Ухвала суду № 93377999, 05.12.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кс/428/902/2020

Справа № 428/14399/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в особі слідчого судді Олійник В.М., за участю секретаря судового засідання Голуб Т.М., прокурора Єлісєєвої М.Я., слідчого Канавіної М.П., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Циби В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області, клопотання слідчого СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області Сіволожської В.В., погоджене прокурором Сєвєродонецькові місцевої прокуратури Луганської області Карпенко О.В., подане в рамках кримінального провадження, внесеного 24.05.2013 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013030370001987, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Арциз Арцизького району Одеської області, який має середню освіту, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшло клопотання слідчого СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області Сіволожської В.В., погоджене прокурором Сєвєродонецькові місцевої прокуратури Луганської області Карпенко О.В., подане в рамках кримінального провадження, внесеного 24.05.2013 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013030370001987, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

В обґрунтування клопотання вказано, що 05.12.2012 року приблизно о 23-30 год. ОСОБА_1 разом із знайомим ОСОБА_2 , який на той момент був неповнолітнім, гуляючи м. Сєвєродонецьк та знаходячись на прилеглій території до будинків 59 і 61 по пр-ту Гвардійському м. Сєвєродонецьк, зустріли знайомого ОСОБА_3 , у якого ОСОБА_4 попросив цигарку. Після отримання відмови від ОСОБА_3 , у ОСОБА_5 раптово виник злочинний намір, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном, з метою реалізації якого ОСОБА_4 продовжив рух за ОСОБА_3 , який прискорив хід, та наблизившись до якого несподівано для ОСОБА_3 наніс останньому один удар ногою в область спини, від якого потерпілий ОСОБА_3 відчув фізичний біль. Після цього ОСОБА_4 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, наніс приблизно 2-3 удари кулаками по різним частинам тіла ОСОБА_3 і почав витребувати від ОСОБА_3 гроші та мобільний телефон, який був при ньому. В цей момент неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходився біля будинку 61 по пр-ту Гвардійський м. Сєвєродонецьк, спостерігав за діями ОСОБА_5 і не намагався припинити вчинення кримінального правопорушення з боку ОСОБА_5 , а навпаки маючи бажання приєднатися до ОСОБА_5 та підтримуючи злочинні дії останнього, ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_5 , який в той момент наносив удари ОСОБА_3 , та реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір направлений на відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке є небезпечним для здоров`я потерпілого і реалізуючи його, та діючи разом з ОСОБА_6 , запропонував ОСОБА_7 дістати вигаданий пістолет і тим самим налякати ОСОБА_3 , який чинив опір і не хотів віддавати своє майно. Але пістолета ні у ОСОБА_5 , ні у ОСОБА_2 при собі не було, а сам потерпілий ОСОБА_3 не злякався пропозицій ОСОБА_2 дістати пістолет та не прийняв цю пропозицію як реальну загрозу для свого життя та здоров`я. В цей момент ОСОБА_4 продовжував наносити удари ОСОБА_3 і вимагав віддати гроші і мобільний телефон. ОСОБА_2 продовжуючи свій злочинний намір, схвалюючи дії ОСОБА_5 та діючи спільно з ним, підійшов зі спини до ОСОБА_3 , з силою схопив його за руки і почав утримувати. ОСОБА_4 в цей момент почав обшукувати кишені речей, одягнутих на потерпілого ОСОБА_3 та в лівій передній кишені джинсів виявив та забрав собі гаманець із шкірозамінника темно-коричневого кольору, який не має цінності для ОСОБА_3 , в якому знаходились гроші в сумі 35 гривень, кредитна картка «Приватбанк», не іменна, на рахунку якої грошових коштів не було, яка матеріальної цінності для потерпілого не представляє, та дисконтна карта крамниці «Сільпо», яка матеріальної цінності для ОСОБА_3 також не представляє. Після чого ОСОБА_4 дістав із вищезазначеного гаманця гроші в сумі 35 гривен й передав їх неповнолітньому ОСОБА_2 , який взяв їх і поклав собі в кишеню куртки. Після цього в правій передній кишені джинсів, одягнутих на ОСОБА_3 , ОСОБА_4 знайшов мобільний телефон «Samsung GT-S 5233Т», в корпусі чорного кольору з червоними вставками, ІМЕІ: НОМЕР_1 , вийняв його і поклав собі в кишеню. Потім зірвав навушники до вищезазначеного мобільного телефону, які знаходились під курткою на потерпілому ОСОБА_3 та поклав їх собі в кишеню. ОСОБА_2 весь цей час продовжував утримувати потерпілого ОСОБА_3 , не дивлячись на те, що останній опирався протиправним діям. З метою припинення опору ОСОБА_4 знову наніс два удари кулаками по обличчю ОСОБА_3 , після чого ОСОБА_2 перестав утримувати останнього. ОСОБА_4 ще раз висловив погрози на адресу потерпілого ОСОБА_3 , дав йому декілька стусанів і наказав йти з місця події.

Згідно з висновком товарознавчої експертизи №887/7 від 20.12.2012 року ринкова вартість досліджуваного мобільного телефонного апарату «Samsung GT-S 5233Т», станом на момент скоєння кримінального правопорушення, за умови вільного ціноутворення на території України може складати 450,00 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 і ОСОБА_2 завдали потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 485 грн., та викраденим розпорядилися за власним розсудом.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи №58 від 14.02.2013 року при огляді у ОСОБА_3 видимих пошкоджень не має. На травмпункті у ОСОБА_3 встановлено: забій синець носа, правої параорбітальної області, поверхневі рани верхньої та нижньої губи. Дані пошкодження утворилися від дії тупих твердих предметів. Дане пошкодження по ступеню тяжкості кваліфікують як легкі тілесні ушкодження.

23.05.2013 року органом досудового розслідування було складено та направлено у встановленому законом порядку ОСОБА_1 письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

23.05.2013 року стороною кримінального провадження винесено клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

23.05.2013 року постановою сторони кримінального провадження підозрюваного ОСОБА_1 оголошено в розшук.

В подальшому слідчим суддею Сєвєродонецького міського суду Луганської області неодноразово надавалися дозволи на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_1 для участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, слідчий зазначив, що є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжкого, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років. Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки протягом всього часу досудового розслідування ОСОБА_1 за місцем проживання та за місцем реєстрації не проживав та переховувався від органів досудового розслідування.

У зв`язку з викладеним, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання його спробам ухилитися від органів досудового розслідування та суду.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні підтримали доводи клопотання просили його задовольнити та з огляду на тяжкість покарання, а також обставини кримінального провадження, з урахуванням того, що ОСОБА_4 , будучи обізнаним про наявність кримінального провадження, протягом восьми років ухилявся від органів досудового розслідування, перебував у розшуку, неодноразово надавались дозволи на затримання, просили обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого, та обрати інший, більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Крім того пояснив, що він провину визнає частково, обставини злочину були дещо іншими. Пояснив, що тікав не від органу досудового слідства, а від обставин та способу життя. На даний час. В разі обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту нікуди тікати не буде та буде являтися за викликом. Наразі готовий співпрацювати з органом досудового розслідування.

Захисник Циба В.М. у судовому засіданні також просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого чи обрати іншій, більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який буде достатнім для досягнення мети запобіжного заходу. ОСОБА_4 у 2013 році поїхав до м.Київ, не з метою уникнення кримінальної відповідальності, а оскільки посварився з батьками.

Вислухавши клопотання слідчого, прокурора, пояснення підозрюваного та захисника, дослідивши надані до клопотання матеріали кримінального провадження, суд установив наступні обставини.

У судовому засіданні встановлено, що у провадженні СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області перебуває кримінальне провадження, внесене 24.05.2013 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013030370001987.

23.05.2013 в рамках зазначеного кримінального провадження у відношенні ОСОБА_5 складено повідомлення про підозру, але воно не було вручена через непроживання останнього за місцем своєї реєстрації та перебування в розшуку. У відповідності до ч.1 ст.287, ч.2 ст.135 КПК України, письмове повідомлення було вручене батькові ОСОБА_5 - ОСОБА_8 за останнім відомим місцем проживання та місцем реєстрації. У зв`язку з чим, підозра ОСОБА_7 вручена 05.12.2020, тобто лише після затримання на підставі ухвали слідчого судді про надання дозволу на затримання з метою приводу в судове засідання для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою.

В якості підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_5 за ч.2 ст. 186 КК України органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано такі докази:

- протокол допиту потерпілого ОСОБА_3 від 08.12.2012 року;

- висновок судово-медичної експертизи №58 від 14.02.2013 року;

- висновок товарознавчої експертизи №887/7 від 20.12.2012 року;

- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_9 від 26.03.2013 року;

- вирок Сєвєродонецького міського суду від 01.10.2020 у справі № 428/4294/13-к за яким ОСОБА_2 було визнано винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.

Так, у п. 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, Series А, № 182) від 30 серпня 1990 року зазначено, що обґрунтована підозра це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

На думку слідчого судді, обґрунтованість підозри повинно бути визначена враховуючи положення ст. 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Дослідивши у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, слідчий суддя дійшов висновку про те, що вони є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_5 у інкримінованому злочині, так як надані слідчим матеріали свідчать про те, що ОСОБА_4 міг вчинити дії при зазначених у клопотанні обставинах. При цьому, у судовому засіданні ОСОБА_4 не заперечував факту вчинення інкримінованого злочину, а лише не погоджувався з викладеними у підозрі обставинами. Суд зауважує, що наразі відсутні підстави стверджувати, що надані докази є недопустимими з підстав порушення порядку їх збирання, а отже вони є достатніми для того, аби вирішити питання наявності обґрунтованості підозри.

Отже, суд вважає, що має місце наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. Злочин, передбачений ч. 2 ст. 160 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років.

Згідно зі ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Як видно з клопотання, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який обґрунтовує наявність підстав для застосування запобіжного заходу ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою, а саме переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду.

Досліджуючи матеріали клопотання, надані докази, пояснення слідчого, прокурора, беручи до уваги пояснення підозрюваного, а також особистість ОСОБА_5 , суд погоджується з тим, що на даний час наявні ризики того, що ОСОБА_4 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Ці обставини доведені слідчим та прокурором у судовому засіданні, оскільки підозрюваний не дивлячись на обізнаність про наявність кримінального провадження, переховувався у м.Києві протягом семи років, що свідчить про те, що ОСОБА_4 може продовжити переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Відповідно до ст. 178 КПК України слідчий суддя, оцінюючи клопотання слідчого, враховує також тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, оскільки санкція ч. 2 ст. 186 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до шести років, вагомість наявних у кримінальному провадженні доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, відсутність останнього тривалий час за місцем свого проживання, а отже і відсутність сталих сімейних зв`язків, стороннього виховного впливу, як і відсутність освіти та місця роботи.

Згідно з ч.1, ч.3 ст. 196 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Наведені, на думку слідчого судді, обставини свідчать у судовому засіданні прокурор довів обставини, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину, як і обставини, передбачені п. 2, 3 тобто існування ризиків та наявність достатніх підстав для застосування запобіжного заходу як – тримання під вартою, який є винятковим запобіжним заходом, і що інший більш м`який запобіжний захід не буде достатнім для запобіганню встановлених у судовому засіданні ризиків.

Встановлені у судовому засіданні обставини свідчать про те, що на даний час лише застосування до підозрюваного ОСОБА_4 такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою є необхідним для запобігання встановленому у судовому засіданні ризику, як встановлено і неможливість застосування іншого, більш м`якого, запобіжного заходу. А отже, у відношенні ОСОБА_5 підлягає застосуванню запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто в межах строку досудового розслідування.

Ухвалюючи саме таке рішення, суд звісно враховує також і той факт, що на час вчинення злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4 , останній виховувався в неповній родині, що свідчить про відсутність належного батьківського виховання, впливу на його особистість. Ці обставини, на погляд суду, могли призвести до вчинення ОСОБА_6 інкримінованого злочину. Однак встановлення цих обставин, як підстав вчинення злочину, повинно відбуватися судом при розгляді справи по суті, та не можуть свідчити про відсутність або зменшення вірогідності ризиків, які встановлені в судовому засіданні.

Отже, клопотання слідчого, подане в рамках кримінального провадження, внесеного 24.05.2013 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013030370001987, у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 підлягає задоволенню.

Крім того, оскільки у відповідності до ч.4 ст.183 КПК України можливість не встановлення застави щодо злочинів, вчинених із застосуванням насильства або погрозою його застосування є правом суду, з наданих слідчому судді матеріалів кримінального провадження, як і формулювання підозри, суспільної небезпеки діяння, розміру спричиненої шкоди, а також обставин кримінального провадження, на думку суду, відповідно до ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України ОСОБА_7 можна визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, а саме у розмірі 50 (п`ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, визначеного станом на 1 січня 2020 року (2102 грн), що становить 105100 (сто п`ять тисяч сто), а випадку внесення застави підозрюваним ОСОБА_6 слід покласти на останнього обов`язки: 1) прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування; 2) не відлучатися із міста Сєвєродонецька Луганської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, роботи чи навчання; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

При цьому, судом також перевірено, що підозрюваному ОСОБА_7 05.12.2020 відповідно до вимог ст. ст. 276-278 КПК України було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, що свідчить також про відсутність порушень прав ОСОБА_5 . Судом також перевірено, що підозрюваного ОСОБА_5 04.12.2020 затримали на підставі ухвали слідчого судді про надання дозволу на затримання з метою приводу, і під час розгляду клопотання не було встановлено порушень прав підозрюваного, чи можливих застосувань незаконних засобів при затриманні чи в процесі доставки до слідчого судді, як і права на захист.

Керуючись ст. 7, 131, 132, 176-178, 182-183, 186, 193-194, 196-197, 199, 309 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області Сіволожської В.В., погоджене прокурором Сєвєродонецькові місцевої прокуратури Луганської області Карпенко О.В., подане в рамках кримінального провадження, внесеного 24.05.2013 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013030370001987, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, який обраховувати з моменту його затримання – 04.12.2020.

Ухвала діє до 1 лютого 2021 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України суд встановлює ОСОБА_1 заставу в розмірі 50 (п`ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 105100 (сто п`ять тисяч сто) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Луганській області, код отримувача (код ЄДРПОУ): 26297948, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA208201720355209001000002672, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ суду 05381484.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_1 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення ОСОБА_1 з під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення зазначеної застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування;

2) не відлучатися із міста Сєвєродонецька Луганської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, роботи чи навчання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Указані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 строком не більше двох місяців, та не можуть бути застосованими довше ніж строк досудового розслідування.

Підозрюваному роз`яснюється положення п. 8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Копію ухвали вручити прокурору, слідчому, підозрюваному, захиснику, а також надати для виконання конвойній службі ізолятору тимчасового тримання № 1 ГУПН в Луганській області.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В. М. Олійник