Рішення № 93360772, 07.12.2020, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/1348/19

Провадження № 2/147/180/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2020 року смт.Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Мудрак А.М.,

з участю секретаря Чудак Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тростянецької селищної об`єднаної територіальної громади про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в :

В грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими спорудами в АДРЕСА_1 , який належав померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , 1918 року народження. В обгрунтування позовної заяви покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка до смерті постійно проживала в АДРЕСА_1 . Станом на 15.04.1991 року даний будинок з господарськими спорудами відносився до суспільної групи колгоспний двір, головою якого та єдиним членом була ОСОБА_2 . Спадкоємцем до майна померлої бабки по заповіту, посвідченому секретарем Демидівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області являється позивач ОСОБА_1 . Позивачка вчасно звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок оформити свої спадкові права через нотаріальну контору не має можливості.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась та 04.12.2020 подала на адресу суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити за її відсутності, позов підтримує та просить задоволити.

Представник відповідача Тростянецької селищної об`єднаної територіальної громади в судове засідання не з`явився та на адресу суду надійшла заява, в якій вони просять розгляд справи проводити за відсутності представника (а.с.53).

З врахуванням вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд за правилом ч.1 ст. 13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або заперечення, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 26.12.2006 виконавчим комітетом Демидівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області (а.с.6).

За життя ОСОБА_2 зробила заповітне розпорядження, яким усе своє майно, в тому числі житловий будинок з господарськими спорудами в АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_1 (а.с.7). Заповіт 13 лютого 1997 року посвідчено секретарем виконкому Демидівської сільської ради народних депутатів Тростянецького району Вінницької області Наконечною В.Г. та зареєстровано в реєстрі за №6.

Позивач ОСОБА_1 вчасно прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 ,, що підтверджується Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі (а.с.8). Частину спадкового майна після смерті ОСОБА_2 позивач оформила, що підтверджено свідоцтвом про право на спадщину за заповітом (а.с.11).

Відповідно до довідки №511 від 12.09.2019 виданої виконкомом Тростянецької селищної ради, ОСОБА_1 входить до кола спадкоємців ОСОБА_2 ,, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Демидівка, Тростянецького району Вінницької області (а.с.13).

Оглянувши в судовому засіданні копію спадкової справи №146/07р до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , встановлено, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 за заповітом, частину спадкового майна оформила на себе.

Відповідно до технічного паспорта на житловий будинок по АДРЕСА_1 , виготовленим станом на 02.10.2019, будинок з погосподарськими спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , який являється спадковим майном, має наступні технічні характеристики: житловий будинок - літера “А”, загальна площа 52,5 кв.м, житлова площа 32,1 кв.м, допоміжна площа 20,4 кв.м (а.с.17-22).

Згідно з виписки з погосподарської книги №1, станом на 15.04.1991 житловий будинок по АДРЕСА_1 , відноситься до суспільної групи колгоспний двір; голова двору ОСОБА_2 (а.с.12).

Відповідно до ст. 120 ЦК України в редакції 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності (ст. 112 цього Кодексу). Колгоспний двір може мати у власності підсобне господарство на присадибній ділянці землі, що знаходиться в його користуванні, жилий будинок, продуктивну худобу, птицю та дрібний сільськогосподарський реманент відповідно до статуту колгоспу. Крім того, колгоспному дворові належать передані в його власність членами двору їх трудові доходи від участі в громадському господарстві колгоспу або інше передане ними у власність двору майно, а також предмети домашнього вжитку і особистого користування, придбані на спільні кошти.

Відповідно до п.п.а п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 20 від 22.12.95 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 відповідно до вимог законодавства, яке регулювало правовідносини щодо майна колгоспного двору, була наділена правом власності на майно колгоспного двору, а саме на житловий будинок з господарськими спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 .

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій державного нотаріуса Середи Н.М. від 20 жовтня 2020 року за №446/02-31(а.с.60), наданою на підтвердження листа-відмови від 07.12.2019 №773/02-17(а.с.10), відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.

Згідно з вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затвердженими ЦСУ СРСР 13 квітня 1979 року №11215, визначення в сільській місцевості громадського типу господарства в погосподарській книзі та відомостей щодо членів колгоспного двору, що має правове значення, було покладено саме на сільські ради.

При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів (далі – Вказівки), затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР (далі – Держкомстат СРСР) від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом - Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» положення статей 17, 18 Закону України «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року).

Згідно з п.3.1 Листа ВССУ від 16.05.2013 року за № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Таким чином, оскільки встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом на житловий будинок в АДРЕСА_1 , а її права на майно оспорюються з підстав відсутності правовстановлюючих документів, позов слід задовольнити та визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом, оскільки відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Керуючись ст.120 ЦК України (в редакції 1963 року), ст. ст. 328, 392, 1216, 1268, 1269 ЦК України ст. ст. 259, 265, 268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Тростянецької селищної об`єднаної територіальної громади про визнання права власності на спадкове майно задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок з господарськими спорудами в АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, в порядку визначеному п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, в 30 - денний строк з дня проголошення рішення, а особами, що не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення протягом тридцяти днів з дня отримання копії даного рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином (п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України).

Повне ім`я сторін:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий Тростянецьким РВ УМВС України у Вінницькій області 31 березня 1999 року, РНОКПП відсутній;

відповідач – Тростянецька селищна об`єднана територіальна громада, місцезнаходження, смт. Тростянець, вул. Соборна, 77, Вінницька область, код 04326224, КОАТУУ 0524155100.

Суддя А.М. Мудрак