року та вирішити питання про затвердження або про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в адміністративних межах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту) Черкаського району Черкаської області площею 2,0 га кадастровий номер 7124981000:01:006:0583 для ведення особистого селянського господарства з урахуванням висновків суду.

На підставі вище вказаних обставин, позивач звернувся до суду із даним позовом та просить визнати незаконним наказ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області № 23-5507/14-19-СГ від 28.11.2019 року «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність»; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняте державним реєстратором виконавчого комітету Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області Савчук Л.А. за індексним номером 51692262 від 19.03.2020 року; зобов`язати Білозірську сільську раду повернути земельну ділянку площею 2,0 га з кадастровим номером 7124981000:01:006:0583 до державної власності.

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, проте в ухвалі про прийняття до розгляду та відкриття провадження від 12.10.2020 року відповідачам був наданий строк у 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву.

Від начальника Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Віштак І. на електронну адресу суду було надано відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , яким позовні вимоги ОСОБА_1 , заперечує, у задоволенні позову присить відмовити з підстав вказаних у відзиві.

Від відповідача Державного реєстратора виконкому Білозірської сільської ради Черкаського району Савчук Л.А. відзив на позовну заяву на адресу суду не надходив. Крім того від третьої особи Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області пояснення щодо позовних вимог ОСОБА_1 до суду не надано.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд зокрема вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Державним підприємством «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2.0000га ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності, розташованої за межами населеного пункту в адміністративних межах Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області. Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ -7103828492016 від 17.06.2016 року, державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 7124981000:01:006:0583 площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, форма власності – приватна, що знаходиться на території Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області проведена 17.06.2016 року на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, 21.01.2016 року ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

Згідно Наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №23-5507/14-19-СГ від 18.11.2019 року та акту приймання – передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 28.11.2019 року, земельну ділянку кадастровим номером 7124981000:01:006:0583 площею 2,00 га, розташовану у адміністративних межах Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, передано у комунальну власність Білозірській сільській раді.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України – у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В тому числі, суд враховує вимоги ст. 80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Держава відповідно до положень статті 55 Конституції України кожному гарантувала право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

31 січня 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження №60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад», Таким чином. Урядом було ініційовано передачу земель сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад. Загальний порядок передачі земель з державної у комунальну власність визначено статтею 117 Земельного кодексу України. Передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями відповідно до повноважень, визначених цим. Кодексом.

09.02.2018 року №252/02-74 виконавчий комітет Білозірської сільської ради звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області із клопотанням про передачу у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 557,84га, які розташовані в адміністративних Білозірської сільської ради об`єднаної територіальної громади за межами населених пунктів с.Білозір`я, смт.Ірдинь.

05.06.2018 року наказом №23-2204/14-18-СГ Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області було передано Білозірській сільській раді у комунальну власність 613,4653 га, які розташовані в адміністративних межах Білозірської сільської ради та Ірдинської сільської ради Черкаського району Черкаської області згідно з актом приймання–передачі від 05.06.2018 року.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03.07.2019 у справі № 823/1103/16 зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 вх. 12587/0/5- 16-СГ від 07.07.2016 року та вирішити питання про затвердження або про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в адміністративних межах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту) Черкаського району Черкаської області площею 2,0 га кадастровий номер 7124981000:01:006:0583 для ведення особистого селянського господарства.

Суд звертає увагу на той факт, що даним рішенням Верховного суду, Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області зобов`язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 вх. №12587/0/5-16-СГ від 07.07.2016, проте дане рішення не є безумовною підставою для затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в адміністративних межах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту) Черкаського району Черкаської області площею 2,0га кадастровий номер 7124981000:01:006:0583 для ведення особистого селянського господарства, на яку посилається позивач.

Підпунктом 1 пункту 3 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 14.01.2015 року №15 основними завданнями Держгеокадастру є реалізація державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Чинним законодавством України не визначено, що надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою встановлює будь-які права на земельну ділянку чи встановлює додатковий облік такої земельної ділянки, крім визначеного, як земельних ділянок, вільних на час надання дозволу на виготовлення землевпорядної документації, тобто не переданих у власність або в користування відповідно до вимог ст. ст. 125-126 ЗК України.

В постанові Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 10.12.2013 року у справі № 21-358а13 зазначено, що: зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в статті 118 ЗК органи приймають одне з відповідних рішень. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 10 грудня 2013 року (справа № 21-358а13) та від 07 червня 2016 року (справа №21-1391а16).

На виконання вимог чинного законодавства відповідачем у справі було передано спірну земельну ділянку до комунальної власності Білозірської сільської ради, оскільки Головним управлінням Дердгеокадастру у Черкаській області не приймалося рішення, щодо передачі земельної ділянки за кадастровим номером 7124981000:01:006:0583 площею 2,00га., а тому внесення даних в Державний земельний кадастр про передачу її у приватну власність внесено помилково, без додержання вимог законодавства України. Дані які б спростовували даний факт, позивачем не надано. А тому передача, земельної ділянки із державної у комунальну власність Білоізрської сільської ради, відповідає вимогам встановленим розпорядженням № 60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад» від 31.01.2018 року.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб.

Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) ведення водного господарства;

б) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті;

в) індивідуального дачного будівництва.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у межах їхніх територій передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим на території Автономної Республіки Крим передає земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст, що не входять до складу певного району, та за межами населених пунктів для всіх потреб, а також погоджує передачу таких земель у власність або у користування районними державними адміністраціями на їхній території для будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо).

Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу, та земельні ділянки дна територіального моря, а також у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Реєстрація права власності на земельну ділянку проводиться лише в порядку виконання вимог ч. 1 ст. 116 ЗК України шляхом прийняття відповідного рішення уповноваженого органу на підставі відповідної землевпорядної документації, розробленої, погодженої та затвердженої в порядку, визначеному ст. ст. 122-123 ЗК України.

Згідно зі ст. 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Враховуючи вказане, розпорядником, зокрема спірної земельної ділянки площею 2,00га кадастровий номер 7124981000:01:006:0583 є Білозірська сільська рада та позивач не позбавлений можливості та законного права звернутися до органу місцевого самоврядування для реалізації свого права на отримання земельної ділянки у власність.

На підставі вище вказаного, суд парийшова до висновку про відсутність порушення Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області наказу №23-5507/14-19-СГ від 28.11.2019 року «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» норм чинного законодавства та про відсутність правових підстав для визнання даного наказу не дійсним.

Вимоги позивача про визнання недійсним договору оренди, скасування реєстрації, зобов`язання повернути спірну земельну ділянку Білозірській сільській раді є похідними з вимогами про скасування Наказу Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 28.11.2019 року № 23-5507/14-19-СГ, тому також задоволенню не підлягають.

За вказаних обставин суд вважає, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає в повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України. Оскільки суд відмовляє у позові, а позивач звільнений від сплати судового збору, суд відносить вказані витрати на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, Державного реєстратора виконкому Білозірської сільської ради Черкаського району Савчук Лариси Анатоліївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Білозірська сільська рада Черкаського району про визнання незаконним правового акта органу державної влади, скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, зобов`язання відповідача вчинити певні дії- відмовити повністю.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення через суд першої інстанції до Чкркаського апеляційного суду або безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 07 грудня 2020 року.

Суддя: О. М. Суходольський