Рішення № 93372423, 18.11.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 року Справа № 915/857/20

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Ржепецької К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Керівника Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області (56101, Миколаївська обл., м. Баштанка, пров. Пожежний, 3)

в інтересах держави в особі:

Баштанської районної державної адміністрації (56101, Миколаївська обл., м. Баштанка, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 37)

до відповідачів:

1) Баштанське міжрайонне управління водного господарства (56100, Миколаївська обл., м. Баштанка, вул. Соборна, буд. 127)

2) Товариство з обмеженою відповідальністю “Оазис Бисан” (54028, м. Миколаїв, вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 14)

про: визнання недійсним договору, зобов`язання повернути у розпорядження держави земельну ділянку,

за участю представників учасників справи:

від прокуратури: Бескровна І.І., прокурор за посвідченням,

від позивача: не з`явився,,

від відповідача-1: не з`явився,

від відповідача-2: Рознін В.А.., адвокат за ордером,

СУТЬ СПОРУ: 23.06.2020 Керівник Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 33/3703вих-20 від 23.06.2020 (з додатками), в якій просить суд:

- визнати недійсним договір на оптимізацію гідрологічного, гідрохімічного стану у регулюючій ємкості добового регулювання Явкинської зрошувальної системи «Явкинське водосховище» від 08.01.2014 № 2 та додаткову угоду до нього від 24.01.2020 № 7, укладені між Баштанським міжрайонним управлінням водного господарства та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оазис Бисан» (код ЄДРПОУ 37758242);

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Оазис Бисан» (код ЄДРПОУ 37758242) повернути у розпорядження держави в особі Баштанської районної державної адміністрації з правом постійного користування Баштанського міжрайонного управління водного господарства, земельну ділянку водного фонду площею 105,16 га (із загальної площі земельної ділянки 166,03 га з кадастровим номером 48200686500:01:000:0460), вартістю 332661,14 грн, на якій розташована регулююча ємкість добового регулювання Явкинської зрошувальної системи «Явкинське водосховище», балансовою вартістю 1436323,00 грн, яка знаходиться за межами села Явкине Баштанського району, та використовується товариством на підставі договору на оптимізацію гідрологічного, гідрохімічного стану у регулюючій ємкості добового регулювання Явкинської зрошувальної системи «Явкинське водосховище» від 08.01.2014 № 2 та додаткової угоди до нього від 24.01.2020 № 7;

- стягнути з відповідачів на користь прокуратури Миколаївської області (код ЄДРПОУ 02910048, МФО 82072, Банк ДКСУ м. Києва, р/р UA74820172034150001000000340) судовий збір в сумі 28636,76 грн;

- про час і дату судового засідання повідомити прокуратуру Миколаївської області.

Предметом даного позову виступають дві позовні вимоги позивача: немайнового характеру щодо визнання недійсним договору та майнового характеру щодо зобов`язання повернути у розпорядження держави земельні ділянки.

Підставою – договір на оптимізацію гідрологічного, гідрохімічного стану у регулюючій ємкості добового регулювання Явкинської зрошувальної системи «Явкинське водосховище» від 08.01.2014 № 2 з додатковою угодою від 24.01.2020 № 7 до нього; розробка комплексу заходів, спрямованих на оптимізацію гідрологічного, гідрохімічного стану технологічної водойми Миколаївської області (Явкінське водосховище); водогосподарський паспорт регулюючої ємкості добового регулювання Явкинської зрошувальної системи «Явкинське водосховище»; режими та програми роботи водного об`єкту за 2014 – 2020 роки; акти про зариблення Явкинського водосховища за 2014 – 2018 роки; акт Баштанського районного управління Головного управління Держпродспоживсллужби в Миколаївській області №14151-48/61/576 від 18.09.2018; акт Державної екологічної інспекції у Миколаївській області №02-03-07-08/15к/20 від 24.01.2020; припис Державної екологічної інспекції у Миколаївській області №02-03-07-08/13к/20 від 31.01.2020; розпорядження Баштанської районної державної адміністрації №807-р від 29.10.2003; державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 196745 від 25.04.2005; листування учасників справи; застосування норм статей 15, 16, 17, 203, 215, 235, 317, 319, 324, 386, 837, 1212 Цивільного кодексу України, статей 1, 4, 6, 51, 95 Водного кодексу України, статей 17, 78, 92, 93, 95, 96, 122, 124, 152, 158 Земельного кодексу України, статті 202 Господарського кодексу України, статей 1, 4, 13, 15 Закону України «Про оренду землі», статті 2 Закону України «Про охорону земель».

Ухвалою суду від 30.06.2020 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.07.2020.

20.07.2020 від відповідача-2 до суду надійшов відзив на позов, в якому товариство проти позовних вимог заперечує, зазначаючи про те, що спірний договір є реальним, спрямованим на настання певних узгоджених сторонами наслідків. При цьому відповідач-2 зазначив, що Явкинське водосховище йому не передавалось, і, відповідно, не приймалось, право вільного доступу Баштанського МУВГ до водосховища не обмежувалось. Відповідно до умов спірного договору відповідачем-2 здійснювалось періодичне вселення риби для очищення водосховища, що підтверджується відповідними актами про зариблення та впродовж такого зариблення Баштанським МУВГ не надавалось жодних заперечень. У позові не зазначено яке саме право Баштанської РДА порушено та в чому саме полягає порушення. Також відповідач-2 у відзиві просить суд застосувати строк позовної давності, оскільки Баштанська РДА знала про існування спірного договору який порушував на їх думку їх права але не зверталась до суду за відповідним захистом.

27.07.2020 відповідач-2 надав суду додаткові пояснення до відзиву, до яких додав копію звіту ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» з науково-дослідної роботи «Розробки комплексу заходів, спрямованих на оптимізацію гідрологічного стану технологічної водойми Миколаївської області (Явкинське водосховище).

27.07.2020 від Баштанської місцевої прокуратури до суду надійшла відповідь на відзив відповідача-2, в якому прокурор зазначає, що позовні вимоги він обґрунтовує тим, що роботи відповідачем-2 виконувались без дотримання вимог Порядку штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів та їх використання, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №414 від 07.07.2012, а тому, на думку прокурора, товариство «Оазис Бисан» від виглядом покращення якості води фактично займалось вирощуванням, виловом та реалізацією риби.

27.07.2020 від відповідача-2 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких товариство зазначає наступне: 1) можливе недотримання Порядку штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів та їх використання не свідчить про удаваність спірного договору або про порушення порядку його укладання; 2) доходна частина відповідача-2 за договором полягає у можливості росту риби та подальшого періодичного вилову риби в міру необхідності, основний вилов риби здійснюється населенням, що свідчить про те, що метою укладення договору не була оренда для вирощування та вилову риби; 3) акти про зариблення складались та надавались Баштанському МУВГ, яким отримувались без заперечень та зауважень, у 2020 році вказані акти підписувались Баштанським МУВГ також без зауважень; 4) визначені в договорі обов`язки відповідача-2 не свідчать про прийняття водосховища саме в оренду, оскільки товариство виконує роботи по очищенню водосховища для чого необхідна періодична присутність та виконання деяких функцій (обов`язків) але не постійне використання; 5) відповідач-2 не приймав водосховище у користування, а виконання ним робіт по очищенню водойми жодним чином не перешкоджає будь-кому у володінні, користуванні та розпорядженні водосховищем; 6) строк позовної давності розпочався з моменту укладання договору, отже є пропущеним. До вказаних заперечень відповідачем-2 додані копії актів про зариблення.

Ухвалою суду від 28.07.2020 підготовче засідання було відкладено на 17.09.2020.

10.08.2020 від відповідача-1 до суду надійшов відзив, в якому Управління проти позову заперечує, зазначаючи, що не передавав відповідачу-2 у користування або оренду Явкинське водосховище, умови договору на оптимізацію гідрологічного, гідрохімічного стану регулюючої ємності добового регулювання Явкинської зрошувальної системи «Явкинське водосховище» від 08.01.2014 виконуються товариством «Оазис Бисан» без будь-яких істотних зауважень шляхом заселення у водосховище рослиноїдних риб, претензій до якості проведених робіт відповідачем-2 також немає, оскільки меліоративний вплив рибогосподарського використання Явкинського водосховища незаперечний та в цілому діяльність ТОВ «Оазис Бисан» спрямована на оптимізацію гідрологічного, гідрохімічного стану Явкинського водосховища та покращенню показників водойми.

19.08.2020 від відповідача-2 до суду надійшла відповідь (пояснення) на відзив Баштанського міжрайонного управління водного господарства, в якій відповідачем-2 також підтверджено належне виконання ним умов спірного договору та надано додаткові докази суду на підтвердження наданих пояснень.

19.08.2020 від Баштанської місцевої прокуратури до суду надійшла відповідь на відзив відповідача-1, в якій прокурор наполягає на обґрунтованості позовних вимог та зазначає, що відсутність в договорі будь-яких розрахунків щодо кількості вирощеної риби, яку ТОВ «Оазис Бисан» має право отримати в рахунок оплати за договором, періодичності такої оплати в натуральній формі, дає підстави стверджувати, що спірний договір укладений між відповідачами лише з метою надання можливості ТОВ «Оазис Бисан» зариблювати водні біоресурси, вирощувати та виловлювати рибу в необмеженій кількості у будь-який час без жодних обмежень, тобто займатись господарською діяльністю, оплачуючи тільки вартість кормової бази.

14.09.2020 від позивача - Баштанської районної державної адміністрації Миколаївської області до суду надійшла відповідь на відзив Баштанського МУВГ, в якій райдержадміністрація зазначає, що земельну ділянку, на якій розташоване Явкинське водосховище було передано Баштанською РДА у постійне користування Баштанському управлінню зрошувальних систем (в подальшому Баштанське міжрайонне управління водного господарства) для ведення водогосподарських підприємств та відповідно до приписів ст.92 Земельного кодексу України не передбачено право постійного користувача земельної ділянки розпоряджатись цією земельною ділянкою шляхом передачі її іншим особам у платне користування. За таких обставин, на думку позивача, відповідач-1 при укладанні оспорюваного договору розпорядився земельною ділянкою державної форми власності поза межами своїх повноважень.

Ухвалою суду від 17.09.2020 було продовжено строк підготовчого провадження, відкладено підготовче засідання на 06.10.2020, викликано в судове засідання спеціаліста – представника Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області для надання консультацій щодо практичних питань реалізації укладеного між відповідачами спірного договору.

Ухвалою суду від 06.10.2020 підготовче засідання, за результатами його проведення, було відкладено на 20.10.2020, вдруге викликано в судове засідання спеціаліста – представника Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області для надання консультацій щодо практичних питань реалізації укладеного між відповідачами спірного договору.

У даних підготовчих засіданнях судом було констатовано неможливість Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області забезпечити явку спеціаліста в судові засідання.

Ухвалою суду від 20.10.2020 було закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 17.11.2020, визнано явку відповідача-1 в дане судове засідання обов`язковою.

13.11.2020 від відповідача-1 до суду надійшло клопотання про залучення до участі у справі наступних фахівців: ОСОБА_1 – заступника голови комісії з реорганізації Баштанського МУВГ, начальника VІ відділення каналів Управління каналів річки Інгулець; та Дуб?яги Віктора Олександровича, заступника начальника VІ відділення каналів Управління каналів річки Інгулець. У даному клопотанні також повідомлено, що відповідно до наказу Державного агентства водних ресурсів України №76 від 28.01.2020 «Про реорганізацію Баштанського МУВГ», Баштанське міжрайонне управління водного господарства реорганізовується шляхом приєднання до Управління каналів річки Інгулець, який буде його повним правонаступником.

Станом на момент проведення судового засідання від учасників справи інших заяв або клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.

16.11.2020 засобами електронного зв`язку до суду надійшли додатки до вказаного клопотання – довіреність на гр. Дуб?ягу В.О.

В судовому засіданні 17.11.2020 судом було розпочато розгляд справи по суті та у відповідності до приписів ст. 216 ГПК України було оголошено перерву до 18.11.2020.

В судовому засіданні 18.11.2020 судом, на підставі ст. 240 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши учасників справи, господарський суд встановив.

08 січня 2014 року за №2 між Баштанським міжрайонним управлінням водного господарства, як стороною 1, та товариством з обмеженою відповідальністю «Оазис Бисан», як стороною 2, був укладений договір на оптимізацію гідрологічного, гідрохімічного стану у регулюючій ємкості добового регулювання Явкинської зрошувальної системи «Яквинське водосховище», відповідно до умов якого, для здійснення заходів для екологічного оздоровлення регулюючої ємкості добового регулювання Явкинської зрошувальної системи Явкинське водосховище сторони домовились проводити оптимізацію гідрологічного, гідрохімічного стану водосховища та поліпшення якості води, шляхом вселення у водний об`єкт рослиноїдних риб меліорантів у певній комбінації (полікультури) відповідної структури.

Вказані заходи здійснюються на Явкинському водосховищі, яке розміщене біля села Явкине, Явкинської сільської ради Баштанського району, площею 102,16 га (п.1.2 договору).

Розділом 2 договору його учасники узгодили взаємні права та обов`язки, а саме:

- обов`язок сторони 1 надати стороні 2 Явкинське водосховище для здійснення заходів екологічного оздоровлення (п.2.1.1 договору);

- а також обов`язки сторони 2, зокрема, вселяти рослиноїдні риби меліоранти у певній комбінації (полікультури) відповідної структури відповідно до розділу 5 абз.3 та п.3 висновків Розробки комплексу заходів, спрямованих на оптимізацію гідрологічного стану технологічної водойми Миколаївської області (Явкинське водосховище) розробленої та затвердженої ДВНЗ «Херсонським державним аграрним університетом від 15.11.2012р. для здійснення біологічного очищення та видалення з водойми надлишкової біомаси, шляхом її утилізації та поліпшити якість води; кожного року розробляти програму робіт по заходам спрямованим на оптимізацію гідрологічного, гідрохімічного стану технологічної водойми (Явкинського водосховища), а саме щільності посадки рибопосадкового матеріалу та результатів вирощування (п.п.2.2.2, 2.2.3 договору);

- право сторони 1 на: вільний доступ для проведення нагляду за технічним станом водного об`єкту, його раціональним використанням та гідротехнічної споруди на ньому, обстеження їх згідно із відповідним Положенням про проведення планово-попереджувальних ремонтів, взяття аналізів води, гідрологічних замірів та інших дій, пов`язаних з експлуатацією водосховища; ініціювання припинення договірних відносин у разі: використання водного об`єкту не за призначенням; невиконання умов договору по вселенню рибопосадкового матеріалу у певній комбінації (полікультури) відповідної структури; наявності заборгованості з оплати вартості кормової бази; ненадання двостороннього акту зариблення, після його проведення (п.п.2.3.1, 2.3.2 договору);

- право сторони 2 вирощену рибу відловлювати та реалізовувати на свій розсуд; при вирощуванні риби керуватися табл. 5.2 Розробки, затвердженої ДВНЗ «Херсонським державним аграрним університетом» від 15.11.2012р. або розробленою власною програмою робіт, погодженою із стороною1 (п.п.2.4.1, 2.4.2 договору).

Відповідно до умов п. 3.1 договору, загальна сума договору складає 43159,68 грн. на рік.

Згідно з п.3.2 договору його учасники домовились, що сторона 2 сплачує стороні 1 вартість кормової бази (відповідно розрахунку), а приріст рибопосадкового матеріалу використовує як дохідну частину на свій розсуд.

Оплату коштів сторона 2 здійснює рівними частинами (1/4 річної суми) до 20 квітня за І квартал, до 20 липня за ІІ квартал, до 20 жовтня за ІІІ квартал та до 20 грудня за ІV квартал поточного року (п. 3.3 договору).

Умовами п. 5.1 договору його учасники узгодили, що договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє 5 років – до 31.12.2019р.

24 січня 2020 року сторони уклали додаткову угоду №7, якою змінили умови договору, зокрема:

- пункт 2.2.1 викладено у новій редакції: «Надати стороні 2 Явкинське водосховище для здійснення заходів екологічного оздоровлення та приміщення рятувального поста для зберігання плавзасобів для запобігання загибелі людей на воді»;

- дію договору продовжено до 31.12.2025р.;

- збільшено загальну суму договору та узгоджено її у сумі 61959,64 грн. на 2020 рік;

- доповнено положення договору наступними обов`язками сторони 2:

« 2.2.10. Здійснювати зариблення водосховища у присутності представників сторони 1 про що скласти відповідний акт про зариблення.

2.2.11. Охороняти водосховище з рибою та прилеглі до нього захисні смуги.

2.2.12. Дозволяємо любительську ловлю риби для працівників сторони 1 у вихідні та святкові дні за умови не більше однієї людини в день, загальний вилов риби в день до 3-х кілограмів, місце ловлі попередньо має бути узгоджено з представниками підприємства.».

- узгоджено, що дана додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання та розповсюджує свою дію з 01.01.2020.

Прокурор у позові зазначає, що даний договір за своїм змістом схожий на договір підряду, за яким одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України.

Водночас, прокурор зазначає, що укладений відповідачами договір підряду по суті не містить характерних положень, передбачених законодавством для договорів такого виду, зокрема, умовами договору передбачено право ТОВ «Оазис Бисан» вирощену рибу відловлювати та реалізовувати на свій розсуд, а також обов`язок товариства сплачувати Баштанському МУВГ вартість кормової бази рівними частинами ј річної суми щоквартально із зазначенням, що приріст рибопосадкового матеріалу може використовуватись ТОВ «Оазис Бисан» як дохідну частину на свій розсуд. Проте умовами договору не передбачено будь-яких обов`язків Баштанського МУВГ щодо проведення розрахунків за виконані ТОВ «Оазис Бисан» роботи по вселенню рослиноїдних риб у Явкинське водосховище.

Зазначене, на думку прокурора свідчить про те, що оскаржуваний договір не відповідає умовам договору підряду, за яким замовник оплачує роботу, виконану підрядником.

Також прокурор зазначає, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, господарська діяльність ТОВ «Оазис Бисан» пов`язана з вирощуванням риби, переробкою та консервуванням риби, оптовою та роздрібною торгівлею рибою.

У зв`язку з цим, прокурор стверджує, що відповідач-2 використовує земельну ділянку з розташованим на ній Явкинським водосховищем саме для риборозведення, а не виконує роботи по оптимізації гідрологічного, гідрохімічного стану водного об`єкту, як це передбачено договором.

Такий висновок прокурор робить на підставі умов спірного договору, якими передбачено обов`язок відповідача-2 здійснювати рибозахист та охорону на водосховищі та прилеглих землях водного фонду за власних рахунок, забезпечення на землях водного фонду санітарної та епідемічної обстановки тощо, а також передбачено передачу відповідачем-1 відповідачу-2 Явкинське водосховище строком на 10 років. На думку прокурора охорона водосховища з рибою (один з обов`язків відповідача-2 за умовами спірного договору) явно не відповідає умовам та способу вселення водних біоресурсів у водний об`єкт.

При цьому, прокурор зазначає, що згідно з умовами спірного договору, Баштанському МУВГ надано вільний доступ для проведення технічного нагляду водного об`єкту, відтак даним договором обмежуються права Баштанського МУВГ, як постійного користувача, на володіння та користування водним об`єктом та земельною ділянкою, на якій він розташований.

Прокурор зазначає, що за інформацією Управління Державного агентства рибного господарства у Миколаївській області від 16.12.2019р. посадові особи ТОВ «Оазис Бисан» або інші фізичні та юридичні особи не звертались до Миколаїврибохорони із заявою та пакетом документів на проведення робіт із вселення водних біоресурсів, зариблення Явкинського водосховища за участю представників Управління Державного агентства рибного господарства у Миколаївській області не відбувалось, акт про виконані роботи із вселення водних біоресурсів не складався.

Вказане за твердженням прокурора, свідчить про те, що відповідачем-2 не дотримані вимоги Порядку штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів та їх використання, а тому, прокурор зазначає, що вселення водних біоресурсів з метою оптимізації стану водного об`єкту та очищення води не здійснювалось.

Окрім цього, однією з умов припинення договірних відносин, прокурор зазначає ненадання ТОВ «Оазис Бисан» двостороннього акта про зариблення Явкинського водосховища, передбаченого п.2.3 договору.

Вказані акти за 2014-2018 роки були надані відповідачем-2 до Баштанського МУВГ тільки 10.12.2019р., які представниками Баштанського МУВГ не підписані.

Зазначене, на думку прокурора, також свідчить про відсутність наміру у ТОВ «Оазис Бисан» та Баштанського МУВГ на зариблення водосховища в порядку та на умовах, передбачених спірним договором, з метою його очищення.

Впродовж 2014-2019 років товариство «Оазис Бисан» сплачувало Баштанському МУВГ кошти на виконання умов спірного договору, натомість за виконані роботи Баштанське МУВГ упродовж 2014-2019 років жодних коштів товариству «Оазис Бисан» не сплачувало, що на думку прокурора, також свідчить, що вигодонабувачем за оскаржуваним договором є саме ТОВ «Оазис Бисан».

Прокурор у позові зазначає, що усе викладене свідчить про відсутність між сторонами спірного договору правовідносин із зариблення водосховища, а підтверджує наявність орендних відносин щодо природних ресурсів.

У зв`язку з цим, прокурор просить суд визнати спірний договір недійсним та зобов`язати відповідача-2 повернути у розпорядження держави в особі Баштанської районної державної адміністрації з правом постійного користування Баштанського міжрайонного управління водного господарства земельну ділянку водного фонду площею 105,16 га із загальної площі земельної ділянки 166,03 га вартістю 332661,14 грн., на якій розташована регулююча ємкість добового регулювання Явкинської зрошувальної системи «Явкинське водосховище».

Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст. 74 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ч.ч.1,2 ст. 76 ГПК України).

Згідно з приписами ч.ч.1,2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Також, в судовому засіданні 17.11.2020, для всебічного, повного та правильного вирішення спірних правовідносин, судом були опитані та надана можливість учасникам справи звернутися із запитаннями до представників, присутніх у судовій залі: 1) головного юрисконсульта Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області Куніної С.В.; 2) провідного інженера з використання водних ресурсів та заступника начальника VІ відділення каналів Управління каналів річки Інгулець Дуб?яги В.О. За результатами пояснень, наданих вказаними представниками, судом були з`ясовані обставини укладання спірного договору та його подальшого виконання. Окрім цього, представником Регіонального офісу водних ресурсів у Миколаївській області Куніної С.В. в судовому засіданні було пояснено, що Явкинське водосховище є комплексним об`єктом, передача в оренду якого прямо заборонена чинним законодавством України, тому твердження про те, що спірний договір є прихованим договором оренди є безпідставним з огляду на неможливість передавання подібних комплексних водних об`єктів в оренду. Заступником начальника VІ відділення каналів Управління каналів річки Інгулець Дуб?ягою В.О. також було пояснено суду та присутнім в судовому засіданні, що такий договір є не єдиним, та подібні договори укладаються на інших водних об`єктах у випадку необхідності проведення дій по покращенню екологічної ситуації на них, при цьому, фактичне виконання відповідачем-2 умов спірного договору має безпосереднім наслідком покращення якості води у Явкинському водосховищі.

Отже, дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст.86 ГПК України, проаналізувавши обставини справи згідно з нормами чинного законодавства України, яке регулює спірні відносини, вислухавши учасників справи у сукупності з наведеними вище обставинами, суд дійшов висновку про недоведеність прокурором підстав для задоволення позову виходячи з такого.

Правові відносини між відповідачем-1 та відповідачем-2 виникли на підставі договору №2 від 08.01.2014р. на оптимізацію гідрологічного, гідрохімічного стану регулюючої ємності добового регулювання Явкинської зрошувальної системи «Явкинське водосховище».

Положеннями чинних Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України не передбачено правового регулювання такого окремого виду договорів.

Типової форми такого договору також нормативно-правовими актами не затверджено.

Вказані обставини крім цього підтвердили сторони в ході розгляду судом даної справи.

За таких обставин, до даних правовідносин підлягають застосуванню загальні норми, які регулюють договірні відносини.

Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Нормами ч.ч.2,3 ст. 202 Господарського кодексу України визначено, що господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті цього Кодексу.

Відповідно до приписів ч.ч. 1,2 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов`язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов`язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що: виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов`язану сторону певних обов`язків; допускають односторонню відмову від зобов`язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов; вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.

Як вбачається з матеріалів справи, Законом України від 24.02.2012 №4836-VІ була затверджена Загальнодержавна цільова програма розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року.

Метою вказаної Програми є визначення основних напрямів державної політики у сфері водного господарства для задоволення потреби населення і галузей національної економіки у водних ресурсах, збереження і відтворення водних ресурсів, впровадження системи інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом, відновлення ролі меліорованих земель у продовольчому та ресурсному забезпеченні держави, оптимізація водоспоживання, запобігання та ліквідація наслідків шкідливої дії вод.

Відповідач-1 у своєму відзиві зазначає, що восени 2012 року Миколаївське обласне управління водних ресурсів замовило у Херсонського державного аграрного університету створення та передачу науково-технічної продукції на тему «Обґрунтування меліоративного використання рослиноїдних риб у водосховищах Миколаївської області (Явкинське водосховище, Червоноставське водосховище, водойма в с.Явкино, Водяно-Лоринське водосховище, Степівське водосховище, Расвєтовське водосховище)».

На виконання даного замовлення, Херсонським державним аграрним університетом була виконана відповідна Розробка комплексу заходів, спрямованих на оптимізацію гідрологічного стану технологічної водойми Миколаївської області (Явкинське водосховище) від 15.11.2012р. для здійснення біологічного очищення та видалення з водойми надлишкової біомаси, шляхом її утилізації та поліпшення якості води.

З даного комплексу заходів вбачається, що Явкинське водосховище, що розміщене в балці Вірьовчина, входить до басейну річки Дніпро.

Відповідно до зазначеної програми, Явкинське водосховище потребувало здійснення відповідних заходів очищення, зокрема, шляхом заселення рослиноїдних риб, у зв`язку з чим, між Баштанським міжрайонним управлінням водного господарства та ТОВ «Оазис Бисан» і був укладений договір №2 від 08.01.2014р. на оптимізацію гідрологічного, гідрохімічного стану регулюючої ємності добового регулювання Явкинської зрошувальної системи «Явкинське водосховище».

Як встановлено господарським судом в ході розгляду даної справи, товариство «Оазис Бисан» починаючи з 2014 року, тобто з дати укладання вказаного договору виконує його умови шляхом заселення в Явкинське водосховище рослиноїдних риб.

Так, в матеріалах справи наявні копії програм робіт по заходам, спрямованим на оптимізацію гідрологічного, гідрохімічного стану у регулюючій ємкості добового регулювання Явкинської зрошувальної системи «Явкинське водосховище», а саме щільності посадки рибопосадкового матеріалу та результатів вирощування на 2014-2020 роки (а.с.92-98 т.1), а також акти про зариблення за 2014-2018 роки, копії яких надані прокурором (а.с.99-103 т.1), та актами про зариблення за 2020 рік, копії яких надані відповідачем-2 (а.с.2-3 т.2).

Окрім цього, в матеріалах справи наявні надані відповідачем-2 докази придбання ним риби для подальшого зариблення впродовж 2014-2020 років – відповідні видаткові накладні (а.с.28-34 т.2), та об`єм (маса у кілограмах) і найменування придбаної риби співпадає із об?ємом та найменуванням риби, використаної для зариблення Явкинського водосховища, зазначених у актах зариблення.

Вказані докази свідчать про фактичне виконання відповідачем-2 умов спірного договору щодо здійснення зариблення Явкинського водосховища рослиноїдними видами риби.

За твердженнями відповідача-1, зазначеними у відзиві, ним фактично не підписувались акти про зариблення та програми робіт та не наполягалось на їх складанні, оскільки факт періодичного зариблення ним беззаперечно спостерігався. В подальшому, акти про зариблення №№297-301 та програми робіт №302-398 були отримані відповідачем-1 та прийняті без будь-яких заперечень.

Якість проведених відповідачем-2 робіт із зариблення підтверджується наявним у матеріалах справи звітом ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» (а.с.227-257 т.1), з якого вбачається, що у 2020 році порівняно із 2012-м роком у Явкинському водосховищі: спостерігається тенденція до зниження вмісту біогенних елементів (азоту та фосфору), що свідчить про покращення фізико-хімічного режиму; знизились показники розвитку фітопланктону; знизився рівень евтрофікації водойми; зафіксовано різке відставання від очікуваних показників промислового повернення, і, відповідно, промислової продукції, що пояснюється неконтрольованим видобутком риби місцевим населенням, що постійне спостерігається, а також невисокою ефективністю вилову риби силами ТОВ «Оазис Бисан»; встановлений незаперечний меліоративний вплив рибогосподарського використання Явкінського водосховища, незаперечне покращення соціальних умов навколишніх населених пунктів у зв`язку із неконтрольованим видобутком риби та визначено, що в цілому виконання ТОВ «Оазис Бисан» комплексу заходів, спрямованих на оптимізацію гідрологічного, гідрохімічного стану Явкинського водосховища сприяє покращенню показників водойми.

За таких обставин, твердження прокурора щодо відсутності фактичного виконання ТОВ «Оазис Бисан» умов спірного договору, не здійснення ним зариблення Явкинського водосховища, та відсутності настання реальних наслідків від укладеного спірного договору, а також щодо існування перешкод позивачу або іншим особам у доступі до водосховища спростовуються матеріалами справи.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що в матеріалах справи відсутні відповідні докази фактичного передання Баштанським МУВГ товариству «Оазис Бисан» земельної ділянки та використання цієї ділянки для власних господарських потреб відповідачем-2, оскільки наявні у суду відомості щодо здійснення відповідачем-2 зариблення Явкинського водосховища не свідчать про фактичне використання ним для своїх господарських потреб земельної ділянки навколо або під водним дзеркалом Явкинського водосховища.

Посилання прокурора на відсутність передачі відповідачем-2 результату виконаних за спірним договором робіт замовнику (відповідачу-1), також не знайшло свого підтвердження та спростовується наявним в матеріалах справи звітом ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» (а.с.227-257 т.1), оскільки згідно з умовами спірного договору його метою є саме екологічне оздоровлення регулюючої ємкості Явкинської зрошувальної системи Явкинського водосховища, що і було зафіксовано станом на 2020 рік у звіті Херсонського державного аграрного університету у порівнянні з показниками 2012 року.

Стосовно твердження прокурора щодо укладення спірного договору на занадто великий строк, оскільки зариблення водосховища не потребує такого значного періоду часу, суд вважає за доцільне зазначити, що виходячи із пояснень учасників справи, присутніх осіб, та із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що таке зариблення проводиться відповідачем-2 систематично впродовж декількох років з дати укладення спірного договору та по даний час. Така необхідність у зарибленні зумовлена тим фактором, що трава у водосховищі росте постійно щороку та щороку потребуються дії по очищенню водосховища від надлишків трав`яної маси, для чого саме і здійснюється щорічне зариблення.

Відносно твердження прокурора, що впродовж 2014-2019 років товариство «Оазис Бисан» сплачувало Баштанському МУВГ кошти на виконання умов спірного договору, натомість за виконані роботи Баштанське МУВГ упродовж 2014-2019 років жодних коштів товариству «Оазис Бисан» не сплачувало, що також свідчить, що вигодонабувачем за оскаржуваним договором є саме ТОВ «Оазис Бисан», господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вже було вище наведено, умовами п. 3.1 спірного договору учасники обумовили певну суму коштів (43159,68 грн.), яка підлягає сплаті на рік (та в подальшому її коригували щороку).

На думку прокурора вказана сума коштів є платою відповідача-2 відповідачу-1 за користування водосховищем.

У тексті вказаного пункту договорі дійсно не зазначено що це за сума та хто і кому її має сплачувати, однак, у тексті наступного пункту договору вказано, що сторона 2 (ТОВ «Оазис Бисан») сплачує стороні 1 (Баштанське МУВГ) вартість кормової бази (відповідно до рахунку) а приріст рибопосадкового матеріалу використовує як дохідну частину на свій розсуд. Жодні інші умови договору не містять визначених сум коштів та умов щодо порядку та строків їх сплати.

Отже, з аналізу даних пунктів договору, суд дійшов висновку, що кошти в сумі 43159,68 грн. (та подальші кошти, які щороку сплачувались відповідачу-1) є саме вартістю кормової бази (трави), яка використовувалась для відгодівлі рослиноїдних видів риб, зариблених відповідачем-2.

При цьому, із умов спірного договору вбачається, що вигодонабувачами за ним є обидві сторони – Баштанське МУВГ отримує екологічне оздоровлення зрошувальної системи Явкинського водосховища, чим виконує, зокрема, умови Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро, а ТОВ «Оазис Бисан» здійснюючи зариблення водосховища та відгодівлю риби отримує її приріст (приріст рибопосадкового матеріалу – п. 3.2), та може використовувати вирощену рибу як дохідну частину на свій розсуд.

Судом також прийнято до уваги, що вирощену у Явкинському водосховищі рибу також неконтрольовано виловлює місцеве населення найближчих населених пунктів, що знайшло своє відображення у звіті Херсонського державного аграрного університету «Оцінка стану Явкинського водосховища в процесі його використання ТОВ «Оазис Бисан», що свідчить по-перше, про відсутність цілеспрямованої господарської діяльності товариства «Оазис Бисан» з метою отримання прибутку, а по-друге, спростовує твердження прокурора про суттєве обмеження доступу до території Явкинського водосховища, в тому числі представникам Баштанської РДА, оскільки жодних документальних доказів такого обмеження (акти про недопуск чи перешкоджання доступу працівників Баштанської РДА) прокурором до суду не надано.

Крім цього звернуто увагу учасників на те, що чинним законодавством України не затверджено типової форми для даного виду договорів, а тому суд позбавлений можливості встановити які умови, що є істотними для таких договорів, відповідачами не враховані, та яким чином спірний договір не відповідає (порушує) умовам типового договору, що може бути підставою для визнання його недійсним.

Суд також вважає, що прокурор у позовній заяві не навів обставин, що свідчили б про відсутність у сторін спірного договору необхідного обсягу дієздатності, оскільки Баштанське МУВГ, відповідно до п.2.2.16 Положення про Баштанське міжрайонне управління водного господарсько, затвердженого наказом Державного агентства водних ресурсів України №23 від 16.01.2019, управління, відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює заходи щодо екологічного оздоровлення річок, а також спостереження за станом водойм, гідротехнічних споруд та дотримання режимів роботи водосховищ, водогосподарських систем.

Товариство «Оазис Бисан», у свою чергу, має у своїх видах діяльності вид 03.22 «Прісноводне рибництво (аквакультура), а тому може бути стороною у відповідному договорі в частині здійснення заходів по зарибленню Явкинського водосховища та використання прирості рибопосадкового матеріалу (вирощеної риби) на власний розсуд.

За змістом ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Сукупність вище наведеного аналізу, норм та обставин свідчить про відсутність доведеності прокурором підстав, за яких оспорюваний договір підлягає визнанню недійсним, що є наслідком відмови в задоволенні позову в позову обсязі.

У зв`язку з відмовою судом у задоволенні позову по суті заявлених вимог, клопотання відповідача-2 про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності розгляду не підлягає.

Судовий збір, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи, покладається на орган, якому законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Орган, якому законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб: керівник Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області (56101, Миколаївська обл., м. Баштанка, пров. Пожежний, 3)

позивач: Баштанська районна державна адміністрація (56101, Миколаївська обл., м. Баштанка, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 37)

відповідачі:

1) Баштанське міжрайонне управління водного господарства (56100, Миколаївська обл., м. Баштанка, вул. Соборна, буд. 127)

2) Товариство з обмеженою відповідальністю “Оазис Бисан” (54028, м. Миколаїв, вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 14)

У зв`язку з перебуванням судді у плановій відпустці в період з 23.11.2020 по 07.12.2020, повне рішення складено та підписано «08» грудня 2020 року.

Суддя О.Г. Смородінова