Рішення № 93353188, 02.12.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/4167/20

Провадження № 2/755/2676/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне рішення)

"02" грудня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.,

при секретарі - Кравченко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: позбавити батьківських прав громадянку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно її малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 2006 року позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі, у якому у них народилися діти: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 27 вересня 2010 року вказаний шлюб був розірваний рішенням суду. Весь час малолітні діти проживають із позивачем та бабусею, ОСОБА_7 , перебувають на повному утриманні позивача. Відповідач веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями. ОСОБА_2 з 2010 року не проживає з дітьми, їх вихованням та утриманням не займається. Відповідач не цікавиться життям, здоров`ям та інтересами дітей, не бере участі у їх фізичному, духовному та моральному розвитку, тобто свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками .

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 30 березня 2020 року було відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, яку призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні, сторонам роз`яснено право подати заяви по суті справи та встановлено відповідні процесуальні строки. Зобов`язано Орган опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації подати до суду письмовий висновок щодо розв`язання спору в строк до закінчення підготовчого судового засідання.

21 серпня 2020 року до суду надійшов висновок органу опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав.

15 вересня 2020 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва закрито підготовче провадження у цій справі, яку призначено до судового розгляду по суті та встановлено загальний порядок дослідження доказів у справі.

Позивач у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив провести розгляд цивільної справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував щодо винесення заочного рішення по даній справі.

Уповноважений представник третьої особи - органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації в судове засідання не з`явився, у листі від 21 серпня 2020 року просив провести розгляд цивільної справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить прийняти рішення в найкращих інтересах дитини.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином, за зареєстрованим місцем проживання, суд про причини неявки не повідомила, відзив на позовну заяву не подала.

Відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність позивачів, відповідача та третьої особи, та за згодою позивачів та третьої особи ухвалити заочне рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов наступного.

Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 16 червня 2006 року по 27 вересня 2010 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_1 , виданим 16 червня 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, та рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 27 вересня 2010 року у справі № 2-3672/1.

Під час шлюбу у сторін народилися діти: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , виданим 22 червня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, та свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 , виданим 25 червня 2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві. Крім того вказане підтверджується повними витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00025489784 від 05 лютого 2020 р., № 00025489853 від 05 лютого 2020 р.

Малолітні діти, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зареєстровані та проживають разом із позивачем, ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідками про реєстрацію місця проживання № 47781874, № 47786455 від 20.02.2020, № 11752955 від 19.02.2020. Вказане також підтверджується Актом про проживання, відповідно до якого діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають з татом, ОСОБА_1 , та бабусею, ОСОБА_8 . З дітьми постійно знаходиться тато чи бабуся. Матір дітей ОСОБА_2 бачили дуже рідко, один-два рази на рік. Останнім часом не бачили.

Позивач, ОСОБА_1 є суб`єктом підприємницької діяльності, отримує дохід, діти перебувають на його утриманні.

Малолітні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 навчаються у спеціалізованій школі № 246, відповідно у 7-В та 5-Г класах.

Згідно з довідкою КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Дніпровського району м. Києва» від 06 лютого 2020 року діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають за адресою: АДРЕСА_1 , перебувають під медичним наглядом у вказаному медичному закладі від народження. Відвідування лікаря та лікування дітей проводяться батьком та бабусею. Мама з дітьми відвідувала лікаря кілька разів.

Статтею 150 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ч.2 п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального усвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Згідно із висновком органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав (протокол засідання Комісії №14 від 12.08.2020) № 103/6443/41/3 від 19 серпня 2020 року комісією було встановлено, що батьки дітей, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано у вересні 2010 року. З того час малолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 постійно проживають з батьком, ОСОБА_1 , який самостійно займається їх вихованням та утриманням. На даний час батько, діти та бабуся проживають у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , де створено належні умови для проживання, навчання та розвитку малолітніх дітей. Мати дітей, ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з дітьми не проживає, їх вихованням та утриманням не займається, не цікавиться їх життям та здоров`ям, інтересами, не бере участі у фізичному, духовному та моральному розвитку, матеріально не допомагає. ОСОБА_2 жодного разу не звернулася до органу опіки та піклування чи до суду про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дітей. Малолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були присутні на засіданні Комісії, підтримали заяву батька про позбавлення батьківських прав матері, та підтвердили, що мати не займається їх вихованням та утриманням. Громадянка ОСОБА_2 належним чином була запрошена на засідання Комісії, однак не з`явилася, щодо причини неявки не повідомила, будь-яких підтверджень щодо участі у вихованні та утриманні дітей не надала. Приймаючи до уваги зазначене, враховуючи думку дітей, рекомендації комісії з питань захисту прав дитини Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, орган опіки та піклування вважає за можливе позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з тим, що вона ухилилася від виховання та утримання дітей.

Конвенцією про права дитини, ратифікованою Постановою Верховної Ради УРСР № 798 від 27.02.1991 року визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дітей та несуть відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з вимогами ст. ст. 76, 77, 79, 80 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У відповідності до ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

На підставі вищевикладеного, оцінюючі надані суду письмові докази, вбачається, що відповідач ОСОБА_2 не приймає участі у вихованні малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків, свідомо ухиляється від виховання та утримання дітей, не виявляє бажання щодо виконання батьківських обов`язків, не проявляє інтересу до внутрішнього світу дітей та їх подальшої долі, що свідчить про її нехтування покладеними на неї правами та обов`язками по вихованню та утриманню власних дітей.

Аналізуючи вищевикладені доводи в їх сукупності суд доходить висновку, що наявні у матеріалах справи докази є достатніми для позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 36, 51, 104, 105, 112, 150, 164, 166 Сімейного кодексу України, ст. 65 Цивільного кодексу України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», Постановою Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст.ст. 2, 10, 76, 77-81, 209, 210, 223, 247, 265, 280, 281, 282, 284, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ), третя особа: Орган опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації (ЄДРПОУ: 37397237, м. Київ, вул. Краківська, 20), про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, батьківських прав відносно її малолітніх дітей: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: