Рішення № 93363838, 07.12.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2020 р. № 400/2328/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

до відповідача:Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод", вул. 1 Слобідська, 120, м. Миколаїв, 54017

про:стягнення податкового боргу в сумі 632 196,60 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Головне управління ДПС у Миколаївській області звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Миколаївський бронетанковий завод» про стягнення в дохід держави податковий борг в сумі 632196,60грн. з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих ДП «Миколаївський бронетанковий завод».

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем самостійно визначено податкове зобов`язання з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій в сумі 632196,60 грн., тому відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України, п.57.1 ст.57 ПК України, п.1 ч.11-1 Закону України « Про управління об`єктами державної власності» відповідач повинен сплатити цю суму до бюджету.

Відповідач надав суду відзив, в якому позов не визнає, оскільки в частині стягнення частині чистого прибутку позов необхідно залишити без розгляду. Позивачем порушено ст.122 КАС України - 3-місячний строк на звернення до суду, оскільки частина чистого прибутку не є податковим боргом в розумінні норм ПК України. В частині стягнення пені в сумі 8930,60 грн. за період з 11.06.2018-28.01.2020 відмовити, оскільки пеня нараховується на грошове або податкове зобов`язання, яким не є частина чистого прибутку (доходу).

Позивач у відповіді на відзив зазначив, що має право на звернення до суду з позовом про стягнення у бюджет частини чистого прибутку в межах 3-х річного року позовної давності з огляду на однорідність та спільну природу заборгованості зі сплати частини прибутку з податковим платежем з податку на прибуток. Крім того 02.04.2020 набрав чинності Закон України від 30.03.2020 № 540 « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій, у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби» , яким передбачено, що строки звернення до суду продовжуються на строк дії такого карантину.

Позивач надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

05.03.2020 відповідач подав до контролюючого органу розрахунок частини чистого прибутку(доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами, в якому (рядок 09) визначив суму частини чистого прибутку за 2019-623266грн.

Правові основи управління об`єктами державної власності визначає Закон України «Про управління об`єктами державної власності», статтею 11-1 якого встановлені особливості відрахування державними підприємствами частини прибутку (доходу).

Частиною першою цієї статті передбачено, що державні унітарні та їх об`єднання зобов`язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше 30 відсотків у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України Постановою від 23 лютого 2011 року № 138 відповідно до статті 29 Бюджетного кодексу України та статей 5 і 11-1 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" затвердив Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями.

Пунктом 17 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України віднесено частину чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об`єднань, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону, та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність.

Органи, що контролюють справляння надходжень бюджету, забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків і зборів та інших доходів відповідно до законодавства. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи міських (міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення) рад координують діяльність відповідних органів стягнення щодо виконання визначених для територій показників доходів бюджету (частина третя статті 45 БК України).

Згідно з пунктом 3 Порядку №138, яким передбачено, що частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.

Відповідно до пункту 61.1. статті 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (в редакції з 23.05.2020 зі змінами внесеними ЗУ №466 від 16.01.2020).

Враховуючи нормативне визначення поняття грошове зобов`язання, податкове зобов`язання (в редакції ПК України на час спірних відносин до 23.05.2020), частина чистого прибутку не є податковим платежем, у розумінні норм ПК України. Цей платіж, хоча і є обов`язковим, але не віднесений ні до загальнодержавних податків та зборів, ні до місцевих податків. Покладення на контролюючі органи повноважень щодо обліку таких платежів не змінює правової природи такого платежу.

Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі № 520/1919/19, від 27 листопада 2019 року у справі № 826/14937/15, від 17 вересня 2020 року у справі № 640/18375/18.

Законом України № 466-IX від 16 січня 2020 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності з 23.05.2020, стаття 19-1 доповнена підпунктом 19-1.1.51, яким визначено, що контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є державна та/або комунальна власність.

Крім того розрахунки (у тому числі розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), які подаються до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюються до податкової декларації (пункт 46.1 статті 46 ПК України в редакції Закону № 466-IX).

А пунктом 1-1 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПК України (в редакції Закону № 466-IX) встановлено, що стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об`єднань здійснюється у порядку, визначеному статтями 59, 60 глави 4, статтями 87-101 глави 9 розділу II цього Кодексу.

Відтак законодавець лише з 23.05.2020 усунув неузгодженості у податковому законодавстві, в тому числі й щодо адміністрування частини чистого прибутку, який має сплачуватися до Державного бюджету України державними унітарними підприємствами.

(Аналогічна позиція висловлена у постанові ВС від 13.10.2020 по справі № 640/19757/19).

