Рішення № 93351575, 18.11.2020, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/2328/18

Провадження № 2/496/280/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Пендюри Л.О.

за участю секретарів - Бондаренко К.В., Богдан Ю.В.

позивачки - ОСОБА_1

представника позивачки - ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи - Біляївська міська рада Одеської області та ОСОБА_4 про усунення перешкод у користування майном

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить усунути перешкоди у користуванні її земельною ділянкою та житловим будинком, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання відповідача припинити будівництво сараю на межі її ділянки, демонтувати фундамент, який знаходиться біля межі та поновити межі ділянок, які існували до кінця квітня 2018 року, відповідно до акту та схеми до нього від 08 травня 2018 року комісії Біляївської міської ради.

Свої вимоги мотивує тим, що в кінці квітня 2018 року відповідач самовільно знищив частину її огорожі, яка знаходилася на відстані 1 метра від стіни будинку та розпочав будівництво сараю з порушенням Державних будівельних норм. На її зауваження та зауваження міської ради відповідач не реагує та відмовляється демонтувати фундамент сараю, що перешкоджає їй користуватися і розпоряджатися своїм майном на підставі чого вона звернулася з вказаною позовною заявою до суду.

Позивачка та її представник у судовому засіданні на позовних вимогах наполягали, при цьому пояснили, що відповідач порушив межу між їхніми земельними ділянками та в супереч будівельних норм та правил здійснив будівництво сараю на межі земельної ділянки позивачки.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнав. При цьому пояснив, що межі він не порушував, а збудував сарай на тому місці де і знаходився попередній сарай.

Крім цього, представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити позивачці у задоволенні позову. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач не знищував частину огорожі позивачки, яка знаходилася на відстані 1-ого метра від стіни будинку позивачки та не здійснював будівництво сараю на відстані декількох метрів від її будинку, оскільки ці обставини не підтверджується жодним доказом. Згідно державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ОД № 017972 від 03.09.1997 року на плані зовнішніх меж земельної ділянки межа позначена АБ, землі ОСОБА_6 , є прямою та не має якихось відхилень в сторону земельної ділянки відповідача. На схемі розподілу земельних ділянок по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , додаток до акту Біляївської міської Ради від 08 травня 2018 року наведена реальна межа, пряма та відповідна до приведеного державного акту на право приватної власності на землю позивачки та рекомендована межа з відступом на територію яка надана в користування відповідачу. Спірна частина земельної ділянки не належить позивачці на праві приватної власності, так як у неї відсутні документи, підтверджуючі право власності на цю земельну ділянку. Біляївська міська рада відповідно до акту від 08 травня 2018 року запропонувала межу земельної ділянки, як пропонувала позивачка, однак ніяких рішень про передачу спірної землі в користування позивачці міська рада не приймала, відповідно до чого ніяким правовим актом у відповідача не було відібрано частину земельної ділянки та не було створено обмежень у користуванні. Крім цього, будівельні роботи відповідача ні в якому разі не обмежують позивачку у користуванні своїм майном. Позивачка не зазначає яким чином відповідач перешкоджає їй у користуванні її домоволодінням, не зазначає як саме вона не може користуватися своїм будинком, в чому її обмежив відповідач. Також зазначає, що відповідачем не проводилося будь-яких самовільних будівельних робіт, ним просто було відремонтовано господарську споруду - сарай та відновлено огорожу, які було йому подаровані разом з частиною житлового будинку АДРЕСА_2 , що підтверджується договором дарування від 15 грудня 2016 року, витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та схематичним планом земельної ділянки садибного (індивідуального) житлового будинку. Відповідно до акту забудови земельної ділянки позивачки, її житловий будинок побудовано з порушенням плану. Так, будинок повинно було побудувати в одному метрі від межі, а побудовано по межі. Маючи дім на межі, позивачка сподіваючись на необізнаність відповідача вирішила захопити частину його земельної ділянки шляхом переміщення своєї огорожі на частину земельної ділянки відповідача. З даного приводу відповідач звертався у міську раду та правоохоронні органи. Крім цього, позивачка надала для повторної приватизації технічну документацію з завідомо підробленим підписом вже померлої сусідки, колишньої володарки домоволодіння АДРЕСА_2 . По даному факту проводиться досудове слідство за ч. 1 ст. 358 КК України. Виходячи з викладеного він вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Третя особа - представник Біляївської об`єднаної територіальної громади у судове засідання не з`явився, але подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутність.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 до судового засідання не з`явилась.

Заслухавши позивачку, її представника та відповідача, приймаючи до уваги заяву третьої особи - Біляївської об`єднаної територіальної громади, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Ст. 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та відповідно до ч. 1 ст. 321 вказаного Кодексу право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У судовому засіданні встановлено, що позивачці належить житловий будинок АДРЕСА_3 , на підставі договору дарування від 04.04.1977 року, посвідченого нотаріусом Біляївської державної нотаріальної контори Масним І.М., зареєстрованого в електронному реєстрі на нерухоме майно 11.12.2007 року. Згідно витягу з рішення виконавчого комітету Біляївської міської ради № 68 від 28.05.2013 року у зв`язку із впорядкуванням номерів та зміною назви вулиць в АДРЕСА_3 ».

З технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду, виготовленого 29.11.2007 року КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» на ім`я ОСОБА_1 , вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_1 побудований у 1975 році, має загальну площу - 89.89 кв.м., житлову площу - 39.80 кв.м. та складається з літ. А - житловий будинок, літ. Б - сарай, літ. І - цистерна, 1-3 - огорожа (а.с.105-108).

Згідно державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ОД № 017972, зареєстрованого у книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 858 та виданого 03.09.1997 року головою Біляївської міської Ради народних депутатів ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,11 гектарів в межах згідно планом, розташована на території Біляївської міської ради народних депутатів м. Біляївка для будівництва та обслуговування будинку та господарських споруд та ведення особистого підсобного господарства.

З вказаного акту вбачається, що межі земельної ділянки є прямими.

Згідно договору дарування від 15.12.2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Біляївського районного територіального округу Одеської області Зезиком В.А., зареєстрованого в реєстрі за № 2002 ОСОБА_4 передала ОСОБА_3 безоплатно у власність Ѕ (одну другу) частку у праві власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходить за адресою: АДРЕСА_2 , що в цілому складається з одного житлового будинку з саману, зазначеного на схематичному плані літерою «А», загальною площею 104.70 кв.м., втому числі житловою площею 57.00 кв. метрів, господарської будівлі, літера «Б» - сарай, та споруд: 1-басейн для води, 1-3 - огорожа, розташованих на земельній ділянці площею 0.14 гектарів, яка належить Біляївській міській раді Одеської області.

Відповідач ОСОБА_3 зареєстрував своє право власності на Ѕ частину вказаного житлового будинку, про що свідчить витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 75884464 сформований 15.12.2016 року.

Відповідач право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку не оформив та розпочав будівництво сараю на біля межі земельних ділянок його та позивачки.

Позивачка 17.05.2018 року зверталася до Біляївського міського голови із заявою, в якій просила зупинити самодіяльність відповідача, який не маючи відповідних правовстановлюючих документів на земельну ділянку, самозахватом частини території її земельної ділянки робить фундамент на побудову сараю, який перешкоджає їй користуватися її земельною ділянкою.

З листа Управління містобудування землевпорядкування та комунального майна Біляївської міської ради № 355 від 18.05.2018 року вбачається, що управлінням містобудування, землевпорядкування та комунального майна Біляївської міської ради було повідомлено відповідачу, що підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до п. г, е ч. 1 ст. 91, 96 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані: не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Ч. 1 ст. 103 ЗК України встановлено, що власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Актом заступника начальника управління містобудування, землевпорядкування та комунального майна Біляївської міської ради, головного спеціаліста - землевпорядника, головного спеціаліста інженера-будівельника, затвердженого головою Біляївської міської ради встановлено, що ОСОБА_1 отримала державний акт з порушенням меж земельної ділянки, так як межа проходить через частину її житлового будинку. Також встановлено, що сусід ОСОБА_3 не оформив правовстановлюючі документи на землю, у зв`язку з чим комісія запропонувала встановити межу на відстані 0,94 м від стіни житлового будинку довжиною 21,39 м. від червоної лінії земельної ділянки громадянки ОСОБА_1 .. Вказаний варіант зазначено в схемі розподілу земельних ділянок по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , яка є додатком до акту та зазначено в топографо-геодезичному вишукуванні, складеного ФОП ОСОБА_7 (а.с. 6, 7, 22)

Ч. 1 та 2 ст. 106 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Ч. 2 ст. 107 ЗК України встановлено, що у разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки.

Згідно висновку експерта комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № СЕ-2502-1-1052.19 від 05.08.2019 року встановлено, що: прибудова літ. "а" до житлового будинку літ. "А", сарай, який знаходиться біля межі з земельною ділянкою по АДРЕСА_1 та господарська будівля, яка розташована біля межі із земельною ділянкою АДРЕСА_4 , збудовані з порушенням існуючих будівельних норм.

При будівництві споруди, яка знаходиться безпосередньо біля межі з земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , допущені наступні порушення нормативно-правових актів у галузі будівництва:

-ст. 25, Закон України "Про основи містобудування";

-ст.27, ст.34, ст. 36 Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності";

-ст. 9 і ст. 28 Закон України "Про архітектурну діяльність";

- п. 7.2 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва»;

-п. 3.25*, п. 3.25* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»;

-п. 5.1. і п.5.2. ДБН В.1.1.7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги";

-р. ІІІ 1.1. та р. ІІІ 1.4.Правила пожежної безпеки в Україні.

З метою усунення виявлених порушень будівельних норм при будівництві споруди, яка розташована біля межі із земельною ділянкою АДРЕСА_1 , необхідно провести наступні роботи: перебудувати вказаний об`єкт, а саме збудувати його на місці та в розмірах старого саманного сараю літ. "Б" або перебудувати вказаний об`єкт на іншому місці із дотриманням протипожежної відстані до будівель і споруд, які розташовані на сусідніх земельних ділянках.

Стан об`єкту забудови, розташованої біля межі ділянок АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 не відповідає Правилам пожежної безпеки, де відхилення виявлено у наступному: р.ІІІ 1.1. та р.ІІІ 1.4.

Відстань від сараю, який розташований біля межі із земельною ділянкою № НОМЕР_1 , до житлового будинку літ. "А", який розташований при домоволодінні АДРЕСА_1 , складає 1.30 м. тобто протипожежний розрив 8 м. який повинен бути між будовами третього ступеню вогнестійкості відповідно до вимог п. 3.25 додаток 3.1 ДБН 360-92 "Містобудівництво. Планування і забудова міських і сільських поселень" відсутній між спорудою, побудованою на ділянці по АДРЕСА_2 біля межі з земельної ділянкою під АДРЕСА_1 та житловим будинком літ. "А", який розташований по АДРЕСА_1 , а тому не відповідає вказаним вище вимогам.

В судовому засіданні відповідач не погоджуючись з позовними вимогами зазначав, що сарай він збудував на тому ж місці, де був збудований попереднім власником, а суміжна межа земельної ділянки позивачки йде по стіні її будинку, а тому вважає, що встановлена межа позивачки за її будинком є незаконною згідно Витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого він звернувся із заявою про незаконне заволодіння ОСОБА_1 його частиною земельної ділянки.

До відзиву було надано схематичний план земельної ділянки будинку АДРЕСА_2 в якому зображено місцерозташування житлового будинку та надвірної споруди сараю. Із вказаної схеми вбачається, що сарай розміром 4х5 м. знаходиться біля межі, проте відстань не зазначена.

Відповідачем не надано суду доказів того, що будівництво сараю ним здійснювалось та тому ж місці де знаходився збудований сарай попереднім власником.

Крім цього, відповідач є власником Ѕ частини будинку АДРЕСА_3 , вказана частина не виділена в натурі, своє право власності на земельну ділянку відповідач не оформив в установленому законом порядку і приступив до будівництва сараю.

Враховуючи те, що будівництво сараю на межі земельних ділянок АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 , яке здійснював відповідач не відповідає будівельним правилам та нормам, а тому суд вважає необхідним зобов`язати відповідача припинити вказане будівництво та демонтувати його фундамент.

Позивачка також просить суд поновити межі ділянок, які існували до кінця квітня 2018 року, відповідно до акту та схеми до нього від 08 травня 2018 року комісії Біляївської міської ради.

Ч. 2 ст. 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Ч. 2 ст. 91 ЗК України визначено, що порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Позивачка зазначає, що відповідач порушує суміжну межу, та просить суд її поновити відповідно до акту та схеми до нього від 08 травня 2018 року комісії Біляївської міської ради.

Вказаним актом пропоновано встановити суміжну межу між сторонами на відстані 0,94 м. від будинку позивачки, про те згідно п. 3.25* ДБН 360-92, (на час звернення до суду з позовом) для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок, а тому суд не вбачає підстав для відновлення межі на відставні меншій ніж 1 м. до житлового будинку, у зв`язку з чим в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Оскільки відповідач порушив суміжну межу земельних ділянок, а тому повинен її відновити.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 16, 319, 321, 391 ЦК України, ст. 152 ЗК України, ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи - Біляївська міська рада Одеської області та ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні майном - задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , що виданий Вижницьким РВ УМВС України в Чернівецькій області 27 липня 2001 року ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований 1 АДРЕСА_5 ) усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_4 , який виданий Біляївським РВ УМВС України в Одеській області 08 травня 2002 року, яка зареєстрована в АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) земельною ділянкою та житловим будинком шляхом зобов`язання припинити будівництво сараю на межі земельних ділянок АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , демонтувати фундамент сараю, який знаходиться біля межі вказаних земельних ділянок та поновити межі ділянок до їх порушення.

Стягнути з відповідача ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , що виданий Вижницьким РВ УМВС України в Чернівецькій області 27 липня 2001 року ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований 1 АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_4 , який виданий Біляївським РВ УМВС України в Одеській області 08 травня 2002 року, яка зареєстрована в АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп..

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи - Біляївська міська рада Одеської області та ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні майном - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів, з дня отримання повного тексту до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області.

Суддя Л.О. Пендюра

Повний текст рішення виготовлено 01.12.2020 року