Ухвала суду № 93353417, 04.12.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/14191/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" грудня 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Савлук Т.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити певні дії.

На підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити певні дії, було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків не більше ніж десять днів з дня отримання позивачем ухвали, у зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору.

09 листопада 2020 року, позивачем ОСОБА_1 , на виконання вимог ухвали суду від 02 жовтня 2020 року, подано заяву з викладенням власної позиції позивача щодо постановленою суддею ухвали про надання позивачу строку для усунення недоліків та підстав звільнення від сплати судового збору, як учасника бойових дій відповідно до п. 13 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

За змістом пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

У статті 22 вищевказаного Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року (справа №545/1149/17) зроблений правовий висновок про те, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду із звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що подана до суду заява підлягає поверненню позивачу за відсутності доказів, які мали підтвердити виконання ухвали суду щодо сплати судового збору.

В той же час, виходячи з підстав та предмету позову відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору, так як предметом позову є вимоги, які стосуються оплати за фактично спожиті житлово-комунальних послуг, тому обраний позивачем спосіб відновлення порушених прав не стосується захисту прав особи, яка має статус учасника бойових дій, з урахуванням положень ст. ст. 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»

Відповідно до ч. 3, 5 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Частиною 7 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Так, згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: повернення заяви або скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 185, 353, 354 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити певні дії, вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

С у д д я: