Рішення № 93348955, 01.12.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/5326/20 2/335/1776/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Крамаренко І.А., при секретарі Шутіній Г.Ю., за участі позивача ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Щасливого О.Р., відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача - адвоката Васковського О.А., розглянувши, у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Запоріжжя, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про зміну розміру аліментів шляхом зміни способу їх присудження, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Шевченківський ВДВС у м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про зміну розміру аліментів шляхом зміни способу їх присудження, в обґрунтування якого зазначив наступне.

22 вересня 2000 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, актовий запис №542. Від шлюбу мають двох дітей - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Наразі шлюбні відносини між сторонами припинені та сторони проживають окремо, а позивач систематично та належним чином виконує покладені на нього аліментні зобов`язання. Так, 23.07.2010 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя було видано ОСОБА_2 виконавчий лист у справі №2-3202/2010 про стягнення з нього на її користь аліментів на утримання малолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частини усіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07.05.2010 і до повноліття дітей. Даний виконавчий документ виконується підприємством, де працевлаштований ОСОБА_1 , в порядку ст. 187 Сімейного кодексу України. До досягнення ОСОБА_4 18 років із заробітної плати позивача утримувалось 1/3 частина, а після 1/4 частина - на утримання ОСОБА_5 .

Крім того, 29.11.2019 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя було видано ОСОБА_2 виконавчий лист у справі №335/7803/19 про стягнення з нього на її користь аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , який продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини усіх його видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 17.07.2019 і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23-х років. Даний виконавчий документ пред`явлено відповідачем до примусового виконанню: Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), де постановою державного виконавця від 10.12.2019 було відкрито виконавче провадження №60832847, а зі спливом майже півроку - звернуто стягнення на доходи боржника в ПАТ «Запоріжсталь» постановою від 02.06.2020. Звідси, наразі у позивача склалася така ситуація, що з нього на утримання двох дітей стягують за двома окремими виконавчими документами в сукупності 1/2 його заробітної плати, проте, чинним законодавством для таких випадків визначено інший розмір аліментів.

Зазначив, що він має стабільний дохід, працевлаштований на одному й тому самому підприємстві, отримую чистий, оподатковуваний дохід, стабільно виконує аліментні зобов`язання, зі своєї ініціативи здійснює відрахування із заробітної плати. Наведені вище обставини щодо майнового стану позивача свідчать про безпідставність стягнення з нього аліментів у двох окремих процедурах стягнення та є підставою для зміни розміру аліментів шляхом зміни способу їх присудження з 1/4 частки від доходу на одну дитину та так само 1/4 на другу, на 1/3 частки від доходу, але не меншу від 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на двох дітей.

На підставі викладеного, просить суд, змінити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 : з 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (відповідно до ст. 183 СК України після досягнення старшою дитиною 18-ти річчя) на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з виконавчим листом Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23.07.2010 у справі №2-3202/2010, та з 1/4 частини всіх видів заробітку доходу щомісячно на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на аліменти на користь ОСОБА_2 у розмірі однієї третини його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення нею повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23-х років.

Ухвалою суду від 08.07.2020 відкрито провадження у вказаній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у судове засідання.

31.08.2020 на адресу суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. У відзиві зазначено, що позивач звернувся до суду з позовом з метою зменшення розміру аліментів на утримання дітей встановлених рішенням суду до 1/3 частини від усіх видів заробітку відповідача щомісяця (по 1/6 частині на кожну дитину). Звертає увагу на те, що на сьогоднішній день із заробітної плати позивача стягуються аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_5 та повнолітнього сина ОСОБА_4 , який продовжує навчання, у розмірі 50%, що не суперечить нормам чинного законодавства України. Зокрема, на дочку ОСОБА_5 стягуються аліменти у розмірі 16,6% від заробітної плати та на сина ОСОБА_4 25% + 8,4 % заборгованості за період несплати аліментів (16,6+25+8,4=50). Таким чином, загальний розмір відрахувань за обома виконавчими документами становить 50% від доходів позивача, що не суперечить нормам діючого Сімейного кодексу України та ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження».

10.09.2020 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що обставини якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, вважає такими, що ґрунтуються як на нормах права, так і на фактичних обставинах справи, а доводи відповідача такими, що не відповідають дійсності, суперечать нормам чинного законодавства, тому вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили ї задовольнити.

Відповідач та її представник у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог та просили відмовити у їх задоволенні.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд, заслухавши учасників, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

У відповідності до ст.ст.13,81 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 з 22.09.2000 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано. Мають двох дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказані факти та обставини встановлені судовими рішеннями та визнаються сторонами по справі, у зв`язку з чим доказуванню не підлягають.

Так, відповідно до рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23.07.2010 з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дітей у розмірі 1/3 частини усіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07.05.2010 і до повноліття дітей.

Відповідно до рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22.10.2019 з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , який продовжує навчання у розмірі 1/4 частини усіх видів доходів щомісячно, починаючи з 17.07.2019 і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23-х років.

Вищевказані судові рішення звернуті до виконання шляхом подачі виконавчих листів №2-3202/2010 та № 335/7803/19 до відповідного відділу державної виконавчої служби. (а.с.8, 11,12-14).

Відповідач ОСОБА_1 офіційно працевлаштований у ПАТ «Запоріжсталь», де отримує заробітну плату, з якої стягуються аліменти на підставі вказаних виконавчих листів (а.с.15).

При цьому, встановлено, що на теперішній час стягнення з позивача аліментів здійснюється у розмірі: 1/6 частини, що складає 16,6 % від доходу - на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 ; ј частини, що складає 25 % - на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_4 , а разом 41,5 % від доходу позивача.

За змістом ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.1 ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Так, ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст ст.ст.181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ст.183 та ст.184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.181,192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Такий висновок також узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс-13, відповідно якою вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182 - 184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.

Як з`ясовано, розмір аліментів, які стягуються з позивача ОСОБА_1 на утримання дітей визначено судами у частках та на теперішній час стягуються з ОСОБА_1 у розмірі 1/6 та ј частин за двома виконавчими документами, що у сукупності складають 41,5 % доходів платника, що не суперечить нормам Сімейного кодексу України та Закону України «Про виконавче провадження (ст.70).

Позивач у своєму позові просить змінити розмір аліментів шляхом приведення у відповідність, як ним зазначено, двох виконавчих листів та стягнути з нього аліменти у розмірі 1/3 частини його заробітку на утримання двох дітей.

Отже, виходячи з викладеного, позивач просить змінити розмір аліментів у спосіб, який призведе до зменшення їх розміру.

При цьому, зазначає, що він має стабільний дохід, працевлаштований на одному і тому самому підприємстві, отримує чистий, оподаткований дохід.

Вищезазначені обставини свідчать про відсутність будь-якого погіршення матеріального становища батька, після ухвалення останнього судового рішення про стягнення з нього аліментів.

З урахуванням встановлених обставин, приймаючи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, зважаючи на обов`язок обох батьків утримувати дитину, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Наявність норми про можливість зміни способу стягнення аліментів, з урахуванням позиції платника аліментів, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги хоча і ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, але не відповідають інтересам дітей, їх рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дітей, погіршує їх матеріальне становище і визначення указаного позивачем способу та розміру стягнення аліментів не призведе до дотримання прав дітей на утримання від батька відповідно до положень Закону.

Враховуючи вищевикладене, відсутність змін матеріального становища позивача, в межах обраного позивачем способу захисту, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача, а тому у задоволені позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 23, 76, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про зміну розміру аліментів шляхом зміни способу їх присудження - залишити без задоволення.

Повне рішення суду складено 07 грудня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя, апеляційної скарги.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІПН НОМЕР_1 , 69039, зареєстрований: АДРЕСА_1 );

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 );

Третя особа: Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (ІК 35037228, м. Запоріжжя, вул. Брюллова, 5).

Суддя І.А. Крамаренко