Постанова № 93376596, 08.12.2020, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/14819/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 року м.Рівне Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді Бучко Т.М.

секретар судового засідання Дем`янчук Н.В.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача Бузинарського М.Ю.

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача Немеришин В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальйону УПП в Рівненській області ДПП Антонюка Михайла Петровича, Департаменту патрульної поліції України про визнання дій протиправними, скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить визнати протиправними дії поліцейського роти №2 батальйону УПП в Рівненській області ДПП Антонюка М.П. щодо винесення постанови серії ВР № 158032 від 18 липня 2018 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та накладання на нього адміністративного стягнення в розмірі 425 грн та рішення щодо застосування стягнення штрафу у подвійному розмірі 850 грн; скасувати постанову серії ВР № 158032 від 18 липня 2018 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та накладання на нього адміністративного стягнення в розмірі 425 гривен, винесену поліцейським роти №2 батальйону УПП в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Антонюком М.П., стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на його користь 20000 грн моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 12 вересня 2020 року з відповіді на запит дізнався про наявність оскаржуваної постанови та отримав її копію. З постанови вбачається, що він 18 липня 2018 року порушив правила дорожнього руху не маючи при собі посвідчення водія та будучи особою, яка позбавлена права керуванням транспортним засобом. Зазначеного порушення він не скоював, вважає постанову серії ВР № 158032 щодо притягнення його до відповідальності від 18 липня 2018 року повністю сфальшованою та протиправною, підпис в постанові не його. Вказану постанову він не отримував. Завжди та зокрема 18 липня 2018 року в нього в наявності є всі необхідні для керування транспортним засобом документи. 18 липня 2018 року працівники поліції не зупиняли його взагалі. В нього того дня дійсно була маленька транспортна пригода, в якій не постраждали ані люди, а ні транспортні засоби, а тому він поїхав додому. Вже додому до нього прийшли працівники поліції і він на їх вимогу у автомобілі поліції був доставлений до місця ДТП. Ніхто не вимагав в нього документів та не складав вказаної постанови. Справа про ДТП, залишення місця події та вживання напоїв після дтп була закрита Рівненським апеляційним судом в подальшому. В постанові відповідач протиправно зазначає, що його було позбавлено права керування транспортним засобом, що є неправдою. В нього 10 травня 2018 року працівниками поліції було вилучено посвідчення водія, але видано тимчасовий дозвіл, який мав термін дії три місяці, тобто до 10 серпня 2018 року. Одночасно вважає протиправним притягнення його всупереч вимог закону до сплати штрафу у подвійному розмірі, так як це притягнення можливе тільки у разі добровольної несплати штрафу у десятиденний термін після отримання постанови. Внаслідок протиправних дій відповідача, який надіслав у липні 2020 року незаконно складену постанову на виконання, державним виконавцем винесено постанову про арешт існуючих та майбутніх рахунків. В зв`язку з блокуванням банківського рахунку був позбавлений звичного способу життя та не може здійснювати платежі онлайню Крім того, позбавлений можливості створити передвиборчий фонд та брати участь у виборчих перегонах на місцевих виборах 2020 року. Понесені страждання, які продовжуються та закінчаться невідомо коли, оцінює в 20000 грн.

Ухвалою суду від 16 вересня 2020 року позов ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви були усунені.

Ухвалою від 29 вересня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 суд прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, визначеними ст.268, 269, 286 КАС України для окремих категорій термінових справ з проведенням судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.

2 листопада 2020 року представник відповідача - Департаменту патрульної поліції подав суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову, оскільки вважає його необґрунтованим. Зазначила, що при виявленні правопорушення та складанні адміністративних матеріалів щодо ОСОБА_1 інспектор патрульної поліції керувався виключно нормами чинного законодавства. Зміст оскаржуваної постанови в повній мірі відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Інспектором вівся відеозапис на портативний відеореєстратор, однак строк його зберігання минув. Постановою суду встановлено, що ОСОБА_1 10 травня 2018 року керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження медичного огляду відмовився. Позивача визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП та стягнуто штраф в розмірі 10200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Скарг чи заяв гр. ОСОБА_1 відносно неправоміріпіх дій інспектора ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції в Рівненській o6ласті не надходило. Також відсутні будь-які доводи, на які б посилався позивач як на обгрунтування розміру заподіяної йому шкоди, а відтак не є доведеною наявність такої шкоди.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, підтвердив зазначені в позовній заяві обставини та просить позов задовольнити. Ствердив, що підпис в оскаржуваній постанові виконаний не ним, копії постанови не отримував. Представник позивача додатково пояснив, що позивач хотів балотуватися в депутати сільської ради, але мав лише 1000 грн і не міг покласти їх на рахунок, бо виконавча служба відразу зняла б ці кошти. В результаті неправомірних дій відповідача позивача позбавили конституційного права бути обраним у депутати місцевої ради. Позивач не має автомобіля, нерухомого майна та перебуває в тяжкому матеріальному стані. Для подання позову та доказів до суду позивач був змушений замовляти у приватній фірмі електронний ключ. Про те, що рахунок арештований, позивач дізнався в липні 2020 року. У виконавчій службі повідомили про наявність постанови, яку отримав від відповідача у відповідь на запит. Рішення суду про позбавлення позивача права керування винесено в серпні 2018 року, а в постанові від 18 липня 2018 року вже зазначено, що він позбавлений цього права.

Представник відповідача - Департаменту патрульної поліції позов не визнала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав та пояснив, що 18 липня 2018 року їх екіпажу надійшов виклик з лінії 102 про надання допомоги іншому екіпажу. Прибувши на місце виклику зустріли перший екіпаж, який знаходився біля автомобіля ОСОБА_1 за місцем його проживання. Завезли особу на місце ДТП. Оскільки потерпіла особа під час розгляду обставин ДТП вказала на позивача як винну особу він звернувся до нього з проханням надати документи на право керування транспортним засобом. Однак, позивач відмовився надати для огляду вказані документи. ОСОБА_1 було запрошено в міський відділ поліції і там вже складалися всі матеріали по ст.130, ст.124, ст.122-4 КУпАП. Особисто ним складався протокол по ст.130 КУпАП. Так як позивач відмовився надати докумени, а в черговій частині повідомили, що він позбавлений права керування транспортними засобами, виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП. Всі копії протоколів та постанови віддали ОСОБА_1 та відвезли його за місцем проживання. Особисто він не бачив, що позивач керував автомобілем. Підпис на постанові ОСОБА_1 ставив при ньому та отримав копію постанови. Постанову йому не надсилали, бо була вручена позивачу на місці винесення.

Суд, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши обставини та дослідивши представлені у справі докази, дійшов таких висновків.

Суд встановив, що 18 липня 2018 року інспектором роти № 2 батальйону УПП в Рівненській області ДПП Антонюком М.П. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ВР № 158032, якою позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 18 липня 2018 року о 17 годині 07 хвилин в м.Рівне по вул.Щаслива,8 ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Skoda Octayia А7», номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами, чим порушив ст.15 Закону України «Про дорожній рух».

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною четвертою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Згідно з ч.9 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.

Відповідно до ч.10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Оскаржувана постанова не містить вказівки на судове рішення, на підставі якого до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, що позбавляє суд можливості встановити чи є позивач особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

До відзиву представник відповідача надав копію постанови Рівненського міського суду Рівненської області від 7 серпня 2018 року у справі № 569/9498/18, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП та стягнуто штраф в розмірі 10200 грн в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Постанова набрала законної сили 30 листопада 2018 року.

Судом у вказаній постанові встановлено, що ОСОБА_1 10 травня 2018 року керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння відмовився. Під час складання протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП працівниками поліції було вилучено у позивача посвідчення водія та видано йому тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами, строк дії якого не перевищує тримісячного строку з часу тимчасового вилучення посвідчення водія.

Враховуючи, що станом на 18 липня 2018 року позивач не був особою, позбавленою права керування транспортними засобами, так як рішення суду про позбавлення його такого права ухвалене судом лише 7 серпня 2018 року, в діях позивача відсутні склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП.

Доказів наявності станом на 18 липня 2018 року іншого рішення суду про позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами ні представник відповідача, ні відповідач суду не надали.

За таких обставин постанова серії ВР № 158032 від 18 липня 2015 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Позовна вимога про визнання протиправними дій інспектора роти № 2 батальйону УПП в Рівненській області Антонюка М.П. щодо винесення оспорюваної постанови задоволенню не підлягає з огляду на таке.

При розгляді справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд обмежений повноваженнями, визначеними ч.3 ст.286 КАС України.

Крім того, суд не вбачає підстав для визнання дій відповідача щодо винесення постанови протиправними, так як винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, віднесене до повноважень інспектора патрульної поліції.

Зазначення в оспорюваній постанові про збільшення розміру штрафу у разі не сплати його у встановлений строк, не є рішенням інспектора УПП ОСОБА_2 . Сплата штрафу в подвійному розмірі при примусовому виконанні постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення передбачена законом, а саме ч.2 ст.308 КУпАП.

Ухвалою від 8 грудня 2020 року суд закрив провадження у справі в частині стягнення моральної шкоди.

Відповідно до ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Позивач, допитаний в судовому засіданні як свідок, заперечив факт отримання копії постанови 18 липня 2020 року та наявність в ній його підпису. Доказів на спростування доводів позивача відповідачами не надано. При цьому, суд не може взяти до уваги пояснення відповідача як доказ вручення постанови позивачу, оскільки він є особою, дії якої оскаржуються.

Копія оскаржуваної постанови надіслана позивачу 1 вересня 2020 року Управлінням патрульної поліції в Рівненській області та отримана ним 12 вересня 2020 року. Оскільки до суду з позовом позивач звернувся 13 вересня 2020 року, тобто в межах в 10-денного строку, то строк на оскарження ним не пропущено.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з роглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивач надав суду договір про надання юридичних послуг від 2 жовтня 2020 року, укладений між ним та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 .

За положеннями ч.1 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ст.131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Враховуючи, що представник позивача не є адвокатом, надані ним позивачу послуги не є витратами на професійну правничу допомогу в розумінні ст.134 КАС України, а тому відшкодуванню не підлягають.

Не підлягають стягненню і витрати, пов`язані з отримання доказів на момент подання позовної заяви, оскільки кваліфікований сертивікат електронного підпису (відкритий ключ фізичної особи) не є доказом в силу визначення поняття доказів, зазначеного в ч.1 ст.72 КАС України.

На підставі наведеного та керуючись ст.9, 90, 244-246, 255, 286, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти №2 батальйону УПП в Рівненській області ДПП Антонюка Михайла Петровича, Департаменту патрульної поліції України про визнання дій протиправними, скасування постанови - задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ВР №158032 від 18 липня 2018 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн скасувати, а справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП - закрити.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Восьмого адміністративного апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач - Управління патрульної поліції у Рівненській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: 33028, м.Рівне, вул.Степана Бандери, 14а; код ЄДРПОУ 40108646;

відповідач - Департамент патрульної поліції Національної поліції України, місцезнаходження: 03048, м.Київ, вул.Федора Ернста, 3; код ЄДРПОУ 40108646.

Суддя