Рішення № 93376665, 07.12.2020, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/13271/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2020 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Гордійчук І.О.,

секретар судового засідання Трохимчук В.М.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Луцик К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне цивільну справу за позовом Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2020 року в.о. директора Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» звернувся до суду із позовом до до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди.

Позов мотивований тим, що відповідач ОСОБА_2 , виконуючи обов`язки директора Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» 08.01.2019 року видав наказ №4-к-о про звільнення ОСОБА_3 з посади радника директора у зв"язку з скороченням штату працівників на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 11.02.2020 року у справі №361/937/19 позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено, скасовано наказ Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» від 08.01.2019 року №4-к-о "про звільнення ОСОБА_3 ", поновлено ОСОБА_3 на посаді та на його користь у зв`язку із незаконним звільненням з підприємства, стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу, загальний розмір якого становить 396 717,75 грн. Посилаючись на статті 130, 134 ч.1 п.8, 237 КЗпП України, позивач просив суд покласти на відповідача, винного в незаконному звільненні працівника, обов`язок покрити в порядку регресу шкоду, заподіяну позивачу у зв`язку із оплатою працівнику на підставі судового рішення часу вимушеного прогулу, шляхом стягнення із ОСОБА_2 на користь підприємства 396 717,75 грн. , та судові витрати в розмірі 5950,77 грн.

Ухвалою суду від 07.09.2020 року справу прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.

22.10.2020 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, зазначає, що в розумінні ст.136 КЗпП України виключне право пред"явлення позову має Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, а не Державне підприємство «Укрхімтрансаміак». Відповідач позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні в повному обсязі.

03.11.2020 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив зазначає, що відповідач з 18.10.2019 року не перебуває у трудових відносинах з ДП «Укрхімтрансаміак», що є підставою для вирішення вимог про відшкодування шкоди в загальному порядку (ч.3 ст.136 КЗпП України), тому ДП «Укрхімтрансаміак» є належним позивачем по даній справі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав та мотивів, які наведені у позовній заяві, та відповіді на відзив. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити, з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши вступне слово представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи у їх сукупності та взаємозв`язку і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 12.03.2018 року №34-п призначено виконуючим обов"язки директора Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» ОСОБА_2 з 13.03.2018 року. Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18.10.2019 року №9-п звільнено з посади вконуючого обов"язки директора Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» ОСОБА_2 .

За період перебування на посаді виконуючого обов`язки директора Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» ОСОБА_2 08.01.2019 року видав наказ №4-к-о про звільнення ОСОБА_3 з посади радника директора у зв"язку з скороченням штату працівників на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 11.02.2020 року у справі №361/937/19 позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено, скасовано наказ Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» від 08.01.2019 року №4-к-о "Про звільнення ОСОБА_3 ", поновлено ОСОБА_3 на посаді та на його користь у зв`язку із незаконним звільненням з підприємства, стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 396 717,75 грн.

Державним підприємством «Укрхімтрансаміак» на виконання рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 11.02.2020 року у справі №361/937/19 було здійснено виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу працівнику ОСОБА_3 на загальну суму 396 717,75 грн.

Відповідно до статті 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 134 КЗпП України службові особи, винні в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації.

Як передбачено ст. 237 КЗпП України суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов`язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

За змістом п. 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» при незаконному звільненні або переведенні на іншу роботу, невиконанні рішення про поновлення працівника на роботі настає повна матеріальна відповідальність винних у цьому службових осіб і обов`язок покривати шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи, може бути покладено при допущенні ними в цих випадках будь-якого порушення закону.

Для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди (частина третястатті 233 КЗпП України). Днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, заподіяної працівником. Право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством, організацією, установою сум третій особі, і з цього часу обчислюється строк на пред`явлення регресної вимоги.

Беручи до уваги встановлені обставини та аналізуючи вищезазначені норми,суд приходить висновку, що між сторонами склались трудові правовідносини, які регулюються главою ІХ КЗпП України.

Однак, відповідно до ч. 4 ст. 136 КЗпП України стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку проводиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу.

Згідно п.1.1. Розділу 1 Статуту Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» останнєзасноване на державній власності, належить до сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та є державним комерційним підприємством.

Враховуючи спірні правовідносини, які склалися між сторонами, положення ч. 4 ст. 136 КЗпП України та те, що Державне підприємство «Укрхімтрансаміак» знаходиться в підпорядкуванні Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, то саме міністерство, як вищестоящий в порядку підлеглості орган повинен звертатись до суду з даним позовом. А тому, слід відмовити у позові про стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди в розмірі 396 717 грн. 75 коп.

На підставі ст.141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати, покладаються на позивача.

На підставі ст. 130, 136 КЗпП України, керуючись ст.ст.10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У позові Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Позивач Державне підприємство «Укрхімтрансаміак», місцезнаходження 02002 м.Київ, вул.Євгена Сверстюка, буд.15 код ЄДРПОУ 31517060.

Відповідач ОСОБА_2 , адреса проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 08 грудня 2020 року.

Суддя І.О.Гордійчук