Ухвала суду № 93363702, 07.12.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/11297/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 грудня 2020 року

м. Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сидор Н.Т., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини 3002 про визнання протиправною бездіяльності, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини 3002 у Львівській області, в якому просить: визнати протиправною бездіяльність Військової частини 3002 Національної гвардії України щодо не проведення повного розрахунку при звільненні, а саме невиплати ОСОБА_1 в день його виключення зі списків частини грошової компенсації за не отримане речове майно та стягнути з Військової частини 3002 Національної гвардії України середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28.02.2020 по 16.09.2020 в розмірі 122109,51 грн.

Відповідно до вимог ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Проте у позовній заяві не зазначено адреси електронної пошти сторін.

Частиною 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем до адміністративного позову не було надано доказів сплати судового збору.

Натомість, у позовній заяві позивач зазначає, що звільнений від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Надаючи правову оцінку такому твердженню позивача, суддя зазначає наступне.

Відповідно п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори.

Згідно з п. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» № 2232-XII військовий обов`язок включає проходження військової служби.

Відповідно до п. 9 ст. 1 цього Закону, щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії, зокрема, допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Пунктом 5 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, визначено, що громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України.

Суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 15 липня 2020 року у справі №260/343/19, які відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України підлягають врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, зважаючи на те, що скаржник не перебуває на військовій службі, а є звільненим, судовий збір має сплачуватися ним на загальних підставах. При цьому Верховний Суд виходив також із того, що доказів того, що позивач є призваним на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори і цьому статусі подавав апеляційну скаргу до суду у справі, пов`язаної з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків суду апеляційної інстанції не надано.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №826/12929/17.

Згідно з матеріалами справи, позивач звільнений з військової служби наказом командувача Національної гвардії України від 24.01.2020 № 13 о/с у запас, у зв`язку з закінченням строку контракту.

Таким чином, оскільки станом на момент звернення з позовом до Львівського окружного адміністративного суду позивач не є військовослужбовцем та, відповідно, не належить до визначених п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суб`єктів, які звільненні від сплати судового збору.

Отже, судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору на сьогодні визначено Законом України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року № 3674-VI (із наступними змінами і доповненнями).

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 становить 2102,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Відтак, з огляду на ціну позову, за подання цього адміністративного позову, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1221,10 грн за платіжними реквізитами: отримувач коштів: УКуЗалiз.р м.Льв./Залізничний/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ): 38007594; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA978999980313101206084013003 код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Інформацію про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі "Судовий збір".

Статтею 122 КАС України встановлені строки звернення до адміністративного суду.

Так, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.ч.1, 2 ст. 122 КАС України).

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Приписами ч. 5 ст. 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Статтею 233 КЗпП України визначено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (ч. 1 ст. 233 КЗпП України).

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (ч. 2 ст. 233 КЗпП України).

Відповідно до правової позиції, сформованої в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16, за змістом приписів статей 94, 116, 117 КЗпП України і ст. ст. 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Таким чином, оскільки предметом переданого на розгляд адміністративного суду спору є стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільнені, який не входить до структури заробітної плати, підстави для застосування ч. 2 ст. 233 КЗпП відсутні.

При цьому суд враховує висновки Верховного Суду у постанові від 23.09.2020 в адміністративній справі № 1.380.2019.003695, згідно з якими під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України як норми спеціального процесуального закону. Такого висновку Верховний Суд дійшов, із-поміж інших, також у постанові від 04.12.2019 в адміністративній справі № 815/2681/17.

Згідно з матеріалами справи остаточний розрахунок з позивачем щодо оплати компенсації вартості неотриманого ним речового майна здійснено 16.09.2020. Позивач звернувся до суду 02.12.2020, тобто з пропуском установленого КАС України місячного строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний подати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Проте, всупереч вказаній імперативній вимозі процесуального закону, позивач не подав заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.

Як убачається з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

З врахуванням того, що позивачем не виконано вимог ст. 161 КАС України, позовну заяву слід залишити без руху та надати строк позивачу для усунення вищевказаного недоліку.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248, 256, 294, п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України, суддя

п о с т а н о в и л а :

позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини 3002 про визнання протиправною бездіяльності, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку – залишити без руху.

Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали у такий спосіб: скерувати на поштову адресу Львівського окружного адміністративного суду (79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2) або здати в канцелярію суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій вказати адреси електронної пошти сторін чи вказати про їх відсутність, та долучити:

- оригінал документа про сплату судового збору у розмірі 1221,10 грн за вказаними в мотивувальній частині ухвали реквізитами;

- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

Процесуальні строки, встановлені цією ухвалою, можуть бути продовжені судом за заявою особи відповідно до пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 18 червня 2020 року № 731-IX.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Сидор Н.Т.