Вирок № 93341724, 07.12.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/2113/20

Провадження № 1-кп/415/837/20

ВИРОК

Іменем України

"07" грудня 2020 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

Головуючої судді Старі кової М.М.

за участі секретаря судового засідання Демченко Е.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020130240000283 від 11 лютого 2020 року у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Привілля Луганської області, громадянина України, з професійно - технічною освітою, неодруженого, не працюючого, не є особою з інвалідністю, раніше судимого: 20 вересня 2019 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, від відбування призначеного судом покарання звільнений з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

за участі сторін та інших учасників кримінального провадження:

прокурора Хмеленко Н.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

потерпілого ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

На початку січня 2020 року, більш точна дата та час в ході досудового слідства не встановлені, ОСОБА_2 , у зв`язку з виїздом за межі міста Лисичанська, залишив ключі від квартири АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 для догляду за будинком та майном, яке знаходиться в ньому, однак у останнього виник єдиний умисел на таємне викрадення майна, що знаходиться за вказаною адресою та належить ОСОБА_2

10 січня 2020 року, в вечірній час, більш точний час в ході досудового слідства не встановлений, ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , реалізуючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, таємно викрав з вказаного будинку велосипед марки «Дорожник» модель «Ретро», вартістю 1762 гривні 67 копійок, згідно судової товарознавчої експертизи №19\113\9\1-255е від 20.02.2020 року, який вивіз з вказаного подвір`я та перевіз за адресою: АДРЕСА_4 , де продав його ОСОБА_3

15 січня 2020 року, в вечірній час, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом вільного доступу таємно викрав з вказаного будинку телевізор марки «LG» модель «21FS2CG», вартістю 775 гривень, згідно судової товарознавчої експертизи №19\113\9\1-253е від 19.02.2020 року, який вивіз з вказаного будинку та перевіз на тачці за адресою: АДРЕСА_5 , де продав його ОСОБА_4

22 січня 2020 року, в вечірній час, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , таємно викрав тумбу для телевізору торгової марки «РТВ меблі», вартістю 410 гривень 12 копійок, згідно судової товарознавчої експертизи №19\113\9\1-257е від 20.02.2020 року, яку вивіз на санчатах з вказаного будинку та перевіз за адресою: АДРЕСА_6 , де продав його ОСОБА_5 .

Своїми діями ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 2947 гривень 79 копійок.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України визнав повністю, відповідаючи на питання суду зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Зазначив, що дійсно, на початку січня 2020 року, ОСОБА_2 , у зв`язку з виїздом за межі міста Лисичанська, залишив йому ключі від квартири АДРЕСА_3 , для догляду за будинком та майном, яке знаходиться в ньому. Проте, без дозволу потерпілого, 10 січня 2020 року, в вечірній час, він, знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , таємно викрав з вказаного будинку велосипед марки «Дорожник» модель «Ретро», який перевіз за адресою: АДРЕСА_4, продавши його ОСОБА_3 за 300 гривень. 15 січня 2020 року, в вечірній час, він знову прийшов за адресою: АДРЕСА_3 , звідки викрав телевізор марки «LG», який вивіз за адресою: АДРЕСА_5 , продавши його ОСОБА_4 за 100 гривень. 22 січня 2020 року, в вечірній час, він знову прийшов за адресою: АДРЕСА_3 , звідки викрав тумбу для телевізору, яку на санчатах перевіз за адресою: АДРЕСА_6 , де продав ОСОБА_5 за 50 гривень. У скоєному щиро кається та просив вибачення у потерпілого. Злочини вчиняв оскільки не працював та не мав коштів для існування. Гроші отримані від продажу викраденого майна він витратив на придбання продуктів харчування. Про те що сталося жалкує, виказавши готовність нести кримінальну відповідальність за вчинене та усвідомивши свою провину, зобов`язався надалі такого не вчиняти. Під час досудового розслідування викрадене майно було повернуто потерпілому.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1 , його вина у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення за вищевикладених обставин, повністю доведена та підтверджується усією сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою і не викликають сумнівів у своїй достовірності та допустимості.

Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що з обвинуваченим він знайомий на протязі декількох років, неприязних стосунків між ними не має. Дійсно, На початку січня 2020 року, він з ОСОБА_6 , з якою проживає однією сім`єю без реєстрації шлюбу та їхніми дітьми, виїхав з міста Привілля до міста Терновка Дніпропетровської області. На місяць квартиру, де він зареєстрований та проживав разом з сім`єю за адресою: АДРЕСА_3 , залишив на догляд ОСОБА_1 , передавши йому ключі ключі. При цьому, дозволу на продаж будь яких речей, що знаходяться в вищезазначеній квартирі він останньому не давав. Проте, за адресою: АДРЕСА_7 , де раніше проживала його померла матір, він дозволив ОСОБА_1 взяти деякі речі, а саме: диван, стіл тумбу, килим, продати їх, а гроші отримані від продажу переслати йому, і дійсно, останній, речі продав, а гроші переслав йому. Однак, коли він в лютому 2020 року, повернувся з Дніпропетровської області, побачив, що з його квартири АДРЕСА_3 , було викрадено телевізор LG, тумбу під телевізор та велосипед «Дорожник». Він запідозрив у крадіжці ОСОБА_1 , якому дозвіл на продаж даних речей не давав, але останній на його дзвінки не відповідав. Лише після того, як він звернувся до поліції, ОСОБА_1 зізнався йому у викраденні вищевказаного майна, вказавши кому саме він його продав. Вищезазначені речі пізніше йому було повернуто працівниками поліції під розписку. На даний час майнових претензій до обвинуваченого він не має, оскільки викрадене майно йому повернуто, останній вибачався за вчинене і він його простив, а тому просив суд не призначати обвинуваченому суворе покарання та надати шанс на виправлення.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що з ОСОБА_1 є знайомим ОСОБА_2 , неприязних стосунків між ними не має. З потерпілим ОСОБА_2 , проживає однією сім`єю без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_3 . На початку січня 2020 року, вона з ОСОБА_2 та дітьми виїхала з міста Привілля до міста Терновка Дніпропетровської області. ОСОБА_2 в її присутності передав ключі від вищезазначеної квартири ОСОБА_1 , щоб останній наглядав за квартирою. На питання суду, зазначила, що дозволу на продаж речей з вищезазначеної квартири ОСОБА_2 обвинуваченому не надавав. ОСОБА_2 надав дозвіл тільки на продаж речей з квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 , де раніше проживала його покійна матір, а саме: диван, стіл тумбу, килим, а гроші отримані від продажу просив переслати йому, і дійсно, останній, речі продав, а гроші переслав ОСОБА_2 .. Однак, коли в лютому 2020 року, вони повернулися з Дніпропетровської області, виявили, що з квартири АДРЕСА_3 , було викрадено телевізор LG, тумбу під телевізор та велосипед «Дорожник», дозвіл на продаж яких ОСОБА_2 обвинуваченому не давав. Вищезазначені речі їм було повернуто працівниками поліції. Пізніше, ОСОБА_1 просив у них вибачення за те, що скоїв.

Свідок ОСОБА_7 , допитаний в судовому засіданні пояснив, що в середині січня 2020 року, до нього додому прийшов ОСОБА_8 та запропонував йому придбати велосипед «Дорожник», який належить ОСОБА_9 . На запитання, чи знає останній про продаж велосипеда, обвинувачений відповів, що ОСОБА_10 надав йому згоду на продаж велосипеда за 300 грн., після чого, він погодився і віддав ОСОБА_1 вказану суму. У ОСОБА_11 він не запитував чи дійсно він продає велосипед.

Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджується іншими дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами:

- витягом з кримінального провадження № 12020130240000283, згідно якого 11.02.2020 Лисичанським ВП ГУНП в Луганській області, на підставі заяви ОСОБА_2 , були внесені відомості за правовою кваліфікацією, передбаченою ст. 185 ч. 1 КК України та фабулою про те, що у будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 викрав телевізор, тумбу з-під телевізору та велосипед (а.с.1);

- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або іншу подію, згідно якого 10.02.2020, Лисичанським ВП ГУНП в Луганській області, було прийнято усну заяву від ОСОБА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , який просить вжити заходів до невідомих осіб, які в період часу з 01.01.2020 до 10.02.2020, вчинили крадіжку особистих речей, а саме: велосипеду «Дорожнік» Ретро, телевізора LG та тумби під телевізор (а.с.4);

- протоколом огляду місця події від 10 лютого 2020 року, під час якого, з 18 год. 45 хв. до 19 год.10 хв., в присутності понятих, за участю власника приміщення ОСОБА_2 , було оглянуто домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , під час якого нічого виявлено та вилучено не було ( а.с.10-11) та фототаблицею до даного протоколу (а.с.12);

- протоколом огляду місця події від 10 лютого 2020 року, під час якого, з 19 год. 20 хв. до 19 год.50 хв., в присутності понятих, за участю ОСОБА_12 , було оглянуто під`їзд будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_8 , під час якого в приміщенні даного під`їзду було виявлено та вилучено телевізор марки «LG» у корпусі сірого кольору, модель -21FS2CG» (а.с.19-20) та фототаблицею до даного протоколу (а.с. 21);

- розпискою ОСОБА_12 , написаною нею власноруч та відповідно до якої остання добровільно видала співробітникам поліції телевізор марки «LG» у корпусі сірого кольору, який останній раніше продали малознайомі їй чоловіки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 (а.с.22);

- протоколом огляду місця події від 10 лютого 2020 року, під час якого, з 20 год. 20 хв. до 20 год.30 хв., в присутності понятих, була оглянута ділянка місцевості, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4, під час якого було виявлено та вилучено велосипед марки «Дорожник» модель «Ретро» (а.с.24-25) та фототаблицею до даного протоколу (а.с.26);

- розпискою ОСОБА_7 , написаною ним власноруч та відповідно до якої останній добровільно видав співробітникам поліції велосипед марки «Дорожник» модель «Ретро», який останній раніше придбав у знайомого ОСОБА_1 (а.с.27);

- розпискою ОСОБА_5 , написаною ним власноруч та відповідно до якої останній добровільно видав співробітникам поліції тумбу під телевізор коричневого кольору зі скляними дверцятами, яку останньому раніше продав знайомий ОСОБА_8 (а.с.37);

- протоколом огляду місця події від 11 лютого 2020 року, під час якого, з 15 год. 15 хв. до 16 год.00 хв., в присутності понятих, за участю власника (користувача) приміщення ОСОБА_5 , була оглянута ділянка місцевості, яка розташована за адресою: АДРЕСА_9 , під час якого було виявлено та вилучено дерев`яну тумбу під телевізор (а.с.39) та фототаблицею до даного протоколу (а.с. 41-42);

- розпискою ОСОБА_2 від 11.02.2020, написаною ним власноруч та відповідно до якої, останній отримав від співробітників поліції дерев`яну тумбу під телевізор з зобов`язанням про не відчуження її без відома слідчого органу, прокуратури і суду (а.с.40, 84, 86);

- протоколом огляду предмету від 13.02.2020, під час якого, з 14 год. 10 хв. до 15 год.00 хв., в присутності двох понятих, у службовому кабінеті № 17 СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області, було проведено огляд телевізору марки «LG» у корпусі сірого кольору та огляд сейф-пакету НПУ ГСУ № 7175893, при розкритті якого, встановлено, що в ньому знаходиться пульт до телевізору «LG» (а.с.43-44) та фототаблицею до даного протоколу (а.с. 45-49);

- висновком судової товарознавчої експертизи №19\113\9\1-253е від 19.02.2020, згідно якого ринкова вартість викраденого майна на момент скоєння кримінального правопорушення, а саме: телевізора торгової марки «LG» в корпусі сірого кольору, моделі «21FS2CG» з пультом, могла становить 775,00 гривень, розрахунками дійсної вартості майна (а.с. 58-60) та фототаблицею до даної експертизи (а.с.61);

- висновком судової товарознавчої експертизи №19\113\9\1-255е від 20.02.2020, згідно якого ринкова вартість велосипеду марки «Дорожник» модель «Ретро» на момент скоєння кримінального правопорушення, могла становити 1762,67 гривень, розрахунками дійсної вартості майна (а.с. 67-69) та фототаблицею до даної експертизи (а.с. 70);

- висновком судової товарознавчої експертизи №19\113\9\1-257е від 20.02.2020, згідно якого ринкова вартість викраденого майна на момент скоєння кримінального правопорушення, а саме: тумби для телевізору торгової марки «РТВ меблі» артикул «Амбасадор» становить 410,12 грн., розрахунками дійсної вартості майна (а.с. 75-78) та фототаблицею до даної експертизи (а.с. 79-80);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.03.2020, відповідно до якого ОСОБА_5 , в присутності понятих ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , в період часу з 12 год. 45 хв. до 13 год.00 хв., серед інших пред`явлених йому фотознімків, впізнав особу, яка зображена на фото під № 2, та пояснив, що це ОСОБА_8 , який у січні 2020 року, продав йому в м. Привілля тумбу під телевізор. Особою, зображеною на фотознімку № 2, згідно довідки до протоколу є ОСОБА_8 (а.с.103-106);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.03.2020, відповідно до якого ОСОБА_17 , в присутності понятих ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , в період часу з 14 год. 00 хв. до 14 год.20 хв., серед інших пред`явлених їй фотознімків, впізнала особу, яка зображена на фото під № 1, та пояснила, що це ОСОБА_8 , який у січні 2020 року, продав їй в м. Привілля телевізор марки «LG». Особою, зображеною на фотознімку № 1, згідно довідки до протоколу є ОСОБА_8 (а.с.111-114);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.03.2020, відповідно до якого ОСОБА_7 , в присутності понятих ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , в період часу з 15 год. 40 хв. до 16 год.00 хв., серед інших пред`явлених йому фотознімків, впізнав особу, яка зображена на фото під № 4, та пояснив, що це ОСОБА_8 , який у січні 2020 року, продав йому велосипед «Дорожник» Ретро. Особою, зображеною на фотознімку № 4, згідно довідки до протоколу є ОСОБА_8 (а.с.115-118)

- протоколом слідчого експерименту, проведеного 17 березня 2020 року, у період часу з 14 год. 20 хв. до 15 год. 00 хв., за участі підозрюваного ОСОБА_1 , у присутності понятих ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , в ході якого ОСОБА_1 , добровільно розповів про обставини вчинення ним злочину, а саме: крадіжку велосипеду «Дорожник» Ретро, телевізору LG в корпусі сірого кольору та тумби під телевізор, вчинену за адресою: АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_9 та на місцевості показав будинки, до яких приносив викрадене майно, яке в подальшому продав ОСОБА_5 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 140-145) та фототаблицею до даного протоколу (а.с. 146-147).

Висновки експертів, вищевказані протоколи слідчих дій, що здійснені з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства України, покази потерпілого, свідка та самого обвинуваченого, суд визнає належними, допустимими та достовірними доказами.

Будь яких істотних порушень КПК України під час досудового слідства, які б вплинули на кваліфікацію дій обвинуваченого та поставили б під сумнів зібрані по справі докази, судом не встановлено.

Всі перераховані вище докази у своїй сукупності повністю підтверджують винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у даному вироку, так як є послідовними, узгоджуються один з одним, відповідають фактичним обставинам справи, будь-які протиріччя в них відсутні, що свідчить про їх об`єктивність та правдивість.

Відповідно до ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Тож, у судовому засіданні прокурором було заявлене клопотання про відмову від допиту свідків зі сторони обвинувачення ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 зазначених у реєстрі, яке за ухвалою суду, постановленою у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 371 КПК України, за згодою сторін кримінального провадження, з урахуванням положень ст. ст. 22, 26 КПК України, було задоволено.

Будь яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

Таким чином, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими у процесі судового розгляду й оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом і оцінюючи кожен доказ з точку зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв`язку, суд прийшов до висновку що винуватість ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, знайшла своє повне підтвердження в суді, а його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2004 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення, суди мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України, стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з п. 3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст. 65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів;

- особу винного, який не працює, не є особою з інвалідністю, не одружений, має постійне місце проживання, за яким характеризується задовільно (а.с.93, 149), амбулаторну психіатричну допомогу у лікаря - психіатра м. Лисичанська не одержує (а.с. 92), на консультативному та диспансерному нагляді у лікаря нарколога не перебуває (а.с.94), раніше судимий (а.с.96);

- та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та повне визнання вини.

При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся та неодноразово, в ході судового розгляду вибачався за вчинене та висловлював жаль з приводу вчиненого, критично оцінив свої дії, зауважив на тому, що готовий нести відповідальність за вчинене, що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з його вини.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 67 КК України, суд не вбачає.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням вимог ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, враховуючи суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого та його репутацію, який на час вчинення кримінального правопорушення не працював, єдиного джерела доходів не мав, маючи незняту та непогашену судимість за вчинення умисного корисливого кримінального правопорушення, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову в період невідбутого покарання, призначеного вироком Лисичанського міського суду від 20.09.2020 вчинив нове умисне кримінальне правопорушення проти власності, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, що свідчить про антисоціальну спрямованість особи обвинуваченого, його схильність до вчинення кримінальних правопорушень, а тому, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе лише із застосуванням покарання, пов`язаного з ізоляцією від суспільства - у виді позбавлення волі, що є найбільш суворим видом покарання, передбачених санкцією ч. 2 ст. 185 КК України.

При цьому, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, беручи до уваги щире каяття обвинуваченого та повне визнання вини останнім, поведінку обвинуваченого, який в судовому засіданні усвідомивши свою провину приніс свої вибачення перед потерпілим, надав правдиві свідчення про обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, які повністю викривають його у вчиненому злочині, дав критичну оцінку своїм протиправним діянням, виказав готовність нести кримінальну відповідальність, внаслідок вчинення кримінального правопорушення тяжких наслідків не настало, враховуючи думку потерпілого, який просив суд суворо обвинуваченого не наказувати, оскільки майнових претензій до останнього він не має у зв`язку з поверненням викраденого майна, а також враховуючи задовільну характеристику обвинуваченого за місцем проживання та відсутність обставин, що обтяжують його покарання, підстав для призначення максимальної міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у виді позбавлення волі, передбаченої санкцією ч. 2 ст. 185 КК України суд не вбачає. На переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», за сукупністю вироків (ст. 71 КК) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили.

При застосуванні правил ст. 71 КК судам належить враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж не відбута частина покарання за попереднім вироком.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 дане кримінальне правопорушення вчинив в період невідбутого покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 20 вересня 2019 року, яким останнього було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та засуджено до 3 років позбавлення волі, зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік, а тому, суд вважає за необхідне застосувати правила ст.71 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання, - за сукупністю вироків, частково приєднавши до призначеного за цим вироком покарання, покарання призначене вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 20 вересня 2019 року.

При цьому, суд враховує правову позицію викладену в п. 10 абз. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», відповідно до якої, виходячи з положень частини 2 статті 75 КК України, а також змісту частини 3 статті 78 КК України, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання є неприпустимим, а тому підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст.75 КК України - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, суд не вбачає.

Обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та являлись передумовою для застосування вимог ст. 69 КК України судом не встановлено.

Запобіжний захід у виді домашнього арешту у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 , який обрано ухвалою слідчого судді Лисичанського міського суду від 20.03.2020 та продовжено ухвалами судді Лисичанського міського суду Луганської області від 22 травня 2020 року та 15 липня 2020 року, втратив свою дію.

Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 суд не вбачає, клопотання про обрання запобіжного заходу від сторони обвинувачення на розгляд суду не надходили.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 слід обчислювати з дня його фактичного затримання на приведення даного вироку до виконання.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим ОСОБА_2 не пред`явлений, у зв`язку з поверненням викраденого майна.

Відповідно до ст. ст.122, 124 КПК України процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням в рамках даного кримінального провадження відносно ОСОБА_1 :

- судової товарознавчої експертизи №19\113\9\1-253е від 19.02.2020 (а.с.58-60), що згідно довідки Луганського НДЕКЦ від 19.02.2020 (а.с.57), складає 628 грн. 04 коп.;

- судової товарознавчої експертизи №19\113\9\1-255е від 20.02.2020 (а.с.67-69), що згідно довідки Луганського НДЕКЦ від 20.02.2020 (а.с.66), складає 785 грн. 05 коп.,

- судової товарознавчої експертизи №19\113\9\1-257е від 20.02.2020 (а.с.75-78), що згідно довідки Луганського НДЕКЦ від 20.02.2020 (а.с.74), складає 942 грн. 06 коп., а всього на загальну суму 2355 грн. 15 коп., підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави (одержувач - УК у м. Лисичанську/м. Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ 37800278, банк - Казначейство України (ЕАП), р/р UA928999980313070115000012051, код класифікації доходів бюджету 24060300).

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази :

- тумба з-під телевізору торгової марки «РТВ меблі», яку відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 13 лютого 2020 року (а.с. 81), передано під розписку про збереження потерпілому ОСОБА_2 (а.с. 85), - підлягає поверненню власнику - потерпілому ОСОБА_2 ;

- телевізор торгової марки «LG»в корпусі сірого кольору, моделі «21FS2CG» з пультом, які відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 13 лютого 2020 року (а.с. 82), передано під розписку про збереження потерпілому ОСОБА_2 (а.с. 84), - підлягають поверненню власнику - потерпілому ОСОБА_2 ;

- велосипед червоного кольору марки «Дорожник» модель «Ретро», який відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 13 лютого 2020 року (а.с.83), передано під розписку про збереження потерпілому ОСОБА_2 (а.с.86), - підлягає поверненню власнику - потерпілому ОСОБА_2 .

Керуючись ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.71 КК України, до призначеного за даним вироком покарання, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 20 вересня 2019 року у виді 6 (шести) місяців позбавлення волі і, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання, за сукупністю вироків, - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту його затримання на приведення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів за проведення:

- судової товарознавчої експертизи №19\113\9\1-253е від 19.02.2020, що згідно довідки Луганського НДЕКЦ від 19.02.2020, складає 628 грн. 04 коп.;

- судової товарознавчої експертизи №19\113\9\1-255е від 20.02.2020, що згідно довідки Луганського НДЕКЦ від 20.02.2020, складає 785 грн. 05 коп.;

- судової товарознавчої експертизи №19\113\9\1-257е від 20.02.2020, що згідно довідки Луганського НДЕКЦ від 20.02.2020, складає 942 грн. 06 коп., а всього на загальну суму 2355 (дві тисячі триста п`ятдесят п`ять) грн. 15 коп. (одержувач - УК у м. Лисичанську/м. Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ 37800278, банк - Казначейство України (ЕАП), р/р UA928999980313070115000012051, код класифікації доходів бюджету 24060300).

Речові докази:

- тумбу з-під телевізору торгової марки «РТВ меблі», яку відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 13 лютого 2020 року, передано під розписку про збереження потерпілому ОСОБА_2 , - повернути власнику - потерпілому ОСОБА_2 ;

- телевізор торгової марки «LG»в корпусі сірого кольору, моделі «21FS2CG» з пультом, які відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 13 лютого 2020 року, передано під розписку про збереження потерпілому ОСОБА_2 , - повернути власнику - потерпілому ОСОБА_2 ;

- велосипед червоного кольору марки «Дорожник» модель «Ретро», який відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 13 лютого 2020 року, передано під розписку про збереження потерпілому ОСОБА_2 , - повернути власнику - потерпілому ОСОБА_2 ..

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: М.М. Старікова