Ухвала суду № 93352245, 07.12.2020, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/1890/20

Номер провадження 2/573/472/20

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

07 грудня 2020 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді – Замченко А.О.,

з участю секретаря – Півньової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Фірма «Агрохімпромцентр» про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками,

в с т а н о в и в :

15 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до ППФ «Агрохімромцентр» з позовом про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, в якому вказує, що їй на праві власності належать чотири земельні ділянки. 01 грудня 2008 року та 20 грудня 2010 року вона уклала з відповідачем договори оренди №206/254 та №253, відповідно до умов яких передала в користування підприємству зазначені земельні ділянки строком на 10 років. Договори були зареєстровані в Держкомземі 11 лютого 2010 року та 19 червня 2012 року. Після того, як вона повідомила ППФ «Агрохімромцентр» про те, що не має наміру продовжувати договори оренди та просить повернути земельні ділянки, підприємство надало їй підписані ніби то нею додаткові угоди від 01 вересня 2016 року, відповідно до умов яких основні договори оренди продовжено до 31 грудня 2020 року, а також – додаткові угоди від 01 вересня 2018 року, згідно з якими строк оренди за основними договорами пролонговано до 31 грудня 2040 року. Також їй було надано витяги з Державного реєстру речових прав про реєстрацію права оренди за вказаними договорами. У березні цього року вона отримала від ППФ «Агрохімромцентр» договори оренди земельних ділянок площею 0,6423 га, 0,6488 га, акти приймання-передачі до них та витяги про реєстрацію права оренди в Державному реєстрі речових прав. Вказані договори, як і акти приймання-передачі земельних ділянок вона не підписувала.

Посилаючись на викладене, а також на те, що ППФ «Агрохімромцентр» незаконно утримуючи в своєму розпорядженні належні їй земельні ділянки перешкоджає їй як власнику розпоряджатися та користуватися ними, ОСОБА_1 просить усунути перешкоди в користуванні земельними ділянками шляхом зобов`язання ППФ «Агрохімромцентр» повернути їх в її розпорядження.

07 грудня 2020 року від представника позивачки ОСОБА_1 – адвоката Даценка А.М. надійшло клопотання, в якому він просить закрити провадження в справі у зв`язку з відсутністю предмета спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 , її адвокат Даценко А.М. не з`явилися, останній подав заяву про розгляд справи без їх участі (а. с. 80).

Представник відповідача ППФ «Агрохімромцентр» у судове засідання також не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а. с. 77). Про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить наступних висновків.

17 листопада 2020 року між ОСОБА_1 і ППФ «Агрохімромцентр» укладені додаткові угоди про дострокове розірвання спірних договорів оренди земельних ділянок (а. с. 68-75).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

У правовій позиції Великої Палати Верховного Суду в справі №13/51-04 від 26 червня 2019 року йде мова про те, що закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю предмета спору можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження в справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження в справі.

З огляду на викладене, оскільки позивачка звернулася до суду 15 жовтня 2020 року, а предмет спору перестав існувати 17 листопада 2020 року, клопотання необхідно задовольнити та закрити провадження в справі у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 255, ст. ст. 260, 261 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Фірма «Агрохімпромцентр» про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками закрити у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя –