Ухвала суду № 93379210, 08.12.2020, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 628/26/20

Номер провадження 1-кп/623/424/2020

У Х В А Л А

іменем України

08 грудня 2020 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого – судді Винниченка П.П.,

за участю: секретаря Ткаченко Ю.Ю.,

прокурора Козир М.В.,

захисників Міщенко І.І., Гупала Р.М.,

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

представника Ізюмського МРВ філії ДУ «Центр пробації»

в Харківській області Сидоренка Є.С.,

при розгляді у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Ізюм Харківської області матеріалів кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 липня 2019 року за №12019220370001729 відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 152 КК України.

11 грудня 2020 року строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_1 на досудовому слідстві, та продовженого ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 13 жовтня 2020 року, закінчується.

Прокурор заявила клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 на два місяці.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник заперечували щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який, не пов`язаний з позбавленням волі, - цілодобовий домашній арешт.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно п. 1- 4, 6, 11 ст. 178 КПК України, суд враховує, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується.

На час розгляду в суді питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою суд враховує, що судовий розгляд кримінального провадження не розпочато, матеріали справи не досліджувались, обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 12 років, не працює, оцінюючи суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, є всі підстави вважати, що існує реальна загроза, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, а тому суд вважає, що застосування стосовно ОСОБА_1 більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, таким чином суд вважає, що необхідно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовного обвинуваченого ОСОБА_1 на строк два місяці.

На даній стадії розгляду кримінального провадження судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відпала, доцільності змінювати запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не вбачається, заявлені під час обрання запобіжного заходу ризики не зменшились та продовжують існувати, будь-якої інформації, що свідчить про наявність у обвинуваченого ОСОБА_1 , хвороб, які б перешкоджали перебуванню його в умовах ізоляції від суспільства у суду немає.

Крім того, для відмови в звільненні особи з-під варти застосовуються принципи конвенційного прецедентного права, такі як ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСПЛ «Штегмюллер проти Австрії» 1969 року); ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ «Вемгофф проти Німеччини» 1968 року).

Вислухавши прокурора, обвинувачених, інших учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд вважає доцільним продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на два місяці.

Керуючись ст.ст. 331, 372 КПК України, суд

у х в а л и в :

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на 60 днів, тобто до 05 лютого 2021 року включно.

Розмір застави у сумі 210200 (двісті десять тисяч двісті) гривень 00 копійок, залишити без змін.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до прокурора чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 05 лютого 2021 року.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений

ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 наслідки невиконання покладених зобов`язань. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд, вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим ОСОБА_1 в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду

Головуючий: П.П.Винниченко