Рішення № 93360450, 04.09.2020, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/12469/19

Провадження № 2/760/1342/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2020 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Кушнір С.І.

за участю секретаря - Каліш С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Департамент забезпечення Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України 25.04.2019 р. звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва із зазначеним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якому просить:

стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України 252161,78 грн. майнової шкоди, завданої в результаті ДТП, спричиненої відповідачем; 3500 грн. витрат на здійснення оцінки та проведення товарознавчого дослідження автомобіля «Lexus ES 350» з метою визначення матеріального збитку, спричиненого пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП; та судові витрати.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позивач Департамент забезпечення Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України посилається на наступне.

Так, 12.11.2018 р. на проспекті Повітрофлотському, 20 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «Toyota Rav 4» д/з НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , та «Lexus ES 350» д/з НОМЕР_2 , що належить Департаменту забезпечення Держспецзв`язку.

Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 11.12.2018 р., ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності.

За результатами зіткнення обидва автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована в АТ «СК «АХА Страхування».

Згідно розрахунку розміру страхового відшкодування по пошкодженому ТЗ або іншому майну, наданому АТ «СК «АХА Страхування», вартість відновлювального ремонту автомобіля «Lexus ES 350» становить 331725,02 грн. При цьому, страхове відшкодування було визначено в сумі 100000,00 грн. та визначено додаткове страхове відшкодування в сумі 2000 грн. Вказані суми страхового відшкодування були виплачені Департаменту в повному обсязі, проте, як вказує позивач, вони не покрили вартість понесених збитків, завданих в результаті ДТП в повному обсязі.

Позивач зазначає, що згідно ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Так, Департаментом було укладено з ТОВ «Експертно-асистуюча компанія «Довіра» договір від 17.01.2019 р. № 15731/17 на здійснення оцінки та проведення товарознавчого дослідження автомобіля «Lexus ES 350» з метою визначення вартості матеріального збитку, спричиненого пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП. Відповідно до наданого ТОВ «ЕАК «Довіра» висновку, вартість матеріального збитку завданого автомобілю «Lexus ES 350» в результаті ДТП становить 350661,78 грн. Вартість послуг ТОВ «Експертно-асистуюча компанія «Довіра» за договором становить 3500,00 грн.

Таким чином, оскільки позивачу було відшкодовано 102000 грн. страховою компанією, то сума невідшкодованих збитків, завданих Департаменту в результаті ДТП, становить 255661,78 грн., з яких 252161,78 грн. - невідшкодована страховою виплатою частина завданих збитків, 3500 грн. - витрати на проведення товарознавчого дослідження, які позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 25.04.2019 р. зазначену цивільну справу передано в провадження судді Солом`янського районного суду м. Києва Кушнір С.І.

Ухвалою суду від 13.05.2019 р., відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі за позовом Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Визначено відповідачу строк на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ЦПК України, - 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Позивачу роз`яснено право подати до суду відповідь на відзив у порядку, передбаченому ст. 179 ЦПК України, протягом 15 днів з дня отримання відзиву відповідача на позов.

31.01.2020 р. до суду від представника відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача просить:

передати відповідачеві після відшкодування ним шкоди залишки автомобіля, знищеного в результаті ДТП 10.11.2018 р. з вини відповідача на суму 220392,38 грн.;

в разі відмови позивача передати вказані залишки, просить задовольнити позов на суму 28269,40 грн., в задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

У поданому відзиві на позовну заяву представник відповідача вказує на те, що дійсно 10.11.2018 р. в м. Києві по проспекту Повітрофлотському сталася ДТП за участі автомобілів «Toyota Rav 4» д/з НОМЕР_1 , під керуванням відповідача ОСОБА_1 , та «Lexus ES 350» д/з НОМЕР_2 , що належить Департаменту забезпечення Держспецзв`язку.

Відповідач є винуватцем в даній ДТП.

В результаті ДТП, автомобіль позивача було фізично знищено. Вартість автомобіля позивача до моменту пошкодження є меншою, ніж вартість ремонтно-відновлювальних робіт, необхідних для приведення цього автомобіля у робочий стан. Факт фізичного знищення автомобіля підтверджено позивачем під час погодження суми страхового відшкодування.

Згідно Звіту №15731 про оцінку вартості збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, виготовленого на замовлення позивача ТОВ «ЕАК «Довіра», вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача без урахування фізичного зносу складників становить 363825 грн. 33 коп.; вартість відновлювального ремонту КТЗ позивача з урахуванням фізичного зносу складників становить 130269 грн. 40 коп.; ринкова вартість автомобіля позивача на момент пошкодження складала 350661 грн. 78 коп.; вартість залишків автомобіля позивача після ДТП не визначалась. Вартість залишків автомобіля позивача після ДТП, на думку позивача, становила 191000 грн., з урахуванням звіту про оцінку ФОП ОСОБА_3 від 24.11.2018 р. на замовлення страхової компанії.

Позивач отримав страхове відшкодування в розмірі 102000 грн. При цьому, позивач вирішив залишити залишки знищеного автомобіля в своїй власності.

Згідно норм чинного законодавства з відповідача належить позивачу відшкодування шкоди в розмірі 350661,78 грн. вартості знищеного автомобіля (до знищення), зменшені на 102000 грн. суми вже здійсненої страхової виплати: 350661,78 - 102000 = 248661,78 грн., за умови передачі позивачем відповідачу залишків знищеного автомобіля в стані, не гіршому ніж його стан на дату складання Звіту №15731. В разі залишення у власності позивача залишків автомобіля, знищеного в результаті ДТП, з відповідача підлягає стягненню 28269,40 грн. ( 350661,78 - 102000 - 220392,38). Саме в цій частині відповідач визнає позовні вимоги.

13.02.2020 р. до суду від представника позивача Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України надійшла відповідь на відзив, у якій позивач повністю підтримує заявлені позовні вимоги, а твердження представника відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, позивач вважає безпідставними.

10.03.2020 р. до суду від представника відповідача ОСОБА_1 надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив.

В судовому засіданні представник позивача Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 252161,78 грн. майнової шкоди, завданої в результаті ДТП, спричиненої відповідачем; 3500 грн. витрат на здійснення оцінки та проведення товарознавчого дослідження автомобіля «Lexus ES 350» з метою визначення матеріального збитку, спричиненого пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП; та судові витрати, посилаючись на підстави та обставини, викладені у позовні заяві, відповіді на відзив, та надані докази.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково на суму 26955,92 грн. (350661,78 грн. (ринкова вартість автомобіля на момент пошкодження) - 102000 грн. (сума виплаченого страхового відшкодування) - 221705,86 грн. (вартість залишків автомобіля, знищеного в результаті ДТП), з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та письмових запереченнях, наданих суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, врахувавши їх доводи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що 12.11.2018 р. о 08 год. 30 хв., в м. Києві по проспекту Повітрофлотському, 20, сталася дорожньо - транспортна пригода за участю автомобіля «Toyota Rav 4» д/з НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , та автомобіля «Lexus ES 350» д/з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 .

Так, вбачається, що 12.11.2018 року о 08 год. 30 хв., ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Toyota Rav 4» д/з НОМЕР_1 , рухаючись по пр. Повітрофлотський, 20 в м. Києві, порушила п. 16.6 ПДР, оскільки не надала дорогу автомобілю марки «Lexus ES 350» д/з НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку, під керуванням водія ОСОБА_4 , в результаті чого здійснила з ним зіткнення. При ДТП обидва автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 11.12.2018 р., винною у вчиненні ДТП, що мала місце 12.11.2018 р. о 08 год. 30 хв., в м. Києві по проспекту Повітрофлотському, 20, за участю автомобіля «Toyota Rav 4» д/з НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , та автомобіля «Lexus ES 350» д/з НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 , визнано водія автомобіля марки «Toyota Rav 4» д/з НОМЕР_1 - ОСОБА_1 .

Так, постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 11.12.2018 р., ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в дохід держави в розмірі 340 грн.

Постановою Пленуму Верховного Суду України за №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення» (з наступними змінами) передбачено, що відповідно до принципу безпосередності судового розгляду рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Згідно з положеннями ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, а отже, виходячи з даних правил, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, якою встановлена вина притягнутої до адміністративної відповідальності особи, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову, з питань щодо того, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаної ДТП встановлена та в порядку ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає.

Згідно даних свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , вбачається, що ОСОБА_1 24.10.2014 р. зареєструвала шлюб з гр. ОСОБА_5 у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції (актовий запис №2055), в зв`язку з чим змінила прізвище на « ОСОБА_1 ».

Встановлено, що у результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль марки «Lexus ES 350» д/з НОМЕР_2 , який належить на праві власності позивачу Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 .

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Toyota Rav 4» д/з НОМЕР_1 , станом на момент ДТП, була застрахована, згідно полісу № АМ/6349021 в АТ «СК «АХА Страхування». Ліміт відповідальності Страховика за шкоду, заподіяну майну, за полісом № АМ/6349021 - 100000 грн. 00 коп.

Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України, яка встановлює загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» встановлено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Пунктом 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» роз`яснено, що особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відноси, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст. 5 Закону).

Таким чином, відповідно до наведених положень чинного законодавства, у випадку укладення між страховою організацією та юридичними або фізичними особами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів, особою, відповідальною за завдані збитки у межах, передбачених договором, є страховик (страхова організація).

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

За ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений в договорі.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП майну третьої особи.

Як вбачається з матеріалів справи, АТ «СК «АХА Страхування» було здійснено розрахунок розміру страхового відшкодування по пошкодженому ТЗ, згідно якого вбачається, що ринкова вартість автомобіля «Lexus ES 350» д/з НОМЕР_2 , становить 315538,48 грн., вартість відновлювального ремонту становить 331725,02 грн., ринкова вартість транспортного засобу після ДТП погоджена з клієнтом та становить 191000,00 грн.

Розмір страхового відшкодування визначено в сумі: 315538,48 - 191000,00 - 2000,00 (безумовна франшиза) = 122538,48 грн.

Розмір додаткового страхового відшкодування визначено в сумі 2000,00 грн.

Судом встановлено, що АТ «СК «АХА Страхування» виплатило позивачу страхове відшкодування за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/6349021 у межах ліміту майнової відповідальності - 102000 грн. 00 коп. (100 000 грн. 00 коп. + 2 000 грн. = 102 000 грн. 00 коп.), що підтверджується наданою суду випискою за 17.12.2018 р. про перерахування Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України грошових коштів в сумі 102 000 грн. 00 коп.

Згідно Звіту №15731 про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу, складеного ТОВ «ЕАК «Довіра» 12.11.2018 р. за замовленням позивача, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Lexus ES 350» д/з НОМЕР_2 , складає 363825,33 грн.; вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників, що підлягають заміні, складає 130269,40 грн.; вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Lexus ES 350» д/з НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, що сталася 12.11.2018 р. складає 350661,78 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом до винуватця ДТП - відповідача ОСОБА_1 , володілець пошкодженого транспортного засобу Департамент забезпечення Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України посилається на те, що відповідач має відшкодувати йому суму матеріальної шкоди, яка перевищує ліміт відповідальності страховика в розмірі 252161,78 грн. (350661,78 грн. - 102000,00 грн.), та витрати понесені на проведення товарознавчого дослідження в розмірі 3500 грн.

За змістом ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до правової позиції, викладеної Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 по справі №755/18006/15-ц, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до частин другої і третьої статті 22 ЦК України збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відшкодування шкоди, заподіяної власником (володільцем) транспортного засобу, цивільно-правова відповідальність якого застрахована урегульовано Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». У разі коли пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлений або вартість його відновлювального ремонту" з урахуванням зношеності втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 цього Закону, відповідно до якої транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.

Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди.

Згідно Звіту №15731 про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу, складеного ТОВ «ЕАК «Довіра» 12.11.2018 р. за замовленням позивача, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Lexus ES 350» д/з НОМЕР_2 , складає 363825,33 грн.; вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників, що підлягають заміні, складає 130269,40 грн.; вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Lexus ES 350» д/з НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, що сталася 12.11.2018 р. складає 350661,78 грн.

Вартість автомобіля позивача до моменту пошкодження в ДТП є меншою, ніж вартість ремонтно-відновлювальних робіт.

Таким чином, в результаті ДТП, що мала місце 12.11.2018 р. о 08 год. 30 хв., в м. Києві по проспекту Повітрофлотському, 20, за участю автомобіля «Toyota Rav 4» д/з НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , та автомобіля «Lexus ES 350» д/з НОМЕР_2 , автомобіль «Lexus ES 350» д/з НОМЕР_2 , було фізично знищено.

Позивач Департамент забезпечення Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України залишки знищеного автомобіля залишив у своїй власності та заперечував проти передачі залишків автомобіля відповідачу після відшкодування ним в повному обсязі завданої матеріальної шкоди, про що зазначено в судовому засіданні представниками позивача.

Згідно Звіту №15731 про оцінку вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу, складеного ТОВ «ЕАК «Довіра» 12.11.2018 р. за замовленням позивача, вартість залишків автомобіля «Lexus ES 350» д/з НОМЕР_2 , після ДТП не визначалась. Відповідно до змісту звіту, описано фізичний стан автомобіля, пошкоджень, проведено оцінку вартості самого автомобіля, ступеня його зношення, а також вартості ремонтних робіт.

При цьому, згідно Висновку експерта № ЕС-1707-2-1498.20 судової автотоварознавчої експертизи, складеного експертом ТОВ «Судова незалежна експертиза України» 04.03.2020 р. за замовленням відповідача ОСОБА_1 , ринкова вартість автомобіля «Lexus ES 350» д/з НОМЕР_2 , в пошкодженому після ДТП, яка сталась 12.11.2018 р., вигляді станом на дату ДТП становить 221705,86 грн.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що висновок експерта ТОВ «Судова незалежна експертиза України» № ЕС-1707-2-1498.20 від 04.03.2020 р., наданий суду стороною відповідача, містить докладний опис проведених дій, відповідає Методиці автотоварознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, є обґрунтованим, та таким, що може бути взятим судом до уваги при вирішенні даної справи по суті.

Таким чином, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, системний аналіз положень чинного законодавства України, враховуючи встановлені судом обставини справи, а також те, що залишки транспортного засобу «Lexus ES 350» д/з НОМЕР_2 , перебувають у позивача та не були ним передані ні АТ «СК «АХА Страхування», ні відповідачу ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП в розмірі 26955,92 грн. (350661,78 грн. (ринкова вартість автомобіля, що дорівнює вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Lexus ES 350» д/з НОМЕР_2 , в результаті ДТП, яка визначена у Звіті №15731 від 12.11.2018 р.) - 102000,00 грн. (виплачене АТ «СК «АХА Страхування» страхове відшкодування) - 221705,86 грн. (вартість залишків автомобіля згідно Висновку експерта № ЕС-1707-2-1498.20 від 04.03.2020 р.).

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на викладене, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору в розмірі 2102,00 грн.

Керуючись Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 22, 999, 1166, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 76-82, 89, 141, 258, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Департаменту забезпечення Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (ЄДРПОУ 36038290, місцезнаходження: м. Київ, вул. М. Залізняка, б. 3) шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 26955,92 грн. та судовий збір в сумі 2102,00 грн., а всього стягнути 29057 (двадцять дев`ять тисяч п`ятдесят сім) грн. 92 копійки.

В решті позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С.І. Кушнір