Ухвала суду № 93339004, 03.12.2020, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/4686/18

4-с/215/22/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2020 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Науменко Я.О., за участю: секретаря Махоні Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі №8 Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Тернівського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Лукаш А.О.; заінтересована особа ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

15.09.2020 до суду надійшла зазначена скарга, яка обґрунтована тим, що в провадженні Тернівського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебуває виконавче провадження №60823099 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 78329,65 грн.. Скаржник ОСОБА_3 дізнався, що постановою державного виконавця від 20.05.2020 на його рахунки було накладено арешт, в тому числі на картковий рахунок № НОМЕР_1 , на який йому нараховується заробітна плата. Враховуючи, що з його заробітної плати вже стягується 20% в рахунок погашення боргу згідно з постановою державного виконавця від 29.05.2020, вважає, що арешт з вказаного рахунку має бути знятий, адже він позбавлений права користуватись заробітною платою, коштами, що належать йому на праві власності. Він звернувся до виконавчої служби із заявою про зняття арешту з його зарплатного рахунку, додавши довідку банку, але йому було відмовлено. Просить визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця, що полягає у відмові в скасуванні арешту на його зарплатний рахунок та зняти з нього арешт.

Ухвалою від 16.09.2020 прийнято до розгляду та призначено розгляд скарги в судовому засіданні на 24.09.2020. У судове засідання викликано скаржника, стягувача та державного виконавця, при цьому останнім запропоновано подати суду у разі наявності письмові заперечення щодо скарги.

Ухвалою від 24.09.2020 розгляд скарги відкладено в зв`язку з витребуванням судом доказів від Тернівського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) щодо стану виконавчого провадження та належним чином засвідченої копії постанови про накладення арешту на рахунки боржника, а від скаржника ОСОБА_1 – інформації про рух коштів по його картці № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) за період із 01.06.2020 по 01.10.2020.

Ухвалою від 12.10.2020 відкладено розгляд справи на 23.10.2020 у зв`язку із ненадходженням до суду відомостей, які були витребувані від заявника ухвалою суду від 24.09.2020.

13.10.2020 до суду надійшла заява скаржника ОСОБА_1 до якої долучено довідку АТ КБ «ПриватБанк» про рух коштів на рахунку за період із 01.06.2020 по 01.10.2020. (вх.№18940, а.с.51,52)

Ухвалами від 23.10.2020 та від 09.11.2020 розгляд скарги відкладено в зв`язку з витребуванням судом доказів від АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «САПСАН-КР».

01.12.2020 від скаржника ОСОБА_1 надійшла заява про доручення до матеріалів скарги довідок з АТ КБ «ПриватБанк», які підтверджують накладення арешту на рахунок та неможливість користуватись заробітною платою, що є порушенням його прав (вх.№22642 від 01.12.2020).

Скаржник ОСОБА_1 у судове засідання 03.12.2020 не з`явився, надіслав заяву про проведення засідання без його участі та підтримку скарги. Зазначає, що надав усі докази, що підтверджують надходження заробітної плати на арештований рахунок, що свою чергу, обмежує його права (вх.№22879 від 03.12.2020).

Тернівський відділ державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) направив суду заперечення на скаргу та витребувані судом докази, просив суд розглядати скаргу без участі свого представника. Заперечення обґрунтовані тим, що згідно з довідкою, що надана ПАТ КБ «ПриватБанк» арешт накладений на рахунок у сумі 86412,61 грн., без зазначення будь якої інформації щодо його спеціального режиму використання. Арешт накладено не на заробітну плату, а на кошти, які знаходяться на банківському рахунку. Відповідно до довідки, наданої боржником від 03.06.2020, на картку № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , він отримує заробітну плату, також на неї може бути зарахована будь-яка виплата (переказ). В ході примусового виконання утримувалися грошові кошти із заробітної плати відповідно до постанови від 29.05.2020 державного виконавця про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію та інші доходи боржника, яка направлена за місцем отримання доходу боржника: ТОВ «Сапсан-КР». Підстави для зняття арешту коштів, які обліковуються на банківських рахунках боржника відсутні. (вх.№18864 від 12.10.2020).

01.12.2020 до суду повернулись копії ухвали від 16.09.2020 про прийняття скарги до розгляду, а також скарги та доданих до неї документів і судових повісток, що направлялись на адресу заінтересованої особи ОСОБА_2 (стягувача) з відміткою пошти про причини невручення: за закінченням терміну зберігання.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено про, що ОСОБА_3 працює в ТОВ «Сапсан-КР».

Згідно з довідкою від 31.08.2020 АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_3 має картку № НОМЕР_1 , на яку отримує заробітну плату від «Сапсан-К». Останнє зарахування було 23.06.2020. Також на вказану картку може бути зарахована будь яка виплата (переказ). (а.с.4).

Відповідно до інформації від 05.10.2020, що надана АТ КБ «ПриватБанк» про рух коштів по картці/рахунку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) за період із 01.06.2020 по 01.10.2020, 23.06.2020 за зазначений рахунок зарахована зарплата «САПСАН-КР» за 2 половину травня 2020 р. у сумі 1906,58 грн.. Баланс на початок періоду 6,27грн., баланс на кінець періоду 1912,85грн. (а.с.52).

Довідками від 20.11.2020 АТ КБ «ПриватБанк» підтверджено, що станом на 20.11.2020 на рахунок № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) накладено арешт згідно ВП №60823099 від 23.09.2019 та ОСОБА_1 на ці картку (рахунок) отримує зарплатні виплати. Також на вказану картку (рахунок) може бути зарахована будь-яка виплата (переказ). Станом на 20.11.2020 залишок по рахунку становить 5362,84 грн.

29.05.2020 державним виконавцем Тернівського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) винесено постанову про винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (ВП № 60823099), якою звернуто стягнення на доходи боржника: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що отримує дохід у ТОВ «САПСАН-КР» у розмірі 20% до виплати загальної суми боргу 86412,61 грн. (а.с.6).

Також 29.05.2020 державним виконавцем Тернівського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) винесено постанову про арешт коштів боржника (ВП №60823099), а саме: накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках , а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення на які заборонено законом, та належить боржнику: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження 86412,61 грн. (а.с.38).

Листом від 16.07.2020 вих.№29469 Тернівський відділ державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) повідомив ОСОБА_1 про те, що 29.05.2020 державний виконавець керуючись статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» наклав арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника. Згідно з довідкою АТ КБ «ПриватБанк» арешт накладений на рахунок у сумі 86412,61 грн. без зазначення інформації щодо його спеціального режиму використання. Також відповідно до п.2 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчим документом звертається в першу чергу на кошти боржника у банках та інших фінансових установах (а.с.7).

Відповідно до вимог ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією бо бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

За змістом статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців), та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з п.1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Виконавець має право, у тому числі, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (ч.7 ст. 18 цього Закону).

Відповідно до ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів)боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Абзацом 2 частини другої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» заборонено звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).

Такий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19-ц.

В силу частин 2 і 3 статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:

у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків;

за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.

Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами.

Приписами частини 1 статті 2, частини 2 статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01 липня 1949 року №95, ратифікованої Україною 04 серпня 1961 року, визначено, що дана Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

Заробітна плата в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Принципи, закріплені в статях 3 та 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях статей 97 Кодексу законів про працю України, статті 24 Закону України «Про оплату праці».

Зазначені норми в сукупності свідчать про те, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.

Отже, на заробітну плату, в тому числі й на рахунку в установі банку, відповідно до вимог законодавства арешт не накладається.

Виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27 червня 2019 року у справі №916/73/19, від 10 жовтня 2019 року у справі №916/1572/19.

Підстав для відступу від такої позиці Верховний Суд не вбачав і під час розгляду справи №340/1018/19 (постанова від 17 січня 2020 року).

З матеріалів справи вбачається, що незгода заявника з постановою державного виконавця у ВП №60823099 про накладення арешту на грошові кошти на рахунках в банку ґрунтується на тому, що арешт накладений на заробітну плату.

Відповідно до вищевказаних довідок АТ КБ «ПриватБанк» рахунок ОСОБА_1 , на який зараховується заробітна плата та можуть надходити будь-які виплати (перекази), має реквізити НОМЕР_4 і на нього накладений арешт.

Як зазначалось вище, державний виконавець Тернівського ВДВС у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління МУЮ (м. Дніпро) на звернення ОСОБА_1 останнього повідомив про накладення арешту на рахунок, на який він отримує заробітну плату, з підстав відсутності його спеціального режиму використання.

Такі дії органу ДВС суперечать наведеним вище вимогам закону.

Згідно з частиною 3, пунктом 1 частини 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Суд відхиляє доводи державного виконавця про те, що арешт накладено не на заробітну плату боржника, а на його кошти, які знаходяться на рахунку, оскільки державний виконавець мав у розпорядженні інформацію від АТ КБ «ПриватБанк» про те, що на арештований рахунок скаржника ОСОБА_1 , що знаходиться у даному банку, зараховуються як заробітна плата, так і інші виплати, тому державний виконавець вправі був зняти арешт із частини коштів, що зараховуються як заробітна плата.

При цьому суд не знаходить підстав для визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця, що полягає у відмові скасування арешту, накладеного на зарплатний картковий рахунок ОСОБА_1 ..

Згідно з ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», арешт з майна (коштів) може бути знятий за рішенням суду.

З огляду на те, що на рахунок скаржника, з якого він просить зняти арешт, дійсно зараховується заробітна плата останнього, та зважаючи на встановлені законодавчо граничні розміри відрахувань із заробітної плати та пенсії, суд вважає, що зняттю підлягає арешт, накладений на кошти у вигляді заробітної плати скаржника.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку про задоволення скарги в частині вимог про скасування арешту, накладеного на заробітну плату на рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ), відкритому в АТ КБ «ПриватБанк», що належить ОСОБА_1 ..

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 258, 259, 260, ч.3 ст.451 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Тернівського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Лукаш А.О.; заінтересована особа ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений на заробітну плату на рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ), який відкрито на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) у АТ КБ «ПриватБанк» код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299.

В іншій частині скарги – відмовити.

Копію ухвали направити сторонам по справі.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею, але може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повної ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до пункту 3 розділу XII «Прикінцевих положень» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повна ухвала складена 03.12.2020.

Суддя