Рішення № 93337289, 01.12.2020, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/2973/20

(2/199/1471/20)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

01 грудня 2020 року

м. Дніпро

справа №199/2973/20

провадження № 2/199/1471/20

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Подорець О.Б.

секретаря судового засідання Столяренко А.І.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

відповідач Акціонерне товариство «Банк Форвард»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – приватний

нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюк Віктор Станіславович,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяна Леонідівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», де треті особи - приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюк Віктор Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року позивач звернулась до суду з позовною заявою до Акціонерного товариства «Банк Форвард», де треті особи - приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюк Віктор Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Позовна заява мотивована тим, що позивачу стало відомо про те, що на підставі постанови про звернення стягнення на заробітну плату від 27.11.2019, винесеної приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяною Леонідівною, в рамках виконавчого провадження ВП № 60252687, на користь АТ "БАНК ФОРВАРД" щомісячно відраховується 20 відсотків із заробітної плати позивача.

ВП № 60252687 було відкрито 08.10.2019 на підставі виконавчого напису №3345 від 04.09.2019 про стягнення з позивача на користь АТ "БАНК ФОРВАРД" заборгованості у розмірі 26219,58 грн., виданого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюком В.С.

Позивач вважає, що виконавчий напис має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, так як він вчинений з порушенням закону, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не дотримався вимог ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, оскільки відповідачем не було надано всіх документів необхідних для вчинення виконавчого напису, а також приватний нотаріус не врахував пропуск строку позовної давності. Вважає що заборгованість за укладеним кредитним договором є спірною.

За таких обставин, позивач просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 3345 від 04.09.2019, вчинений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюком Віктором Станіславовичем щодо стягнення зі ОСОБА_2 на користь АТ "БАНК ФОРВАРД" заборгованості у розмірі 26219,58 грн., а також стягнути з відповідача понесені судові витрати по справі (а.с.1-6).

Ухвалою суду від 27 травня 2020 року відкрито провадження по справі та визначено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження (а.с.57).

Ухвалою від 26 червня 2020 року витребувано у приватного нотаріуса Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича належним чином завірені копії документів, які містяться у матеріалах нотаріальної справи щодо вчинення виконавчого напису №3345 від 04.09.2019 (а.с.64).

Ухвалою від 14 липня 2020 року в якості забезпечення позову постановлено зупинити стягнення на підставі виконавчого документа виконавчого напису №3345, виданого 04.09.2019 приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С., у виконавчому провадженні №60252687, відкритого на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Вольф Т.Л. (а.с.118).

Ухвалою суду від 18 серпня 2020 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду (а.с.153).

01 грудня 2020 року справу розглянуто по суті з ухваленням рішення.

Позивач у судове засідання не з`явилася, представником позивача надано заяву щодо розгляду справи за їх відсутності, на позовних вимогах наполягає, просить задовольнити їх в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення); за ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвали заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час судового розгляду справи був сповіщений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, не скористався правом надання відзиву на позов, у зв`язку з чим суд за згодою позивача вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

Треті особи до суду не з`явилися, повідомлені належним чином про розгляд справи. Приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С. до суду надано заяву щодо розгляду справи за його відсутності (а.с.108).

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04 вересня 2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюком В.С. вчинено виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі №3345, яким стягнено зі ОСОБА_2 на користь АТ "БАНК ФОРВАРД" заборгованості за кредитним договором №95842601 від 12 березня 2012 року в сумі 25369,58 грн., що складається з: заборгованості за сумою кредиту у розмірі 25058,98 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 310,60 грн. (а.с.69-107).

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Відповідно до ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», п.п. 3.1, 3.3. глави 16 «Вчинення виконавчих написів» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (п.п. 3.2, 3.5 глави 16 Порядку).

Пунктом 2 Розділу 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Водночас, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Київський апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині п.1 та п.2 зазначеної постанови.

Згідно приписів ч.2 ст.265 КАС України у разі визнання рішенням суду нормативно-правового акта протиправним та не чинним, такий нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001.

Така позиція суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 29 січня 2019 року, справа № 910/13233/17.

Пунктом 1 зазначеного Переліку, в редакції від 29.11.2001, передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

З матеріалів справи вбачається, що угода про надання особистого кредиту №95842601 від 12.03.2012, яка укладена між ОСОБА_3 ( ОСОБА_1 ) та АТ «БАНК ФОРВАРД», нотаріально не посвідчувалася і на вимогу підпункту (а) п.1 Переліку № 1172, оригінал цієї угоди, яка нотаріально не посвідчена, - нотаріусу для вчинення виконавчого напису подана бути не могла.

Приватним нотаріусом при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису, залишено поза увагою, що норми, які дозволяють вчиняти виконавчі написи по кредитних договорах, укладених у простій письмовій формі визнані не чинними, з дня їх прийняття.

Отже, суд вважає, що оспорюваний виконавчий напис, вчинений без надання нотаріусу оригіналу нотаріально посвідченого договору, чим порушено вимоги Переліку № 1172, є порушенням вимог ст.87 Закону «Про нотаріат».

Крім того, АТ "БАНК ФОРВАРД" до заяви про вчинення виконавчого напису нотаріусу було додано виписку з рахунка боржника, яка не відповідає вимогам закону, оскільки не містить всіх обов`язкових реквізитів, отже не підтверджує безспірність заборгованості боржника та не встановлює прострочення виконання зобов`язання.

Виконавчий напис було вчинено на підставі виписки з рахунку, яка є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків відповідача і не може бути доказом безспірності грошових вимог.

Так, відповідно до п. 1.10 розділу 1 Положення про організацію операційної діяльності у банках України, затвердженого постановою НБУ № 254 від 18 червня 2003 року, особовий рахунок - рахунок аналітичного обліку операцій з клієнтами банку, що здійснюються відповідно до укладених між банком і клієнтами договорів. Обов`язкові реквізити особових рахунків та виписок банку з них встановлені п. 5.5 Положення.

Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Інформація про стан особових рахунків клієнтів може надаватись їх власникам, уповноваженим власниками рахунків особам та державним органам, які мають право на отримання такої інформації згідно із законодавством України (п.п. 5.6, 5.8 Положення).

Відповідно до п. 61 «Положень про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України», затверджених Постановою Правління Національного банку України 04.07.2018 № 75 форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов`язкові реквізити: 1) номер особового рахунку; 2) дату здійснення останньої (попередньої) операції; 3) дату здійснення поточної операції; 4) код банку, у якому відкрито рахунок; 5) код валюти; 6) суму вхідного залишку за рахунком; 7) код банку-кореспондента; 8) номер рахунку кореспондента; 9) номер документа; 10) суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); 11) суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; 12) суму вихідного залишку.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, суд вважає, що виписка з рахунка боржника, надана відповідачем для вчинення виконавчого напису, являється недопустимим доказом для підтвердження наявності заборгованості позивача.

Підсумовуючи наведене, суд вважає, що доказів безспірності суми заборгованості за кредитним договором №95842601 від 12.03.2012, укладеного між ОСОБА_3 ( ОСОБА_1 ) та АТ «БАНК ФОРВАРД», приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису надано не було, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо стягнення судових витрат суд повідомляє наступне.

Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Позивачка надала суду угоду про надання юридичної допомоги № 18 від 29.04.2020 з адвокатом Костогризом О.В., акт здачі-прийому послуг від 06.05.2020 та квитанцію прибуткового касового ордера № 18 від 06.05.2020 на суму 5000,00 грн.

Згідно з вказаним актом здачі-прийому послуг, до складу суми послуг входить: 4500,00 грн. - складання позовної заяви; 500,00 грн. – надання правової консультації.

Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 6261,20 грн., які складаються з: сплаченого судового збору за подання позовної заяви - 840,80 грн.; сплачений судовий збір за подання заяви про забезпечення позову - 420,40 грн., та витрати на правничу допомогу - 5000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 280-283 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Банк Форвард», де треті особи - приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюк Віктор Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Вольф Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – задовольнити в повному обсязі.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 3345 вчинений 04 вересня 2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюком Віктором Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ "БАНК ФОРВАРД", заборгованості за кредитним договором №95842601 від 12 березня 2012 року в сумі 26219,58 грн., що складається з: заборгованості за сумою кредиту у розмірі 25058,98 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 310,60 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «Банк Форвард» на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 6261,20 грн. (шість тисяч двісті шістдесят одна грн. 20 коп.), які складаються з: сплачений судовий збір за подання позовної заяви - 840,80 грн.; сплачений судовий збір за подання заяви про забезпечення позову - 420,40 грн.; витрати на правничу допомогу - 5000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції яка діє з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складено 07 грудня 2020 року.

Позивач ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач Акціонерне товариство «Банк Форвард», ЄДРПОУ 34186061, місцезнаходження - вулиця Саксаганського, будинок 105, місто Київ, 01032.

Суддя О.Б.Подорець