Ухвала суду № 93363079, 07.12.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення адміністративного позову без руху

07 грудня 2020 року м. Київ № 320/9122/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву керівника Білоцерківської місцевої прокуратури в інтересах держави до Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) “Ведмежатко” Узинської міської ради Київської області, Гуманітарний відділ виконавчого комітету Узинської міської ради Київської області за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Узинська міська рада про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

до Київського окружного адміністративного суду звернувся керівник Білоцерківської місцевої прокуратури (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Шолом-Алейхема 38-а) в інтересах держави з позовом до Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) “Ведмежатко” Узинської міської ради Київської області (09161, Київська область, м. Узин, вул. Київська 13), Гуманітарний відділ виконавчого комітету Узинської міської ради Київської області (Київська область, м. Узин, вул. Незалежності 16/1) за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Узинська міська рада (Київська область, м. Узин, вул. Незалежності 16/1), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) “Ведмежатко” Узинської міської ради Київської області та гуманітарного відділу виконавчого комітету Узинської міської ради щодо не оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під будівлями та спорудами дошкільного навчального закладу (ясла-садок) “Ведмежатко” Узинської міської ради Київської області в межах населеного пункту м. Узин по вул. Київська 13;

- зобов`язати Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) “Ведмежатко” Узинської міської ради Київської області та Гуманітарний відділ виконавчого комітету Узинської міської ради вжити заходів до розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під будівлями та спорудами Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) “Ведмежатко” Узинської міської ради Київської області в межах населеного пункту м. Узин по вул. Київська 13 у користування Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) “Ведмежатко” Узинської міської ради Київської області та оформлення правовстановлюючих документів на вищевказану земельну ділянку.

У зв`язку з невідповідністю поданої позовної заяви вимогам процесуального законодавства, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою суду від 07.10.2020 позовна заява залишена без руху із наданням строку для усунення її недоліків. Ухвалою від 28 жовтня 2020 року судом було продовжено строк на усунення недоліків.

На виконання вимог вищевказаних ухвал позивачем були надані додаткові пояснення щодо порушення інтересів держави в межах заявлених позовних вимог.

Разом з цим, як встановлено судом, у прохальній частині позову позивач просить суд іяк Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) “Ведмежатко” так Гуманітарний відділ виконавчого комітету Узинської міської ради вжити заходів до розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під будівлями та спорудами Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) “Ведмежатко”.

Слід зазначити, що зміст ухвалених судових рішень повинен відповідати приписам Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення незалежно від виду провадження, повинно бути гранично повним, зрозумілим, чітким, обов`язково містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини з додержанням зазначеної послідовності.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення.

Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Однак прокурор у даному позові просить суд одночасно зобов`язати дві різні особи вчинити однакові дії, а саме звернутись, та як наслідок, отримати дозвільні документи, проте одночасне застосування однакового способу захисту різними суб`єктами - є помилковим, оскільки у подальшому призведуть до незрозумілості такого рішення та суперечить принципам адміністративного судочинства.

Також прокурору слід конкретизувати які заходи кожний із суб`єктів повинен вчинити на виконання рішення суду, оскільки в цій частині позовні вимоги прокурора, як представника інтересів держави є абстрактними і незрозумілими, що позбавляє суд, за наявності на те підстав, застосувати ефективний спосіб судового захисту.

Суд зазначає, що адміністративне судочинство здійснюється з метою захисту конкретного порушеного суб`єктивного права, що належить особі, тому зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло.

Крім того, слід враховувати передбачений Кодексом адміністративного судочинства України принцип, за яким розгляд і вирішення справи в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і в доведенні перед судом їхньої переконливості. Тобто позивач повинен на підтвердження підстав позову подати докази, які підтверджують кожну обставину як складову предмету та змісту доказування.

Частиною 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом, зокрема, з ініціативи суду.

З урахуванням викладеного, з метою дотримання розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, суд вважає за доцільне продовжити позивачеві на п`ять днів строк для усунення недоліків поданої заяви шляхом надання до суду позовної заяви з уточненням позовних вимог шляхом їх конкретизації з урахуванням висновків суду, наведених у даній ухвалі, або уточнення суб`єктного складу учасників процесу.

Керуючись статтями 121, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Продовжити керівнику Білоцерківської місцевої прокуратури на п`ять днів з дня отримання ухвали строк для усунення недоліків позовної заяви.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Панченко Н.Д.