Ухвала суду № 93347554, 04.12.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4236/15-а

Номер провадження 2-ар/629/3/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Каращука Т.О., за участю секретаря Котяй А.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з заявою, в якій просить роз`яснити постанову Лозівського міськрайонного суду від 19.07.2017 року по справі №629/4236/15-а, а саме встановивши, що при нарахуванні пенсії суми заробітної плати вказаної в російських рублях, починаючи з 01.11.1992 року перераховуються в гривні з врахуванням курсу рубля, згідно відомостей НБУ станом на 27.12.2009 року.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви виходячи з наступного.

Згідно ст.254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Судом встановлено, що постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19.07.2017 року зобов`язано Лозівське об`єднане управління Пенсійного Фонду України Харківської області нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з врахуванням курсу рубля з 01.11.1992 року.

Дана постанова набрала законної сили 03 жовтня 2017 року.

Норма ст.254 КАС України передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Незрозумілість судового рішення є оціночним поняттям, а доцільність роз`яснення судового рішення приймається за розсудом суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти). Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визнання рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту норми вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

В п.19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 року «Про судове рішення в адміністративній справі» зазначено, що роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз`ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Суд вказує на те, що необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.

Згідно п.6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» №7 від 20.05.2013 року зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Суд також зазначає, що підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз`яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз`яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).

Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, роз`яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз`яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.

Заявником в обґрунтування даної заяви про роз`яснення постанови Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 19.07.2017 року не наведено суду жодних обставин, які б об`єктивно свідчили про неясність чи невизначеність судового рішення, не зазначено, що саме не зрозуміло ОСОБА_1 і як це впливає на виконання постанови.

Отже, підстави для постановлення судом ухвали про роз`яснення судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.243,248 КАС України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або підписання ухвали суду без її проголошення у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання , яким завершується розгляд справи.

У відповідності до п.15.5 ч.1 розділу VІІ Перехідних положень КАС України в новій редакції, до дня початку функціювання Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Лозівський міськрайонний суд Харківської області.

Суддя Т.О.Каращук