Відповідач надав суду платіжне доручення № 750801 від 27.12.2019, яке свідчить, що ним сплачено відповідачу частини чистого прибутку 21010100 в сумі 2000 000 грн.

Ухвалою суду від 25.08.2020 позивача було зобов`язано надати суду ІКПП щодо заборгованості відповідача з частин чистого прибутку, пояснення, як були зараховані грошові кошти, сплачені за платіжним дорученням від 27.12.2019 в сумі 2000 000 грн.

На виконання ухвали суду позивач повідомив суд, що 2000 000 грн. були зараховані, як зменшення недоїмки, яка виникла до нарахування частини чистого прибутку за 2019. Сума частини чистого прибутку по самостійно поданій відповідачем декларації та пеня на борг минулих років, нарахована 10.03.2020 погашена не була.

Надана суду картка особового рахунку по частині чистого прибутку свідчить, що станом на 30.11.2019 недоїмка відповідача складає 4 979307,29грн., залишок несплаченої пені складає 908 001,75грн., всього заборгованість складає 5 887 309,04грн. Після сплати відповідачем 27.12.2019 – 2000 000 грн. станом на 31.12.2019 недоїмка складає 3105116,49грн., залишок несплаченої пені став складати 1599659,86грн., всього заборгованість станом на кінець 2019 року складала 4 704776,35грн.

Після подання відповідачем розрахунку по частині чистого прибутку до ІКПП -10.03.2020 нараховується до заборгованості 623266 грн. та загальна суму недоїмки складає 3 696382,49грн. Сума пені за період з 06.11.2018 по 28.01.2020 складає 8930,60грн., а загальна суму несплаченої пені складає 1 608590,46грн. Заборгованість всього 5304972,95грн.

З урахуванням таких даних ІКПП суд прийняв ухвалу від 30.09.2020, якою зобов`язав сторони провести звірку розрахунків по сплаті частини чистого прибутку (доходу) та зобов`язав позивача надати суду ІКПП відповідача з частини чистого прибутку з 2016 року, розгорнутий розрахунок погашення заборгованості з частини чистого прибутку.

Сторони ухвалу суду в частині проведення звірки розрахунків по справі частини чистого прибутку суду не надали.

Надана суду ІКПП з 2016 по частині сплати чистого прибутку свідчить, що відповідач з 2016 по 2019 рік сплатив до бюджету частину чистого прибутку, з якої частково була погашена до бюджету пеня, яка була нарахована позивачем на чистину чистого прибутку в сумі 1 725469,06 грн., яка не могла та не повинна була нараховуватись контролюючим органом, оскільки пеня може нараховуватись відповідно до ст.129 ПК України тільки на грошове зобов`язання, яким не є частина чистого прибутку.

Позивач звернувся до суду та просить стягнути на користь бюджету 632196,60 грн., з яких 8930,60 грн. пеня за період з 11.06.2018-28.01.2020 та 623266грн. частина чистого прибутку за 2019 рік.

Оскільки з наданих сторонами доказів, суд з`ясував, що позивачем без достатніх на те підстав грошові кошти в сумі 1 725469,06 грн. були протиправно направлені на погашення пені, тому позивачем не доведено суду наявність заборгованості в сумі 623266 грн.

Крім того, відповідно до п. 1-1 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПК України (в редакції Закону № 466-IX) з 23.05.2020 встановлено, що стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об`єднань здійснюється у порядку, визначеному статтями 59, 60 глави 4, статтями 87-101 глави 9 розділу II цього Кодексу.

Відтак, позивач з 23.05.2020 наділений повноваженнями на стягнення частини чистого прибутку з боржників у порядку визначеному ст.59 ПК України, якою передбачено порядок надсилання контролюючим органом податкової вимоги. Позивач не надав суду доказів того, що ним надсилалась відповідачу податкова вимога, тому у позивача в силу норм Податкового Кодексу не виникли правові підстави для стягнення заборгованості з відповідача.

Крім того, суд зазначає, що в цій справі судом не можуть бути усунуті ті, порушення, які були допущені контролюючим органом стосовно здійснення дій по нарахуванню та автоматичному погашенню пені, яка нараховувалась на частину чистого прибутку. Відповідач сплачував частину чистого прибутку, яка частково йшла на погашення пені, нарахування якої не передбачено чинним законодавством та не могла бути нарахована.

Відтак, позивачем всупереч ст.77 КАС України, не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, тому позов задоволенню не підлягає.

Судовий збір покладається на позивача .

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 43144729) до Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод" (вул. 1 Слобідська, 120, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код 07856371) про стягнення податкового боргу в сумі 632 196,60 грн. - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду – 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження – 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко