Вирок № 93355102, 07.12.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/14248/20

Провадження №1-кп/522/2028/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 грудня 2020 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Гаєвої Л.В.

за участю секретаря - Говорової А.М.,

здійснивши судовий розгляд, на підставі обвинувальних актів, у кримінальному провадженні №12020166500000276, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.08.2020 року, у кримінальному провадженні №12020160500002871, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.09.2020 року у відкритому судовому засіданні у залі Приморського районного суду м. Одеси за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів - Атаманенко І.В., Ракіна В.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.1 ст.185,ч.2 ст.185 КК України, суд

В С Т А Н О В И В:

18.08.2020 року, приблизно о 14 годині 15 хвилин, у ОСОБА_1 , який знаходився у магазині «Сільпо» за адресою: м. Одеса, вулиця Генуезька, будинок №5, виник намір направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій намір, впевнившись що за ним ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 взяв із холодильної камери, що розташована у відділі круп - креветки вагою - 1 кг 342 грама вартістю 421 грн. 39 коп. Після чого вирушив у відділ слабоалкогольних напоїв, де шляхом вільного доступу, із вітрини магазину взяв енергетичний напій «Рево» зі смаком вишні, об`ємом 0,5 літра, у кількості однієї пляшки вартістю 27 грн. 02 коп., та пиво «Ханіген вайт» в жерстяній банці у кількості однієї штуки об`ємом 0,5 літра вартістю 57 грн. 85 коп., які помістив до корзини.

Після чого пройшов до відділу елітних напоїв та впевнившись, що його діями ніхто не спостерігає, а поряд відсутні сторонні особи, ОСОБА_1 дістав із корзини магазину указану продукцію, та поклав її до своєї сумки чорного кольору, яку мав при собі.

Після чого, ОСОБА_1 не розрахувавшись за указаний вище товар на касі магазину, пройшов повз касову зону, намагаючись покинути місце скоєння кримінального правопорушення, тим самим таємно викрасти вище зазначене майно ТОВ "Сільпо - Фуд" спричинивши майнову шкоду на загальну суму 506 грн. 26 коп., однак довести свій намір до кінця не зміг по незалежним від його волі обставинам.

31.08.2020 року о 21 годині 30 хвилин ОСОБА_1 знаходився за адресою: м. Одеса, вулиця Єврейська, будинок №50/1, в приміщенні магазину «Сільпо», в якому здійснює свою діяльність ТОВ «Сільпо - Фуд», код ЄДРПОУ 40720198, де в нього раптово виник намір на таємне викрадення чужого майна, та в якості предмета свого посягання він визначив майно, яке перебувало на полицях указаного магазину.

Приступивши до реалізації свого наміру, повторно ОСОБА_1 підійшов до полиці із косметичною продукцією, звідки таємно, переконавшись в тому, що його дії носять таємний характер, скориставшись тим, що персоналу та інших осіб поруч не було, викрав бальзам після бриття «Nivea 100 мл» вартістю 134 грн., та зубну пасту «Sensodyne Sens Gum 75 мл» у кількості 2 штук загальною вартістю 268 гривень.

Виконавши всі дії, спрямовані на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 залишив місце вчинення ним кримінального правопорушення разом із викраденим майном, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд.

Даним кримінальним правопорушенням потерпілому ТОВ «Сільпо - Фуд», код ЄДРПОУ 40720198, завдано матеріальний збиток на загальну суму 402 гривні.

За наведених обставин ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України - закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, та кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно.

У судовому провадженні обвинувачений ОСОБА_1 щиро розкаявся у вчиненні указаних кримінальних правопорушень, та підтвердив обставини вчинення кримінальних правопорушень, що описані в обвинувальних актах.

У судове засідання представник потерпілого ТОВ «СІЛПО-ФУД» - Тюлеуханов Р.Ф. не з`явився, звернувся до суду до початку судового засідання із письмово заявою, у якій просив проводити судові засідання без його присутності.

У судове засідання представник потерпілого ТОВ «СІЛПО-ФУД» - Шуменков О.А. не з`явився, звернувся до суду до початку судового засідання із письмово заявою, у якій просив проводити судові засідання без його присутності.

Суд з`ясував, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи, та упевнився у добровільності їх позиції. Їм було роз`яснено про те, що якщо докази не будуть досліджені, у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

У зв`язку із зазначеними обставинами, за згодою учасників кримінального провадження, які визнали недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, докази у судовому провадженні не досліджувалися, згідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України.

Приймаючи до уваги вище указане, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні указаних кримінальних правопорушень повністю доведена.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, та за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно.

У ст.65 КК України передбачено про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд враховує його особу, та те, що він обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень - проступку, та нетяжкого кримінального правопорушення.

Як обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 ,суд враховує те, що він щиро розкаявся у вчиненні кримінальних правопорушень, що матеріальна шкода представникам потерпілих частково відшкодована, що він раніше не судимий.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відсутні.

Санкцією ч.1 ст.185 КК України передбачено покарання у вигляді штрафу, виправних робіт, громадських робіт.

У п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року №7 (у редакції від 06.11.2009 року) зазначено, що призначаючи покарання у виді штрафу або виправних робіт і визначаючи розмір та строки відповідного покарання, суди мають враховувати майновий стан підсудного, наявність на його утриманні неповнолітніх дітей, батьків похилого віку тощо.

Як зазначено у п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року №7 (у редакції від 06.11.2009 року) виправні роботи призначаються тільки працюючим і відбуваються за місцем роботи засуджених.

На думку суду, призначення покарання у вигляді штрафу або виправних робіт є неможливим, так як обвинувачений ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований.

Суд вважає, що призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у вигляді громадських робіт не буде достатнім для виправлення указаного обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Санкцією ч.1 ст.185 КК України, ч.2 ст.185 КК України передбачено покарання у вигляді арешту.

Суд вважає, що призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у вигляді арешту не буде достатнім для виправлення указаного обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Також санкцією ч.2 ст.185 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

На думку суду, призначення покарання у вигляді позбавлення волі обвинуваченому ОСОБА_1 буде занадто суворим покаранням.

З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_1 , наявності вище зазначених трьох пом`якшуючих покарання обставин, відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку про те, що йому необхідно призначити покарання у вигляді обмеження волі, що не заборонено ч.3 ст.61 КК України, із застосуванням ст.75 КК України, та звільнити цього обвинуваченого від відбування покарання, із випробуванням, та покласти на нього обов`язки, передбачені п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України.

На підставі вище зазначеного, суд вважає, що таке покарання буде достатнє для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень цим обвинуваченим.

Міру запобіжного заходу у зв`язку із відсутністю клопотань учасників судового провадження обвинуваченому ОСОБА_1 не обирати.

Питання про долю речових доказів суд вирішує, відповідно до вимог ст.100 КПК України. Керуючись ст.165 КВК України, ст.ст.100, 331, 367-371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України, ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання за указаними частинами указаних статей:

- за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України - 1 / один / рік обмеження волі,

- за ч.2 ст.185 КК України - 1 / один / рік 3 /три/ місяці обмеження волі.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, у вигляді 1 / один / рік 3 /три/ місяці обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, з випробуванням строком на 1 /один/ рік.

На підставі ч.1 ст.76 КК України строком на 1 /один/ рік покласти на ОСОБА_1 , наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Строк відбування покарання, а саме іспитовий строк ОСОБА_1 , по цьому вироку Приморського районного суду м. Одеси, рахувати з моменту проголошення вироку, тобто з 07.12.2020 року.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 не обирати.

Речові докази - зубну пасту «Sensodyne», коробку білого кольору, бальзам після бриття - чоловічий «Nivea men», коробку біло-сірого кольору, вважати повернутими ТОВ "Сільпо - Фуд" за належністю, та прозорий поліетиленовий пакет із креветками всередині, вагою - 1 кг 342 грама, пляшку у жерстяній банці енергетичного напою «Рево» зі смаком вишні, об`ємом 0,5 літра, пляшку у жерстяній банці пиво «Heogearden» об`ємом 0,5 літра вважати повернутими ТОВ "Сільпо - Фуд" за належністю.

Речові докази: «DVD - R» диск із 4 відеофайлами, серійний номер PSP332XD06073625, із камер внутрішнього відеоспостереження магазину ТОВ «Сільпо-Фуд» за адресою: м. Одеса, вулиця Генуезька, будинок №5, та «DVD-R» диск «Videx» із відеозаписом із камер відеоспостереження магазину «Сільпо» за адресою: м. Одеса, вулиця Єврейська, будинок №50/1 зберігати у матеріалах кримінального провадження.

Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 діб з дня проголошення вироку через Приморський районний суд м. Одеси у Одеський апеляційний суд.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Гаєва Л.В.

07.12.2020