Рішення № 93348833, 07.12.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 07.12.2020

Справа № 937/2538/20

Провадження № 2/937/1743/20

2020 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2020 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого: судді Дараган Л.В.

учасники справи:

позивачка - ОСОБА_1 ,

представник позивачки - адвокат Калінін Сергій Костянтинович,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінанс Інновація»,

представник відповідача - адвокат Ходченко Олена Миколаївна,

третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінанс Інновація» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, за участю третьої особи - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького Ігоря Вікторовича,

В С Т А Н О В И В:

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Фінансова Компанія «Фінанс Інновація» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, за участю третьої особи - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького І.В..

В позові зазначено, що 19 грудня 2019 року третьою особою - приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. було вчинено виконавчий напис про стягнення з позивачки на користь відповідача заборгованості за договором № 190625-7699-1 від 25 червня 2019 року в розмірі 14062 гривні 50 копійок. Однак, позивачка вважає, що виконавчий напис нотаріуса є таким, що не підлягає виконанню, оскільки останній був вчинений без дотримання вимог чинного законодавства, а зазначена у виконавчому написі сума боргу не є безспірною. Позивачка просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 19 грудня 2019 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. та зареєстрований в реєстрі за № 8573, про стягнення з позивачки на користь відповідача заборгованості за договором № 190625-7699-1 від 25 червня 2019 року в розмірі 14062 гривні 50 копійок, а також стягнути з відповідача на свою користь понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі в розмірі 1261 гривня 20 копійок та витрати по сплаті професійної правничої допомоги в розмірі 5000 гривень 00 копійок.

ІІ. ЗАЯВИ (КЛОПОТАННЯ) УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги не визнають в повному обсязі, оскільки позивачка порушила умови укладеного в електронній формі кредитного договору, тому у відповідача виникло право на захист свого порушеного права, яке відповідач реалізував, звернувшись до нотаріуса. Крім того, на адресу позивачки була надіслана письмова претензія з вимогою погасити заборгованість. Виконавчий напис був вчинений нотаріусом у відповідності до чинного законодавства, підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії у нотаріуса не було, подані для вчинення нотаріальної дії документи відповідали вимогам законодавства. Крім того заявлені витрати по сплаті професійної правничої допомоги є надмірними та завищеними.

Представником позивачки подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що надані відповідачем копія договору № 190625-7699-1 від 25 червня 2019 року та копія повідомлення № 152549462 від 25 червня 2019 року про перерахування грошових коштів не можуть вважатися такими, що достовірно підтверджують викладені в обставини.

Представник відповідача правом подати до суду заперечення на відповідь на відзив не скористався.

Третя особа правом подати пояснення щодо позову та відзиву не скористався.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Від сторін клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходили, тому суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.

Згідно виконавчого напису від 19 грудня 2019 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 8573, з ОСОБА_1 стягнуто на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Фінанс Інновація» заборгованість за договором № 190625-7699-1 від 25 червня 2019 року в розмірі 14062 гривні 50 копійок, яка що складається з наступного: сума в розмірі 2500 гривень 00 копійок - прострочена заборгованість за сумою кредиту, сума в розмірі 11562 гривні 50 копійок - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користуванням кредитом. Стягнення заборгованості проводиться за період з 25 червня 2019 по 13 грудня 2019 року. Виконавчий напис набрав чинності з дати його реєстрації в реєстрі, а саме з 19 грудня 2019 року. Також стягнуто плату за вчинення виконавчого напису в розмірі 1200 гривень 00 копійок.

Зазначений виконавчий напис був пред`явлений відповідачем до виконання в порядку, визначеному для примусового виконання рішень інших органів (посадових осіб).

На підставі виконавчого напису нотаріуса приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Ярошенком К.Ю. було відкрито виконавче провадження, а постановою приватного виконавця від 27 січня 2020 року було звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 ..

ІV. МОТИВИ СУДУ ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до п.п. 1.1 - 1.2, п.п. 3.1 - 3.5 Глави 16 «Вчинення виконавчих написів» Розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністра юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Так, із наведених вище норм закону випливає, що порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами чинного законодавства, зокрема, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністра юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати та бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

При цьому, положеннями ст. 88 Закону України «Про нотаріат» визначено, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. І характер правового регулювання цього питання дає підстави прийти до висновку, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням наведеного вище, а також приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України та ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», вбачається, що захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Також боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів, а перевіряє доводи боржника в повному обсязі й встановлює, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Як було встановлено судом, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису керувався тільки розрахунком заборгованості, наданим відповідачем, що не може бути доказом безспірності заборгованості за кредитним договором. Виписка із особового рахунка боржника нотаріусу не надавалась, як і будь-які інші документи на підтвердження безспірності заборгованості. Натомість, безумовним фактом, який свідчить про небезспірність заборгованості за кредитним договором, є та обставина, що розмір заборгованості був визначений самостійно відповідачем і існує тільки в складених відповідачем документах, які позивачкою не визнані та із нею не узгоджені.

Отже, суд приходить до висновку, що у даному випадку нотаріус всупереч вимогам Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністра юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру заборгованості та вчинив виконавчий напис за відсутності всіх належних документів.

Крім того, зі змісту виконавчого напису вбачається, що останній був вчинений нотаріусом на підставі кредитного договору, який не було нотаріально посвідчено, та із посиланням на положення постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 26 листопада 2014 року № 662, якою було внесено до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів таку форму договору, як кредитний договір.

Проте, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року вказану вище постанову Кабінету Міністрів України було визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема й щодо доповнення переліку документів, новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Зазначене судове рішення набрало законної сили та є обов`язковим до виконання на свій території України.

Тобто, виконавчий напис було вчинено на підставі нормативного акту, який було визнано незаконним та нечинним з моменту його прийняття.

При цьому судом не можуть бути прийняті до уваги посилання представника відповідача на обґрунтованість та безспірність суми заборгованості за кредитним договором, оскільки такі посилання є безпідставними, необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду. Жодних належних і допустимих доказів безспірності заборгованості відповідачем суду не надано. Відсутні такі докази і в матеріалах справи. Також суд звертає увагу, що встановити суму заборгованості позивачки перед відповідачем в даній судовій справі не вбачається можливим, оскільки такі дії суду будуть суперечити вимогам ч. 1 ст. 13 ЦПК України, згідно якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог. Так, предметом розгляду даної справи є вчинений нотаріусом виконавчий напис, а не заборгованість позивачки перед відповідачем, її розмір, наявність або відсутність.

Таким чином, оскільки заборгованість за кредитним договором має спірний характер, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню.

На підставі вищевикладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову та визнання виконавчого напису від 19 грудня 2019 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 8573, про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за договором в розмірі 14062 гривні 50 копійок, таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, понесені позивачкою судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1261 гривня 20 копійок підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки. Крім того, понесені позивачкою судові витрати по сплаті правничої допомоги підлягають частковому стягненню з відповідача на користь позивачки, оскільки заявлені витрати в розмірі 5000 гривень 00 копійок не відповідають обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт. Зокрема, представництво інтересів позивачки в суді в режимі відеоконференції адвокатом не здійснювалось, справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а представником відповідача заявлено про неспівмірність витрат на правничу допомогу, тому суд приходить до висновку про можливість зменшення їх розміру, вирахувавши із заявленої суми вартість не наданих адвокатом послуг в розмірі 1000 гривень 00 копійок (вартість представництва інтересів позивачки в суді в режимі відеоконференції), та можливість стягнення з відповідача на користь позивачки понесені останньою витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 гривень 00 копійок.

Керуючись ст. 15, 16, 18 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністра юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, ст.ст. 19, 141, 263 - 265 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінанс Інновація» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, за участю третьої особи - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького Ігоря Вікторовича, - задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 19 грудня 2019 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем та зареєстрований в реєстрі за № 8573, про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінанс Інновація» заборгованості за договором № 190625-7699-1 від 25 червня 2019 року в розмірі 14062 гривні 50 копійок.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінанс Інновація» на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) гривня 20 копійок та витрати по сплаті правничої допомоги в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок, а всього 5261 (п`ять тисяч двісті шістдесят одна) гривня 20 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування та ім`я сторін та інших учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Фінанс Інновація», місцезнаходження: м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 4 офіс 520, код ЄДРПОУ 41146462.

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Баршацький Ігор Вікторович, місцезнаходження: м. Київ, вул. Рейтарська/пров. Георгіївський, 6-3 літ. А, каб. 2-7.

Повний текст рішення складено 07 грудня 2020 року.

Суддя: