Постанова № 9335284, 23.04.2010, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2010 рокуСправа № 2а-295/10/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Головатій І.В.,

за участю представника відповідача Сахарчука А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал» до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 жовтня 2009 року №0001112399/3,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Термінал» (далі – позивач, ТзОВ «Термінал») звернулося з позовом до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції (далі – відповідач, Луцька ОДПІ), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14 жовтня 2009 року №0001112399/3 про визначення податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток підприємств в сумі 61354,50 грн.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що відповідачем в ході проведення планової виїзної перевірки ТзОВ «Термінал» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року встановлено порушення товариством п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі – Закон), що стало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток підприємств в сумі 75340,50 грн. За результатами апеляційного узгодження сума визначеного ТзОВ «Термінал» податкового зобов’язання була зменшена до 61354,50 грн. Позивач вказує, що виявлені в ході перевірки порушення щодо неправомірності віднесення до складу валових витрат товариства витрат на здійснення поліпшення основних фондів не відповідають фактичним обставинам справи, посилаючись на норми п.п.8.8.1, 8.8.2, п.8.8 ст.8 Закону.

В судовому засіданні 16.03.2010 року представник позивача Панасюк К.І. підтримала позовні вимоги з підстав, викладених з позовній заяві, та додатково пояснила, що товариство орендує складські приміщення та згідно договорів оренди має право здійснювати їх поліпшення. Протягом 2006-2007 років були проведені ремонтні роботи, відповідно витрати були віднесені до складу валових витрат. В подальшому після повернення об’єктів оренди та компенсації орендарями вартості проведених робіт, кошти товариством були б віднесені до складу валового доходу. Просила позов задовольнити.

В поданих суду запереченнях відповідач позов не визнав, зазначивши, що в ході перевірки ТзОВ «Термінал» було встановлено порушення позивачем п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону, так як останнім включено до складу валових витрат витрати по поліпшенню основних фондів, які перевищують 10 % сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів на початок звітного періоду. Прийняте податкове повідомлення-рішення є правомірним, просить у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав подані заперечення та просив відмовити у задоволенні позовних вимог ТзОВ «Термінал».

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до акту №130/23-99/32687895 від 15.04.2009 року про результати планової виїзної перевірки ТзОВ «Термінал» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року встановлено порушення товариством п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого останнім занижено нарахування податку на прибуток на загальну суму 50227 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.04.2009 року № 0000172399/0 про визначення податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток підприємств в сумі 75340,50 грн., яке було оскаржене позивачем в порядку апеляційного узгодження.

В ході розгляду скарги Луцькою ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Термінал» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року, за наслідками якої складено акт №241/23-99/32687895 від 30.06.2009 року. У висновку даного акту зазначено порушення товариством п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого останнім занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 42552 грн.

За наслідками розгляду первинної скарги ТзОВ «Термінал» Луцькою ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.07.2009 року №0001112399/1 про визначення податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток підприємств в сумі 61354,50 грн., яке рішеннями ДПА у Волинській області та ДПА України про результати розгляду повторних скарг залишено без змін.

Судом встановлено, що позивачем згідно актів виконаних робіт було включено до складу валових витрат витрати по поліпшенню основних фондів у деклараціях з податку на прибуток підприємств за 1 та 3 квартали 2006 року, 4 квартал 2007 року в загальній сумі 170211 грн., зокрема, у 2006 році – в сумі 153650 грн., у 2007 році – 16561 грн.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону встановлено, що не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Відповідно до п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду. Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.

Судом встановлено, що сукупна балансова вартість всіх груп основних фондів позивача станом на початок 2006 року становила 20798 грн., станом на початок 2007 року – 45212 грн., тому ТзОВ «Термінал» згідно вищевказаних вимог Закону мало право включити до складу валових витрат витрати по поліпшенню основних фондів у 2006 році в сумі 2079,80 грн., у 2007 році – 4512,20 грн.

Таким чином, суд вважає правомірним висновок податкового органу про допущене товариством порушення п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на щодо правомірності віднесення витрат по поліпшенню основних фондів до складу валових витрат у відповідності до п.п.8.8.1, 8.8.2 п.8.8 ст.8 Закону, враховуючи наступне.

Згідно п.п.8.8.1, 8.8.2 п.8.8 ст.8 Закону у разі коли договір оперативного лізингу (оренди) зобов'язує або дозволяє орендарю здійснювати поліпшення об'єкта оперативного лізингу (оренди), частина вартості таких поліпшень у складі витрат, що перевищують суму на поліпшення основних фондів, визначену згідно з підпунктом 8.7.1 пункту 8.7 цієї статті, включається таким орендарем до балансової вартості:

- відповідної групи основних фондів у разі, якщо на балансі орендаря обліковується група основних фондів, до якої відноситься такий об'єкт лізингу (оренди);

- створеної таким орендарем відповідної групи основних фондів у разі, якщо на балансі орендаря не обліковується група основних фондів, до якої відноситься такий об'єкт лізингу (оренди).

При цьому орендарем не враховується балансова вартість об'єкта оперативного лізингу (оренди), за якою він обліковується на балансі орендодавця.

У разі повернення орендарем об'єкта оперативного лізингу (оренди) орендодавцю внаслідок закінчення дії лізингового (орендного) договору, а також у разі знищення, викрадення або зруйнування об'єкта оперативного лізингу (оренди) такий орендар користується правилами, визначеними підпунктом 8.4.8 пункту 8.4 цієї статті для заміни основних фондів. При цьому орендодавець не змінює балансову вартість основних фондів або валові доходи (валові витрати) на суму витрат, понесених орендарем на поліпшення такого об'єкта.

Вказані норми Закону дозволяють лише включати перевищені суми на поліпшення основних фондів до балансової вартості відповідної групи основних фондів, однак не дають право орендарю відносити всю суму витрат по поліпшенню основних фондів до складу валових витрат підприємства.

Таким чином, суд прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог ТзОВ «Термінал» до Луцької ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, в зв’язку з чим адміністративний позов до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал» до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 жовтня 2009 року №0001112399/3 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі – з 26 квітня 2010 року, а позивачем – з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий-суддя                                                                                 Н.Б.Плахтій