Рішення № 9337983, 17.11.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2009 р.                                                                                 Справа № 12/2440

          Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Кадусі Н.В., за участю представників сторін: позивача – Євстафенко К.В. за довіреністю, відповідача –не з’явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом малого приватного підприємства "АТП-2" до приватного підприємства "Експе-Транс Плюс" про стягнення 9335 грн. 09 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача, на підставі договору-замовлення № 157 від 11.08.2008 року, 8001 грн. боргу, 1154 грн. 56 коп. інфляційних втрат, 179 грн. 53 коп. 3% річних та відшкодування судових витрат.

У судовому засіданні представник позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримала і просила суд задовольнити.

Відповідач відзив на позов не подав, проти позову не заперечував. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив. Відповідно ст. 75 ГПК України, суд розглянув справу без його участі за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє повністю з наступних підстав.

Між сторонами по справі було укладено договір-замовлення № 157 від 11.08.2008 року на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні за маршрутом Україна –Німеччина, за змістом якого узгодили умови перевезення вантажу, в тому числі і суму оплати послуг перевезення, яка складає «1100 Євро б/н по курсу НБУ на день завантаження (по оригіналах документів до 10 банківських днів при умові надання факсокопії СМР після розвантаження)». Крім того, сторони погодились, що факсимільні копії цієї угоди, як і інших документів, що її стосуються, мають юридичну силу нарівні з оригіналом.

За твердженнями позивача, на оплату послуг, наданих відповідно до договору, ним було направлено відповідачу міжнародну товарно-транспортну накладну СМR № 0143601, рахунок № 588 від 08.09.2008 року на загальну суму 8001 грн., акт виконаних робіт № 588 від 08.09.2008 року (2 екз.) в оригіналах, копії цих документів (за виключенням акта виконаних робіт) відповідачем долучені до матеріалів справи у якості письмових доказів. Акти виконаних робіт, акти звіряння взаємних розрахунків відповідачем отримані, проте не підписані і не повернені, письмова вимога про сплату боргу з урахуванням інфляційних втрат і 3% річних № 158 від 21.07.2009 року не виконана.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші право чини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу (далі –ЦК) України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Частина 1 ст. 181 Господарського кодексу (далі –ГК) України встановлює, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами і скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальної вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоотримувачу), а вантажовідправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно зі ст. 316 ГК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу.

Аналогічні норми закріплені, відповідно, ст.ст. 909, 929 ЦК України.

Відповідно до ст. 307 ГК України, ст. 909 ЦК України, договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі, його укладення підтверджується складенням перевізного документа.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ст.ст. 4, 9 п. 1 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, вчиненої 19 травня 1956 року в м. Женеві, ратифікованою Україною згідно із Законом України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів»N 57-V від 1 серпня 2006 року, перевезення підтверджується складанням вантажної накладної, вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 524 ЦК України передбачено, що зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України –гривні, сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 625 ч. 2 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.

З урахуванням викладеного суд вважає, що сторонами було укладено договір перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні шляхом обміну факсограмами договору-замовлення № 157 від 11.08.2008 року.

Наявність і розмір невиконаного спірного грошового зобов’язання за вищеназваним договором відповідачем допустимими доказами не спростовано, розрахунок позивача про стягнення інфляційних, 3% річних судом перевірений і визнаний вірним, тому, відповідно до обставин справи, умов договору та вимог законодавства, позовні вимоги суд визнає обґрунтованими, доказаними і такими, що підлягають задоволенню повністю.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в сумі 102 грн., 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього –338 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Експе-Транс Плюс", м. Черкаси, вул. Петровського, 277, р/р 26004041616500 в АКІБ “УкрСиббанк”, м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 31782662 на користь малого приватного підприємства "АТП-2", 93200, Луганська область, м.Первомайськ, вул. Бахмутського, 20 А, р/р 260065131 ЛОД АППБ “Аваль” у м.Луганськ, МФО 304007, код ЄДРПОУ 20179024 –8001 грн. боргу, 1154 грн. 56 коп. інфляційних втрат, 179 грн. 53 коп. 3% річних, 338 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя В.М. Грачов