Ухвала суду № 93358928, 30.11.2020, Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/1034/20

Провадження № 2/689/342/20

УХВАЛА

30 листопада 2020 року смт. Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області у складі: головуючого - судді Мазурчака В.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Лебеденко О.М.,

прокурора Ананьєвої І.В.,

третьої особи ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 та третьої особи ОСОБА_3 – ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: державного підприємства "Хмельницька обласна служба місцевих доріг" та ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, ОСОБА_3 , про зобов`язання повернути майно, скасування запису про реєстрацію права приватної власності,

встановив:

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_4 заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Прокурор Ананьєва І.В. та третя особа ОСОБА_1 , кожен окремо, просили відмовити у задоволенні даного клопотання.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд відмовляє у задоволенні клопотання Відповідача про залишення позовної заяви без розгляду з підстав.

Клопотання мотивоване тим, що прокуратурою не доведено підстави представництва прокурором інтересів держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації (з посиланням на ст.ст. 6, 19, 131-1 Конституції України, ч.3 та 4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру»). Зокрема вважає, що посилання Прокурора на нездійснення чи неналежне здійснення повноважень недостатньо, а слід надати докази (наприклад, відомості про внесення до ЄРДР про вчинене кримінальне правопорушення за ст.367 КК України; вирок суду щодо службових осіб; докази притягнення їх до дисциплінарної відповідальності тощо).

З метою вірного застосування даних норм матеріального права при оцінці спірних фактичних обставин справи суд враховує висновки Верховного Суду.

Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (Обов`язковість судових рішень) висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України (Законність і обґрунтованість судового рішення) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На виконання даних норм суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18.

Так, урегульовуючи розбіжності правових позицій Велика Палата Верховного Суду з метою забезпечення єдності судової практики у справах за позовами прокурорів дійшла таких висновків:

« 76. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

77. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

78. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

79. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

80. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

81. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим ».

Доводи прокурора щодо наявності підстав для представництва інтересів держави підтверджені такими листами: від 29.07.2019 №05/1-1120-19 (а.с. 42), від 08.08.2019 №68/68/12-3739/2019 (а.с. 43), від 06.04.2020 №05/1-376 вих-20 (а.с. 44), від 27.04.2020 №68/28-12-2316/2020 (а.с. 46), від 13.05.2020 №68/28-12-2608/2020 (а.с. 47), від 13.05.2020 №301 (а.с. 49), від 26.05.2020 №05/1-534вих-20 (а.с. 54). Зміст цієї переписки свідчить про повну обізнаність Хмельницької обласної державної адміністрації щодо можливого порушення їх прав та законних інтересів, в тому числі з інформації від органів прокуратури, та наявну бездіяльність Хмельницької обласної державної адміністрації.

На підставі викладеного та керуючись статтями 189, 196-198, 200 ЦПК України,

постановив:

Відмовити у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 , що подане через його представника ОСОБА_4 , про залишення позовної заяви без розгляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою: http://ym.km.court.gov.ua/sud2221/, а інформацію про зміст судових рішень у справі - за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст ухвали складено 04 грудня 2020 року.

Суддя В. Мазурчак