Вирок № 93339430, 07.12.2020, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/1412/20

Провадження №1-кп/278/326/20

В И Р О К

іменем України

07 грудня 2020 року Житомирський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді - Зубчук І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Яцюрук С.В.,

прокурора - Луценка Б.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42020060360000032 від 20 березня 2020 року по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м.Бахмач, Чернігівської області, з незакінченою вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.425 Кримінального кодексу України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом військової частини А0282 та військовою службовою особою, обіймаючи посаду техніка інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення у військовому званні "прапорщик", 19 березня 2020 року близько 10 год. 15 хв., на території інженерного містечка військової частини А0339, що дислокується поблизу села Перлявка Житомирського району, Житомирської області, на виконання вимог наказу командира військової частини А0281 №303 «Про організацію і проведення заходів бойової підготовки, забезпечення виконання вимог безпеки», будучи начальником польового витратного сховища під час заняття з інженерної підготовки з особовим складом військової частини А0281, покликав до себе групу військовослужбовців строкової військової служби, серед яких, старшого сапера інженерно-саперного взводу інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення старшого солдата ОСОБА_2 та повідомив останнім про наявність військової традиції, наголосивши на необхідності її дотримання.

У зв`язку із чим, в цей же час та місці, ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, діючи умисно, недбало виконуючи службові обов`язки через несумлінне ставлення до них з особистих мотивів та з метою дотримання хибної уяви про військові традиції, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та хоча і не бажаючи, але свідомо припускаючи настання, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, у порушення вимог ст.ст.11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст.3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п.13.1 Керівництва та своїх функціональних обов`язків (посадової інструкції) посадових осіб групи інженерного забезпечення військової частини А0281, затвердженої наказом командира військової частини А0281 №25 від 11 січня 2020 року, особисто знаючи матеріальну частину вибухової речовини у вигляді тротилової шашки, її комплектність, хімічні властивості і правила поводження з нею, без проведення записів у відповідних облікових документах про видачу боєприпасів, порушуючи заходи безпеки під час зберігання, утримання боєприпасів та поводження з ними, видав групі військовослужбовців строкової військової служби, серед яких, старшому саперу інженерно- саперного взводу інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення старшому солдату ОСОБА_2 , вибухову речовину у вигляді тротилової шашки для виконання його вказівки щодо необхідності спробувати тротилову шашку на смак військовослужбовцям, які щойно зараховані до списків особового складу військової частини внаслідок чого старший солдат ОСОБА_2 , будучи не обізнаним щодо хімічних властивостей зазначеної вибухової речовини та на виконання поставленої прапорщиком ОСОБА_1 зазначеної вказівки, відкусив шматок тротилової шашки та проковтнув його, в наслідок чого останній отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді гострого отруєння тринітротолуолом (тротилом), що не є небезпечним для життя, але призвело до тривалого розладу здоров`я, чим заподіяно істотну шкоду.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину в інкримінованому діянні визнав повністю, підтвердив вищенаведені обставини, у вчиненому кається. Цивільні позови заявлені прокуратурою на відшкодування шкоди визнав в повному обсязі.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення іншими учасниками судового засідання також не оспорюється.

За клопотанням прокурора, яке було підтримане обвинуваченим, судовий розгляд проведено у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України. При цьому обвинуваченому та іншим учасникам процесу судом роз`яснено, що у даному випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному суді.

Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного діяння доведена, і кваліфікує його за ч.3 ст.425 КК України як недбале ставлення військової службової особи до служби, що заподіяло істотну шкоду, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

При призначенні покарання відповідно до ст.65 КК України суд враховує, що злочин, передбачений ч.3 ст.425 КК України, є неумисним тяжким військовим злочином.

Обвинувачений ОСОБА_1 не судимий, тимчасово не працює, позитивно характеризується за місцем проживання, являється учасником бойових дій, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують йому покарання, не встановлено.

Враховуючи викладене, відомості про особу обвинуваченого, відсутність обтяжуючих та наявність двох пом`якшуючих покарання обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, позицію прокурора, суд вважає за можливе на підставі ст.69 КК України призначити покарання у виді штрафу.

Цивільний позов військової прокуратури Житомирського гарнізону про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 1896,00 гривень на користь військової частини А1065 за шкоду заподіяну вчиненим кримінальним правопорушенням, суд задовольняє в повному обсязі, оскільки дані вимоги повністю підтверджуються відповідними довідками про вартість перебування потерпілого ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні та визнані обвинуваченим.

Цивільний позов військової прокуратури Житомирського гарнізону про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 25948,40 гривень на користь Національного військово-медичного клінічного центру «Головного військового клінічного госпіталю» за шкоду заподіяну вчиненим кримінальним правопорушенням, суд задовольняє в повному обсязі, оскільки дані вимоги повністю підтверджуються відповідними довідками про вартість перебування потерпілого ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні та визнані обвинуваченим.

Керуючись ст.ст.369-371, 373-374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.425 КК України, та призначити йому із застосуванням ст.69 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Цивільні позови прокурора задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини А1065 (10008 м.Житомир, вул.Фещенка-Чопівського, 22, код ЄДРПОУ 07735762, МФО 820172, р/р 31256294205478 (ДКСУ у м.Києві)) заподіяну шкоду в розмірі 1896 (одна тисяча вісімсот дев`яносто шість) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Національного військово-медичного клінічного центру «Головного військового клінічного госпіталю» (01133 м.Київ, вул.Госпітальна, 16, код ЄДРПОУ 07773293, МФО 820172, р/р НОМЕР_1 (ДКСУ у м,Києві)) заподіяну шкоду в розмірі 25948 (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот сорок вісім) гривень 40 (сорок) копійок.

Вирок може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Житомирський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: І.В.Зубчук