Ухвала суду № 93352434, 07.12.2020, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/5679/20

Провадження № 2-а/591/229/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2020 року Зарічний районний суд м. Суми в особі судді Сидоренко А.П., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Кравченка Павла Андрійовича до виконуючого обов`язки начальника Слобожанської митниці Держмитслужби Міщенка Юрія Анатолійовича, Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Кравченка П.А. звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що позивач є митним брокером, надавав послуги з декларування імпортованих транспортних засобів на митниці, зокрема, ТОВ «Євротранс С» та ТОВ «Євротранс». Декларування товарів для цілей оподаткування під час митного оформлення здійснювалось на підставі відповідних рахунків-фактур (інвойсів), виданих іноземним контрагентом – фірмою UAB «EMER» (Литва), якою у рахунках-фактурах мовою країни-експортера було заповнено декларацію походження, у якій вказувалось, що товар походить з Франції. Саме такий спосіб підтвердження країни походження товарів, сукупна вартість яких не перевищує 6000 Євро було передбачено Регіональною Конвенцією про Пан-Євро-Середземноморські преференційні правила походження.

Оскільки чинне законодавства передбачає для таких випадків преференційний режим зі сплати ввізного мита, у графах 34,36,47 митних декларацій позивач проставляв код преференції 410 (товари, що ввозяться в Україну та походять з країни ЄС), розраховував для клієнтів належну суму митних платежів з урахуванням преференцій. Після митного оформлення Сумська митниця ДФС через ДФС України звернулась до митних органів Литовської Республіки із запитом про перевірку відомостей про країну походження товарів, заявлених фірмою UAB «EMER». З відповіді митних органів Литви вбачалось, що фірма не надала національним органам документів на підтвердження походження товарів з країни ЄС. Відтак, відповідачем зроблено висновок про безпідставність отримання ТОВ «Євротранс» та ТОВ «Євротранс С» тарифних преференцій по сплаті ввізного мита. 12 червня 2020 року відносно позивача по кожному факту декларування вказаних товарів уповноваженою особою митниці було складено 18 ідентичних протоколів про порушення митних правил. Дії позивача кваліфіковані за статтею 485 МК України.

08 вересня 2020 року в.о. заступник начальника Слобожанської митниці Держмитслужби Міщенко Ю.А. виніс постанову №0646/80700/20. У ній зазначено, що під час проведення перевірки правомірності застосування преференції встановлено, що сума митних платежів, які б підлягали сплаті за товар, заявлений в МД №UA805130000/2017/012284 за кодом УКТ ЗЕД 8701209000 без використання преференцій по сплаті мита станом на 08 серпня 2017 року складала 50040 грн. 77 коп. Недобор митних платежів складає суму 9382 грн.64 коп. Із вказаною постановою не погоджується та просить її скасувати.

Зазначає, що в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 458 МК України, оскільки позивач отримував документи, що слугували підставою для митного оформлення безпосередньо від ТОВ «Євротранс С». Сумнівів з приводу їх дійсності не було. Згідно укладеного з ТОВ «Євротранс С» договору-доручення довіритель несе повну відповідальність за всі формальні зобов`язання, прийняті на себе повіреним, що свідчить про обов`язок підприємства подання достовірних документів для митного оформлення товару.

При цьому сама митниця додаткових відомостей щодо підтвердження країни походження товарів не запитувала, погодившись з поданими документами.

Крім того зазначає, що в матеріалах справи про порушення митних правил міститься копія примірника договору-доручення, укладеного між ФОП ОСОБА_1 , та ТОВ «Євротранс», пунктом 3.1.1 якого визначено, що Довіритель зобов`язаний завчасно, з урахуванням режиму роботи повіреного та митного органу, надавати Повіреному для декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України, письмове доручення та додані до нього дійсні та достовірні документи (договори, ліцензії, дозволи, висновки, рахунки і таке інше, а також всю наявну у нього інформацію), достатні та необхідні для процедури проведення митного контролю та митного оформлення.» Пунктом 6.7 передбачено, що довіритель несе повну відповідальність згідно чинного законодавства України за всі формальні зобов`язання, прийняті на себе Повіреним перед митними органами України згідно наданого письмового доручення та/або відповідно до митного законодавства України, а також компенсує всі витрати і збитки, які можуть виникнути у Повіреного у зв`язку з декларуванням належного Довірителю товару у разі виявлення недостовірних відомостей, зазначених у наданих Довірителем документах».

Згідно наявних в матеріалах справи листом ТОВ «Євротранс» від 04 червня 2020 року №22, документи, що слугували підставою для оформлення зазначених митних декларацій були отримані водіями безпосередньо в пункті відвантаження товарів. Відомості про країну походження товару визначено в інвойсі. Додаткові відомості про країну походження не запитувались. Тобто, не тільки ОСОБА_1 , але й само ТОВ «Євротранс» не мали відношення до заповнення (складання) рахунку –фактури (інвойса), оскільки його складала компанія UAB «EMBER».

Наявний у справі про ПМП №0646/80700/20 Акт від 09 липня 2020 року №11/20/7.14-19/32727356 про результати документальної невиїзної перевірки дотримання ТОВ «ЄВРОТРАНС» вимог законодавства України з питань митної справи в частині визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування товарів, ввезених за митними деклараціями за період з 03 травня 2017 року по 28 березня 2019 року, проведеної посадовою особою управління митного аудиту Слобожанської митниці Держмитслужби вказує на ймовірні податкові правопорушення з боку саме ТОВ «ЄВРОТРАНС», а не ОСОБА_1 .

Під час документальної невиїзної перевірки встановлено, що саме ТОВ «Євротранс», а не ОСОБА_1 , допущено порушення статті 295 МК України, що призвело до заниження податкового зобов`язання зі сплати ввізного мита за МД №UA А805130000/2017/012284.

Викладене вище свідчить про необ`єктивність або неповноту провадження, здійсненого у даній справі про порушення митних правил та незаконність притягнення ОСОБА_1 до відповідальності.

Посилаючись на вказані обставини, просить визнати протиправною та скасувати постанову від 08 вересня 2020 року начальника Слобожанської митниці Держмитслужби Міщенка Ю.А. у справі про порушення митних правил №0646/80700/20, провадження у справі про порушення митних правил закрити.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 22 вересня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано в строк не більше десяти днів з дня вручення ухвали усунути вказані недоліки.

02 жовтня 2020 року представником позивача ОСОБА_2 усунуто вказані в ухвалі суду недоліки.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 05 жовтня 2020 відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення учасників справи.

27 жовтня 2020 року від представника позивача надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1700 грн. 00 коп.

02 листопада 2020 року від представника Слобожанської митниці Держмитслужби надійшов відзив на позов, в якому зазначив, що 08 серпня 2017 року на митному посту «Суми - Центральний» Сумської митниці ДФС декларант ФОП ОСОБА_1 подав до митного оформлення митну декларацію на товар «вантажний сідловий тягач, «RENAULT PREMIUM», VIN НОМЕР_1 , рік виготовлення 2010».

Як підстава для митного оформлення вказаного вище товару був наданий рахунок фактура Sегijа ЕМR Nr.382від 01 серпня 2017 року. Відповідно до зазначеного рахунку фактури, відправником товару виступала компанія UАВ «ЕМЕR» (Литва), а отримувачем ТОВ «ЄВРОТРАНС» (м. Суми).

У графі 36 митної декларації декларант заявив преференцію по сплаті мита за кодом 410 (товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС). Згідно преференції ФОП ОСОБА_1 було нараховані митні платежі в сумі 40658,13 грн., які сплачуються під час імпорту товарів, що відповідають коду УКТЗЕД 8701 20 90 00, а саме: мито 78 18,87 грн. за ставкою 5% та ПДВ 32 839,26 грн. за ставкою 20%).

В своїх поясненнях ФОП ОСОБА_1 вказав, що заповнення граф 34, 36, 47 митної декларації ІМ40ДЕ №805130000/2017/012284 здійснено ним особисто на підставі інформації та відомостей, отриманих від представника ТОВ «ЄВРОТРАНС», а саме водія, який доставив товар у місце прибуття. Визначення преференції по сплаті мита в декларації ґрунтувалось на підставі декларації - інвойсу, яка зазначена у рахунку фактурі (інвойс) Sегijа ЕМRNr.382. Додаткові відомості щодо підтвердження країни походження товарів не запитувались. Сертифікати про походження товарів на момент митного оформлення були відсутні.

З метою перевірки правильності нарахування митних платежів Сумською митницею ДФС було ініційовано направлення запиту до митних органів Литви щодо перевірки достовірності декларацій - інвойсів, зазначених у інвойсах UАВ «ЕМЕR», у тому числі Sегijа ЕМК Nr.382 від 01серпня 2017 року.

Митними органами Литви не було підтверджено, що товари походять з ЄС, оскільки експортером товарів UАВ «ЕМЕR» не були надані документи, що підтверджують статус походження товарів, зазначених у документі про походження. Відповідно до чого, декларація про походження Sегijа ЕМК Nr.382 від 01серпня 2017 року була видана невірно.

Брокерські послуги ФОП ОСОБА_1 надавав ТОВ «ЄВРОТРАНС» на підставі договору доручення №102/12 від 16 травня 2012 року, згідно якого визначено, що «Довіритель (ТОВ «ЄВРОТРАНС») несе повну відповідальність згідно чинного законодавства України за всі формальні зобов`язання, прийняті на себе Повіреним (ФОП ОСОБА_1 ) перед митним органами України згідно наданого письмового доручення та/або відповідно до митного законодавства України, а також компенсує Повіреному всі витрати і збитки, які можуть виникнути у Повіреного у зв`язку з декларуванням належного Довірителю товару у разі виявлення недостовірних відомостей, зазначених у наданих Довірителем документах». Таким чином, визначені в цьому договорі доручення привілеї стали підставою для неналежного ставлення декларанта ФОП ОСОБА_1 до своїх обов`язків, як декларанта, згідно положень Митного кодексу України. А цивільно-правова угода, якою є договір доручення №102/12 від 16 травня 2012 року, не може змінювати норми Митного кодексу України, якими визначені принципи відповідальності декларанта.

Вказівка позивача на те, що актом невиїзної перевірки встановлено порушення законодавства щодо виконання податкових зобов`язань із сплати мита саме ТОВ «ЄВРОТРАНС», що свідчить про невинуватість декларанта ФОП ОСОБА_1 , не зовсім відповідає дійсності. Оскільки, згідно Акту невиїзної перевірки від 09 липня 2020 року №11/20/7.14-19/32727356 за статтею 266 Митного кодексу України визначено обов`язок декларанта здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленому цим кодексом, та сплатити митні платежі, по податковим повідомленням - рішенням від 29 липня 2020 року №0000181419 та №0000191419. Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені ТОВ «ЄВРОТРАНС» до Держмитслужби, але їх скарга залишена без розгляду. Посилаючись на вказані обставини, просить відмовити у задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 08 серпня 2017 року ФОП ОСОБА_1 подано митну декларацію №UA805180/2017/012284 з метою митного оформлення в режимі «імпорт» товару «вантажний сідловий тягач. Марка RENAULT. Модель PREMIUM. Шасі НОМЕР_2 », що надійшов на адресу ТОВ «ЄВРОТРАНС» від компанії UAB «EMER» (LT-35815, вул. Вейверю, 9В-41, Литва), та переміщувався на підставі рахунку-фактури Serija EMR Nr. 382 від 01 серпня 2017 року (а.с. 62).

У графі 36 декларації вказана преференція по сплаті мита за кодом 410. Відповідно до Класифікатору звільнень від сплати митних платежів за кодом 410 класифікуються товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС.

У декларації нараховані митні платежі в сумі 40658 грн. 13 коп., які сплачуються під час імпорту товарів, що відповідають коду згідно з УКТЗЕД 8701209000 (у тому числі, мито 10% та ПДВ 20%) (а.с.63).

При поданні декларації ОСОБА_1 діяв на підставі договору доручення №102/12 від 16 травня 2012 року, як особа, уповноважена ТОВ «Євротранс» вчиняти декларування товарів, транспортних засобів та інших предметів, що переміщуються Довірителем через митний кордон України та підлягають митному оформленню у митниці (а.с. 68-69).

Сумською митницею було ініційовано направлення запиту до митних органів Литви про перевірку достовірності декларацій-інвойсів, зазначених у інвойсах UAB «EMER», зокрема, у рахунку-фактурі Serija EMR Nr. 382 від 01 серпня 2017 року.

07 травня 2020 року Державна митна служба України направила до Слобожанської митниці ДМС лист уповноваженого органу Литви від 07 травня 2020 року. Листом від 07 травня 2020 року не було підтверджено, що товари походять з ЄС, оскільки експортером товару «EMER» не були надані документи, що підтверджують статус походження товарів, зазначених у документі про походження. Відповідно до чого декларація про походження Serija EMR Nr. 382 від 01 серпня 2017 року була видана невірно (а.с. 72-73).

12 червня 2020 року ДМС України складено протокол №0646/80700/20 про порушення митних правил ОСОБА_1 , яким встановлено, що декларантом ФОП ОСОБА_1 08 серпня 2017 року було заявлено у митній декларації ІМ40ДЕ №805130000/2017/012284 неправдиві відомості щодо походження товару, на підставі чого використано пільгу у сплаті мита з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру у сумі 9382 грн.64 коп. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого статтею 485 МК України (а.с. 57-59).

08 вересня 2020 року виконуючим обов`язки начальника Слобожанської митниці Держмитслужби Міщенком Ю.А. прийнято постанову в справі про порушення митних правил №0646/80700/20, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що складає суму 28147 грн. 92 коп. (а.с. 55-56).

Відповідно до статті 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно зУКТ ЗЕДта його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Стаття 458 Митного кодексу України передбачає, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

За змістом статей 10,11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків; правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Згідно зіст. 319 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Отже, з об`єктивної сторони склад правопорушення митних правил, передбаченого статтею 485 МК України, характеризується наявністю дій, а з суб`єктивної – виною у формі умислу.

За приписами ч.1ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладених в постановах від 06 червня 2018 року по справі №607/1866/17 та №607/2391/17, для притягнення до відповідальності, згідностатті 485 Митного кодексу України, необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

Судом також встановлено, що при заповненні декларації ОСОБА_1 було зазначено відомості, які містились у доданих до декларації документах, зокрема, рахунку-фактурі Serija EMR Nr. 382 від 01 серпня 2017 року. Інформація про заявлений у декларації код преференції та розрахунок, з урахуванням преференції, належної суми митних платежів була здійснена уповноваженою особою декларанта на підставі наявних документів. Жодної невідповідності між зазначеними у декларації відомостями та інформацією, яка містилась у доданих до декларації документах не встановлено.

Відповідно до п. 3.1.1 договору доручення, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Євротранс С» саме на довірителя покладено обов`язок надати повіреному для декларування товарів дійсні та достовірні документи, достатні та необхідні для проведення процедури митного контролю та митного оформлення.

Суд зазначає, що відомості про непідтвердження країни походження товару, які були виявлені в ході проведення органами Держмитслужби перевірки, були зазначені у рахунку-фактурі Serija EMR Nr. 382 від 01 серпня 2017 року. Вказаний рахунок-фактуру складав не позивач та не особа, яка уповноважила його на надання послуг з декларування товарів, а продавець товару - UAB «EMER».

Надані відповідачем докази не містять інформації, яка б свідчила про наявність вини позивача у вчиненні правопорушення та наявності прямого умислу на надання недостовірних відомостей з метою ухилення від сплати митних платежів. Тому суд не вбачає у діях позивача складу адміністративного правопорушення, за яке він притягнутий до відповідальності. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем протиправно.

Відповідно до п. 3 ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб?єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю, тому позовні вимоги підлягають задоволенню за наведених вище підстав.

Представником позивача заявлено також клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1700 грн 00 коп. На підтвердження витрат надано угоду про надання правової допомоги від 15 червня 2020 року, відповідно до умов якої вартість визначених угодою робіт становить 1700 грн 00 коп. Також надано меморіальний ордер про сплату ОСОБА_1 адвокатському бюро Павла Кравченка 1700 грн 00 коп. за надання правової допомоги згідно угоди від 15 червня 2020 року (справа про ПМП №0646/80700/2020), а також детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Відповідно до умов договору вартість послуг з надання консультацій та роз`яснень правового характеру, збирання документів для складання та безпосереднє складання позовної заяви у даній справі становить 1700 грн 00 коп.

Копію заяви про розподіл судових витрат направлена відповідачу 30 жовтня 2020 року (а.с. 51-52). Клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу від відповідача не надходило.

На переконання суду заявлений розмір витрат на правничу допомогу є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, витраченим адвокатом часом на виконання робіт, обсягом наданих послуг. Тому на підставі ст. 134 КАС України понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1700 грн 00 коп. підлягають стягненню з відповідача - Слобожанської митниці Держмитслужби.

Також на підставі ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Слобожанської митниці Держмитслужби на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 420 грн 40 коп., сплачений при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст.6-7,8,9,72-79,90,139,229,241-246,295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до виконуючого обов`язки заступника начальника Слобожанської митниці Держмитслужби Міщенка Юрія Анатолійовича, Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови, закриття провадження у справі задовольнити.

Скасувати постанову виконуючого обов`язки першого заступника начальника Слобожанської митниці Держмитслужби Міщенка Юрія Анатолійовича від 08 вересня 2020 року № 0646/80700/20 у справі про порушення ОСОБА_1 митних правил, закрити провадження у справі про порушення митних правил № 0646/80700/20 відносно ОСОБА_1 .

Стягнути зі Слобожанської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 2120 грн 40 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

Відповідач: виконуючий обов`язки першого заступника начальника Слобожанської митниці Держмитслужби Міщенко Юрій Анатолійович, місцезнаходження: вул. Короленка, 16-Б, м. Харків, 61003;

Відповідач: Слобожанська митниця Держмитслужби, місцезнаходження: вул. Короленка, 16-Б, м. Харків, 61003,код ЄДРПОУ 43332958.

Суддя А.П.Сидоренко