Рішення № 93333138, 07.12.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

07 грудня 2020 року № 520/12729/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції у Харківській області до Товариства з обмеженої відповідальністю “КОКСОВИЙ ЗАВОД “НОВОМЕТ”, за участю: Харківської обласної прокуратури про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), -

В С Т А Н О В И В :

Державна екологічна інспекція у Харківській області звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Товариства з обмеженої відповідальністю “КОКСОВИЙ ЗАВОД “НОВОМЕТ” (код ЄДРПОУ 42031832) у вигляді тимчасового припинення діяльності підприємства по виробництву коксу та кам`яновугільної смоли до отримання Товариством з обмеженою відповідальністю “КОКСОВИЙ ЗАВОД “НОВОМЕТ” (код ЄДРПОУ 42031832) дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду Старосєльцевої О.В. від 28 вересня 2020 року прийнято позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за вищевказаним позовом; ухвалено розгляд та вирішення справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) осіб.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що під час проведення перевірки відповідача встановлено порушення ст.ст.10, 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”, а саме відсутні: дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. На думку позивача, порушення вимог законодавства, до теперішнього часу продовжують створювати загрозу життю та здоров`ю людей, а отже адміністративний позов є таким, що підлягає задоволенню.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду Мельникова Р.В. від 09.10.2020 року адміністративну справу за вищевказаним позовом прийнято до розгляду, розгляд адміністративної справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача у наданому до суду відзиві на позов проти заявленого позову заперечував та зазначив, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на помилкових висновках позивача. При цьому, представником відповідача вказано, що за результатами перевірки Державною екологічною інспекцією у Харківській області було складено припис №92/05-04 від 08.09.2020, у пункті 1 зазначено, що підприємство повинно отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на устаткування та обладнання, яке використовується при виробництві коксу та кам`яновугільної смоли та на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від допоміжного виробництва в термін до 08.10.2020 року, проте із даним позовом до суду позивач звернувся 22.09.2020 року, а отже термін усунення порушень виявлених під час проведення перевірки позивачем станом на час звернення останнього до суду ще не сплинув. Також представником відповідача вказано, що для отримання дозволу суб`єкт господарювання проводить інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, пилогазоочисного обладнання, проте зазначена інвентаризація може бути здійснена тільки при працюючому технологічному обладнанні всього процесу вироблення коксу і кам`яновугільної смоли. В той же час, представником відповідача наголошено на обставинах того, що згідно з технологією виробництва, яке є безперервним, в якості енергоносія використовується коксовий газ. При цьому, правила технічної експлуатації коксохімічних підприємств не передбачають повної зупинки виробництва коксу та кам`яновугільної смоли, у зв`язку з тим, що під час зупинки порушуються всі пов`язані між собою технологічні процеси виробництва, які в свою чергу призводять до ризику вибуху всього тракту газогинів, первинних газових холодильників, газових нагнітачів, та іншого технологічного обладнання, наслідком чого є пожежа та вибух розташованих поруч ємностей смоли та над смольної води. Крім того, представником відповідача наголошено на обставинах того, що на сьогоднішній день ТОВ «Коксовий завод «Новомет» здійснює діяльність з виробництва коксової продукції на базі основних фондів (технологічного обладнання) ПрАТ «Харківський коксовий завод», на праві законного користування ними, однак не будучи, в той же час, правонаступником даного підприємства. Водночас, представником відповідача вказано на обставини того, що підприємством було вчинено дії направлені на отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин, зокрема проведена інвентаризація викидів забруднюючих речовин та випадків перевищення гранично допустимих викидів забруднюючих речовин на джерелах виявлено не було, що підтверджується протоколами замірів, було проведено виробничий контроль за охороною атмосферного повітря - на вміст шкідливих речовин у викидах в процесі виробничої діяльності ТОВ «Коксовий завод «Новомет» на основних стаціонарних джерелах викидів, що підлягають обов`язковій перевірці, Харківським регіональним центром з гідрометеорології було відібрано та проаналізовано у вересні 2020 року 360 проб повітря на 5 основних забруднювальних інгредієнтів, що сукупності свідчить про відсутність загрози життю та здоров`ю людей.

Представником позивача через канцелярію суду було подано відповідь на відзив із викладенням власної правової позиції стосовно доводів відповідача.

Представником Харківської обласної прокуратури через канцелярію суду було подано відповідь на відзив відповідача, в якій вказано на помилковість доводів, викладених у відзиві на позов. Також вказано на безпідставність доводів представника відповідача щодо наявності негативних наслідків зупинення виробництва коксу та кам`яновугільної смоли, оскільки Правилами технічної експлуатації коксохімічних підприємств (ПТЕ 2017), Правилами безпеки в газовому господарстві коксохімічних підприємств і виробництв, затвердженими наказом Держгірпромнагляду від 27.03.2007 №61 та Правилами безпеки в коксохімічному виробництві, затвердженими наказом Держгірпромнагляду від 10.06.2008 №135, передбачено як тимчасове так і повне зупинення технологічного процесу виробництва коксу та кам`яновугільної смоли, у зв`язку з аварійним станом, а також плановими та позаплановими роботами, як усієї технологічної лінії так і окремих вузлів.

Суд зазначає, що відповідно до положень ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами з урахуванням положень ч.5 ст. 262 КАС України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

За наявними в матеріалах справи доказами судом встановлено, що на підставі ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на підставі наказу від 01.09.2020 року № 789/12-02 та направлення, Державною екологічною інспекцією у Харківській області у період з 01 по 04 вересня 2020 проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині охорони атмосферного повітря у діяльності Товариства з обмеженої відповідальністю “КОКСОВИЙ ЗАВОД “НОВОМЕТ”, за результатами якої складено акт № 789/12-02/05-04 від 04.09.2020 року.

Актом перевірки встановлено, що згідно договору оренди № 28-250 від 26.09.2019 року АТ «СБЕРБАНК» (орендодавець) передає Товариству з обмеженою відповідальністю “КОКСОВИЙ ЗАВОД “НОВОМЕТ” (орендар) в тимчасове платне користування цілісний майновий комплекс разом з складовими його частинами (відповідно до додатку №1 до договору № 28-250 від 26.09.2019 року), який розташований за адресою: м. Харків, Карачівське шосе, 44.

У зв`язку зі зміною найменування орендаря, 25.10.2019 року укладено договір про внесення змін № 1 до договору оренди № 28-250 від 26.09.2019 року. Нова назва орендаря Товариство з обмеженої відповідальністю “КОКСОВИЙ ЗАВОД “НОВОМЕТ”.

Товариство з обмеженою відповідальністю “КОКСОВИЙ ЗАВОД “НОВОМЕТ” від АТ «СБЕРБАНК» прийняло в тимчасове платне користування майно з виробництва коксу та коксопродуктів (обладнання, механізми, споруди, тощо), яке перелічене в акті прийому - передачі від 11.12.2019.

Товариство з обмеженою відповідальністю “КОКСОВИЙ ЗАВОД “НОВОМЕТ” спеціалізується на виробництві коксу та кам`яновугільної смоли, що передбачає викиди забруднюючих речовий в атмосферне повітря.

У позовній заяві позивачем зазначено, що до складу підприємства входять наступні основні виробничі цехи: вуглепідготовчий, коксовий, цех уловлювання продуктів коксування. Також до допоміжних підрозділів, які забезпечують виробничу діяльність підприємства входять: енергоцех з парокотельною, ремонтно-механічний цех з ремонтно-механічною ділянкою, ЦЗЛ, вуглепідготовчий цех призначений для забезпечення приймання та зберігання, дозування і дроблення вугільних концентратів, змішування і подачі вугільної шихти для коксування в коксовий цех. Коксовий цех має у своєму складі коксові батареї №№ 1, 2, 3 по 5 печей та 4-біс- 25 печей. Коксовий цех включає такі стадії технологічного процесу: набір шихти у вугле завантажувальний вагон з вугільної башти; завантаження камер коксування вугільною шихтою; коксування вугільної шихти, відведення коксового газу з камер коксування; видача коксу з печей; мокре гасіння коксу в гасильній башті; сортування коксу; обігрів печей.

Як зазначено позивачем у позовній заяві, викиди в атмосферне повітря від джерел Товариства з обмеженою відповідальністю “КОКСОВИЙ ЗАВОД “НОВОМЕТ” з 11.12.2019 (згідно з актом прийому-передачі майна від 11.12.2019 до договору оренди № 28-250 від 26.09.2019, із змінами) по 04.09.2020 здійснюються в наднормативному режимі (без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря).

При цьому, факт викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від виробництва коксу та кам`яновугільної смоли підтверджуються інструментально-лабораторними вимірюваннями, проведеними Інспекцією 01.09.2020 та 02.09.2020 року, про що свідчать акти відбору проб організованих викидів стаціонарних джерел ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОКСОВИЙ ЗАВОД «НОВОМЕТ» від 01.09.2020 № 789 та від 02.09.2020 № 789/1.

З метою усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланової перевірки, Держекоінспекцією винесено припис від 08.09.2020 року № 92/05-04, пунктом 1 якого зобов`язано відповідача: отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на устаткування та обладнання, яке використовується Товариством з обмеженою відповідальністю “КОКСОВИЙ ЗАВОД “НОВОМЕТ” при виробництві коксу і кам`яновугільної смоли та на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від допоміжного виробництва, за адресою: м. Харків, Карачівське шосе, 44.

Суд зазначає, що правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно із положеннями ч.4 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виключно законами встановлюються, зокрема, повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Приписами ч.7 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Згідно з ч. 1 ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема, організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, в тому числі про охорону атмосферного повітря та щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов.

Центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів є Державна екологічна інспекція України, правовий статус якої визначено у Положенні, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року №275.

Відповідно до п. 1 Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07 квітня 2020 року № 230, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2020 р. за №350/34633 (надалі Положення) Державна екологічна інспекція відповідної області (далі - Інспекція) є територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.

На підставі п. 2 розділу 2 Положення, Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами – нерезидентами вимог природоохоронного законодавства.

Як передбачено положеннями ст. 7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи. її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Згідно із приписами ч. 1 ст. 8 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом; надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; застосовувати санкції до суб`єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.

Так, за визначенням ст.1 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” джерело викиду - об`єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.

Згідно із положеннями ст. 10 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” підприємства, установи, організації та громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов`язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов`язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів та біологічних факторів на його стан, зобов`язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік; заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря; забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок; забезпечувати розроблення методик виконання вимірювань, що враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин; використовувати метрологічно атестовані методики виконання вимірювань і повірені засоби вимірювальної техніки для визначення параметрів газопилового потоку і концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та викидах стаціонарних і пересувних джерел; здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин і зниження впливу фізичних та біологічних факторів, оснащення їх засобами вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення, дотриманням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів та інших вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря; своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров`я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, суб`єкту господарювання, об`єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Відповідно до положень ст. 12 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” господарська чи інші види діяльності, пов`язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.2001 р. №1598 затверджено Перелік найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню, до кола яких віднесено найбільш поширені забруднюючі речовини: оксиди азоту, бенз(а)пірен, діоксид та інші сполуки сірки, оксид вуглецю, озон, речовини у вигляді суспендованих твердих частинок (мікрочастинки та волокна), свинець та його сполуки, формальдегід; небезпечні забруднюючі речовини: метали та їх сполуки, органічні аміни, леткі органічні сполуки, стійкі органічні сполуки, хлор, бром та їх сполуки, фтор та його сполуки, ціаніди, фреони, арсен та його сполуки.

При цьому, суд зазначає, що згідно з положеннями ст. 14 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” викиди забруднюючих речовин, для яких не встановлено відповідних нормативів екологічної безпеки, допускаються у виняткових випадках лише з дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, а до другої або третьої групи, - обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Як встановлено судом зі змісту позовної заяви та акту перевірки відповідачем в якості орендаря використовується цілісний майновий комплекс з виробництва коксу та коксопродуктів разом з складовими його частинами (відповідно до додатку №1 до договору № 28-250 від 26.09.2019 року), який розташований за адресою: м. Харків, Карачівське шосе, 44.

При цьому, зі змісту поданого до суду відзиву на позов встановлено, що до 27.09.2019 р. вказаний майновий комплекс належав ПрАТ «Харківський коксовий завод», однак, у зв`язку із невиконанням останнім зобов`язань, цілісний майновий комплекс підприємства в повному обсязі перейшов у власність АТ «Сбербанк». Представником відповідача у відзиві на позов вказано, що 07.12.2017 року ПрАТ «Харківський коксовий завод» було отримано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами №6310137900-236, який на даний час є чинним, оскільки термін дії дозволу складає 7 років, тобто з 07.12.2017 року по 07.12.2024 року.

Також представником відповідача вказано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Коксовий завод «Новомет» 03.11.2020 року звернулось до ПрАТ «Харківський коксовий завод» із запитом щодо надання копії дозволу з додатком, проте станом на час подання до суду відзиву на позов відповідь отримана не була.

З огляду на вказані обставини представником відповідача вказано, що на сьогоднішній день Товариство з обмеженою відповідальністю «Коксовий завод «Новомет» здійснює діяльність з виробництва коксової продукції на базі основних фондів (технологічного обладнання) ПрАТ «Харківський коксовий завод», на праві законного користування ними, однак не будучи, в той же час, правонаступником даного підприємства. При цьому, технологічне обладнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Коксовий завод «Новомет» експлуатується в суворій відповідності з технологічними регламентами та записками, що дозволяє забезпечити дотримання технологічних нормативів викидів забруднюючих речовин, які затверджені наказом Міністерства охорони навколишнього середовища України «Про затвердження Технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин від коксових печей для коксових печей і котельних установок» від 29.09.2009 № 507.

Суд зазначає, що зі змісту наданого до суду відзиву на позов встановлено, що відповідач, здійснюючи власну господарську діяльність із використанням бази та засобів орендованого майнового комплексу, не здійснив отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин.

При цьому, представник відповідача посилається на обставини наявності такого дозволу у ПрАТ «Харківський коксовий завод».

Зі змісту наданого до суду відзиву на позов встановлено також доводи представника відповідача стосовно того, що для отримання дозволу на викиди ТОВ «Коксовий завод «Новомет» була проведена інвентаризація викидів забруднюючих речовин та випадків перевищення гранично допустимих викидів забруднюючих речовин на джерелах виявлено не було, що підтверджується протоколами замірів.

Також представником відповідача вказано, що в ході проведення інвентаризації викидів та під час підготовки документів, які обґрунтовують їх обсяг були проведені заміри забруднюючих речовин в санітарно захисній зоні підприємства. Існуюча санітарно захисна зона для Харківського коксового заводу встановлена Інститутом гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України, що підтверджується висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-07/64894 від 29.12.2006 р.

Крім того, представником відповідача вказано, що на виконання пунктів 2 та 3 припису Державної екологічної інспекції в Харківській області підприємством було залучено ТОВ ФІРМА «ПРИРОДА УКРАЇНИ» на підставі договору № 60 від 14.09.2020 р., яким в період з 15 по 17 вересня ТОВ ФІРМА «ПРИРОДА УКРАЇНИ» методом прямих інструментальних вимірів був проведений виробничий контроль за охороною атмосферного повітря - на вміст шкідливих речовин у викидах в процесі виробничої діяльності ТОВ «Коксовий завод «Новомет» на основних стаціонарних джерелах викидів, що підлягають обов`язковій перевірці, а також проведений контроль ефективності роботи ПГОУ. Протоколами вимірів встановлено відсутність перевищень шкідливих речовин у викидах в процесі виробничої діяльності. Також, Харківським регіональним центром з гідрометеорології було відібрано та проаналізовано у вересні 2020 року 360 проб повітря на 5 основних забруднювальних інгредієнтів. Це дослідження проводилось за даними стаціонарного посту спостережень ПЗС №21 (вул. Врубеля, 53), розташованого на території Новобаварського району неподалік від місцезнаходження ТОВ «Коксовий завод «Новомет». Спостереження проводилось щоденно у денний та нічний час. За результатами дослідження максимальні концентрації не перевищували гранично допустимі нормативи, середньомісячні концентрації не перевищували відповідні середньодобові гранично допустимі концентрації, індекс забруднення атмосферного повітря по м. Харкову не перевищував гранично допустимих показників. Зазначене підтверджується інформацією Харківського регіонально центру з гідрометеорології №20-12/751 від 17.10.2020 року.

Вказане, на думку відповідача, свідчить на користь того, що виробництво коксу та кам`яновугільної смоли на підприємстві не впливає на здоров`я жителів, які проживають на межі санітарно захисної зони з підприємством. Отже, діяльність відповідача з виробництва коксу та кам`яновугільної смоли на теперішній час не створює та не може створювати реальної загрози життю та/або здоров`ю людей. Водночас, техногенні та екологічні наслідки застосування заходу реагування у вигляді тимчасового припинення діяльності підприємства по виробництву коксу та кам`яновугільної смоли не є співмірними з порушенням ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» з урахуванням відсутності реальної загрози життю та/або здоров`ю людей, пов`язаної з виробничою діяльністю підприємства.

Стосовно отримання відповідачем дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами судом встановлено наступне.

З метою додержання вимог Закону України «Про охорону атмосферного повітря», 14 січня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коксовий завод «Новомет» звернулося до Департаменту екологічної безпеки та дозвільно-ліцензійної діяльності Міністерства енергетики та захисту довкілля з листом вих. № 14/01-01 про реєстрацію матеріалів інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря з метою отримання дозволу.

Листом № 12.2.2.-ВИХ/540-20 від 19.02.2020 підприємству подані документи було повернуто із посиланням на обставини їх складення із порушенням вимог Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві (КНД 211.2.3.014-95), затвердженої наказом Мінприроди від 10.02.1995 року №7.

У поданому до суду відзиві на позов представником відповідача вказано, що після усунення відповідних зауважень на адресу Міністерства енергетики та захисту довкілля 27.02.2020 за вихідним № 27/02-06 було направлено доопрацьований Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин. Також для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на адресу Міністерства енергетики та захисту довкілля 18 березня 2020 року за № 18/03-01 було направлено обґрунтовуючи документи, Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин, заяву встановленого зразку та інші документи, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. N 302 на паперових та електронних носіях.

У відповідь на вказані листи підприємством відповідача 27 травня 2020 року було отримано електронний лист Міністерства енергетики та захисту довкілля № 212.2.2-ВИХ./1564-20 про зупинення перебігу строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг та строків надання цих послуг з дня оголошення карантину і до моменту його припинення, із посиланням на п.п. 3 ч. 2 розділу 2 Прикінцевих положень Закону України № 530-ІХ від 17.03.2020.

Як зазначено представником відповідача, зважаючи на інформацію про зупинення перебігу строків надання адміністративних послуг та враховуючи положення ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» ТОВ «Коксовий завод «Новомет» 16 липня 2020 року звернулося до Міністерства енергетики та захисту довкілля листом № 16/07-02 від 16.07.2020 року з запитом про застосування до підприємства принципу мовчазної згоди у зв`язку з ненаданням у встановлений законом строк документу дозвільного характеру або не прийняття рішення про відмову у його видачі.

В подальшому, підприємством позивача 31 серпня 2020 року та 17 вересня 2020 року до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України було направлено чергові звернення щодо розгляду матеріалів інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (лист вих. № 31/08-1), видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (вих. № 31/08-02, №17/09-02) та стосовно дії дозволу за замовчуванням, проте на вказані листи відповіді отримано не було.

Водночас, відповідно до листа Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів № 25/6-14/4210-20 від 03.09.2020, направленого у відповідь на звернення ТОВ «Коксовий завод «Новомет» № 16/07-02 від 16.07.2020, принцип мовчазної згоди може бути застосований за умови, якщо суб`єктом господарювання дотримані всі вимоги законодавства, а Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин на ТОВ «Коксовий завод «Новомет» потребує доопрацювання з урахуванням зауважень міністерства, направлених на адресу підприємства листом № 212.2.2.-ВИХ/1629-20 від 04.06.2020.

У поданому до суду відзиві на позов представником відповідача зазначено, що вказаний лист підприємством не отримано ні в паперових ні в електронних носіях, проте всі зауваження до Звіту, що зазначалися в листі міністерства № 27/02-06 від 27.02.2020 були усунуті і доопрацьований Звіт знову направлено на розгляд до міністерства. Водночас, представником відповідача наголошено на обставинах того, приписами п. 5 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» передбачено, що при повторному розгляді документів не допускається відмова у видачі документа дозвільного характеру з причин, раніше не зазначених у письмовому повідомленні заявнику (за винятком не усунення чи усунення не в повному обсязі заявником причин, що стали підставою для попередньої відмови).

Разом з тим, 29.09.2020 року ТОВ «Коксовий завод «Новомет» було отримало лист Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів №14/14-01/795-20, в якому вказані причини відмови у видачі дозвільного документа, які не були раніше зазначені в письмових повідомленнях.

Так, представником відповідача вказано, що 13.10.2020 року відповідач направив на реєстрацію доопрацьований Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин з урахуванням всіх зауважень згідно з листом №14/14-01/795-20 від 29.09.2020 року.

З огляду на вищевикладене та враховуючи наведені представником відповідача у відзиві на позов доводи, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано до суду доказів отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. При цьому, посилання відповідача на обставини наявності такого дозволу у ПрАТ «Харківський коксовий завод» не може вважатися судом належним доводом, оскільки зазначений дозвіл було видано іншому підприємству за результатами розгляду поданих вказаним підприємством для його отримання документів, та такий дозвіл не стосується підприємства відповідача.

Стосовно посилань та доводів представника відповідача щодо вчинення підприємством дій направлених на отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 1 частину 6 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» у разі якщо у встановлений законом строк суб`єкту господарювання не видано документ дозвільного характеру або не прийнято рішення про відмову у його видачі, через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб`єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Відмітка в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про дату прийняття заяви е підтвердженням подання заяви та документів державному адміністратору або дозвільному органу.

Суд зазначає, що у статті 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» закріплено принцип мовчазної згоди, тобто принцип, згідно з яким суб`єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

З огляду на вищевикладену норму та враховуючи обставини справи суд зазначає, що відповідачем у поданому до суду відзиві на позов самостійно вказано на обставини неодноразового направлення відповідних документів задля отримання вказаного дозволу, проте такі документи було повернуто, у зв`язку з наявністю певних недоліків, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії листів Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.

При цьому, як самостійно підтверджено представником відповідача у поданому до суду відзиві на позов підприємством господарська діяльність із використанням відповідних стаціонарних джерел викидів здійснюється і на теперішній час, тобто за відсутності отриманого у визначеному законодавством порядку дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів.

Крім того, суд зазначає, що положеннями ч. 2 ст.10 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» передбачено, що дії або бездіяльність посадових осіб дозвільних органів та адміністраторів можуть бути оскаржені до суду в порядку, встановленому законом.

Зі змісту поданого до суду представником відповідача відзиву на позов вбачається, що ТОВ «КОКСОВИЙ ЗАВОД «НОВОМЕТ» не погоджується із обставинами повернення на доопрацювання направлених до дозвільного органу документів та вважає їх повністю виправленими, проте доказів оскарження дій або бездіяльності дозвільного органу у встановленому законодавством порядку відповідачем до суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що фактично долученими до матеріалів справи доказами, а також доводами та наданими до суду представником відповідача поясненнями підтверджено обставини здійснення підприємством відповідача господарської діяльності за відсутності відповідного дозвільного документа.

Також суд вважає необґрунтованими та недоведеними посилання представника відповідача на обставини відсутності перевищень гранично допустимих викидів забруднюючих речовин, оскільки надані до суду представником відповідача протоколи вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел складені за результатами аналізу відібраних проб у відмінні дати від дат, коли було відібрано проби атмосферного повітря позивачем, що зафіксовано у актах відбору проб організованих викидів стаціонарних джерел.

Судом зі змісту акту перевірки встановлено, що відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Харківській області були проведені вимірювання та відібрані проби на джерелах викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря ТОВ “Коксовий завод “Новомет” за адресою: Карачівське шосе, 44, м. Харків, Харківська область, 61071.

Акт відбору проб організованих викидів стаціонарних джерел ТОВ “Коксовий завод “Новомет” від 01.09.2020 №789: паракотельня, котел №2 ДКВР-10/13 (димова труба); коксові батареї (димова труба); акт відбору проб організованих викидів стаціонарних джерел ТОВ “Коксовий завод “Новомет” від 02.09.2020 №789/1: загальна механічна вентиляція з приміщення БХУ (вентиляційна труба); дробильно-дозувальне відділення, місце пересипання (вентиляційна труба);

Як вказано у акті перевірки за результатами вимірювань на джерелі викидів (паракотельня, котел №2 ДКВР-10/13) відповідно до протоколу вимірювань вмісту забруднюючих речовин від 03.09.2020 р. №789/12-02 (акт відбору проб від 01.09.2020 №789) виявлено вміст забруднюючих речовин (усереднено): вуглецю оксиду (CO) у розмірі 37,3 мг/м3 (у перерахунку к 3% у розмірі 166,9 мг/м3); азоту оксиду (сума в перерахунку на діоксид азоту NO2) у розмірі 95,3 мг/м3 (у перерахунку к 3% у розмірі 428,1 мг/м3); сірки діоксиду у розмірі 174,3 мг/м3(у перерахунку к 3% у розмірі 783,3 мг/м3).

На джерелі викидів (коксові батареї) відповідно до протоколу вимірювань вмісту забруднюючих речовин від 03.09.2020 № 789/12-02 (акт відбору проб від 01.09.2020 № 789) виявлено вміст забруднюючих речовин (усереднено): вуглецю оксиду (CO) у розмірі 0 мг/м3; азоту оксиду (сума в перерахунку на діоксид азоту NO2) у розмірі 121,3 мг/м3 (у перерахунку к 6% у розмірі 517,9 мг/м3); сірки діоксиду у розмірі 160,3 мг/м3 (у перерахунку к 6% у розмірі 681,3 мг/м3).

Отже, у акті перевірки вказано, що 01.09.2020 викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від паракотельної (котел №2 ДКВР-10/13-димова труба) та коксові батареї (димова труба), здійснювались в наднормативному режимі (без дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря).

Перевіряючими у акті перевірки вказано, що 02.09.2020 викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від загальної механічної вентиляції з приміщення БХУ (вентиляційна труба) та дробильне дозувального відділення, місце пересипання (вентиляційна труба), також здійснювались в наднормативному режимі (без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря). Протоколи вимірювань відповідно до акту відбору проб від 02.09.2020 № 789/1 на джерелах викидів: загальна механічна вентиляція з приміщення БХУ (вентиляційна труба), дробильно-дозувальне відділення, місце пересипання (вентиляційна труба) будуть надані пізніше, після закінчення проведення досліджень та розрахунків вимірювань.

Водночас, суд зазначає, що доказів помилковості або недоведеності результатів аналізу проб організованих викидів стаціонарних джерел, що оформлені актами від 01.09.2020 року №789 та від 02.09.2020 року №789/1 до суду не надано, доказів оскарження в адміністративному або судовому порядку припису про усунення порушень також не надано.

Відтак, суд приходить до висновку про підтвердження під час розгляду справи обставин здійснення підприємством відповідача наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Стосовно доводів представника відповідача щодо не зазначення позивачем в позовній заяві реальної загрози життю та/або здоров`ю людей, пов`язано із виробничою діяльністю підприємства, суд зазначає наступне.

Під час розгляду справи судом встановлено, що факт викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від виробництва коксу та кам`яновугільної смоли підтверджуються інструментально-лабораторними вимірюваннями, проведеними позивачем 01.09.2020 та 02.09.2020 року, про що свідчать акти відбору проб організованих викидів стаціонарних джерел Товариства з обмеженою відповідальністю «КОКСОВИЙ ЗАВОД «НОВОМЕТ» від 01.09.2020 № 789 та від 02.09.2020 № 789/1.

Відповідно до приписів ст. 50 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» екологічна безпека є такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров`я людей. Екологічна безпека гарантується громадянам України здійсненням широкого комплексу взаємопов`язаних політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів. Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди навколишньому природному середовищу, може бути припинена за рішенням суду.

Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що оскільки господарська діяльність здійснюється відповідачем без дотримання норм екологічної безпеки, а саме за відсутністю документа дозвільного характеру, то, як наслідок, така діяльність завдає шкоди навколишньому природному середовищу.

Відтак, суд приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність зазначених доводів представника відповідача.

Стосовно доводів представника відповідача щодо передчасного звернення позивача до суду з даним позовом, враховуючи строки, визначені для усунення виявлених порушень у складеному приписі, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч.7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Згідно з ч.5 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

При цьому, приписами ч.2 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що оскільки саме в акті зазначається стан дотримання суб`єктом господарювання вимог природоохоронного законодавства та перелік виявлених у ході перевірки порушень у сфері охорони природних ресурсів, та з урахування того, що саме на підставі акту орган державного нагляду за наявності підстав звертається з позовом до суду, слід дійти висновку, що днем виявлення суб`єктом владних повноважень підстав для звернення до адміністративного суду є саме день складення такого акта.

Зі змісту наданої до суду представником позивача відповіді на відзив судом встановлено доводи останнього стосовно того, що враховуючи зміст позовної заяви Інспекція звернулась до Харківського окружного адміністративного суду із позовними вимогами про застосування заходів реагування в сфері державного нагляду з дотриманням відповідних строків та звернення позивача до суду з таким предметом позову після спливу термінів виконання припису було б не можливим в зв`язку із порушенням строків визначених ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи зазначені доводи представника позивача та обставини справи, суд приходить до висновку про помилковість доводів представника відповідача щодо передчасності звернення позивача до суду з даним позовом.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 01.09.2020 року по справі № 820/6496/16, винесення припису та звернення до суду із позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є відмінними засобами реагування органу державного нагляду, які застосовуються окремо один від одного.

Стосовно доводів та посилань представника відповідача на негативні наслідки зупинення виробництва коксу та кам`яновугільної смоли та не співмірність застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до підприємства відповідача у вигляді тимчасового припинення діяльності підприємства суд зазначає, що останні належним чином не обґрунтовані та не підтверджені належними та допустимими доказами.

В той же час, на переконання суду, застосування до підприємства відповідача обраного позивачем заходу реагування у сфері державного нагляду (контролю) з огляду на здійснення останнім діяльності за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів, чим порушено норми діючого законодавства є співмірним та таким, що відповідає меті забезпечення дотримання норм діючого законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та атмосферного повітря.

Отже, враховуючи обставини справи та доводи представників сторін, суд зазначає, що на час розгляду справи до суду не надано жодних доказів стосовно усунення відповідачем порушень, виявлених під час проведення перевірки Державною екологічною інспекцією у Харківській області, та виконання припису позивача від 09.09.2020 № 92/05-04 про усунення зазначених в акті перевірки порушень.

Відтак, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача.

Водночас, суд з огляду на зміст заявлених позовних вимог зазначає, що хоча нормами ст. 12 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" і передбачено можливість, зокрема, припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, але, враховуючи обставини того, що із даним позовом Державна екологічна інспекція у Харківській області звернулась з приводу застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), що передбачено положеннями Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", яким не визначено такого заходу реагування у сфері державного нагляду (контролю) як тимчасове припинення діяльності підприємства, а передбачено зупинення діяльності підприємства, то на переконання суду наявні підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Товариства з обмеженої відповідальністю “КОКСОВИЙ ЗАВОД “НОВОМЕТ” у вигляді тимчасового зупинення діяльності підприємства по виробництву коксу та кам`яновугільної смоли до отримання Товариством з обмеженою відповідальністю “КОКСОВИЙ ЗАВОД “НОВОМЕТ” дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів.

Приписами ч.1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Державної екологічної інспекції у Харківській області.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Державної екологічної інспекції у Харківській області (вул. Бакуліна, буд. 6, м. Харків, 61166) до Товариства з обмеженої відповідальністю “КОКСОВИЙ ЗАВОД “НОВОМЕТ” (вул. Карачівське шосе, буд. 44, м. Харків, 61071), за участю: Харківської обласної прокуратури (вул. Б.Хмельницького, 4, м. Харків, 61050) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) – задовольнити частково.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Товариства з обмеженої відповідальністю “КОКСОВИЙ ЗАВОД “НОВОМЕТ” (код ЄДРПОУ 42031832) у вигляді тимчасового зупинення діяльності підприємства по виробництву коксу та кам`яновугільної смоли до отримання Товариством з обмеженою відповідальністю “КОКСОВИЙ ЗАВОД “НОВОМЕТ” (код ЄДРПОУ 42031832) дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.