Ухвала суду № 93352986, 30.11.2020, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/1502/16-а

Провадження № 6-а/592/42/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого: судді Бичкова І. Г. ,

за участю секретаря судового засідання: Алфімової І. В. ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми заяву ОСОБА_1 про визнання бездіяльності відповідача по виконанню рішення суду протиправною по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду України в м. Сумах щодо відмови в перерахунку пенсії та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И В :

23.11.2020 року ОСОБА_1 вернулася до Ковпаківського районного суду м. Суми із заявою про визнання бездіяльності відповідача на виконання рішення суду протиправною, в якій вона зазначила про те, що відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод, та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 31.03.2016 року у справі № 592/1502/16-а було визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Сумах щодо відмови в перерахунку призначеної їй пенсії згідно з її заявою від 20.01.2016 року та довідкою прокуратури Сумської області від 20.01.2016 року № 18-1зп-16. Було зобов`язано управління Пенсійного фонду України в м. Сумах здійснити з 01.01.2016 року перерахунок призначеної їй пенсії, виходячи з 88 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку, зазначеного в довідці прокуратури Сумської області від 20.01.2016 року № 18-1зп-16, без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленим для осіб, які втратили працездатність. Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 12.12.2019 року було роз`яснено, що при виконанні постанови Ковпаківського районного суду м. Суми від 31.03.2016 року у справі № 592/1502/16-а слід виплачувати їй пенсію за вислугу років у розмірі 88 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку, без обмеження максимального розміру пенсії, та у разі підвищення заробітної плати працівникам прокуратури проводити перерахунки пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України Про прокуратуру № 1789-ХІІ від 05.11.1991 року, в редакції Закону України № 2663-ІІ від 12.07.2001 року, виходячи з 88 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку, без обмеження максимального розміру пенсії. ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, як до правонаступника управління Пенсійного фонду України в м. Сумах, за інформацією про стан виконання вказаного вище рішення. Листом від 12.11.2020 року її повідомили про те, що заборгованість у сумі 514541,96 грн. , яка сформувалася в результаті виконання судового рішення у справі № 592/1502/16-а, буде виплачена у разі їх надходження до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області. Обсяг її прав в частині отримання гарантованого законодавством розміру пенсійних виплат звужений та зменшений, у зв`язку з чим за захистом свого права на пенсійне забезпечення вона змушена була звернутися до суду. Проте, рішення суду не виконано в повній мірі та вкотре порушено її права. Так, відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Згідно ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Крім того, за ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Згідно ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Саме на реалізацію наведених положень Верховною Радою України було прийнято, зокрема, закони “Про виконавче провадження” (далі – Закон України № 1404-VІII) та “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” (далі – Закон України № 4901-VI) . Так, Закон України № 1404-VІІІ визначає сукупність дій органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Закон України № 4901-VI встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України № 1404-VIII, про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, установа, організація та юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства. Означеними законами врегульовано порядок виконання судових рішень, у тому числі тих, боржником за якими є державний орган. У свою чергу, ані Конституцією України, ані згаданими законами, Уряд не наділений повноваженнями з визначення порядку виконання судових рішень, зокрема, в яких боржниками є органи ПФУ. Натомість, положеннями ст. 129-1 Основного Закону чітко закріплено, що порядок виконання судових рішень визначається законом. Вказана позиція узгоджується з правовою позицією Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 640/5248/19. ОСОБА_1 звертаю увагу суду на те, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2019 року у справі № 640/5248/19 постанову Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649 “Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду” (далі – Постанова № 649) було скасовано. Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 року у цій справі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2019 року було змінено. П. 2 резолютивної частини рішення було викладено у наступній редакції: “Визнати протиправними та нечинними п. п. 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649 “Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду” . Рішення набрало законної сили 22.07.2020 року. П. 3 Постанови № 649, в якому йшлося про зміни до бюджету Пенсійного фонду України, а саме: виділення додаткових асигнувань, у тому числі для погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, залишено в силі. Більше того, відповідач сам у своєму листі посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 22 “Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2020 рік” та стверджує, що в бюджеті Пенсійного фонду України передбачено кошти для погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів. Відповідач не заперечує, що кошти для сплати їй заборгованості на виконання рішення суду у органів Пенсійного фонду України є, проте свідомо не виконує рішення суду та не вчиняє жодних дій задля виконання згаданого вище рішення. Дії відповідача порушують Конституцію України. Ст. 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) передбачає, що здійснення прав і свобод, викладених у цій Конвенції, гарантується без будь-якої дискримінації за ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного або соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження або інших обставин. Ст. 1 Першого протоколу до Конвенції передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Ст. 18 Конвенції визначено, що обмеження, які дозволяються нею щодо згаданих прав та свобод, можуть застосовуватися тільки з тією метою, з якою вони передбачені. Виходячи з положень Конвенції та Конституції України щодо гарантій її права на соціальний захист, права на майно, яким вона вважає грошові кошти (у вигляді передбаченої та вже призначеної згідно з законодавством пенсії) , на які вона має право і які з вини відповідача не виплачується їй, вважає, що відповідачем порушуються її права на соціальний захист та на майно. Відповідна правова позиція захисту майнового інтересу викладена у справі “Пічкур проти України” Європейським судом з прав людини. Аналіз прецедентної практики Європейського суду з прав людини дає підстави для формування позиції, що велика увага акцентується на дотриманні державою принципу “правомірних або законних очікувань” та захисті прав людини через призму цього принципу. Європейський суд з прав людини у рішенні від 24.04.2015 року (заява № 38667/06) у справі “Будченко проти України” наголосив, що відсутність механізму реалізації законодавчого положення становить втручання у право заявника за ст. 1 Першого протоколу до Конвенції. Отже, відсутність закріплених законом норм щодо порядку виконання судових рішень не може позбавити мене гарантованого Конституцією України права, оскільки встановлене та наявне право не може бути нівельоване у зв`язку з тим, що органи влади України не встановили порядку, за яким зазначена гарантія повинна бути дотримана та реалізована. Тому належним і повним відновленням її прав буде визнання протиправною бездіяльності відповідача на виконання рішення суду в частині не виплати їй заборгованості, що сформувалася в результаті виконання судового рішення, в сумі 514541,96 грн. . Як зазначено в п. 2 Постанови Пленуму Верховною Суду України від 01.11.1996 № 9 “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” , оскільки Конституція України, як зазначено в ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати законність того чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції у всіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені. Обсяг її прав в частині отримання гарантованого законодавством розміру пенсійних виплат не може бути звуженим або зменшений, що погіршують її становище. Про порушення її прав їй стало зрозуміло фактично 16.11.2020 року, коли вона отримала лист відповідача від 12.11.2020 року. Ст. 8 Загальної декларації прав людини проголошено, що кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 1, 2, 5, 8, 383 КАС України, - вона просила: 1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на виконання рішень Ковпаківського районного суду м. Суми у справі № 592/1502/16-а. 2. Винести окрему ухвалу Головному управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області щодо невиконання рішень Ковпаківського районного суду м. Суми у справі № 592/1502/16-а. 3. Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області строк у тридцять днів для надання відповіді до суду про виконання ним окремої ухвали (вхідний 45393/20 від 23.11.2020 року) (а. с. 122-125) .

Ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про визнання бездіяльності відповідача по виконанню рішення суду протиправною, дослідивши письмові матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 31.03.2016 року у справі № 592/1502/16-а, провадження № 2-а/592/40/16 адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду України в м. Сумах щодо відмови в перерахунку пенсії та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії було задоволено. Було ухвалено визнати протиправними дії управління Пенсійного Фонду України в м. Сумах щодо відмови в перерахунку призначеної їй пенсії згідно з її заявою від 20.01.2016 року та довідкою прокуратури Сумської області від 20.01.2016 року № 18-1зп-16. Було ухвалено зобов`язати управління Пенсійного Фонду України в м. Сумах здійснити з 01.01.2016 року перерахунок призначеної їй пенсії, виходячи з 88 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку, зазначеного в довідці прокуратури Сумської області від 20.01.2016 року № 18-1зп-16, без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленим для осіб, які втратили працездатність. Було ухвалено стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 551 (п`ятсот п`ятдесят одна) гривня 20 копійок шляхом їх безспірного списання із рахунка суб`єкта владних повноважень – управління Пенсійного Фонду України в м. Сумах. Постанова набрала законної сили 06.06.2016 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/56838115, https://reyestr.court.gov.ua/Review/57057977) (а. с. 34-41, 78-88, 127-132) .

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 10.05.2016 року у справі № 592/1502/16-а апеляційну скаргу Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 31.03.2016 року у справі № 592/1502/16-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду України в м. Сумах щодо відмови в перерахунку пенсії та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії було залишено без руху. Було ухвалено надати Сумському об`єднаному управлінню Пенсійного фонду України Сумської області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги — десять днів з моменту отримання ним копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Було ухвалено роз`яснити Сумському об`єднаному управлінню Пенсійного фонду України Сумської області, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст. 108 КАС України скарга буде повернута скаржнику. Ухвала набрала законної сили 10.05.2016 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/57613381) (а. с. 49, 50) .

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 06.06.2016 року у справі № 592/1502/16-а апеляційну скаргу Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 31.03.2016 року у справі № 592/1502/16-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду України в м. Сумах щодо відмови в перерахунку пенсії та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії було повернуто заявнику. Ухвала набрала законної сили 06.06.2016 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/58159527) (а. с. 53) .

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 12.12.2019 року у справі № 592/1502/16-а, провадження № 2-ар/592/4/19 заяву представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Спаських Вадима Васильовича про роз`яснення постанови Ковпаківського районного суду м. Суми від 31.03.2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити дії було задоволено. Було ухвалено роз`яснити, що при виконанні постанови Ковпаківського районного суду м. Суми від 31.03.2016 року у справі № 592/1502/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити дії слід виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років у розмірі 88 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку, без обмеження максимального розміру пенсії, та у разі підвищення заробітної плати працівникам прокуратури проводити перерахунки пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України “Про прокуратуру” № 1789-ХІІ від 05.11.1991 року, в редакції Закону України № 2663-ІІІ від 12.07.2001 року, виходячи з 88 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку, без обмеження максимального розміру пенсії. Ухвала набрала законної сили 03.01.2020 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/86322203) (а. с. 116-118) .

Згідно ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За приписами ст. ст. 14, 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили 06.06.2016 року та яке підлягає обов`язковому виконанню, фактично залишається бездієвим для позивачки, оскільки не виконується Головним управління Пенсійного фонду України в Сумській області як правонаступником Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України.

Враховуючи викладене та з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивачки, суд вважає за необхідне встановити судовий контроль за виконанням рішення в даній справі, зобов`язавши Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (код ЄДРПОУ 21108013) протягом тридцяти днів з дня набрання даною ухвалою законної сили, подати до Ковпаківського районного суду м. Суми звіт про виконання судового рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 31.03.2016 року у справі № 592/1502/16-а, провадження № 2-а/592/40/16, оскільки вказаний спосіб захисту прав, свобод та інтересів позивачки є більш ефективним, ніж запропонований позивачкою.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 243, 251 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про визнання бездіяльності відповідача по виконанню рішення суду протиправною по адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду України в м. Сумах щодо відмови в перерахунку пенсії та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (код ЄДРПОУ 21108013) протягом тридцяти днів з дня набрання даною ухвалою законної сили, подати до Ковпаківського районного суду м. Суми звіт про виконання судового рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 31.03.2016 року у справі № 592/1502/16-а, провадження № 2-а/592/40/16.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Головуючий: І.Г. Бичков