Ухвала суду № 93375230, 08.12.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/11529/15-ц

Провадження № 2/185/3629/20

У Х В А Л А

08 грудня 2020 року суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Болдирєва У.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Виконавчого комітету Богуславської сільської ради, ОСОБА_3 , третя особа – Друга павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

09 листопада 2015 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.

Згідно позовних вимог, які були уточнені станом на 05 вересня 2018 року позивач просив:

1.Визнати недійсним рішення Виконавчого комітету Богуславської сільської ради № 197 від 03 жовтня 2012 року про оформлення права власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 без урахування права спільної часткової власності ОСОБА_4 ,

2.Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане Богуславською сільською радою 12 листопада 2012 року на ім`я ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1 .

3.Визнати, що при придбанні квартири АДРЕСА_2 за договором купівлі-продажу, укладеного 08 серпня 1998 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 у ОСОБА_4 виникло право спільної часткової власності на 1/2 частку цієї квартири.

4.Визнати частково недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_2 , вчинений ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , в частині дарування 1/2 частки, що належала ОСОБА_4 .

5.Витребувати 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 шляхом визнання права власності за позивачем в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 .

6.Визнати за позивачем право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 .

7.Визнати за позивачем право власності на 1/2 частку земельної ділянки для обслуговування будинку та господарських споруд, на якій розташоване домоволодіння АДРЕСА_1 .

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2018 року позов ОСОБА_1 був задоволений частково.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2018 року було залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 листопада 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 листопада 2019 року було скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 09 жовтня 2020 року було визначено головуючого суддю Бондаренко В.М.

13 жовтня 2020 року суддею Бондаренко В.М. було відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 11 листопада 2020 року задоволено заяву позивача про відвід судді Бондаренко В.М.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 11 листопада 2020 року визначено нового суддю Болдирєву У.М.

Уточнена позовна заява від 05 вересня 2018 року подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України.

Позивачем сплачено судовий збір у мінімальному розмірі, встановленому на час звернення до суду (05 листопада 2015 року) – 487 грн 20 коп (том 1 а.с.1).

Однак в уточненій позовній заяві від 05 вересня 2018 року визначено ціну позову – 73 236 грн.

Також в уточненій позовній заяві окрім позовних вимог майнового характеру (пункти 5-7), заявлені чотири окремі вимоги немайнового характеру (пункти 1-4).

Як передбачено частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином розмір сплаченого позивачем судового збору не відповідає обсягу заявлених позовних вимог.

В частині вимог майнового характеру підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1% ціни позову, тобто 732 грн 36 коп. Позивачем сплачено при зверненні до суду 487 грн 20 коп.

Тому в частині вимог майнового характеру позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 732,36 – 487,20 = 245 грн 16 коп.

Також уточнена позовна заява містить чотири окремі вимоги немайнового характеру.

Станом на день подачі уточненої позовної заяви від 05 вересня 2018 року розмір судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою складав 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 704 грн 80 коп.

Тому в частині вимог немайнового характеру (чотири вимоги) підлягає сплаті судовий збір у розмірі 2819 грн 20 коп.

Загальна сума судового збору, яку позивачу необхідно доплатити складає: 2819,20 + 245,16 = 3064 грн 36 коп.

Крім того уточнена позовна заява не містить відомостей, передбачених пунктами 2, 9, 10 частини 3 статті 175 ЦПК України.

У зв`язку з виявленими недоліками позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху ухвалою від 17 листопада 2020 року.

07 грудня 2020 року від ОСОБА_1 надійшла заява, за змістом якої він не згоден з ухвалою про залишення позовної заяви без руху, оскільки на його думку цим порушується його право на доступ до суду. Крім того позивач вважає, що залишення позовної заяви без руху фактично означає небажання суду першої інстанції виконати вимоги Верховного Суду у цій справі, що суперечить положенням частини 5 статті 411 ЦПК України.

Таким чином позивачем не усунуто недоліки уточненої позовної заяви.

Як передбачено частинами 11-13 статті 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Таким чином за змістом наведених положень процесуального закону суд, вирішуючи питання про прийняття позовної заяви до провадження, повинен перевірити її відповідність вимогам статей 175, 177 ЦПК України, в тому числі щодо сплати судового збору у встановленому законом розмірі.

Залишення позовної заяви без руху не є перешкодою у доступі до суду, оскільки позивачу надається можливість усунути недоліки позовної заяви.

Висновки Верховного Суду у даній справі стосуються розгляду справи по суті, а не відповідності позовної заяви вимогам статей 175, 177 ЦПК України.

Тому позивачу необхідно повторно надати строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі від 17 листопада 2020 року і роз`яснити, що у разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у строк, встановлений судом, позовна заява буде залишена без розгляду.

Керуючись частинами 11, 12 статті 187 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Повторно надати строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Виконавчого комітету Богуславської сільської ради, ОСОБА_3 , третя особа – Друга павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання права власності на спадкове майно.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви – протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали.

Якщо позивачем не будуть усунені недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя У.М. Болдирєва