Рішення № 93360580, 25.11.2020, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/6707/19

Провадження № 2/946/876/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2020 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого – судді Присакар О.Я.,

за участю секретаря судового засідання – Аубекерової Г.В.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – ОСОБА_2 ,

відповідача – ОСОБА_3 ,

представника відповідача – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, відібрання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: орган опіки та піклування Ізмаїльської районної державної адміністрації про визначення місця проживання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

13.09.2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовними вимогами, які заявою від 24.11.2020 року (а.с. 22) уточнила та просить: шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , зареєстрований 21.10.2017 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №612 – розірвати; визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по місцю проживання матері – ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; відібрати від ОСОБА_3 , без позбавлення батьківських прав останнього, доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повернути її до матері ОСОБА_1 . Крім того, у судових дебатах ОСОБА_1 просила допустити негайне виконання рішення в частині відібрання від ОСОБА_3 доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повернення її до матері - ОСОБА_1 . Свої вимоги позивач мотивує ти, що 21.10.2017 року вона уклала шлюб з відповідачем ОСОБА_3 , який виявився невдалим, через різні погляди на шлюб, сім`ю, виникали сварки. Від шлюбу сторони мають спільну дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В шлюбі ОСОБА_1 піддавалась фізичному та психологічному насильству. У сторін виник спір з приводу місця проживання доньки ОСОБА_6 . Дізнавшись про намір позивача розлучитися ОСОБА_3 забрав дитину до себе та позбавив матір можливості спілкування з малолітньою донькою, що завдає їй моральних страждань. Позивач має постійне місце проживання, офіційно працевлаштована, характеризується позитивно. Залишення дитини у відповідача є небезпечним для життя, здоров`я та морального виховання дитини.

18.11.2019 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічними позовними вимогами (а.с. 30), якими просить визначити місце проживання малолітньої дитини – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з її батьком – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_2 . Зустрічні позовні вимоги вмотивовані тим, що на прикінці серпня 2019 року позивачка за власним бажанням, не попередивши ОСОБА_3 покинула місце їх спільного проживання, добровільно залишивши дитину. Крім того, звинувачення в застосуванні відносно неї фізичного та психологічного насилля є надуманими та не відповідають дійсності. Він проживає з дитиною за адресою: АДРЕСА_2 , батьки мешкають в іншому будинку неподалік і беруть участь у вихованні дитини. Має постійний заробіток і має час займатися з дочкою, характеризується позитивно, на обліку у нарколога і психіатра не знаходиться.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 24.12.2019 року зустрічну позовну заяву прийнято та об`єднано в одне провадження з первісним позовом.

Згідно відзиву на зустрічну позовну заяву від 24.02.2020 року (а.с. 65), ОСОБА_1 заперечує проти задоволення зустрічних позовних вимог, мотивуючи тим, що на сьогоднішній день ОСОБА_3 чинить перешкоди у спілкуванні матері з дитиною.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 16.03.2020 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: орган опіки та піклування Ізмаїльської районної державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини та призначено справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

Позивач за первісним позовом та її представник в судовому засіданні підтримали уточнені первісні позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні, проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечували в повному обсязі.

Відповідач за первісним позовом та його представник в судовому засіданні частково визнали первісні позовні вимоги в частині розірвання шлюбу, заперечували проти задоволення первісних позовних вимог в іншій частині та наполягали на задоволенні зустрічних позовних вимог в повному обсязі.

Представник органу опіки та піклування Ізмаїльської районної державної адміністрації в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Вислухавши пояснення позивача за первісним позовом та його представник а, відповідача за первісним позовом та його представника, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Частиною 1 ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

В судовому засіданні встановлено, що сторони знаходяться в шлюбі з 21.10.2017 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим 21.10.2017 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №612 (а.с. 7).

Судом встановлено, що у серпні 2019 року між сторонами припинені фактичні шлюбні відносини, цю обставину сторони не заперечували.

Від шлюбу сторони мають спільну дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 виданим 13.04.2018 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області (а.с. 8).

Згідно ч. 3 ст. 109 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Відповідно до ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне проживання подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають істотне значення.

Таким чином, оскільки сторони однією сім`єю не проживають, поновити шлюбно-сімейні стосунки наміру не мають та навіть не припускають такої можливості, подальше сумісне проживання сторін і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача за первісним позовом, суд вважає за можливе шлюб розірвати.

Доказів наявності обставин, які перешкоджають розірванню шлюбу сторонами не було надано.

Між сторонами наявний спір про визначення місця проживання дитини - малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст. 160 СК місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Відповідно до ч.1 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Судом встановлено, що з серпня 2019 року малолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з батьком ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_2 .

В судовому засіданні від 10.09.2020 року ОСОБА_3 пояснив, що 04.08.2019 року він забрав дитину у матері на зупинці, в зв`язку з тим, що в той день був дощ і дитина була після хвороби.

Таким чином, суд приходить до висновку, що забравши дитину у матері самостійно без згоди матері, ОСОБА_3 визначив місце проживання дитини за адресою його проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , без звернення до суду чи органу опіки та піклування, тобто без дотримання вимог ч. 1 ст. 161 СК України.

Допитана в судовому засіданні в якості ОСОБА_7 , пояснила, що є рідною сестрою відповідача за первісним позовом. Дитина проживає разом з братом, ОСОБА_1 не відвідує дитину, не цікавиться, в останнє була в грудні 2019 року. Допомогу не надає.

На підтвердження факту, що відповідач за первісним позовом не надає можливості ОСОБА_1 спілкуватися із дитиною, позивач за первісним позовом надала талон-повідомлення № 006406 від 20.09.2019 року про звернення до поліції із заявою стосовно протиправних дій відповідача за первісним позовом (а.с. 69).

В судовому засіданні від 10.09.2020 року ОСОБА_3 пояснив, що ОСОБА_1 неодноразово приїздила до нього до дому з поліцією, що ніби то він не дає матері спілкуватися з дитиною.

Відповідно до ст.7 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р., ратифікованою постановою Верховної ради України №789ХІІ від 27.02.1991р., яка набула чинності для України 27.09.1991р. (надалі Конвенція про права дитини) і яка відповідно до ст. 3 ЦПК України, ст. 7 СК України є частиною національного законодавства, дитина з моменту народження має право знати своїх батьків і право на їх піклування, а відповідно до ст. 9 даної Конвенції Держави учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню.

Відповідно до ч.1 ст. 18 СК України кожен учасник сімейних відноси має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу, тому вимога матері (позивача) про визначення місця проживання малолітньої дитини з нею у разі незгоди або заперечення проти цього батька (відповідача) на теперішній час підлягає розгляду у суді.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 161 СК України під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 СК України орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Аналіз наведених норм права, зокрема й практики Європейського суду з прав людини, дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Встановлено, що малолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджено актом обстеження умов проживання від 19.09.2019 року, складеного при підготовці висновку органу опіки та піклування про визначення місця проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 95).

Згідно вказаного акту, для проживання дитини за адресою: АДРЕСА_2 , створені належні умови.

Крім того, згідно акту обстеження умов проживання від 22.01.2020 року, складеного при підготовці висновку органу опіки та піклування про визначення місця проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 з грудня 2019 року проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане житло ОСОБА_1 орендує. Житлові умови добрі (а.с. 100).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Ізмаїльської районної державної адміністрації про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 05.02.2020 року №01/01-25/221, визначено місце проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з мамою за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 64).

Відповідачем за первісним позовом не надано доказів на підставі яких суд міг би не враховувати висновок органу опіки та піклування.

Згідно довідки №04-ОК від 14.01.2020 року, наданої ТОВ «АТБ-Маркет», ОСОБА_1 працює в ТОВ «АТБ-Маркет» на посаді продавець-консультант з 24.12.2019 року (а.с. 93), також згідно довідки ТОВ «АТБ-Маркет» від 04.02.2020 року заробітня платня ОСОБА_1 складала за січень 2020 року – 8957, 30 грн. (а.с. 66).

Згідно характеристики Першотравневої сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 16.09.2019 року, ОСОБА_1 після закінчення школи переїхала до села Комишівка де вийшла заміж та народила дитину. На даний час проживає в с. Першотравневе Ізмаїльського району Одеської області. Характеризується позитивно, має добрі відносини із сусідами, дуже турботлива та відповідальна (а.с. 71).

Відповідно до характеристики наданої Комишівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області від 23.09.2019 року №1270, ОСОБА_1 за час проживання в с. Комишівка характеризується позитивно, від мешканців села скарг на її адресу не надходило, займалась вихованням дитини ОСОБА_5 . Дитина мала завжди охайний вигляд, гарно вдягнена та нагодована (а.с. 72).

Згідно довідки Амбулаторії загальної практики сімейної медицини с. Комишівка від 13.11.2019 року ОСОБА_1 на протязі всього часу регулярно відвідувала амбулаторію з дитиною, всі призначення лікаря виконувала. Всі щеплення робила згідно календаря (а.с. 70).

Відповідно витягу з реєстру платників єдиного податку від 15.10.2019 року, ОСОБА_3 є фізичною особою-підприємцем (а.с. 40).

Відповідно до характеристики наданої Комишівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області від 24.09.2019 року №1292, ОСОБА_3 характеризується позитивно, від мешканців села скарг на його адресу не надходило (а.с. 50).

Згідно довідки Центральної районної лікарні від 20.09.2019 року ОСОБА_1 під диспансерним наглядом не знаходиться. На момент огляду психічно здорова (а.с. 67).

Відповідно довідки Ізмаїльської міської центральної лікарні № 503 від 20.09.2019 року ОСОБА_1 на обліку у нарколога не перебуває (а.с. 67).

Згідно довідки Ізмаїльської міської центральної лікарні № 507 від 20.09.2019 року ОСОБА_3 на обліку у нарколога не перебуває, за медичною допомогою не звертався (а.с. 51).

На підставі довідки Центральної районної лікарні від 20.09.2019 року ОСОБА_3 під диспансерним наглядом не знаходиться. На момент огляду психічно здоров (а.с. 51).

Згідно акту обстеження умов проживання від 19.09.2019 року, складеного при підготовці висновку органу опіки та піклування про визначення місця проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , разом із батьком ОСОБА_3 , 1993 року народження, та ОСОБА_8 , 1937 року народження (а.с. 95).

Матеріали справи не містять доказів, що дитина відвідує дитячий садок.

Враховуючи, що згідно довідки №12/982 від 24.11.2020 року, наданої Ізмаїльським прикордонним загоном (військова частина 1474), ОСОБА_3 проходить військову службу у військовій частині 1474 м. Ізмаїл Державної прикордонної служби України з 20.11.2020 року по теперішній час, суд приходить до висновку, що у період перебування батька на службі, фактично вихованням дитини займається літня 83 річна людина - ОСОБА_8 (а.с. 160).

Враховуючи ставлення матері дитини (позивача за первісним позовом) до виконання своїх батьківських обов`язків, дворічний вік дитини, стать дитини (жіночої статі), наявність відповідних умов для проживання дитини, наявність місця роботи, позитивну характеристику, висновок органу опіки та піклування Ізмаїльської районної державної адміністрації про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю, а також необхідності дитини перебувати з матірю та за відсутності будь-яких негативних обставин, які б перешкоджали матері проживати з малолітньою дитиною, а також враховуючи, що матір`ю виявлено бажання забезпечити право батька на спілкування та виховання дитини, що має істотне значення, то суд відповідно до ст. 161 СК України, вважає за необхідне в інтересах малолітньої дитини визначити місце проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по місцю проживання матері – ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Приймаючи до уваги вимоги ст. 161 СК України, суд критично ставиться до тверджень відповідача за первісним позовом про неможливість визначення місця проживання дитини з матір`ю за адресою орендованого житла.

Судом не встановлено жодну з підстав, передбачених ч.2 ст. 161 СК України або будь-яких інших негативних обставин, за яких малолітню дитину не можна передавати матері.

Згідно до ч. 1 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Згідно п. 145 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України затверджено Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008, військовослужбовці можуть бути направлені у відрядження, зокрема для виконання обов`язків військової служби у складі військових частин, задіяних до ведення воєнних (бойових) дій, у тому числі в антитерористичних операціях.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військові навчання, походи кораблів, бойові стрільби та бойове чергування, несення служби в добовому наряді та інші заходи, пов`язані із забезпеченням боєготовності військових частин, здійснюються без обмеження загальної тривалості службового часу.

Враховуючи, що ОСОБА_3 проходить військову службу у військовій частині 1474 м. Ізмаїл Державної прикордонної служби України у разі перебування ОСОБА_3 у відрядженні, військовому навчанні, бойовому чергуванні, добовому наряді, проходженні військового навчання, тощо, які здійснюється без обмеження загальної тривалості службового часу, дворічна ОСОБА_5 залишається без батьківського нагляду, що являється небезпечним для здоров`я дитини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на підставі ч. 1 ст. 170 СК України необхідно відібрати від ОСОБА_3 , без позбавлення батьківських прав, доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повернути її до матері ОСОБА_1 .

Враховуючи, що судом прийнято рішення про визначення місця проживання малолітньої дитини з матір`ю, зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: орган опіки та піклування Ізмаїльської районної державної адміністрації про визначення місця проживання з батьком задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сплачений судовий збір у розмірі в розмірі 768 грн. 40 коп., оскільки він документально підтверджений квитанцією № 1714 від 11.09.2019 року.

Відповідно до пункту 5 частини 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині відібрання дитини і повернення її матері підлягає негайному виконанню.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 16, 76, 81, 263-265, 430 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, відібрання дитини – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , зареєстрований 21.10.2017 року Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №612 – розірвати.

Визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по місцю проживання матері – ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відібрати від ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повернути її до матері ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Допустити негайне виконання рішення в частині відібрання від ОСОБА_3 доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повернення її до матері - ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 768 грн. 40 коп.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: орган опіки та піклування Ізмаїльської районної державної адміністрації (ЄДРПОУ 04057126, місцезнаходження: Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Суворова, 62) про визначення місця проживання дитини з батьком – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 04.12.2020 року.

Суддя: О.Я.Присакар