Ухвала суду № 93332846, 07.12.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про поновлення провадження у справі

07 грудня 2020 року м. Рівне №817/1329/16

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні процедурне питання, пов`язане з розглядом адміністративної справи за позовом

ОСОБА_1 доГенеральної прокуратури України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Прокуратура Рівненської області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,В С Т А Н О В И В:

Ухвалою від 21.11.2017 провадження у справі №817/1329/16 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в кримінальній справі №753/10381/17 (провадження № 1-кп/464/361/17) по обвинуваченню, в тому числі, ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28, ч.4 ст.368, ч.4 ст.28, ч.3 ст.240, ч.2 ст.28, ч.1 ст.365, ч.2 ст.289, ч.2 ст.15, ч.4 ст.191, ч.2 ст.28, ч.2 ст.365, ч.4 ст.368 КК України.

Позивач неодноразово звертався до суду з клопотаннями щодо поновлення провадження у даній справі, в тому числі, востаннє 04.12.2020, повідомляючи інформацію про стан кримінального провадження №753/10381/17.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що 02.10.2020 Сихівським районним судом м.Львова постановлено дві ухвали, в одній з яких обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000001053 від 18.04.2016, повернуто Офісу Генерального прокурора, для його оформлення у відповідності до положень КПК України (http://reestr.court.gov.ua/Review/92082140). При цьому, суд констатував, що невідповідність обвинувального акту, у контексті приписів статей 2, 7 - 9, 22 - 23, 110, 283 КПК України, є порушеннями вимог кримінального процесуального закону, зокрема принципів безсторонності та неупередженості суду, безпосередності дослідження ним під час судового розгляду кримінального провадження по суті доказів сторін, принципів рівноправності та змагальності сторін, а відтак виявлені в ході підготовчого провадження обставини унеможливлюють призначення обвинувального акта до судового розгляду та потребують повернення такого прокурору для усунення вищевказаних недоліків. В іншій ухвалі суд постановив судове провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.255, ч.4 ст.28 - ч.4 ст.368, ч.4 ст.28 - ч.3 ст.240, ч.2 ст.28 - ч.1 ст.365, ч.2 ст.289, ч.2 ст.15 - ч.4 ст.191, ч.2 ст.28 - ч.2 ст.365, ч.4 ст.368 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 368; ч. 4 ст. 28, ч. З ст. 240; ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 365; ч. 2 ст. 289; ч. 2 ст. 15, ч. 4, ст. 191; ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 365; ч. 4 ст. 368 КК України; за ч. 1 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 368; ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 240; ч. 2 ст. 15, ч. 4, ст. 191 КК України; ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 365; ч. 2 ст. 289; ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 365; ч. 4 ст. 368 КК України; ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 365; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України; ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.1 ст. 369 КК України; ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 256 КК України, розпочати зі стадії підготовчого провадження (http://reestr.court.gov.ua/Review/92055650). В основу такого рішення покладено висновки, що судове рішення щодо призначення справи до судового розгляду ухвалено без повного та всебічного з`ясування питань щодо відповідності обвинувального акта вимогам ст.291 КПК України.

Таким чином з моменту зупинення провадження по адміністративній справі №817/1329/16 минуло три роки, а кримінальне провадження перебуває на тій самій стадії, щой на час зупинення і перспектива його завершення найближчим часом малоймовірна.

Відповідно до статті 8 Конституції України та частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Тотожні положення закріпленні у частині другій статті 6 КАС України, за змістом якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Тобто, у статті 6 Конвенції гарантується право людини і громадянина на справедливий суд. У цьому аспекті найбільш поширеним порушенням у справах проти України ЄСПЛ встановив порушення права позивача на розгляд судом справи протягом розумного строку.

З аналізу практики ЄСПЛ щодо тлумачення поняття «розумний строк» слідує, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі "Броуґан та інші проти Сполученого Королівства" від 29 листопада 1988 року).

В розумінні ЄСПЛ для визначення того, чи була тривалість певного строку розумною, передусім встановлюється початок цього строку та його закінчення. Строк, який слід брати до уваги в зазначеному відношенні, охоплює весь період провадження.

У цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (рішення у справі "Скопелліті проти Італії" від 23 листопада 1993 року), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (рішення у справі "Папахелас проти Греції" від 25 березня 1999 року).

Як зазначено вище по тексту ухвали, провадження в даній адміністративній справі відкрито 12.09.2016.

Таким чином, дана адміністративна справа перебуває в провадженні суду понад чотири роки, що, з урахуванням предмету спору, не може вважатися розумним строком судового розгляду справи в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Більше того, на переконання суду, подальше зупинення провадження у даній справі після його поновлення, ставило б під сумнів дотримання принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права та вказувало б на порушення розумних строків розгляду, а також ставило під сумнів наявність в Україні ефективних засобів правового захисту.

За наведених обставин, з метою дотримання права позивача на справедливий розгляд справи впродовж розумного строку, суд вважає за необхідне поновити провадження в даній адміністративній справі.

Відповідно до частини третьої статті 237 Kодексу адміністративного судочинства України провадження у справі продовжується зі стадії, на якій його було зупинено.

Разом із тим, з дня набрання чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, тобто з 15.12.2017, адміністративне судочинство здійснюється за правилами цієї редакції Кодексу.

У відповідності до пункту 10 Розділу VII Перехідних положень Kодексу адміністративного судочинства України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Отже, подальший розгляд цієї справи відбувається за правилами, що передбачені новою редакцією Kодексу адміністративного судочинства України.

Так, частиною першою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до частини третьої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Враховуючи категорію та складність даної справи, суд вважає за доцільне розглядати її за правилами загального позовного провадження, a тому справа підлягає призначенню до судового розгляду за правилами загального позовного провадження.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність призначення судового засідання у даній справі.

Керуючись статтями 12, 237, 241, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Провадження в адміністративній справі №817/1329/16 за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Прокуратура Рівненської області, про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, - поновити.

Розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

Призначити у даній справі судове засідання на 14:00 год. 29 грудня 2020 року в залі судового засідання Рівненського окружного адміністративного суду, розташованого за адресою: місто Рівне, вулиця 16 Липня, 87.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Н.В. Друзенко