Рішення № 93333154, 07.12.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

07 грудня 2020 р. Справа № 617/1545/20

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньов О.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Вовчанського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 2, м. Вовчанськ, Харківська область, 62504, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до Вовчанського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Вовчанського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківської області стосовно ОСОБА_1 , а саме не зарахування до страхового стажу періоди військової служби з 06.02.2015 по 21.04.2016 та з 05.06.2017 по 31.03.2018; а також не зарахування страхового стажу на пільгових умовах, а саме один місяць за три місяці служби за періоди безпосередньої участі у бойових діях: з 01.04.2015 по 21.04.2016, з 05.06.2017 по 03.11.2017, з 07.05.2018 по 14.08.2018, з 31.08.2018 по 09.11.2018, та з 30.11.2018 по 22.12.2018;

- визнати ОСОБА_1 таким, що має право на зарахування йому до страхового стажу періоди військової служби з 06.02.2015 по 21.04.2016 та з 05.06.2017 по 31.03.2018; а також на зарахування страхового стажу на пільгових умовах, а саме один місяць за три місяці служби за періоди безпосередньої участі у бойових діях: з 01.04.2015 по 21.04.2016, з 05.06.2017 по 03.11.2017, з 07.05.2018 по 14.08.2018, з 31.08.2018 по 09.11.2018, та з 30.11.2018 по 22.12.2018;

- зобов`язати Вовчанський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області здійснити дії щодо перерахунку страхового стажу ОСОБА_1 та зарахувати до страхового стажу періоди військової служби з 06.02.2015 по 21.04.2016 та з 05.06.2017 по 31.03.2018; а також зарахувати страховий стаж на пільгових умовах, а саме один місяць за три місяці служби за періоди безпосередньої участі у бойових діях: з 01.04.2015 по 21.04.2016, з 05.06.2017 по 03.11.2017, з 07.05.2018 по 14.08.2018, з 31.08.2018 по 09.11.2018, та з 30.11.2018 по 22.12.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивачем вказано, що відповідачем протиправно не зараховано періоди військової служби позивача до страхового стажу, а також не зараховано страховий стаж на пільгових умовах за періоди безпосередньої участі у бойових діях.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження.

Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що право на призначення дострокової пенсії за віком законодавець вимагає після досягнення чоловіками 55 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків. На час звернення позивач має повних 54 роки та страховий стаж складає 20 років 3 місяці 1 день, у зв`язку з чим ОСОБА_1 не має права на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до ст.115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Позивач надав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що вимоги та доводи, викладені відповідачем у відзиві, підлягають відхиленню, оскільки посилання відповідача на абзац 9 пункту 3 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а саме, що страховий стаж враховується в одинарному розмірі, є не повним за змістом, оскільки вказаною нормою встановлено, що страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим законом. При цьому ст. 57 цього Закону говорить про пільги по обчисленню стажу за час перебування на фронті, а саме військова служба у складі діючої армії у період бойових дій. Також позивачем зазначено, що відповідачем протиправно не враховано довідку військової частини А1939 від 06.08.2020 №10/1459, чим грубо порушено вимоги ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Позивач зазначив, що посилання відповідача на відсутність даних про проходження ОСОБА_1 військової служби по мобілізації з 06.02.2015 по 21.04.2016 та сплати страхових внесків вважає безпідставними, оскільки при зверненні із заявою позивачем додані військовий квиток, де прописані всі періоди його військової служби, та довідка "Про грошове забезпечення для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням" за № 0576/16/1495 від 21.04.2016.

Відповідач надав до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначив, що посилання позивача на ст. 57 (види довічних пенсій) цього закону є недоречними. Зробити розрахунок стажу, як вимагає позивач, з урахуванням пільгового обчислення "один місяць служби за три" для призначення пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не має законних підстав, а тому право на призначення дострокової пенсії за віком відповідно ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 не має. Зважаючи на викладене відповідач вважає, що відповідь на відзив є необґрунтованою та безпідставною, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 21.07.2020 звернувся до Вовчанського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із зверненням № 8799/с-2000-20 з проханням розглянути можливість дострокового призначення йому пенсії за віком згідно зі ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Також позивач просив зробити перерахунок його стажу з урахуванням пільгового обчислення "один місяць служби за три" проходження служби у зоні АТО та проходження служби у зоні ООС.

Листом Вовчанського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 2000-0207-8/49117 від 29.07.2020 позивача повідомлено про те, що відповідно до ст. 115 Закону України « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, після досягнення чоловікам 55 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років. Станом на липень 2020 року стаж позивача складає 19 років 10 місяців 2 дні. Також зазначено, що період з 01.04.2015 по 21.04.2016 та з 05.06.2017 по 03.11.2017 під час участі в антитерористичній операції не включено до загального стажу, так як за даними персоніфікованого обліку військова частина А1939 внески за вказаний період до Пенсійного фонду не сплачувала. Для того щоб зарахувати цей період до стажу, позивачу запропоновано надати до управління довідку з військової частини, виданою згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою № 22-1 від 25.11.2005.

25 серпня 2020 року позивач звернувся до Вовчанського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України із заявою, в якій просив зробити розрахунок його стажу та надати довідку про наявний стаж, та довідку ОК-5 для формування справи Вовчанським РВК для призначення йому пенсії за вислугу років на підставі п. "б" ст. 12 "Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідачем на вказану заяву виготовлено 25.08.2020 довідку форми ОК-5 та розраховано загальний стаж ОСОБА_1 . Станом на 28.08.2020 страховий стаж позивача, відповідно до розрахунку, складає 20 років 3 місяці 1 день.

Позивач, вважаючи свої права щодо незарахування до страхового стажу періодів військової служби порушеними, звернувся з цим позовом до суду.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду України визначено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058- VI).

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. Відповідно до пункту 5 частини 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464 -VI мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абз. 9 п.3 ст.24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів і військовозобов`язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до абзаців шостого і сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (види державних пенсій) за цим Законом призначаються трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Статтею 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Судом вище встановлено, що позивач звернувся до відповідача з проханням розглянути можливість дострокового призначення йому пенсії за віком згідно з ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Так, відповідно до ст. 57 Закону України "Про пенсійне забезпечення" військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про пенсійне забезпечення" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських та членів їхніх сімей встановлюються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Їм надається також право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом, незалежно від місця проходження військової служби. При цьому всі види грошового забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських враховуються нарівні із заробітною платою робітників і службовців.

Пунктами "б"-"д" статті 1-2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" закріплено, що право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби): б) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту; в) особи із числа військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, військ цивільної оборони України; г) особи начальницького і рядового складу державної пожежної охорони, особи начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; д) громадяни інших держав із числа військовослужбовців збройних сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства цих держав, які постійно проживають в Україні, і відповідно до міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, їх пенсійне забезпечення здійснюється згідно із законодавством держави, на території якої вони проживають.

Пунктом "б" ст.12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлено, що особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.

Згідно з п.3 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992, до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці.

Аналізуючи наведені вище норми права, суд зазначає, що такі види державної пенсії як пенсія за віком та пенсія за вислугу років є різними за своєю правовою природою, зокрема, призначення таких видів пенсій регулюється різними законами, а саме Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", при цьому зарахування періодів військової служби до страхового стажу за вказаними видами пенсії здійснюється з урахуванням особливостей, визначених законодавством за кожним видом пенсій.

Так, можливість зарахування періодів військової служби до страхового стажу на пільгових умовах для призначення пенсії за віком визначено абзацом 2 ч.1 ст. 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", відповідно до якого час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Наведене свідчить, що зарахування часу перебування на військовій службі під час особливого періоду до страхового стажу на пільгових умовах застосовується до осіб, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, що передбачено статтею 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

До суду не надано доказів, що позивач є особою, що працювала на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, а тому посилання позивача на вищевказану норму є необґрунтованим.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в межах спірних правовідносин пенсійним органом при розгляді звернення щодо можливості призначення пенсії за віком достроково, визначеної статтею 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", правомірно не зараховано позивачу період військової служби під час участі в антитерористичній операції до загального стажу на пільгових умовах.

У той же час суд зазначає, що зарахування таких періодів до страхового стажу можливо у разі розгляду питання про призначення пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", однак до суду не надано доказів того, що позивач звертався до пенсійного органу щодо призначення йому пенсії за вислугу років та зарахування до страхового стажу періодів військової служби з 06.02.2015 по 21.04.2016 та з 05.06.2017 по 31.03.2018, а також зарахування до страхового стажу на пільгових умовах (один місяць за три місяці служби) періоди безпосередньої участі у бойових діях: з 01.04.2015 по 21.04.2016, з 05.06.2017 по 03.11.2017, з 07.05.2018 по 14.08.2018, з 31.08.2018 по 09.11.2018, та з 30.11.2018 по 22.12.2018. Відповідно і рішення щодо відмови у зарахуванні вказаних періодів на пільгових умовах для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідачем не приймалось.

Суд звертає увагу, що саме під час розгляду питання про призначення пенсії за вислугу років пенсійний орган уповноважений розглядати питання щодо зарахування періодів військової служби до страхового стажу, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що право позивача на зарахування вказаних періодів роботи до страхового стажу не є порушеним, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 236 293, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Вовчанського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 2, м. Вовчанськ, Харківська область, 62504, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 07 грудня 2020 року.

Суддя О.Г. Котеньов