Рішення № 93348842, 23.11.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 23.11.2020

Справа № 937/5229/20

Провадження № 2/937/2433/20

2020 рік

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2020 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого: судді Дараган Л.В.

за участю секретаря судового засідання: Данчук К.В.

учасники справи:

позивачка - ОСОБА_1 ,

відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє ОСОБА_4 , про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, за участю третьої особи - органу опіки та піклування - виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області,

В С Т А Н О В И В:

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє ОСОБА_4 , про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, за участю третьої особи - органу опіки та піклування - виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області.

В позові зазначено, що позивачка є власником житлового будинку АДРЕСА_1 . За цією адресою зареєстровані відповідачі, які там не проживають. Позивачка зазначає, що в цьому будинку відповідачі не проживають, їх речей та належного їм майна там немає, але в зв`язку з тим, що вони зареєстровані в будинку позивачки, вона позбавлена права вільно розпоряджатися належним їй на праві власності житловим будинком. Позивачка просить суд визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1 .

ІІ. ЗАЯВИ (КЛОПОТАННЯ) УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

В судовому засіданні позивачка уточнила заявлені позовні вимоги та просила суд визнати ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням. Також зазначила, що ОСОБА_5 і ОСОБА_6 не проживають в належному їй будинку з 2015 року, але зареєстрований лише ОСОБА_2 , а ОСОБА_3 за цією не зареєстрована.

В судове засідання відповідачі не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися шляхом направлення судової повістки про виклик за адресою їх місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомили, відзив на позовну заяву не подали, заяви про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за їх відсутності від них не надходило, тому суд вважає, що відповідачі були повідомлені належним чином про дату, час і місце судового засідання, визнає їх неявку неповажною та вважає можливим ухвалити заочне рішення за відсутності відповідачів на підставі наявних у справі доказів.

В судове засідання представник третьої особи не з`явилася, від неї надійшла заява про розгляд справи за її відсутності на підставі наявних у справі матеріалів.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.

Згідно договору дарування будинку від 14 грудня 2002 року, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , посвідченого державним нотаріусом Мелітопольської державної нотаріальної контори Запорізької області Лайзорик О.Ф., даритель - ОСОБА_7 подарував, а обдарована - ОСОБА_1 прийняла у дар належний дарителю на праві власності будинок АДРЕСА_1 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстрований за ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору дарування будинку від 14 грудня 2002 року.

Згідно свідоцтва про народження, виданого 23 листопада 2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Мелітопольського міського управління юстиції Запорізької області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , про що 23 листопада 2004 року складено відповідний актовий запис № 1334.

Згідно свідоцтва про народження, виданого 15 квітня 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , про що 15 квітня 2010 року складено відповідний актовий запис № 430.

Згідно довідки про зняття з реєстрації місця проживання, виданої відділом реєстрації виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 30 вересня 2019 року, ОСОБА_9 знято з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , за заочним рішенням суду у справі № 320/9262/18 від 04 березня 2019 року.

Згідно довідки, виданої головою квартального комітету № 49 Мелітопольської міської ради Запорізької області від 14 грудня 2019 року, ОСОБА_3 , 2004 року народження, та ОСОБА_3 , 2010 року народження, з січня 2015 року не проживають в будинку АДРЕСА_1 .

Згідно довідки, виданої відділом реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання та ведення реєстру громадян Департаменту реєстраційних послуг виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 28 липня 2020 року, місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно довідки, виданої відділом реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання та ведення реєстру громадян Департаменту реєстраційних послуг виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 28 липня 2020 року, відсутні відомості щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно висновку органу опіки та піклування - виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 19 листопада 2020 року, щодо розв`язання спору стосовно визнання неповнолітнього ОСОБА_3 та малолітньої ОСОБА_10 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, встановлено, що мати дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - ОСОБА_4 відповідно до рішення суду визнана такою, що втратила право користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1 . Діти за вказаною адресою не проживають з січня 2015 року, не відвідують освітні заклади, які підпорядковані управлінню освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області. До суду в судове засідання мати дітей не з`явилася, жодних письмових пояснень щодо спору не надала, так само на бесіду до служби у справах дітей та на засідання комісії з питань захисту прав дитини мати дітей не з`явилася, жодних письмових пояснень щодо її ставлення до позовних вимог не надала. У зв`язку з тим, що неможливо з`ясувати думку матері щодо розв`язання спору та неможливо з`ясувати відсутність поважності причин не проживання дітей у житловому приміщенні, орган опіки та піклування не має достатніх підстав підтримувати позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє ОСОБА_4 , про визнання їх такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Судом встановлено, що до теперішнього часу відповідач ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , не знятий з реєстрації у будинку АДРЕСА_2 .

Крім того, в судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ..

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що він дано знайомий з родиною ОСОБА_13 . Також він працює в школі, де навчалися діти, а ОСОБА_2 ще відвідував спортивну секцію, де він тренер. ОСОБА_4 забрала документи дітей зі шкоди і зі спортивної секції, оскільки вони виїжджали жити до Російської Федерації. З кінця грудня 2014 року діти школу не відвідують, в м. Мелітополі Запорізької області вони не проживають.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснила, що позивачка - це її сестра, а відповідачі - її внучаті племінники. На початку 2015 року ОСОБА_4 забрала дітей ОСОБА_14 та ОСОБА_6 і вони виїхали жити до м. Москви. Більше вона їх не бачила, їх речей чи іншого майна в будинку позивачки не має. Влітку цього року діти приїжджали до іншої бабусі, однак ані діти, ані ОСОБА_4 до позивачки не приходили, ніяких вимог щодо проживання не пред`являли.

Таким чином, зі свідчень допитаних в судовому засіданні свідків вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , в інтересах яких діє ОСОБА_4 , дійсно з 2015 року не проживають за адресою: АДРЕСА_1 , вимог щодо подальшого проживання у вказаному будинку вони не пред`являли.

Суд вважає, що відсутні підстави не довіряти свідченням допитаних в судовому засіданні свідків, їх свідчення не суперечать одне одному, жодного суперечливого факту ними в судовому засіданні надано не було.

ІV. МОТИВИ СУДУ ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Так, нормами ЦК України закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб, та мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

Разом із цим, право користуватися житловим приміщенням у членів сім`ї власника житла втрачається за умови відсутності такого члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Таким чином, судом було встановлено, що неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не проживає в належному позивачці будинку з 2015 року, тобто понад один рік, його речей та належного йому майна в будинку немає, вимог щодо подальшого проживання у вказаному будинку ані неповнолітній відповідач ОСОБА_3 , ані ОСОБА_4 , яка діє в його інтересах, не пред`являли, будь-які домовленості між позивачкою як власником житла та відповідачем ОСОБА_3 або ОСОБА_4 , яка діє в його інтересах, як членом сім`ї власника житла щодо його проживання в будинку відсутні.

Вказані обставини порушують права позивачки як власника будинку.

При цьому судом не може бути прийнятий до уваги висновок органу опіки та піклування з викладених далі підстав. Так, висновок органу опіки і піклування щодо розв`язання спору має базуватися на достовірній інформації про усі фактичні обставини, які можуть мати істотне значення та ретельному їх з`ясуванні. Такий висновок є рекомендаційним, тому суд може постановити інше рішення, ніж пропонує орган опіки та піклування, це передбачено положеннями ч. 6 ст. 19 СК України, відповідно до яких суд може не погодитися із висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим і суперечить інтересам дитини. Як вбачається із наданого органом опіки та піклування висновку щодо розв`язання спору, останній є недостатньо обґрунтованим і базується виключно на неможливості з`ясування думки матері дітей з приводу судового спору. Крім того, органом опіки та піклування не врахована та обставина, що неповнолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до норм ч. 3 ст. 160 СК України самостійно визначає своє місце проживання, а тому вбачається, що наданий висновок не в повній мірі відповідає інтересам неповнолітньої дитини.

На підставі вищевикладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову та визнання неповнолітнього відповідача ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1 .

Керуючись ст.ст. 319, 321, 391, 405 ЦК України, ст.ст. 19, 263 - 265, 280 - 282 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє ОСОБА_4 , про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, за участю третьої особи - органу опіки та піклування - виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування та ім`я сторін та інших учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий.

Відповідачка: ОСОБА_3 , відомості про зареєстроване місце проживання відсутні, реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий.

Третя особа: орган опіки та піклування - виконавчий комітет Мелітопольської міської ради Запорізької області, місцезнаходження: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. М. Грушевського, 5, код ЄДРПОУ 02140811.

Суддя: