Рішення № 9337133, 26.04.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" квітня 2010 р. Справа № 8/40-38 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь – зерно - продукт», с. Липляни Ківерцівського району

до Приватного підприємства «СВ-Мовчан», с. Вигуричі Луцького району

про стягнення 5 557 грн. 09 коп.

                                                             Суддя Кравчук А.М.

Представники:

від позивача: Шевчук Ю. П. – юрист, довіреність від 03.01.2008р.

від відповідача: н/з

Права та обов’язки представнику позивачу роз’яснені відповідно до ст.22 ГПК України.

Відводу складу суду відповідно до ст.20 ГПК України не заявлено.

Оскільки сторона не заявила клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81 – 1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні 26.04.2010р. за згодою представників позивача відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі.

Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю “ Волинь – зерно - продукт ” просить стягнути з відповідача - приватного підприємства «СВ-Мовчан» 5 557 грн. 09 коп., в тому числі: 4 025 грн. 50 коп. основного боргу згідно договору №18/01/10-1-В-п від 18.01.2010 року, 1 207 грн. 65 коп. штрафу,

112 грн. 72 коп. пені, 109 грн. 96 коп. річних, 101 грн. 26 коп. збитків від інфляції та судові витрати по справі: 102 грн. 00 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. в повернення витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Відповідач у судове засідання не з’явився, повноважного представника у судове засідання не направив, витребуваних ухвалою суду від 14.04.210р. доказів не подав, хоч був вчасно та належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (вх.№01-29/5550 від 21.04.2010 року, а. с. 22).

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -           

в с т а н о в и в:

18 січня 2010 року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю “ Волинь – зерно - продукт ” та відповідачем – приватним підприємством «СВ-Мовчан» був укладений договір №18/01/10-1-В-п (далі договір, а. с. 12-13).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов’язання виникли з договору від 18.01.2010 року №18/01/10-1-В-п.

Згідно п. п. 1.1, 1.2, 1.3, 3.5, 7.3, 7.4 договору позивач зобов’язувався продати відповідачу борошно, крупи, сіль в асортименті, цукор, манку, макаронні вироби в асортименті та інші продукти харчування, а відповідач – прийняти та своєчасно – протягом 21 банківського дня з моменту поставки відповідної партії товару провести оплату 100% вартості кожної конкретної партії товару, кількість та ціна якого обумовлюється сторонами, зокрема, в накладних. У разі порушення строків оплати, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 30% від вартості поставленого та неоплаченого або несвоєчасно оплаченого товару та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом затримки оплати за кожен день прострочки. Крім того, відповідач зобов’язаний сплатити позивачу вартість неоплаченого товару з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 20% річних від простроченої суми. Згідно п. 10.1 договору він діє до повного виконання сторонами зобов’язань за цим договором, але в будь – якому випадку до 31.12.2010 року.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов договору позивач по довіреності від 20.01.2010 року №137 (а. с. 14) передав відповідачу товар на суму 7 525 грн. 50 коп., що стверджується накладними №13 від 20.01.2010 року, №38 від 09.02.2010 року, податковими накладними від 20 січня, 9 лютого 2010 року (а. с. 15-18).

В порушення умов договору відповідач оплату товару провів частково, в сумі 3500 грн. 00 коп. (банківська виписка від 18.02.2010 року, а. с. 19).

Заборгованість відповідача в сумі 4 025 грн. 50 коп., підтверджена матеріалами справи, актом звірки взаємних розрахунків станом на 09.04.2010 року (а. с. 11), відповідачем не оспорюється, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник , який прострочив виконання

зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Пунктом 7.3 договору сторони погодили, що у випадку прострочення оплати товару відповідач сплачує позивачу 20% річних від простроченої суми.

Нараховані позивачем 109 грн. 96 коп. річних за період з 19.02.2010 року по 12.04.2010 року підставні та підлягають до стягнення в силу ст. 625 ЦК України,

п. 7.3 договору. З нарахованих позивачем 101,26грн. збитків від інфляції до стягнення підлягають 36 грн. 23 коп. за період з 19.02.2010р. (з дня порушення зобов’язання ) по 31.03.2010р.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені). В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Згідно п. 7.4 договору у разі несвоєчасної оплати отриманого товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом затримки оплати за кожен день прострочки.

Нараховані позивачем 112 грн. 72 коп. пені за період з 19.02.2010 року по 12.04.2010 року підставні та підлягають до стягнення в силу п. 6 ст. 232 ГК України, п. 7.4 договору.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (п.1 ст.549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Сторони у п.7.3 договору домовились, що у разі порушення строків оплати, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 30% від вартості поставленого та неоплаченого або несвоєчасно оплаченого товару. Договір від 18.01.2010 року №18/01/10-1-В-п не був предметом судового розгляду, недійсним чи зміненим, зокрема, в частині п. 7.3, не визнавався. Відповідач зобов’язання щодо оплати товару не виконав, тому сплата штрафу є його договірним зобов’язанням.

Нараховані позивачем згідно розрахунку 1 207 грн. 65 коп. штрафу підставні та підлягають до стягнення.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті державного мита в сумі 100 грн. 81 коп. та 233 грн. 24 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, - в и р і ш и в:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «СВ-Мовчан», с. Вигуричі Луцького району, вул. Центральна, 82, код 35694266, р/р 26005070389511 у філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 325019 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Луцький комбікормовий завод”, с. Боратин Луцького району, вул. Центральна, 20, код 05442109, р/р 26005001315199 в АТ «ОТП Банк» м. Луцька, МФО 300528

- 4 025 грн. 50 коп. основного боргу, 1 207 грн. 65 коп. штрафу, 112 грн.

72 коп. пені, 109 грн. 96 коп. річних, 36 грн. 23 коп. збитків від інфляції, 100 грн.

81 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита, 233 грн. 24 коп. в повернення витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, а всього: 5 826 грн. 11 коп. (п’ять тисяч вісімсот двадцять шість грн.

11 коп.)

3. У позові на суму 65 грн. 03 коп. відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя А.М. Кравчук

Повний текст рішення

підписаний 28.04.2010р.

Суддя                                                   Кравчук А.М.