Рішення № 93348227, 03.12.2020, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/6961/19

№ провадження 2-др/646/11/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ДОДАТКОВЕ)

03.12.20 року м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Теслікової І.І.,

за участі секретаря - Бєлівцової О.А.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18.11.2020 року у справі № 646/6961/19 позовні вимоги представника ОСОБА_1 , адвоката Орлова Олександра Олександровича, задоволено частково, визнано протиправним Акт експертизи лічильника газу №1316Е від 25.06.2019 року, складений комісією при Акціонерному товаристві «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз», визнано протиправними дії Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» з нарахування ОСОБА_1 вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу за цінами закупівлі АТ «Харківміськгаз» в сумі 29 313, 03 грн. за період з 28.12.2018 року по 10.06.2019 року відповідно до Акта-розрахунку від 26.09.2019 року, в іншій частині позову відмовлено, вирішено питання про стягнення судового збору.

25.11.2020 року позивачем подано заяву про ухвалення додаткового рішення у вказаній справі, в якій він просив стягнути на його користь з відповідача понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Сторони в судове засідання не з`явились, представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав заяву про зменшення розміру витрат на правову допомогу з посиланням на те, що справа є нескладною та вартість витрат на правову допомогу складає більше 30% від суми спору.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що у справі необхідно ухвалити додаткове рішення з наступних підстав.

Після ухвалення судом рішення, відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України у 5-денний термін, позивач подав заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу та докази понесених витрат.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Про відповідні обставини представником позивача заявлялось у тексті позовної заяви.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як зазначено у ч.4-6 вказаної статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 03.07.2019 року укладено договір № 24/ф про надання правничої допомоги.

Згідно додатку № 1 до договору, сторони домовились, що гонорар адвоката за договором у суді першої інстанції складає 10000,00 грн.

З акту прийому-передачі наданих послуг за договором про надання правничої допомоги, складеним позивачем та адвокатом Орловим О.О. вбачається, що позивачеві адвокатом у справі № 646/6961/19 було надано наступні послуги: вивчення документів стосовно предмету позову; зібрання доказів на відомостей, необхідних для захисту прав клієнта; складання та подання заяви про забезпечення позову, складання та заяви в порядку ст.141 ЦПК України, складання та подання клопотання від 24.10.2019 року; відповіді на відзив, пояснень, клопотання від 12.05.2020 року; від 11.06.2020 року; приймання участі у судових засіданнях, в яких надавав пояснення, доводи, міркування, заперечення, клопотання.

Сума у розмірі 10000,00 грн. була виплачена позивачем адвокату, що підтверджуються розпискою про отримання гонорару від 08.11.2019 року.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку що стягненню підлягають документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу пропорційно задоволених позовних вимог.

Представником відповідача не обґрунтована неспівмірність розміру витрат на адвоката з урахуванням обсягу наданих ним послуг у справі № 646/6961/19.

Щодо розміру витрат на правову допомогу, яка підлягає стягненню з відповідача, то слід зазначити наступне.

При зверненні до суду представником позивача було заявлено три позовні вимоги, у задоволенні двох з яких судом було прийнято рішення про задоволення позову, в іншій частині позову відмовлено.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 6666,67 грн.

У зв`язку з вищевикладеним, заява позивача піддягає частковому задоволенні.

Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 258,259,263 - 265,270 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України «Про судовий збір», суд -

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз», ЄДРПОУ 03359552, м.Харків, вул.Москалівська, 57/59, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , витрати на правничу допомогу у розмірі 6666,67 грн.

В іншій частині заяви - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складення повного тексту додаткового рішення.

Суддя І.І. Теслікова