Рішення № 93381507, 08.12.2020, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №636/4682/19

Провадження №2/636/599/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(додаткове)

08 грудня 2020 року Чугуївський міський суд Харківської області

у складі: головуючого - судді Гуменного З.І.,

секретаря судового засідання Шикової К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Чугуївського міського нотаріального округу Юрченко Олена Миколаївна, Чугуївська міська рада Харківської області, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в подальшому уточненим, до ОСОБА_2 , в якому просив визнати за ним право власності на Ѕ частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та на автомобіль ГАЗ-2410, 1986 року випуску, шасі НОМЕР_1 , білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати. Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 16.10.2020 вказаний позов задоволено частково.

05.11.2020 ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 16.10.2020. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 18.11.2020 цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Чугуївського міського нотаріального округу Юрченко О.М., Чугуївська міська рада Харківської області, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом повернута до Чугуївського міського суду Харківської області для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення в частині вирішення питання про розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 16.10.2020 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Чугуївського міського нотаріального округу Юрченко О.М., Чугуївська міська рада Харківської області, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом задоволено частково: визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та на 1/2 частину автомобіля ГАЗ-2410, 1986 року випуску, шасі НОМЕР_1 , білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . В іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с. 38-40 т. 2).

Однак при ухваленні рішення судом не вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно квитанції № 77 від 28.10.2019 та квитанції №41 від 04.12.2019 за подання до суду вищезазначеного позову позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 1983,00 грн. (а.с. 2, 32 т. 1).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що в даному випадку було задоволено позов частково, судовий збір у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути зі сторони відповідача на користь позивача пропорційно до задоволеної частини вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1903,34 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, понесених позивачем за правову допомогу у розмірі 5000,00 грн., суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 та частин 1–3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частиною 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України).

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із положенням ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Позивачем на підтвердження понесених ним витрат на правову допомогу не надано жодних доказів. У позовній заяві лише зазначено, що позивач поніс витрати у розмірі 5000,00 грн. на правову допомогу. Разом з тим, на підтвердження цього не надано належних документів, таких як акт прийому-передачі виконаних робіт, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжного доручення з відміткою банку або іншого банківського документу, касового чеку, оформлених у встановленому законом порядку, тощо. Тобто, в матеріалах справи відсутні докази щодо вартості наданих послуг і виконаних робіт, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача про стягнення судових витрат пов`язаних з правничою допомогою задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 133, 141, 247, 270 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Стягнути з ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , судовий збір у сумі 1903 (одна тисяча дев`ятсот три) грн. 34 коп.

В задоволенні вимог про стягнення судових витрат пов`язаних з правничою допомогою у розмірі 5000,00 грн. відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя -