Рішення № 93340156, 26.11.2020, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/3334/20

Провадження № 2/346/1511/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі: головуючого судді Махно Н.В.,

з участю:секретаря: Гайової Г.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломиї цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Виконавчий комітет Ліснослобідської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - виконавчий комітет Ліснослобідської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

В обґрунтування позовних вимог позивачка вказала, що певний період вони з відповідачем зустрічалися і мали намір створити сім`ю. Вона завагітніла. Зі згоди відповідача 03.05.2018 року у Коломийському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області позивачка зареєструвала зміну свого прізвища ОСОБА_1 на прізвище ОСОБА_1 . Зазначає, що відповідач передумав створювати сім`ю. ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила сина ОСОБА_5 , але у зв`язку з неподанням відповідачем заяви про батьківство, запис про дитину було зроблено відповідно до ст. 135 СК України. Зазначає, що відповідач спочатку зобов`язувався утримувати дитину, а пізніше відмовився. Відповідач допомоги на утримання дитини не надає. А тому просить позов задовольнити та визнати ОСОБА_2 батьком дитини ОСОБА_5 та внести зміни в актовий запис № 10 від 09.08.2018 року, зазначивши в графі батько ОСОБА_2 та зменшивши позовні вимоги, просила також стягнути аліменти в її користь на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5 в розмірі 1250 гривень.

Позивач в судове засідання не з`явилась, однак подала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому заначив, що стосується походження дитини, то він не заперечує що є батьком дитини ОСОБА_5 і він являється його сином. Крім того, відповідач подав до суду заяву в якій зменшені позовні вимоги визнав повністю та справу просив розглянути в його відсутності.

Представник третьої особи - виконавчий комітет Ліснослобідської сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за відсутності представника.

Відповідно до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов слід задовольнити, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачка народила сина ОСОБА_5 , батьком якої зі слів матері, в порядку ст. 135 СК України записано ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Ліснослобідської сільської ради Коломийського району , Івано-Франківської області 09.08.2018 (а.с. 5) .

03.05.2018 року у Коломийському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області позивачка зареєструвала зміну свого прізвища ОСОБА_1 на прізвище ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про зміну імені серія НОМЕР_2 від 03.05.2018 (а.с. 6).

Відповідач подав в суд відзив, в якому визнав своє батьківство.

Викладеним обставинам відповідають правовідносини, які витікають із ст.128 Сімейного кодексу України, де зазначено, що підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України та правовідносини, які витікають із ст.180 СК України щодо обов`язку утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.2 ст.125 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 Сімейного кодексу України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно ст.128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму ВСУ №3 від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. У таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК України, приймаються до судового розгляду, якщо дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері (ч. 1 ст. 135 СК України).

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства аліментів», спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану (далі - органи РАЦС) спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст.129 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи. У той же час, суд одночасно зазначає, що висновок судово-генетичної експертизи не є єдиним доказом походження дитини від певної особи, такий факт може бути доведено і іншими доказами.

Вказана правова позиція узгоджується з викладеною позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 16 травня 2018 року по справі №591/6441/14-ц (провадження №61-6030св18).

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Пунктами 2.13, 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 встановлено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану в тому числі є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Таким чином виходячи з досліджених судом доказів, а також того, що позов пред`явлений в інтересах дитини, відповідач визнав своє батьківство у поданому суду відзиві, суд вважає батьківство ОСОБА_2 , стосовно народженого позивачкою дитини - ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , доведеним і таким, що може бути визнаним в судовому порядку.

Як встановлено судом, на даний час малолітня дитина ОСОБА_5 , проживає з позивачкою.

Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами у справі не досягнуто. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дітей той із них, з ким вони проживають, вправі звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.

Вирішуючи позов в частині стягнення із відповідача на утримання дитини аліментів, суд виходить з того, що відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Частиною 1 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

При цьому, встановлений ст.182 СК України, розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, як мінімальний рекомендований розмір аліментів може бути присуджений судом за умови достатності заробітку платника аліментів.

Враховуючи вищенаведене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, величину прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого законодавством, а також те, що обов`язок утримувати дітей є рівною мірою обов`язком як матері так і батька, стан здоров`я та матеріальне становище відповідача, суд приходить до переконання, що слід щомісячно стягувати з відповідача аліменти в користь позивача на утримання неповнолітньої дитини в розмірі по 1250 гривень, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення аліментів слід розпочати з дня звернення до суду, тобто з 17.08.2020 року.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача, сплачені нею та документально підтверджені судові витрати в сумі 1480,80 грн., а також судовий збір на користь держави в сумі 840,80 грн

Керуючись ст.ст.10-13, 76-81, 141, ч.2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги (зменшені) - задовольнити.

Визнати що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України, є батьком дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та внести зміни в актовий запис № 10, складений Виконавчим комітетом Ліснослобідської сільської ради, Коломийського району, Івано-Франківської області, 09.08.2018 року, зазначивши в графі батько - ОСОБА_2 .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого: АДРЕСА_1 , громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , аліменти в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жительки АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі по 1250 (одній тисячі двісті п`ятдесят) гривень, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення аліментів розпочати з 17.08.2020 року.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жительки АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 - 1480 (одну тисячу чотириста вісімдесят) гривень 80 копійок.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , у дохід держави: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) : 37993783, Банк отримувача:Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106 - 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп. судового збору.

Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повне судове рішення складено 07 грудня 2020 року.

Суддя Махно Н. В.