Ухвала суду № 93365583, 04.12.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

04 грудня 2020 року м. Київ № 640/8917/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н. М., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів , код ЕДРПОУ 39924774 , щодо організації та контролю виконання Конституції та законів України, стосовно виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду, від 05.03.2020, по справі № 640/16857/19;

- зобов`язати Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів , код ЕДРПОУ 39924774 , організувати та проконтролювати виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду, від 05.03.2020, по справі № 640/16857/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в м. Києві, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в м. Києві щодо розгляду скарги ОСОБА_1 від 30.07.2019 стосовно порушення прав споживача Комунальним підприємством «Київтеплоенерго» по суті;

- зобов`язати Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів в м. Києві розглянути скаргу ОСОБА_1 від 30.07.2019 стосовно порушення прав споживача Комунальним підприємством «Київтеплоенерго» по суті протягом семи днів з дня набрання рішенням законної сили.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.11.2019 в адміністративній справі № 640/16857/19 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2020 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.11.2019 скасовано, прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено.

Підставою для звернення до суду з даним позовом зазначено, що Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів допущено бездіяльність, яка полягає у не забезпеченні організації та контролю виконання Конституції та законів України при виконанні постанови ШААС від 05.03.2020 у справі № 640/16857/19 Головним управлінням Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів в м. Києві.

Відповідно до ч. 1 ст. 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Згідно ч. 2 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Положеннями ст. 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо.

Крім того, приписами ч. 1 ст. 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Зі змісту позовної заяви убачається, що вона подана з метою зобов`язання центрального органу виконавчої влади здійснити заходи спонукання свого територіального органу щодо виконання іншого судового рішення, оскільки, на думку позивача, останнє не було належним чином виконане.

У постанові від 22.08.2019 у справі № 522/10140/17 Верховний Суд підкреслив, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача (прямо чи опосередковано) до виконання судового рішення.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №802/1933/18-а.

Вирішуючи питання щодо даної справи, слід звертати увагу не лише на форму заявленого предмета позову, а і на його сутність та зміст.

Позовні вимоги сформовані таким чином, що за формальними ознаками предмет спору стосується бездіяльності Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, що не було предметом розгляду в адміністративній справі № 640/16857/19.

У той же час, сутність поданого позову полягає у спонуканні Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в м. Києві виконати судове рішення, шляхом покладання обов`язку організації та контролю на вищий за ієрархією орган.

Таким чином, позивач штучно підміняє регламентований КАС України спосіб захисту порушеного права, тим самим поширює сферу застосування заходів контролю за виконанням судового рішення на орган виконавчої влади, що є неприпустимим у розумінні процесуального закону, а також порушує принцип поділу державної влади (ст. 6 Конституції України), відтак, даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства в загальному порядку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи (ч. 6 ст. 170 КАС України).

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою ( п. 33 рішення від 21.12.2010 у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).

У постанові від 22.03.2018 в адміністративній справі № П/9901/135/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поняття «спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в більш ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

За висновком суду, спір, який виник із правовідносин у сфері контролю за виконанням судового рішення не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Такий спір також неможливо віднести до підсудності жодного із судів загальної юрисдикції, натомість, у відкритті провадження слід відмовити.

Керуючись статтями 5, 19, 170, 171, 241-243, 248, 250, 256, 293- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

1. У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії відмовити.

2. Роз`яснити позивачу, що розгляд даної справи не віднесено до юрисдикції жодного із судів загальної юрисдикції.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко