Вирок № 93349682, 07.12.2020, Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/503/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2020 м.Кам`янка-Бузька

Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Костюк У. І.

за участю

секретаря Коваль В.А.

прокурора Сміхури-Скальської М.З.

обвинуваченої ОСОБА_1

захисника Андрушківа С.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам"янка-Бузька кримінальне провадження № 42017140000000243 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Сніжне, Донецької області, громадянки України, працюючої бухгалтером ТзОВ «Святибор», незаміжня, не є інвалідом, яка зареєстрована АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.1 ст. 358 КК України,-

Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним.

За обвинувальним актом ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що вона 30 червня 2016 року працюючи згідно наказу №12-К від 30.08.2013 на посаді бухгалтера ТзОВ «Святибор»,виготовила від імені ОСОБА_2 , який працював начальником цеху ТзОВ «Святибор» офіційний документ -товарно-транспортну накладну № 3403/404 від 30.03.2016, форми № 1-ТН, встановленої додатком 7 до «Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні» затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (зі змінами і доповненнями) на внутрішнє перевезення лісо продукції,яка належить ТзОВ «Святибор», в яку внесла завідомо неправдиві відомості щодо навантаження та перевезення вантажним автомобілем марки «ГАЗ53» д.н.з. НОМЕР_1 лісопродукції, з метою подальшого використання під час транспортування лісо продукції,яка не належить вказаному товариству, даної товарно-транспортної накладної водієм зазначеного вантажного автомобіля ОСОБА_3 ,що підтверджується висновком судової почеркознавчої експертизи № 6/13 від 17.01.2018.

Такі діяння стороною обвинувачення ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст. 358 КК України як підроблення офіційного документа, виданого підприємством,з метою використання його іншою особою.

На обґрунтування винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй кримінального правопорушення сторона обвинувачення посилається на наступні докази, а саме:

- показання свідків;

-постанову про виділення матеріалів досудового розслідування

-рапорт інспектора ГРПП №4 Камянка-Бузького ВП ГУ НП у Львівській області Шередько Ю.Р.

-огляд місця події від 30.03.2016

-протокол за результатами проведення оперативно-технічного заходу за завданням № 14-т

- товарно-транспортна накладна № 3403/404 від 30.03.2016 форми №1-ТН;

- висновки експерта 6/13 від 17.01.2018 згідно якого підпис від імені ОСОБА_2 ,який наявний в графі «Бухгалтер(відповідальна особа вантажовідправника)» в товарно-транспортній накладній № 3403/40-4 від 30.03.2016-виконаний не ОСОБА_2 ,а іншою особою; підпис від імені ОСОБА_2 /,який наявний в графі «Бухгалтер (відповідальна особа вантажовідправника)» в товарно-транспортній накладній № 3403/404 від 30.03.2016-виконаний ОСОБА_1 ; рукописні записи,які наявні в товарно-транспортній накладній № 3403/404 від 30.03.2016 виконані не ОСОБА_2 ,а іншою особою; рукописні записи,які наявні в товарно-транспортній накладній № 3403/404 від 30.03.2016-виконані ОСОБА_1 ; підпис, який наявний в графі «Відпуск дозволив» в товарно-транспортній накладній № 3403/404 від 30.03.2016-виконаний не ОСОБА_4 ,а іншою особою з ретельним наслідуванням підписів ОСОБА_4 ; питання про те,ким виконаний підпис,який наявний в графі «Відпуск дозволив» в товарно-транспортній накладній № 3404/404 від 30.03.2016 ОСОБА_1 , чи іншою особою-не вирішувалось.

Обвинувачена ОСОБА_1 в ході розгляду справи розповіла про те, що вона працює бухгалтером на ТзОВ «Святибор» з 30.08.2013 згідно наказу №12-К та перебуває на підприємстві з 08.00 год до 17.00 год. 30. 03.2016 на підприємстві поламалась машина тому вона власноручно виписала товаро-транспортну накладну на лісопродукцію, яка належала підприєству ТзОВ «Святибор» підписала дану накладну як бухгалтер підприємства та вказала прізвище ОСОБА_2 як начальника цеху, оскільки він давав дозвіл на відвантаження лісопродукції. Вищевказану накладну вона відала ОСОБА_3 ,для того щоб він здійснив перевезення лісопродукції, яка належала підприємству ТзОВ «Святибор» та була доставлена на підприємство з Магерівського лісництва. При цьому вказала, що право підпису на підприємстві було у неї як бухгалтера у ОСОБА_5 та ОСОБА_1 . Жодних недостовірних даних до товаро-транспортної накладної вона не вносила. Крім цього вказала, що не отримувала ніяких вказівок по телефону щодо написання даної товаро-транспортної накладної та внесення до неї будь-яких недостовірних відомостей.

Свідок ОСОБА_5 в ході розгляду справи розповів про те, що він являється власником та керівником ТзОВ «Святибор». Вищевказане підприємство здійснює свою господарську діяльність щодо переробки лісопродукції. ОСОБА_1 працює на посаді бухгалтера та згідно внутрішнього наказу вона має право виписувати товаро-транспортні накладні. Товарну-транспортну накладну № 3404/404 від 30.03.2016 форми №1-ТН,виписала бухгалтер підприємства ОСОБА_1 ,він особисто її підписав та передав водієві ОСОБА_3 . Вищевказана товарно-транспортна накладна була виписана на лісопродукцію підприємства ТзОВ «Святибор» для того, щоб водій ОСОБА_3 здійснив перевезення даної лісопродукції з підприємства на полігон, оскільки на підприємстві поламалась машина та потрібно було перегрузити лісопродукцію. Також вказав про те, що товаро-транспортна накладна являється внутрішнім документом щодо перевезення лісопродукції.

Свідок ОСОБА_6 в ході розгляду справи пояснив, що 30.03.2016 був у складі слідчо-оперативної групи та працівниками поліції був зупинений автомобіль марки «ЗІЛ», який перевозив лісопродукцію, при цьому водій даного транспортного засобу ОСОБА_3 пред`явив товаро-транспортну накладну на перевезення лісопродукції. Вищевказаний транспортний засіб разом із лісопродукцією був поміщений на арешт майданчик.

Свідок ОСОБА_7 в ході розгляду справи розповів про те, що він працює у Кам"янка-Бузькому ВП ГУ НП у Львівській області та був присутній на місці події 30.06.2016 коли водій ОСОБА_3 перевозив лісопродукцію,а саме дерева різних порід та у нього були відсутні документи на дану лісопродукцію. В подальшому хтось із братів ОСОБА_8 підвезли товаро-транспортну накладну на лісопродукцію яку перевозив ОСОБА_3 . Дана накладна була видана ТзОВ «Святибор» та на товаростанспорній накладній була печатка підпримства та вона була пілписана,ким саме йому не відомо.

Свідок ОСОБА_9 в ході розгляду справи пояснив, що 30.03.2016 перебував у складі слідчо-оперативної групи та черговий поліції повідомив про те, що біля підприємства «Кроно» перебуває транспортний засіб «ЗІЛ», під керуванням водія ОСОБА_3 . Товаро-транспортну накладну він вилучав особисто. В подальшому лісопродукцію було поміщено на автостоянку ПП «Тор». Також вказав, що його допитували, в якості свідка, щодо перевезення даної лісопродукції.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_2 вказав про те, що ОСОБА_1 була видана товарно-транспортна накладна за № 3403/404 від 30.03.2016 та ОСОБА_1 як бухгалтер підприємства мала право виписувати та видавати товаро-транспортні накладні на внутрішнє перевезення лісопродукції.

Свідок ОСОБА_3 в ході розгляду справи пояснив про те,що здійснював перевезення лісопродукції належної ТзОВ «Святибор», оскільки на підприємстві поламалась машина. Товаро-транспортну накладну на дану лісопродукцію йому дав якийсь мужчина. У нього не було жодних домовленостей із ОСОБА_1 з приводу написання та видачі товаро-транспортної накладної.

Свідок ОСОБА_10 в ході розгляду справи пояснив про те, що 30.03.2016 товаро-транспортної накладної не підвозив та учасником подій, які мали місце біля підприємства «Кроно» з участю водія ОСОБА_3 не був.

Свідок ОСОБА_11 в ході розгляду справи пояснив про те, що він особисто знає водія ОСОБА_3 та йому відомо про те, що він 30.03.2016 був зупинений працівниками поліції біля підприємства «Кроно». Він приїжджав на місце події однак жодних документів не підвозив.

Мотиви суду.

Під час розгляду кримінальних проваджень суд зобов`язаний суворо додержуватись закріплений у ст. 62 Конституції України принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. При цьому неприпустимо покладати на обвинуваченого (підсудного) доведення своєї невинуватості. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з вимогами ст. 91 КПК доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Статтею 92 КПК України встановлено, що обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.

За встановлених судом фактичних обставин кримінального провадження, а також виходячи з досліджених в судовому засіданні доказів, суд приходить до висновків про недоведеність наявності у діях ОСОБА_1 складу інкримінованих їй злочинів.

Так, предметом злочинів, передбачених ст. 358 КК, є офіційний документ. Згідно примітки до ст.358 КК під офіційним документом слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Тому при встановленні ознак офіційного документа як предмета злочину слід керуватися такими критеріями: документ має бути складено,видано чи посвідче6но відповідною особою в межах її компетенції за визначеною законом формою та з належними реквізитами;зафіксована в такому документі інформація повинна мати юридично значущий характер-підтверджені чи засвідчені нею конкретні події,явища або факти мають спричиняти чи бути здатними спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації) зміни або припинення певних прав та або обов`язків. Невідповідність документа хоча б одному з наведених критеріїв перешкоджає визнанню його офіційним.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, товаротранспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з пунктами 11.1 вказаних Правил, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна.

Суд зазначає, що документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей підтверджуються видатковими накладними.

Також суд наголошує, що об`єктивною стороною підроблення офіційного документу полягає у перекрученні істини в цьому документі. Водночас у товаро-транспортній накладній № 3403/404 від 30.03.2016 формим №1-ТН, міститься інформація, яка визнається, як обвинуваченою ОСОБА_1 так і свідками ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як то відомості щодо навантаження та перевезення вантажним автомобілем марки «ГАЗ 53» д.н.з. НОМЕР_1 лісо продукції, яка належить ТзОВ «Святибор».

При цьому в ході розгляду справи встановлено, про те, що ОСОБА_1 будучи бухгалтером ТзОВ «Святибор» власноручно заповнила товаро-транспортну накладну на лісо продукцію належну підприємству. При цьому товаро-транспорна накладна на внутрішнє перевезення лісо продукції від 30.03.2016 не є офіційним документом, оскільки вона лише підтверджує фактичну наявність лісо продукції на підприємстві.

Водночас, доведеність факту підроблення обвинуваченою ОСОБА_1 підпису у вищевказаному документі, які, на думку суду, не створюють юридично значимого характеру, оскільки, відповідно до статті 256 Цивільно-процесуального Кодексу України до фактів, що мають юридичне значення, відносяться ті з них, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав.

При цьому з об`єктивної сторони ст.. 358 КК України підроблення офіційного документа полягає у перекручуванні істини у цьому документі.

Таким чином стороною обвинувачення суду не доведено фактів настання юридично значущих відомостей, які спричинили чи були здатними спричинити спотворені наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов`язків як для самої обвинуваченої, так і для інших осіб.

При цьому як на джерело права суд посилається на положення в справі «Барбера, Мессегуе і Хабардо проти Іспанії» (Barbera, MessegueandJabardo v. Spain), в рішенні від 06.12.1988 суд зазначив, що: «п. 2 статті 6 вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного».

За встановлених судом фактичних обставин кримінального провадження, а також виходячи з досліджених в судовому засіданні доказів, суд приходить до висновків про недоведеність наявності у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого їй кримінального правопорушення, зокрема про те, що товаро-транспортна накладна № 3403/404 від 30.03.2016 форми №1-ТН , не є офіційним документом, оскільки не відповідає вимогам, встановленим у примітці до ст.358 КК України.

У зв`язку з недоведеністю наявності в діянні обвинуваченої ОСОБА_1 обов`язкових ознак, які вказують на наявність складу кримінального правопорушеня, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України , а саме відсутність у всіх інкримінованому кримінальному правопорушенні предмету злочину - офіційного документу, суд приходить до переконання, що її необхідно визнати невинуватою та виправдати.

Рішення щодо речових доказів та про відшкодування процесуальних витрат.

Долю речового доказу та документів необхідно вирішити згідно з вимогами ч. 9 ст. 100 КПК України.

У зв`язку з винесенням судом виправдувального вироку не підлягають стягненню з обвинуваченої в порядку ст. 124 КПК України процесуальні витрати.

Керуючись ст.ст. 373-376 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати невинуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 358 КК України та виправдати її у зв`язку з недоведеністю наявності в її діях складу вказаного кримінального правопорушення.

Речові докази: оригінал товарно-транспортної накладної № 3403/404 від 30.03.2016 форми №1-ТН- залишити в матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати в сумі 2721,40 грн. компенсувати за рахунок Державного бюджету України.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити ОСОБА_1 та прокурору, інші учасники судового провадження мають право на отримання в суді копії вироку.

Головуючий: Костюк У.І.