
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
____________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 грудня 2020 року Справа № 923/1005/20
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П., розглянувши справу
за позовом: Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль", м. Херсон
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Григор`євої Тетяни Володимирівни, м. Херсон
про стягнення заборгованості в сумі 4 312,86 грн.
представники сторін не викликались
Акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" (код ЄДРПОУ 00131771) звернулось до господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Григор`євої Тетяни Володимирівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення боргу за спожиту теплову енергію у розмірі 4 312, 86 грн.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2020 року, справу розподілено судді Ярошенко В. П.
Ухвалою суду від 08.10.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
19.10.2020 до суду повернулася копія ухвали про відкриття провадження у справі від 08.10.2020, яка направлялась на адресу відповідача, разом із довідкою Укрпошти про причини повернення з вказівкою "за закінченням встановленого строку зберігання; адресат відсутній за вказаною адресою".
Частиною 10 статті 242 ГПК України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про вебадресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України виклик і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Частиною 4 ст. 89 ЦК України визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
У п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Згідно зі ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" №755-IV від 15.05.2003 якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Відповідно до відомостей, які містяться у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який виконано судом, адреса місцезнаходження Григор`євої Тетяни Володимирівни відповідає зазначеній у позовній заяві.
Крім того суд наголошує на тому, що копія ухвали суду про відкриття провадження була надіслана відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013 та ГПК України, що також підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.
З огляду на наведене, Відповідач вважаються такими, що належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі.
Відповідачем відзиву на позовну заву не надано.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Отже, не надання відповідачем відзиву на позовну заяву не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, а також приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами, відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
встановив:
01 січня 2013 року було укладено договір № 11 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (надалі за текстом - договір) між ПАТ «Херсонська ТЕЦ (правонаступником якого є АТ «Херсонська ТЕЦ» надалі за текстом - Позивач) та Фізичною особою-підприємцем Григор`євою Тетяною Володимирівною (надалі - Відповідач), відповідно до умов якого, Позивач зобов`язується надавати Відповідачу послуги з централізованого опалення, а Відповідач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.
Відповідно до п. 2 зазначеного Договору від 01.01.2013, об`єктом надання послуг є приміщення Відповідача, площею 98,0 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Ушакова, буд. 89 (1,2).
Відповідно до п. 8 Договору від 01.01.2013 у разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числі місяця, що настає за розрахунковим.
Відповідно до п. 10, п. 11 договору від 01.01.2013, послуги оплачуються готівкою або у безготівковій формі, а плата за послуги вноситься на розрахунковий рахунок ПАТ «Херсонська ТЕЦ».
01.01.2020 року було укладено договір № 17 з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії між АТ «Херсонська ТЕЦ та Фізичною особою-підприємцем Григор`євою Тетяною Володимирівною, відповідно до умов якого Позивач зобов`язується надавати Відповідачу послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення/на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення (далі - послуга) відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а споживач (Відповідач по справі) зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Відповідно до п. 2 зазначеного Договору, об`єктом надання послуг є приміщення площею 110, 55 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Ушакова, буд. 89 (кв. 1,2).
Відповідно п. 34 Договору від 01.01.2020 року, споживач вносить плату виконавцю, яка складається зокрема з плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу та обсягу спожитої послуги.
Відповідно п.п. 37-38 Договору від 01.01.2020 року:
- виконавець формує та не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим надає рахунок на оплату послуги. Рахунок надається на паперовому носії. Рахунок на оплату спожитої послуги надається не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу;
- споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше 31 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу;
- під час здійснення оплати споживач зобов`язаний зазначити розрахунковий період, за який вона здійснюється, та призначення платежу (плата виконавцю, сплата пені, штрафів).
Відповідно п. 40 Договору від 01.01.2020 року, під час здійснення оплати споживач зобов`язаний зазначити розрахунковий період, за який вона здійснюється, та призначення платежу (плата виконавцю, сплата пені, штрафів).
У разі коли споживачем не визначено розрахунковий період або якщо за зазначений споживачем період виникла переплата, виконавець має право зарахувати такий платіж (його частину в розмірі переплати) в рахунок заборгованості споживача за минулі розрахункові періоди, якщо така є, а якщо такої немає - в рахунок майбутніх платежів споживача починаючи з найближчих до дати здійснення платежу періодів (розрахункових місяців).
Відповідно до підпункту 3 п. 45 Договору від 01.01.2020 року, споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, що визначені встановленими відповідно до законодавства у строки, встановлені цим договором.
Позивач зазначає, що у Відповідача обліковується заборгованість у розмірі 4 312, 86 грн, та на підтвердження цього надає суду такі докази:
- Довідку щодо руху заборгованості відповідача за період з 01.11.2018р. по 30.09.2020р.;
- Рахунки № 901а за спожиту теплову енергію за березень 2020р., лютий 2020р., січень 2020 р., березень 2019р., грудень 2019р., листопад 2019р., листопад 2018р., грудень 2018р.;
- Докази вручення рахунків (реєстри);
- Довідки про наявність послуги опалення у абонентів Херсонської ТЕЦ, зокрема і за об`єктом Відповідача, яке знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Ушакова, буд. 89 (1,2) за березень 2020р., лютий 2020р., січень 2020 р., березень 2019р., грудень 2019р., листопад 2019р., листопад 2018р., грудень 2018р.
- Розрахунок спожитої теплової енергії за об`єктом Відповідача, яке знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Ушакова, буд. 89 (1,2) за періоди листопад 2018 - березень 2019р., листопад 2019 - березень 2020р.
Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем заборгованості за спожиту теплову енергію у загальному розмірі 4 312, 86 грн., що виникла станом на 30.09.2020 року.
Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду про стягнення з відповідача заборгованості за теплову енергію.
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько–господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Пунктом 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
Наявність укладених між сторонами справи договору № 11 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01 січня 2013 року та договору № 17 з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.01.2020 року свідчать про наявність між ними майново-господарських зобов`язань, відповідно до яких одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Як встановлено судом за результатами аналізу положень договору, ці договори за своєю правовою природою є договорами енергопостачання.
Відповідно до ч.1 ст.203 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає зокрема, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Оскільки положеннями договорів визначено порядок та строки виконання Відповідачем своїх обов`язків, то з моменту їх укладення останнім прийнято зобов`язання за договорами, які мають виконуватись належним чином та у відповідності до їх умов та вимог чинного законодавства України.
Відповідно до статті 1 Закону «Про теплопостачання» тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. Регулювання тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії з урахуванням змін цін на енергоносії та інших витрат визначено статтею 15 цього ж Закону одним із основних завданнями державного регулювання діяльності у сфері теплопостачання.
Господарським кодексом України, Законом «Про ціни та ціноутворення», іншими законодавчими актами встановлено, що в Україні діють вільні та регульовані ціни. Наведені норми свідчать, що вартість послуг з постачання теплової енергії відноситься до сфери регульованих цін і встановлюється уповноваженим державним органом.
Частиною шостою статті 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Статтею 632 Цивільного кодексу України визначено, що у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Позивач, як енергопостачальник виконав свої зобов`язання перед відповідачем відповідно до умов договору № 11 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01 січня 2013 року та договору № 17 з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.01.2020 року, а також положення ст. 275 Господарського кодексу України, здійснивши постачання відповідачу теплової енергії на централізоване опалення приміщення відповідача за адресою: м. Херсон, вул. Ушакова, буд. 89 (1,2).
Разом з тим, відповідач не виконав свої зобов`язання відповідно до договору № 11 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01 січня 2013 року та договору № 17 з індивідуальним споживачем про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.01.2020 року та не здійснив у належному розмірі оплату за спожиту теплову енергію за період з 01.11.2018р. по 30.09.2020р., а відтак позовні вимоги щодо стягнення 4 312,86 грн. основної суми боргу є обґрунтованими та правомірними.
Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.
Згідно ст.129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 232-240 ГПК України, суд
у х в а л и в:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з ФОП Григор`єва Тетяна Володимирівна ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (код ЄДРПОУ 00131771) суму основного боргу - 4 312, 86 грн. (чотири тисячі триста дванадцять гривень 86 коп.) на розрахунковий рахунок: НОМЕР_2 у Ф ХОУ в АТ "Ощадбанк", МФО 352457.
3. Стягнути з ФОП Григор`єва Тетяна Володимирівна ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» (код ЄДРПОУ 00131771) понесені судові витрати у розмірі - 2 102 грн. 00 коп. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) на розрахунковий рахунок: НОМЕР_3 в ПАТ «МТБ БАНК», МФО 328168.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).
Дата складання повного тексту рішення - 08.12.2020.
Суддя В.П.Ярошенко
Судове рішення № 93372945, Господарський суд Херсонської області було прийнято 08.12.2020. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 923/1005/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: