Вирок № 93342364, 07.12.2020, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/865/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2020 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді: - Колотієвського О.О.,

секретаря: - Пасєчніковій В.О.,

за участю:

прокурора: - Семеняченко Н.О.,

обвинуваченого: - ОСОБА_1 ,

захисника: - Пінчук Ю.В.,

потерпілої: - ОСОБА_2

представника потерпілої - Максименко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці матеріали кримінального провадження № 12018170220000062, які надійшли з Кременчуцької місцевої прокуратури Полтавської області з обвинувальним актом за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 128 КК України:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем м. Кременчук Полтавської області,громадянином України, одруженим, з вищою освітою, не працюючим, проживаючим та зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимим,

В С Т А Н О В И В:

21 січня 2018 року близько 15 години 00 хвилин на території садового товариства «ОЗОН-2» с. Рокитне, Кременчуцького району, Полтавської області при в`їзді до нього, поруч з приміщенням охорони, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на ґрунті неприязних відносин виникла сварка, в ході якої ОСОБА_1 із значною силою раптово завдав кулаком правої руки один удар в область грудей ОСОБА_2 , після чого остання не втримавши рівновагу впала на праву сторону свого тіла на асфальтобетонне покриття.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 - ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритого черезвертлюгового перелому правої стегнової кістки зі зміщенням уламків, який утворився від дії тупих твердих предметів, можливо в результаті падіння з висоти власного зросту, як з раніше приданим прискоренням, так і без такого, і за ступенем тяжкості згідно висновку судово-медичної експертизи №132 від 14.02.2018 відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров`я.

ОСОБА_1 завдаючи удару, не передбачав падіння і настання у потерпілої ОСОБА_2 наслідків у виді тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, хоча повинен був і міг це передбачити, а тому діяв з необережності у виді злочинної недбалості.

Обвинувачений в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні не визнав, та пояснив суду, що 21.01.2018 перебував на робочому місці в кооперативі «ОЗОН», де між ним та ОСОБА_2 відбувся конфлікт, під час якого потерпіла намагалася нанести йому удар, проте не втрималась на слизькому покритті та впала, отримавши тілесні ушкодження, будь-яких ударів він останній не наносив.

При судовому розгляді судом встановлено, що обвинувачення щодо ОСОБА_1 викладене в описовій частині вироку відповідає дійсності, що об`єктивно підтверджується належними і допустимими доказами, а саме:

- показаннями в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_3 , яка пояснила суду, що 21.01.2020. разом з сином та його товаришем привезли речі на дачу, яка розташована в кооперативі «ОЗОН-2» , які почали вивантажувати. В цей час до них підійшов охоронець кооперативу ОСОБА_4 , який почав лаятися із-за незачинених воріт. Після того, як було закінчено вигрузку меблів, конфлікт продовжився та коли вона підійшла до ОСОБА_4 , з`ясувати чому він себе так поводить він штовхнув її животом, а вона не втримавшись вхопилася за його одяг, а потім він наніс їй удар рукою в плече, від якого вона впала та отримала в результаті падіння тілесні ушкодження;

-показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_5 , який пояснив, що на початку 2018 року на прохання ОСОБА_6 допомагав перевозити речі його матері в с. Рокитне СТ «ОЗОН» на автомобілі «Газель». По приїзду до СТ через деякий час до них підійшов ОСОБА_4 та почав сварку із-за незачинених воріт. Потерпіла пішла до ОСОБА_4 , щоб з`ясувати причину його поведінки. В той час, коли він та ОСОБА_7 вийшли з автомобілю, то побачив як ОСОБА_4 животом спочатку штовхнув потерпілу, вона рукою вхопилася за його одяг, а потім ОСОБА_4 відштовхнув її від себе та потерпіла впала.

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_8 , які є аналогічними за змістом показанням свідка ОСОБА_5 ;

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_9 , яка пояснила, що на початку 2018 року в складі бригади ШМД виїжджала на виклик в СТ «ОЗОН-2», де надавала допомогу жінці похилого віку, яка скаржилася на біль в районі бедра та вказувала при цьому, що вона отримала травму в результаті падіння від поштовху животом з боку чоловіка;

- показаннями в судовому засіданні свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які в складі СОГ прибули 21.01.2018 на місце події, здійснювали опитування очевидців та фіксували факт отримання потерпілою тілесних ушкоджень. Крім того, вказані свідки зазначили, що безпосередньо під час спілкування з потерпілою, в день події, остання вказувла на ОСОБА_4 як на особу, що наніс їй удар від якого вона впала та отримала тілесні ушкодження;

- показаннями в судовому засіданні судового експерта ОСОБА_12 , яка пояснила, що в повному обсязі підтверджує свої висновки відносно характеру, механізму та локалізації тілесних ушкоджень, виявлених у потерпілої ОСОБА_2 . Що ж стосується тілесного ушкодження в районі грудної клітини у потерпілої, експерт пояснила, що воно могло не відобразитися в зв`язку з наявним шаром одягу на момент спричинення;

- протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 21.01.2018 року, яким зафіксовано звернення ОСОБА_2 до правоохоронних органів з приводу спричинення їй тілесних ушкоджень та вказано, що особа яка їх спричинила – ОСОБА_4 ;

- висновком судово-медичної експертизи № 132 від 14.02.2018, відповідно до якого ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритого черезвертлюгового перелому правої стегнової кістки зі зміщенням уламків, який утворився від дії тупих твердих предметів, можливо в результаті падіння з висоти власного зросту, як з раніше приданим прискоренням, так і без такого, і за ступенем тяжкості відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоров`я

- протоколами слідчих експериментів за участю свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_3 з фототаблицями до них, відповідно до яких було зафіксовано механізм та локалізацію спричинення потерпілій 21.01.2018 року тілесних ушкоджень ;

- протоколом слідчого експерименту та фото таблицями до нього за участю потерпілої ОСОБА_2 , відповідно до якого було зафіксовано механізм та локалізацію спричинення потерпілому тілесних ушкоджень;

- висновками судово-медичних експертиз № 158, №159, № 160 від 19.02,2018 року, призначених за результатами проведених слідчих експериментів, відповідно до яких показання вищезазначених свідків та потерпілої не протирічать об`єктивним судово-медичним даним в частині локалізації та механізму спричинення тілесних ушкоджень;

До показів свідка ОСОБА_13 які він надав в судовому засіданні, про те, що під час конфлікту потерпіла ОСОБА_3 підійшла до обвинуваченого та обома руками вдарила останнього в живіт внаслідок чого впала, суд відноситься критично. Так, під час слідчого експерименту від 22.02.2018 року свідок ОСОБА_13 не повідомив, що ОСОБА_2 наносила удари обвинуваченому, а саме обвинувачений штовхнув потерпілу животом, внаслідок чого остання не втримала рівновагу та впала.

З огляду на встановлені в судовому засіданні фактичні обставини справи, які підтверджені відповідними беззаперечними доказами, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані органами досудового слідства за ч.1. ст. 128 КК України, тобто спричинення потерпілій необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження.

При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, обставини, що обтяжують та пом`якшують його покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив нетяжкий злочин, раніше не судимий, відповідно до характеристики СТ «Озон-2» та Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області - ОСОБА_1 характеризується позитивно, в наркологічному диспансері на обліку не перебуває.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого – судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого – судом не встановлено.

За вищевикладених обставин, враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження вчиненню нових злочинів в межах санкції ст.128 КК України, що передбачає покарання за вчинене у виді громадських робіт.

Крім цього, ОСОБА_2 заявлено цивільний позов до ОСОБА_1 в якому просила стягнути з останнього на її користь 22348 гривень матеріальної шкоди та 50000 моральної шкоди.

ОСОБА_1 цивільний позов не визнав в повному обсязі, оскільки винним себе не вважає.

Не дивлячись на невизнання цивільного позову ОСОБА_1 , суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на те, що вина ОСОБА_1 фактично встановлена під час судового розгляду, а отже останній повинен відшкодувати завдану шкоду.

Задовольняючи позов частково, суд вважає надмірною заявлену суму моральної шкоди у 50000 грн, тому враховуючи усі обставини справи, суд зменшує розмір моральної шкоди до 5000 гривень та вважає, що такої суми буде достатньо для компенсації моральних страждань, які присуджує до стягнення та 22348 гривень матеріальної шкоди.

Керуючись ст.ст. 370, 374,377 КПК України, ст.128 КК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.128 КК України і призначити покарання у виді 150 годин громадських робіт.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди – задовольнити часткового.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 22348 гривень матеріальної шкоди та 5000 гривень моральної шкоди.

На вирок може бути подана апеляція в Полтавський апеляційний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення через Кременчуцький районний суд Полтавської області.

Суддя О. О. Колотієвський