Вирок № 93372193, 07.12.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Справа № 554/2056/20

Дата документу 07.12.2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2020 року м.Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі колегії суддів:

головуючого судді Січиокно Т.О.,

суддів Савченка А.Г., Тімошенко Н.В.,

за участю секретаря Ромахової В.В.,

прокурора Вітка Д.В.,

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисника Карнаух С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019170040003601 від 09.12.2019 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Полтави, освіта неповна середня, одруженого, не працюючого,проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-16.03.2012 року Октябрьським районним судом м. Полтава за ч. 2 ст.307, ч. 1, 3 ст.140, ч. 1 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 рік 6 місяців;

-19.07.2012 року Октябрським районним судом м. Полтава за ч.3 ст.185, ч.2 ст.263, ч.1 ст.70, 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі, звільнений 16.01.2017 року по відбуттю строку покарання;

-20.08.2019 року ухвалою Київського районного суду м.Полтави провадження в справі закрито за ч. 2 ст. 125 КК України у зв`язку з відмовою потерпілих від обвинувачення,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, -

У С Т А Н О В И В:

19 грудня 2019 року, в нічний час, ОСОБА_3 зі своїм приятелем ОСОБА_4 , перебуваючи на території ринку «Шашличний», що по вул. Харківське шосе, 6 у м.Полтаві, вживали спиртні напої. Надалі між ними та чотирма невстановленими слідством особами виник конфлікт, під час якого ОСОБА_3 побіг до місця свого проживання, де озброївся дерев`яною битою та відразу ж повернувся на територію вказаного вище ринку, щоб нею спричинити тілесні ушкодження незнайомим йому особам, з якими раніше конфліктував.

Однак, не виявивши цих осіб на місці, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, будучи агресивно налаштованим, тримаючи при собі дерев`яну биту, яка є предметом, пристосованим для нанесення тілесних ушкоджень, він пішов за місцем проживання ОСОБА_5 , який орендував житло у виді флігеля, розташованого на території домоволодіння АДРЕСА_2 .

Прибувши на територію цього домоволодіння приблизно о 05 годині 50 хвилин, він почав голосно кликати ОСОБА_5 та стукати у вікна та двері будинку. Внаслідок таких дій, які порушували громадський порядок та спокій громадян, з будинку вийшов ОСОБА_1 та зробив йому зауваження, через що між ними виник конфлікт. Під час цього, на ґрунті особистих неприязних відносин, ОСОБА_3 з метою протиправного заподіяння смерті ОСОБА_1 , умисно, цілеспрямовано, діючи зі значною силою прикладення, наніс йому в життєвоважливий орган - голову не менше трьох ударів дерев`яною битою, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, забою головного мозку тяжкого ступеня, багатоуламкового перелому зводу і основи черепа, перелому лівої потилично-скронево-лобно-тім`яної кістки з вдавленням її обломків із переходом на сагітальний та коронарний шов, перелому лівого сосцеподібного відростку з розвитком сударахноїдального крововиливу та пластинчатої субдуральної гематоми ліворуч, травматичного лівобічного середнього отиту і лівобічного гемомастоідиту, які утворилися від неоднократної дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, яким могла бути і бита та кваліфікуються в сукупності, як тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя.

Після вчиненого ОСОБА_3 місце події покинув та виконавши усі дії, направлені на протиправне заподіяння смерті іншій людині, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, не закінчив його з причин, що не залежали від його волі, оскільки потерпілий був своєчасно доставлений до лікувального закладу, де надання кваліфікованої медичної допомоги запобігло настанню його смерті.

За таких обставин дії обвинуваченого ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, як закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав частково та не заперечуючи свою причетність до спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , пояснив суду, що не мав умислу на заподіяння смерті потерпілому, оскільки захищався від нападу останнього, який першим спровокував сварку, поводив себе стосовно нього агресивно, погрожував вбивством, є набагато фізично сильнішим, наніс удар рукою в його обличчя та намагався зробити це знову.

Описуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_3 показав, що 19 грудня 2019 року, в період часу з 00 годин до 05 годин, він з ОСОБА_4 перебував на території ринку «Шашличний», де вони вжили пляшку пива, а тому стану алкогольного сп`яніння він не відчував. З ними був і ОСОБА_5 , який раніше пішов додому і він попередив його, що сьогодні забере мобільний телефон та діжку для води, яка зберігалася за місцем його проживання. Згодом, до них підійшло четверо незнайомих чоловіків, з якими виник конфлікт. Щоб захиститися від них, він побіг за місцем свого проживання, де взяв звичайну дерев`яну палицю, а не биту, і повернувся з нею на територію ринку, щоб захищатися від кривдників та допомогти ОСОБА_4 . Однак на той час невідомих осіб там не було і він вирішив піти за місцем проживання ОСОБА_5 , щоб забрати свої речі, не заперечуючи, що в той час був роздратований та знервований. По дорозі він зателефонував до ОСОБА_6 , щоб дізнатися про місце знаходження своїх кривдників, однак жодної інформації від неї не отримав. Приблизно о 05 годині 50 хвилин він прибув до місця проживання ОСОБА_5 , однак той не відчинив йому дверей та попросив прийти іншим разом. У відповідь на це він не кричав, по дверях та вікнах не стукав, натомість спокійно вирішив залишити подвір`я домоволодіння. Однак його зупинив ОСОБА_1 , який перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння, безпричинно почав лаятися, погрожував вбивством, наніс удар рукою в обличчя та знову намагався це зробити. Захищаючись від таких дій, вважаючи ОСОБА_1 значно сильнішим за себе, відчувши загрозу для свого життя та здоров`я, він двічі вдарив того по голові дерев`яною палицею, яку весь час тримав при собі. Від ударів ОСОБА_1 впав на землю, а він пішов у своїх справах.

Незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 , суд вважає, що встановлені ним фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення повністю підтверджуються показаннями потерпілої ОСОБА_2 , свідків, письмовими доказами в їх сукупності.

Будучи присутнім у судовому засіданні, потерпілий ОСОБА_1 внаслідок спричинених йому тілесних ушкоджень і наслідків, які від них настали, не зміг повідомити суду про обставини вчиненого стосовно нього кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_3 .

Натомість потерпіла ОСОБА_2 показала, що являється матір`ю ОСОБА_1 та разом з ним проживає в будинку по АДРЕСА_2 . 19 грудня 2019 року, приблизно о 05 год. 20 хв., вона пішла з дому на роботу, де працює двірником. Приблизно о 07 год. 20 хв., їй зателефонувала сусідка та повідомила про те, що її сина доставлено в тяжкому стані в лікарню. Про обставини спричинення тому тілесних ушкоджень вона дізналася від сторонніх осіб. З обвинуваченим ОСОБА_3 не знайома. Її син по характеру не схильний до проявів агресії, є наркозалежним, з приводу чого проходив лікування.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що являється рідною сестрою потерпілого ОСОБА_1 та проживає з ним в одному будинку. 19 грудня 2019 року, приблизно о 05 год 50 хв. вона збиралася на роботу і почула з вулиці галас, звук ударів по вікнах будинку та голос ОСОБА_5 , який неодноразово повторював: « ОСОБА_8 , іди з подвір`я». Оскільки такий галас і звуки ударів не припинялися, на вулицю з будинку вийшов ОСОБА_1 , який також попросив припинити такі дії і відразу ж вона почула удар і хтось пробіг під вікном. Коли вона вийшла на подвір`я, то побачила чоловіка, який виходив з території її домоволодіння і мав при собі биту, довжиною до 1 метра, а також було помітно, що той перебував у стані алкогольного сп`яніння. У цей час її брат лежав на землі з розбитою головою. Після цього було викликано карету швидкої допомоги, яка доставила його в лікарню.

Свідок ОСОБА_4 показав, що в нічний час 19 грудня 2019 року він відпочивав на території ринку «Шашличний», де вживав алкогольні напої. Разом з ним був його приятель ОСОБА_3 . Чи вживав той алкоголь, суду не повідомив. У ході цього четверо незнайомих чоловіків спровокували з ними конфлікт, під час якого ОСОБА_3 повалили на землю і почали бити. Далі ОСОБА_3 побіг додому, а він, щоб уникнути конфлікту, пішов додому. Подальші події йому невідомі.

Із показань свідка ОСОБА_5 слідує, що 19 грудня 2019 року, приблизно о 05 годині 50 хвилин, він перебував за місцем свого проживання, де орендує флігель по АДРЕСА_2 . В цей час він почув галас і звук ударів по вікнах будинку з вулиці і зрозумів, що це був ОСОБА_3 , якого він через двері попросив іти додому. Далі він чув, як ОСОБА_1 сказав ОСОБА_3 , щоб той йшов, при цьому не погрожував, агресивно себе не поводив. Почувши знову удар, він вийшов з будинку на подвір`я та побачив лежачого на землі ОСОБА_9 . Одночасно почув звук хвіртки і пішов на вихід, де побачив ОСОБА_3 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння та тримав у руках дерев`яну биту, довжиною приблизно 1 метра. Останній залишав йому на зберігання лише діжку для води, однак не попереджав, що прийде її забрати. ОСОБА_3 пішов у своїх справах, він його не зупиняв, а повернувся до потерпілого, який лежав без свідомості на землі з розбитою головою.

Свідок ОСОБА_6 повідомила суду, що працює реалізатором в торгівельному кіоску, розташованому на території ринку «Шашличний». У вечірній час вона бачила ОСОБА_3 з ОСОБА_4 , які сиділи за столиком. До них підійшли чотири невідомих чоловіка, з якими виник конфлікт, в ході якого вони штовхалися, однак потім розійшлися. Далі ОСОБА_4 з ОСОБА_3 пішли додому, але останній через 40 хвилин знову повернувся з дерев`яною битою в руках і попросив її зателефонувати на його телефон, який він загубив. Після здійснення нею дзвінка, він його знайшов. О 5 год. 21 хв. ОСОБА_3 перетелефонував до неї і в телефонній розмові він повідомив їй, що шукає своїх кривдників. Зміст розмови вона записала на телефон і цей запис передала працівникам поліції.

Крім показань свідків, винуватість ОСОБА_3 доведена даними протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 19.12.2019 року, подану ОСОБА_7 , яка повідомила, що 19 грудня 2019 року, приблизно 0 05 год. 30 хв., невідома особа за адресою за її місцем проживання спричинила тілесні ушкодження її брату ОСОБА_1 (а.с.160 тому № 1).

19 грудня 2020 року слідчим Полтавського ВП ГУНП у Полтавській області проведено огляд місця події на території домоволодіння по АДРЕСА_2 , в ході якого зафіксовано його загальний вигляд та на ґрунтовому покритті виявлено нашарування речовини бурого кольору, схожої на кров, про що складено протокол від 19.12.2019 року та фототаблицю до нього, які досліджені судом. (а.с.162-170 тому № 1).

Відповідно до висновку судової імунологічної експертизи № 256 від 14.02.2020 року, виявлена та вилучена в ході огляду домоволодіння АДРЕСА_2 кров може походити від потерпілого ОСОБА_1 (а.с.179-180 тому № 1).

Даними протоколу впізнання із свідком ОСОБА_4 від 19.12.2019 року підтверджується, що останній на фотознімку № 2 впізнав ОСОБА_3 , як такого, з яким він вночі 19 грудня 2019 року перебував на території ринку «Шашличний», і між ними та чотирма невідомими чоловіками виник конфлікт. (а.с.184-185 тому № 1).

Із даних протоколу впізнання із свідком ОСОБА_5 від 19.12.2019 року слідує, що останній на фотознімку № 3 впізнав ОСОБА_3 як особу, яка о 05 год 30 хв. 19 грудня 2019 року перебувала на подвір`ї домоволодіння АДРЕСА_2 , тримаючи в руках дерев`яну биту. (а.с.186-187 тому № 1).

Свідок ОСОБА_6 на фотокартці № 2 впізнала ОСОБА_3 , як особу, яку вона бачила вночі 19 грудня 2019 року на вул. Харківське шосе в м.Полтаві з битою в руках, про що складено протокол від 19.12.2019 року, який досліджений судом. (а.с.191 - 192 тому № 1).

19.12.2019 року свідок ОСОБА_6 добровільно видала працівникам поліції належний їй мобільний телефон марки «XiaomiRedmiNote 5», яким вона зафіксувала розмову між нею та ОСОБА_3 , який телефонував їй уночі о 05 год 21 хв 19.12.2019 року, про що складено протокол огляду від 19.12.2019 року, який досліджено судом.( а.с.195 тому № 1).

При проведенні судової комп`ютерно - технічної експертизи № 1 від 16.01.2019 року в пам`яті наданого на дослідження мобільного телефону «XiaomiRedmiNote 5», виявлено аудіофайл «Вызов@ ОСОБА_10 , який скопійовано і записано на оптичний диск, що є додатком до експертизи. (а.с. ).( а.с.204-2010 тому № 1).

У протоколі огляду від 20.01.2020 року оглянуто та розпечатано зміст розмови, яка міститься на оптичному диску, який є додатком до судової комп`ютерно - технічної експертизи № 1 від 16.01.2019 року. Відповідний звукозапис містить розмову чоловіка та жінки. У розмові чоловік говорить (російською мовою дослівно): «Растворять начну их, просто по подаче поубиваю, бараны будут, мертвы счас будут… Меня счас интересует то, как я хочу поступить с этими….Просто це одному подача, второму подача, третьому подача и отак все розлетелись. Бита в руках дубовая….Повбиваю их счас. Я счас знаю где они находятся и растворять их начну….Ну чтоб ты понимала я отак - и чувак мертвый». (а.с.211- 215 тому № 1).

На а.с.175 - 184 тому № 1 наявний протокол огляду від 29.01.2020 року, в ході якого за допомогою комп`ютерного обладнання з камер «Безпечне місто» проведено перегляд відеозаписів території, розташованої на вул. Харківське шосе, 6 у м.Полтаві, що біля торгівельних кіосків. Зокрема, в період часу з 05 год 11 хв по 05 год 26 хв на відеозаписі в цьому місці зафіксовано перебування особи чоловічої статі, яка тримає в руках предмет, схожий на биту, довжиною приблизно до 1 метра. Даний відеозапис переглянуто та досліджено судом.

Копією медичної карти № НОМЕР_1 зафіксовано виїзд швидкої медичної допомоги 19.12.2019 року о 06 год на вул. Зелену, 8 у м.Полтаві, де на подвір`ї виявлено потерпілого ОСОБА_1 з тілесними ушкодженнями голови, без свідомості. (а.с.187 тому № 1).

Протоколом огляду від 27.12.2019 року оглянуто аудіофайл із записом телефонного дзвінка виклику медичної допомоги, а саме на диспетчерську службу «103» надійшло повідомлення від особи про те, що на подвір`ї домоволодіння по АДРЕСА_2 виявлено ОСОБА_1 з тілесними ушкодженнями голови.(а.с.193-194 тому № 1).

Даними протоколу огляду від 24.02.2020 року підтверджено наявність інформації на диску щодо з`єднання в мережі оператора зв`язку ПАТ «ВФ Україна» абонентського номера НОМЕР_2 , в період часу з 04 год. по 09 год. 19 грудня 2019 року, з прив`язкою до базової станції зв`язку по вул. Харківське шосе, 4/15 у м.Полтаві. Найбільше з`єднань даного номера телефона було з абонентським номером НОМЕР_3 , яким користувався свідок ОСОБА_5 (а.с.199 - 200 тому № 1).

Відповідно до висновку судової медичної експертизи № 138 від 26.02.2020 року, в потерпілого ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, забою головного мозку тяжкого ступеня, багатоуламкового перелому зводу і основи черепа, перелому лівої потилично-скронево-лобно-тім`яної кістки з вдавленням її обломків із переходом на сагітальний та коронарний шов, перелому лівого сосцеподібного відростку з розвитком сударахноїдального крововиливу та пластинчатої субдуральної гематоми ліворуч, травматичного лівобічного середнього отиту і лівобічного гемомастоідиту, які утворилися від дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, яким могла бути бита чи будь - який інший предмет з подібною характеристикою, тобто не характерні для утворення при падінні та, вірогідніше за все, від неоднократної дії травмуючого фактору, можливо в строк і за обставин, які були зазначені в постанові про призначення експертизи та кваліфікуються в сукупності, як тяжкі тілесні ушкодження по ознаці небезпеки для життя. (а.с.13-17 тому № 2).

У судовому засіданні судовий медичний експерт ОСОБА_11 на запитання захисника Карнаух С.В. повідомила, що проводила судово - медичну експертизу потерпілого ОСОБА_1 на підставі медичної документації, наданої в її розпорядження слідчим та дійшла висновків, які виклала у висновку судової медичної експертизи № 138 від 26.02.2020 року, які повністю підтверджує. Наявні в потерпілого ОСОБА_1 хронічні захворювання у виді наркоманії, СНІДу, гепатиту С. не перебувають у причинному зв`язку з наслідками, які настали в результаті отриманих тілесних ушкоджень, які описані у висновку експерта.

Відповідно до висновку судової медичної експертизи № 1199 від23.01.2020 року, у ОСОБА_12 виявлено тілесні ушкодження у вигляді саден шкіри лівої верхньої кінцівки, які могли утворилися не менш ніж від 4-5 кратної дії тупих обмежених предметів, якими могли бути пальці рук, стиснуті в кулак, нога людини у взутті або інші предмети з подібними характеристиками або при дії об такі, що могло мати місце і при захисті руками від ударів, можливо в строк та при обставинах, вказаних вище та кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. (а.с.179- 180 тому № 1).

Відповідно до висновку судової психіатричної експертизи № 50 від 05.02.2020 року, ОСОБА_3 будь - яким хронічним психічним захворюванням не страждає, як і не виявляє ознак тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства чи іншого хворобливого стану психіки не виявляє. У період часу, до якого відноситься інкриміноване йому протиправне діяння, досліджуваний будь -яким хронічним психічним захворюванням не страждав, як і не знаходився в стані тимчасового розладу психічної діяльності, не виявляв ознак недоумства чи іншого хворобливого стану психіки і міг повністю усвідомлювати свої дії та керувати ними. Під дію ч.2, ч.3 ст.19, ст.20 КК України не підпадає. Може постати перед слідством та судом. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. При дослідженні індивідуально - психологічних особливостей емоційно - вольової сфери, ОСОБА_3 виявляє достатню активність психічних процесів і станів, екстравертованість, низький рівень тривожності, акцентуацію характеру по демонстративному типу, переважає підвищений фон настрою, енергійність, активність, демонстративність, схильність перебільшувати власні можливості, нестійкість інтересів, комунікабельність, легко адаптується до нових умов, прагнення оточуючих подавити його активність викликає бурхливі протестні реакції та дративливість. Яскраво виражених індивідуально - психологічних особливостей, які б могли суттєво вплинути на його свідомість на поведінку під час вчинення інкримінованого йому протиправного діяння не виявляє. На момент вчинення інкримінованого діяння, ОСОБА_3 не перебував у стані фізіологічного афекту чи іншому особливому емоційному стані, який би міг суттєво вплинути на його свідомість і поведінку.(а.с.32 - 41 тому № 2).

Таким чином, досліджуючи обставини вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_3 , суд визнає кожний доказ належним, допустимим, достовірним, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення в справі.

Суд знаходить неспроможними та такими, що суперечать доказам у кримінальному провадженні, дослідженими в судовому засідання, показання обвинуваченого ОСОБА_3 в тій частині, що він вчиняючи кримінальне правопорушення, не перебував у стані алкогольного сп`яніння, а також те, що прибувши о 05 годині 50 хвилин 19 грудня 2019 року на територію домоволодіння АДРЕСА_2 не кричав, по вікнах та дверях не стукав, натомість без галасу пішов додому. Саме ОСОБА_1 зупинив його, не дав йому піти з двору та безпричинно вдарив його рукою по обличчю, погрожував, ображав, що створило загрозу для його життя та здоров`я, а отже він був змушений захищатися, внаслідок чого наніс тому два удари дерев`яною палкою в голову.

Такі показання спростовані показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , які показали, що ОСОБА_3 , прибувши о 5 годині 50 хв 19 грудня 2019 року на територію домоволодіння АДРЕСА_2 поводив себе агресивно, кричав, лаявся, стукав палицеюв двері та вікна будинку, не відреагував на прохання ОСОБА_5 дати йому спокій і піти. При чому ОСОБА_1 , вийшов на галас і як господар будинку, спокійно просив його піти з двору, не застосовуючи до того будь - яких протиправних дій. Саме це викликало в ОСОБА_3 агресію та він наніс тому декілька ударів битою, яку тримав при собі, по голові.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що саме ОСОБА_3 , прибувши о 05 годині 19 грудня 2019 року на подвір`я чужого домоволодіння, порушив громадський порядок і спокій громадян, його поведінка носила агресивний характер та саме він спровокував сварку з потерпілим ОСОБА_1 .

Одночасно суд ставить під сумнів мету прибуття обвинуваченого за місцем проживання ОСОБА_5 , щоб забрати діжку для води та мобільний телефон, оскільки з огляду на час та попередні події потреба в такій діжці в той момент була для нього б малоймовірною, а телефон він тримав при собі.

У судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт побиття ОСОБА_3 потерпілим ОСОБА_1 та вчинення стосовно нього будь - яких інших протиправних дій, які б могли створити загрозу для його життя та здоров`я. При цьому, слід звернути увагу, що між обвинуваченим і потерпілим раніше ніколи не виникало неприязнених стосунків.

Суд вважає, що хоча в ОСОБА_12 і виявлено тілесні ушкодження у вигляді саден шкіри лівої верхньої кінцівки, однак їх наявність не свідчить про причетність до їх спричинення потерпілим з огляду на те, що обвинувачений раніше був учасником конфлікту з чотирма невідомими особами на ринку «Шашличний», а також повідомив про наявність у нього «зчесаних кулаків» в телефонній розмові ОСОБА_6 . На обличчі ОСОБА_3 не виявлено жодних слідів побоїв, що повністю спростовує його показання в частині побиття його потерпілим. Факт конфлікту ОСОБА_3 з чотирма невідомими особами підтвердив і обвинувачений, а також свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_6 .

Намаганням зменшити свою провину, суд розцінює показання ОСОБА_3 в тій частині, шо він не мав при собі бити, як предмета спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, а удари ОСОБА_1 спричинив звичайною дерев`яною палицею, яку тримав при собі виключно для самозахисту. З цього приводу свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 повідомили суду, що ОСОБА_3 тримав у руках саме биту та в деталях описали цей предмет.

При цьому дослідженням протоколу огляду відеозапису з камер спостереження зафіксовано в період часу з 05 год 13 хв по 05 год 26 хв 19 грудня 2019 року біля торгових кіосків на ринку «Шашличний», що по вул. Харківське шосе у м.Полтаві присутність ОСОБА_13 , в руках якого візуально видно предмет за формою схожий на биту, який мав рукоятку та на протилежному кінці стовщення древка довжиною до 1 метра. При цьому висновком судової медичної експертизи підтверджено, що виявлені в потерпілого ОСОБА_14 тілесні ушкодження могли утворитися від дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, яким могла бути і бита.

Крім того, не може залишатися поза увагою суду факт телефонної розмови ОСОБА_6 з ОСОБА_3 , початок якої зафіксовано о 05 год 21 хв 19 грудня 2019 року, під час якої останній неодноразово вказує на наявність у нього бити, якою він готовий наносити тілесні ушкодження своїм кривдникам та не приховує можливі наслідки від дії такого предмета, описуючи це як (російською мовою дослівно): «Растворять начну их, просто по подаче поубиваю, бараны будут, мертвы счас будут…. Бита в руках дубовая….Поубиваю их счас.». Дані факти свідчать про наявність у ОСОБА_3 в руках в той час саме бити, як предмета спеціально призначеного для нанесення тілесних ушкоджень. Окрім того, матеріалами справи доведено, а також показаннями свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , що саме із цим предметом він прибув на подвір`я домоволодіння АДРЕСА_2 та ним спричинив тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_1 .

У судовому засіданні ОСОБА_3 зазначив, що не є тією особою, яка зафіксована на відеозаписі з предметом схожим на биту. Однак такі показання спростовані відомостями про телефонні з`єднання за номером телефону, яким він користувався, відповідно до яких у вказаний період часу його телефон працював в районі вулиці Харківське шосе, а саме в тому місці, де працювала відеокамера. Крім того, дані часу відеозапису, на якому особа тримає в руках предмет схожий на биту та час телефонної розмови ОСОБА_3 із свідком ОСОБА_6 є синхронними, що з урахуванням змісту розмови підтверджують те, що цією особою є саме він.

Таким чином, в сукупності всіх обставин вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, суд враховує, що тілесні ушкодження були спричинені ОСОБА_1 саме битою, як предметом спеціально пристосованим для нанесення тілесних ушкоджень, якого надалі обвинувачений позбувся та працівникам поліції не видав. Окрім того, численні удари цим предметом ОСОБА_3 наніс цілеспрямовано і виключно в голову потерпілого, тобто в життєвоважливий орган, оскільки інших тілесних ушкоджень у того не виявлено, виходячи з способу, знаряддя злочину, кількості, характеру та локалізації тілесних ушкоджень, безпосередньо вказує на те, що в момент вчинення таких дій обвинувачений бажав настання для потерпілого наслідків саме у виді смерті.

При цьому поза увагою суду не може залишатися поведінка обвинуваченого відразу після вчинення кримінального правопорушення, а саме те, що він після нанесення неоднократних ударів битою по життєвоважливому органу - голові потерпілого, будь - якої допомоги йому не надав, залишив лежачим без свідомості на землі в зимовий час, покинув місце події, забравши із собою засіб вчинення злочину.

Звідси слідує, що обвинувачений ОСОБА_3 , виконавши усі дії, направлені на протиправне заподіяння смерті іншій людині, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, не закінчив його з причин, що не залежали від його волі, оскільки потерпілий був своєчасно доставлений до лікувального закладу, де надання кваліфікованої медичної допомоги запобігло настанню його смерті.

Також слід звернути увагу на те, що внаслідок вчинення таких протиправних дій, стан здоров`я потерпілого ОСОБА_1 на теперішній час не відновився, а тому його подальше нормальне життя порушено, у чому суд пересвідчився, коли в судовому засіданні той внаслідок стану здоров' я не зміг надати показання, спілкуватися з судом та будь - яким чином відтворити події, які мали місце 19 грудня 2019 року.

Окрім того, посилання обвинуваченого на відсутність доказів про перебування його в стані алкогольного сп`яніння під час вчинення злочину, спростовували свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , які безпосередньо засвідчили перебування обвинуваченого в стані алкогольного сп`яніння, на що вказувала його поведінка.

Оскільки законодавство не передбачає, що факт алкогольного сп`яніння має доводитися якимось певним видом доказів. (Постанова ВС від 22 травня 2018 року в справі № 459/3331/16-к), то суд в сукупністю зібраних по справі доказів визнає обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого - вчинення злочину особою, яка перебувала в стані алкогольного сп`яніння .

Відповідно до частини першої статті 15 КК України, замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення відповідного злочину, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі.

Згідно з частиною другою статті 24 КК умисел є прямим, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

При відмежуванні замаху на вбивство від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження визначальним є суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій, тобто якщо особа, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння і передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, бажає їх настання, умисел є прямим, а якщо ж не бажає, хоча й свідомо припускає їх настання, умисел є непрямим.

Судова практика для з`ясування змісту і спрямованості умислу особи орієнтує суди на те, що при дослідженні доказів їм необхідно виходити із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки (пункт 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи».

Таким чином, у сукупності отриманих та проаналізованих доказів, суд приходить до висновку, що саме умисними діями ОСОБА_3 під час перебування його в стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті виниклих неприязнених відносин з потерпілим, було вчинено закінчений замах на умисне протиправне заподіяння йому смерті, а тому його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст. 115 КК України доведена повністю поза розумним сумнівом.

При прийнятті даного рішення суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011, відповідно до якої при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».

Визнавши показання обвинуваченого ОСОБА_3 неспроможними та суперечливими в частині того, що кримінальне правопорушення він вчинив не перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, не мав умислу на умисне позбавлення життя потерпілого, а лише захищався від нападу останнього, який своїми діями нібито створив загрозу для його життя та здоров`я, суд розцінює його поведінку як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення, намаганням переконати суд про наявність в його діях складу злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, можливості уникнути покарання за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення при наявності обставин, які обтяжують його покарання.

Натомість у суду не має сумнівів щодо об`єктивності та правдивості показань свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , оскільки ці показання є логічними, послідовними, узгодженими між собою, підтверджені дослідженими безпосередньо в судовому засіданні іншими доказами, зокрема і висновком судової психіатричної експертизи № 50 від 05.02.2020 року, відповідно до якої прагнення оточуючих подавити активність ОСОБА_3 викликає у нього бурхливі протестні реакції та дративливість.

Обставин, які відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , не встановлено.

Обставинами, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є вчинення злочину особою, яка перебувала в стані алкогольного сп`яніння, рецидив злочину.

Згідно ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання, а також прийняти до уваги те, що згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

У ході судового розгляду встановлено, що обвинуваченим ОСОБА_3 вчинено особливо тяжкий злочин, він є офіційно непрацевлаштований, за місцем проживання та за час утримання в слідчому ізоляторі характеризується негативно, стійкі соціальні зв`язки з дружиною не підтримує, має на утриманні малолітню дитину, схильний до вчинення кримінальних правопорушень, має незняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, ухвалою суду від 11.01.2017 року стосовно нього встановлювався адміністративний нагляд, на обліку в лікаря - психіатра, - невролога, нарколога не перебуває.

Таким чином, при призначенні покарання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, характеристику особи ОСОБА_3 , його поведінку як під час скоєння злочину, так і після, відсутність пом`якшуючих та наявність обтяжуючих обставин, настання тяжких, негативних наслідків у вигляді втрати здоров`я та працездатності людиною молодого віку, а тому приходить до висновку про необхідність призначення покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення, попередження вчинення нових злочинів.

Відповідно до ч.3 ст.68 КК України, за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Прокурором в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування витрат, понесених державою на лікування потерпілого ОСОБА_1 , розмір яких склав 22931, 72 грн.

В обґрунтування позовної вимоги прокурором до справи додано довідку Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації від 04.02.2020 року, відповідно до якої хворий ОСОБА_1 перебував на лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії ПОКЛ імені М.В. Скліфосовського з 19.12.2019 року по 03.01.2020 року, а всього 15 ліжко\днів. Вартість його лікування склала 10002,83 грн., виходячи з розрахунку 666, 83 грн. - вартість 1 л/дня х 15 л/днів =10002, 83 грн. (без медикаментів).

Всього з медикаментами, згідно списку, на лікування хворого ОСОБА_9 витрачено 22931, 72 грн = 10002,45 грн. + 12929,27 грн.

Обвинувачений ОСОБА_3 позовні вимоги прокурора визнав повністю.

Оскільки позовні вимоги прокурора обґрунтовані, підтверджені належними доказами, обвинувачений їх визнав повністю, то позов слід задовольнити.

Цивільний позов потерпілими в справі не заявлено.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експертів підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави.

З метою забезпечення належного виконання обвинуваченим ОСОБА_3 призначеного покарання, яке він зобов`язаний відбувати реально, уникнення ризиків, пов`язаних із ухиленням від суду та продовження ним злочинної діяльності, незаконного впливу на потерпілих та свідків, до набрання вироком законної сили, обраний стосовно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд залишає без змін.

Керуючисьст.ст. 373, 374 КПК, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати із 07 грудня 2020 року.

Зарахувати в строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_3 час його затримання та перебування під вартою в цьому кримінальному провадженні із 20 грудня 2019 року по 07 грудня 2020 року.

До набрання вироком законної сили, обраний стосовно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.

Речові докази: змиви зі слідами речовини бурого кольору - знищити; речі у виді одягу та мобільного телефону «Леново А 516», вилучені у ОСОБА_3 , повернути йому ж; мобільний телефон марки «XiaomiRedmiNote 5» - повернути свідку ОСОБА_6 ; диски з відеозаписами із системи «Безпечне місто», диски з аудіо записами телефонних розмов, виклику швидкої допомоги, диски, з відеозаписами процесуальних дій - зберігати в матеріалах цього кримінального провадження, скасувавши арешт, накладений на ці речі на підставі ухвал слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави.

Позов прокурора в інтересах держави в особі Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації до ОСОБА_3 про відшкодування витрат, понесених державою на лікування потерпілого - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Департаменту охорони здоров`я Полтавської обласної державної адміністрації (ГУК Полтавська область/Полтавська/24060300, код ЄДРПОУ 37959255, банк отримувача - Казначейство України, р/р 748999980000031416544016001, код бюджетної класифікації: 24060300) в рахунок відшкодування витрат, понесених державою на лікування потерпілого грошові кошти в розмірі 22931 (двадцять дві тисячі дев`ятсот тридцять одна) грн. 72 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 1256 (одна тисяча двісті п`ятдесят шість) грн. 22 коп.

Вирок може бути оскаржено через Октябрський районний суд м.Полтави до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Судді:

Т.О. Січиокно А.Г. Савченко Н.В.Тімошенко