Ухвала суду № 93341544, 04.12.2020, Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

справа № 399/1034/20

провадження № 2/399/645/2020

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2020 року Суддя Онуфріївського районного суду Кіровоградської області Шуліка О.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про поділ спільного майна подружжя.

Під час вивчення матеріалів заяви було встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175,177 ЦПК України, зокрема:

Так, відповідно до ст..175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Згідно з вимогами ст.69 Сімейного Кодексу України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до п.22 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справи про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.п. 22-24Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясувати джерело і час його придбання. Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленимистаттями 69-72СімейногоКодексу Українитаст. 372 ЦК України. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб (ч. 4ст. 65СК).

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи нормустатті 60 СК Українита визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен встановити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

У разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

Тому, сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не можна вважати безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя.

Отже, позивачу необхідно зазначити, чим підтверджується придбання майна, що є предметом даного спору, під час перебування у зареєстрованому шлюбі, а також зазначити, чим підтверджується спільна участь подружжя коштами або працею в набутті спірного майна.

Крім того, в порушення вимог п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем не надано доказів про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися.

Відповідно до п.9 ч.3 ст. 175 ЦПК України, відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

На підтвердження свого обгрунтування позивачем надано копію рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області про розірвання шлюбу між відповідачем та позивачем, але дане рішення не місить відмітки щодо набрання рішення законної сили.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі..

У наданому позові заявлені вимоги про поділ спільного майна подружжя.

З позовної заяви вбачається, що ціна позову не визначено.

Згідно п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України«Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору.

Тобто,позивачем при зверненні з позовом до суду не в повній мірі сплачено судовий збір.

Ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (п.2 ч.1 ст. 176 ЦПК України).

Згідно з ч.3 ст. 6 Закону № 3674-VI, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

В поданій позовній заяві ОСОБА_1 заявляє одну вимогу немайнового характеру (840,80 грн.) про припинення право приватної власності та визнання об`єктів спільною сумісною власністю подружжя, та вимоги майнового характеру про визнання за ним права власності на 1/2 частину житлового будинку, визнати право власності на Ѕ частину земельної ділянки, а також розділити майно, що придбано під час шлюбу.

Як вище було зазначено, розмір судового збору за заявлення позовної вимоги майнового характеру встановлюється виходячи з ціни позову.

Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

З огляду на те, що позовна заява не містить ціну позову, та відсутній звіт про оцінку майна, унеможливлює суд визначити ціну позову, а відтак відсутня можливість перевірки розміру судового збору, який підлягає сплаті позивачем при зверненні до суду із вимогою про визнання права власності на 1/2 частину будинку та 1/2 частину земельної ділянки, а також дійсної вартості майна яке було придбано під час шлюбу.

Отже, позивачу необхідно надати суду звіт про оцінку майна, яке є предметом позову, а також квитанцію про сплату судового збору, який в сумі буде становити 1 відсоток від вартості майна або подати документи про наявність пільг щодо сплати судового збору.

В заявлених вимогах позивач прохає витребувати суд докази по справі.

При цьому в силу ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи вправі подати клопотання про витребування доказів судом у разі неможливості самостійно надати докази. Тобто, підставою для задоволення клопотання про витребування доказів є саме неможливість отримати його учасником справи самостійно.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він можуть спростувати.

Крім того, дане клопотання не містить форми самого клопотання, а міститься лише в заявлених вимогах позивача.

Відповідно до ч.4 ст. 84 ЦПК України суд може витребувати доказ и також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 116 - 118 цього Кодексу.

За таких обставин, в задоволенні клопотання позивача про витребування доказів вважаю за необхідне відмовити.

Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, а саме : зазначити, чим підтверджується придбання майна, що є предметом даного спору, під час перебування у зареєстрованому шлюбі, а також зазначити, чим підтверджується спільна участь подружжя коштами або працею в набутті спірного майна, надати докази про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, надати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, надати рішення Онуфріївського районного суду Кіровоградської області з відміткою про набрання рішення законної сили, надати суду звіт про оцінку майна, яке є предметом позову, а також квитанцію про сплату судового збору, який в сумі буде становити 1 відсоток від вартості майна або подати документи про наявність пільг щодо сплати судового збору. У разі наявності клопотання про витребування доказів, обґрунтувати його окремим клопотанням з урахуванням ст. 84 ЦПК України.

Керуючись статтями 175, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суд

постановив:

У задоволенні клопотання про витребування доказів – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення, зазначених в ухвалі суду недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що якщо у встановлений строк він виконає вимоги, визначені статтею 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у встановлений строк, заява вважається неподаною та повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя : Шуліка О.О.