Постанова № 93345841, 01.12.2020, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/12467/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2020 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого-судді Бучко Т.М.

секретар судового засідання Дем`янчук Н.В.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача Шевчука В.І.

представника відповідача Іваненко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 батальйону 2 роти УПП в Житомирській області ДПП лейтенанта поліції Гетьмана Олега Анатолійовича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів в якому просить визнати неправомірними дії (рішення) суб`єкта владних повноважень інспектора роти №2 батальйону 1 УПП у Житомирській області лейтенанта поліції Гетьмана О.А.; скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ № 2873481 від 25 липня 2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП; закрити провадження по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 25 липня 2020 року інспектором роти №2 батальйону 1 УПП у Житомирській області лейтенантом поліції Гетьманом О.А. було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255 грн за ч.1 ст.122. В постанові не вказано в якому районі області, на якій дорозі та на якому кілометрі автошляху він допустив перевищення швидкості. Розгляд справи було проведено без його участі, не надано доказів вчиненого правопорушення в межах дії дорожнього знаку 5.45 «Початок населеного пункту», оскільки жодним чином не зафіксовано наявність та розташування дорожнього знака, який вказував би на початок населеного пункту.

Ухвалою від 11 серпня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви були усунені.

Ухвалою від 16 вересня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, визначеними ст.268, 269, 286 КАС України для окремих категорій термінових справ, в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В судовому засіданні позивач позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Пояснив, що оскільки на ділянці дороги, де його зупинили, було відсутнє розташування будівель, магазинів, пішоходів, зліва і справа дороги був ліс, тому цей відрізок траси не міг бути населеним пунктом. Він рухався в напрямку м.Києва, перед ним рухалися два автомобілі, а також позаду були транспортні засоби, тому він переконаний, що визначена приладом TruCam швидкість належить не його автомобілю. В момент зупинки він зробив знімок панелі свого автомобіля, на якій було зафіксовано швидкість 70 км/год. На вимогу працівника поліції надав останньому документи і через дві хвилини поліцейький повернувся вже з постановою. Права йому не роз`яснили, клопотання про надання доказів вчинення ним правопорушення проігнорували. Представник позивача додатково зазначив, що час вчинення адміністративного правопорушення, зазначений в постанові, не збігається з часом, вказаним на фотофайлі приладу TruCam, а надані як доказ файли з відеофіксацією правопорушення не засвідчені електронним підписом та є неналежними доказами. В час винесення постанови йшов дощ, а відстань, з якої було зроблено знімок автомобіля – 169,6 м, при дозволеній в таку погоду відстані 60 м. Технічний паспорт приладу TruCam наданий відповідачем у видозміненій формі, а тому є сумніви в дотриманні вимог щодо його використання. Фотокартки, на яких зафіксовано розташування дорожніх знаків, зроблені не в день винесення постанови. Постанова винесена без дослідження доказів та з порушеннями прав позивача. Просять позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав та зазначив, що факт порушення позивачем п.12.4 ПДР України зафіксовано приладом TruCAM LTI 20/20 (серійний номер ТС000780), що є належним та допустимим доказом в справі про адміністративне правопорушення. Фото-відеофіксація вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 здійснювалась на автодорозі М-06 Київ-Чоп у населеному пункті «Березівка» 25 липня 2020 року, а отже покликання позивача щодо невірного зазначення місця вчинення адміністративного правопорушення та те, що він вказує, що це не був населений пункт, є формальним та не спростовує факт вчиненого адміністративного правопорушення. Місце вчинення вказане на фото TruCAM як сукупність географічних координат. За цими координатами розташований населений пункт. Знаки, які повідомляють про населений пункт та можливість проведення відеофіксації порушень ПДР, знаходяться як з правого, так і з лівого боку дороги. Після зупинки водія інспектор підійшов з приладом, представився, озвучив причину зупинки. Проте, водій не виявив бажання оглянути відео. Жодних клопотань водієм не було заявлено. Спрощений розгляд справи не передбачає тривалої процедури. До позовної заяви позивачем не долучено жодних доказів на підтвердження своєї позиції. Різниця між зафіксованим приладом TruCAM часом правопорушення та вказаним у постанові є опискою, яка не свідчить про відсутність події. Просить відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши обставини та дослідивши наявні у справі докази, дійшов таких висновків.

Суд встановив, що 25 липня 2020 року інспектором роти №2 батальйону 1 УПП у Житомирській області лейтенантом поліції Гетьманом О.А. відносно позивача було винесено постанову серії ЕАМ № 2873481 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено на позивача адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

За змістом постанови 25 липня 2020 о 13 год. 15 хв. 48 сек. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen, номерний знак НОМЕР_1 , зі швидкістю 81 км/год в населеному пункті, позначеному знаком 5.45, чим перевищив дозволену швидкість на 31 км/год. Швидкість вимірювалась приладом TRUCAM LTI 20/20 ТС000780, чим порушив п. 12.4. ПДР – порушення швидкісного режиму в населених пунктах (дозволена швидкість не більше 50 км/год).

Місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення є 163 км автотраси Київ-Чоп.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Пунктом 11 частини першої ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Положеннями п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» зазначено, що у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (зокрема, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 122).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 7 листопада 2015 року № 1395.

У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (абз 1 п. 4 розділ 1 Інструкції).

Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно з п.2 розділу ІІІ Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч.1 ст.122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. Відповідно до п.1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч.2, 4 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

У випадках, передбачених ч.1 та ч.2 ст.258 КУпАП, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Отже, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями).

Згідно з положеннями п.2.3 розділу 2 Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний, серед іншого, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну та не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Відповідно до п.12.4 розділу 12 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, обов`язок доводити правомірність рішення у цій справі покладається на суб`єкт владних повноважень, яким є Управління патрульної поліції у Житомирській області Департаменту патрульної поліції.

Згідно зі ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» полiцiя може застосовувати такi превентивнi заходи, окрім іншого, перевiрка документiв особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технiчних приладiв i технiчних засобiв, що мають функцiї фото- i кiнозйомки, вiдеозапису, засобiв фото- i кiнозйомки, вiдеозапису.

На підтвердження вчинення позивачем правопорушення Управлінням патрульної поліції у Житомирській області Департаменту патрульної поліції долучено фото з приладу TruCam, що є додатком до постанови ЕАМ № 2873481, та диск з відеозаписом з приладу TruCam LTI 20/20 ТС000780.

Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу (ч.2 ст.99 КАС України).

Надані Управлінням патрульної поліції в Житомирській області матеріали на оптичному диску підпадають під визначення електронного доказу, встановленого ст.99 КАС України. Копії вказаних доказів мають бути засвідчені електронним цифровим підписом або такі докази можуть бути надані суду в оригіналі, що також передбачає наявність на них ознай цифрового підпису автора.

В судовому засіданні відтворено відеозапис з приладу TruCam (файл 1595682790_СС000_0725_121210.jmf), на якому відсутній цифровий підпис як їх автора, так і особи, уповноваженої на виготовлення копії.

Отже, наданий суду відеозапис з приладу TruCam є недопустимим доказом в розумінні ст.74 КАС України.

Не може бути прийнятий судом як доказ вчинення позивачем порушення Правил дорожнього руху і фото з приладу TruCam, що є додатком до оспорюваної постанови, оскільки час фіксації правопорушення, зазначений на ньому - 13 год 13 хв 10 с, не відповідає часу вчинення правопорушення, вказаному у постанові - 13 год 15 хв 48 с. Не заслуговують, при цьому, на увагу твердження представника відповідача про вчинену інспектором описку. Описка - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Враховуючи, що шляхом співставлення пропуск цифр чи їх перестановка не вбачається, суд не може розцінити зазначений в постанові час вчинення правопорушення як описку. Крім того, виправити описку, якої припустився відповідач, суд не може.

Таким чином, фактичні дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення, не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Зазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду від 8 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а.

Відтак, вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується жодним доказом, крім оспорюваної постанови.

При цьому, саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом наявності складу порушення, оскільки така по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує процедура його фіксування. Постанова про накладення адміністративного стягнення не може слугувати доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке оскаржується.

За таких обставин постанова серії ЕАМ № 2873481 від 25 липня 2020 року підлягає скасуванню з закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Щодо позовної вимоги про визнання неправомірними дій інспектора роти № 2 батальйону 1 УПП в Житомирські області Гетьмана О.А., зокрема винесення оскаржуваної постанови з істотним порушенням прав та свобод позивача, то суд зазначає таке.

Позивач в судовому засіданні вказав, що клопотав про надання йому можливості скористатися правовою допомогою адвоката та перенесення розгляду справи, проте йому було відмовлено. Права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, йому не роз`яснено.

Представник відповідача зазначив, що жодних клопотань від позивача (в тому числі щодо огляду приладу TruCam) не надходило, розгляд справи інспектром проведено відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення. Також з пояснень представника відповідача встановлено, що нагрудним реєстратором, закріпленим на форменному одязі патрульного, запис розгляду справи не проводився.

Таким чином, матеріали справи не містять доказів, що спростовують доводи позивача.

Разом з тим, при розгляді справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд обмежений повноваженнями, визначеними ч.3 ст.286 КАС України.

Отже, позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій суб`єкта владних повноважень заоволенню не підлягають.

При подачі до суду позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 420,40 грн, про, що свідчить квитанція від 11.09.2020.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що суд задовольняє позовні вимоги, сплачений позивачем судовий збір в сумі 420,40 грн необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст.2, 9, 74, 77, 90, 139, 244-246, 255, 286, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до інспектора 1 батальйону 2 роти УПП в Житомирській області ДПП лейтенанта поліції Гетьмана Олега Анатолійовича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАМ №2873481 від 25 липня 2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень скасувати, а справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП - закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Восьмого адміністративного апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач - Управління патрульної поліції в Житомирській області, місцезнаходження: 10031, м.Житомир, вул.Покровська,96;

відповідач:- Департамент патрульної поліції Національної поліції України, адреса: 03048, м.Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646.

Суддя