Рішення № 93332716, 10.11.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 листопада 2020 року м. Рівне №460/4091/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді О.М. Дудар, за участю секретаря судового засідання А.М. Юрчук, сторін та інших осіб, які беруть участь у справі

позивача: представник Бойко Ю.В.,

відповідача: представник Федченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Даліс Аутомотів Груп" доПоліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Даліс Аутомотів Груп" (далі – ТОВ "Даліс Аутомотів Груп", позивач) звернулося з позовом до Поліської митниці Держмитслужби (далі – відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 18.05.2020 №UA/204120/2020/000153/2 про коригування митної вартості товарів.

Позов обґрунтовано тим, що різниця між вартістю товару, задекларованою особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювалися цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень декларантом і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Ухвалою суду від 09.06.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 28.07.2020, встановлено відповідачу строк для подання відзиву.

01.07.2020 (у межах встановленого судом строку) Поліською митницею Держмитслужби подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень відповідачем зазначено, що позов є безпідставним, оскільки дії відповідача щодо винесення спірного рішення про коригування митної вартості імпортованого товару є правомірними, обґрунтованими, здійснені в межах наданої законом компетенції і не порушують прав позивача.

17.08.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив, за змістом якої відзив відповідача не спростовує тверджень і аргументів позивача щодо суті позовних вимог.

У підготовчому засіданні 28.07.2020 оголошено перерву до 13.08.2020 у зв`язку з витребуванням додаткових доказів.

У підготовчому засіданні 13.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 10.09.2020.

Судове засідання 10.09.2020 відкладено на 08.10.2020 за клопотанням представника позивача.

Ухвалою суду від 08.10.2020 відкладено розгляд справи на 10.11.2020 за клопотанням представника відповідача.

У судовому засіданні 10.11.2020 представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та суду пояснив, що спірне рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є протиправним, суперечить встановленому законом порядку коригування митної вартості. ТОВ "Даліс Аутомотів Груп" було подано для митного оформлення усі документи, передбачені Митним кодексом України (далі – МК України). У поданій митній декларації митна вартість товару позивачем була визначена за вартістю поставки згідно з контрактом. Проте, відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 МК України здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (резервним). Внаслідок цього прийнято спірне рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач безпідставно поставив під сумнів увесь поданий декларантом перелік документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки ним не доведено обставин, які б свідчили про існування у митного органу достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару. Просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог та суду пояснив, що при проведенні контролю правильності визначення декларантом позивача митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, встановлено, що надані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару документи не містять усіх необхідних даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості. Крім того, в зазначених документах виявлені окремі розбіжності. З метою підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованого товару декларанту направлено електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів. У зв`язку з ненаданням усіх витребовуваних митницею додаткових документів та за результатом проведеної процедури консультації з декларантом було прийнято рішення про коригування митної вартості. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши у судовому засіданні долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Даліс Аутомотів Груп" (код за ЄДРПОУ 41160309, місцезнаходження: 35500, Рівненська область, м.Радивилів, вул.І.Франка, 29Б,) зареєстроване як юридична особа 17.02.2017 (номер запису: 16011020000000800), зареєстроване як платник податків у контролюючому органі 17.02.2017. Основний вид діяльності товариства за КВЕД – 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.

18 червня 2019 року ТОВ "Даліс Аутомотів Груп" (Покупець) укладено з компанією-нерезидентом SHANDONG HOGNSHENG RUBBER TECHNOLOGY., CO LTD (далі – Продавець) контракт №HSTYREWWR026-10190618 (далі – Контракт), предметом якого є продаж та поставка автомобільних запасних частин (далі іменується "Товар") Продавцем Покупцеві, а також придбання та приймання даного Товару Покупцем (а.а.с.73-85).

Згідно з п.1.2 зазначеного Контракту, проданий та придбаний товар поставляється партіями протягом терміну дії даного договору. Асортимент, ціна та кількість кожної одиниці поставки, її загальна вартість, розмір знижок, терміни відвантажень визначаються Сторонами в інвойсах на кожну поставку за даним Договором.

Відповідно до п.п.2.1, 2.2 Контракту, сума договору складається із сум виставлених інвойсів. В рамках даного договору, якщо інше не обумовлено відповідним інвойсом, всі питання, що стосуються валют, регулюються та розраховуються в доларах США. Зокрема, це стосується цін на Товар його замовлення та поставки.

По кожній поставці Сторони домовляються про терміни поставки, які підтверджуються у відповідному інвойсі на підставі правил Incoterms 2010. Умови поставки CIF Чорноморськ, Україна, якщо інше не вказано в інвойсі (п.3.1 Контракту).

Відповідно до п.4.1 Контракту, оплата вартості Товару, замовленого заявкою на кожну партію, буде здійснюватися Покупцем одним із нижчезазначених способів: 1) 100% передоплати протягом 30 днів із дати виставлення проформи-інвойсу; 2) передоплати в розмірі 30% від суми рахунка-проформи до початку виробництва та 70% по факту готовності замовлення; 3) відстрочки платежу на 60 днів із дня виставлення інвойсу за взаємною згодою. Спосіб оплати вказується в інвойсі.

18 травня 2020 року декларантом ТОВ "Даліс Аутомотів Груп" з метою оформлення імпортованого товару (шини автомобільні) подано до Поліської митниці Держмитслужби митну декларацію №UA204120/2020/036436 (а.а.с.30-32).

Для проведення митного оформлення товару до зазначеної митної декларації було додано наступні документи: контракт від 18.06.2019 №HSTYREWWR026-10190618 (а.а.с.73-91), пакувальний лист від 30.03.2020 (а.а.с.95-96), рахунок-фактура від 30.03.2019 №HSTYREWWR026-2020330 (а.а.с.93-94), повідомлення SWIFT від 19.12.2019 (а.а.с.99-100), повідомлення SWIFT від 07.05.2019 (а.а.с.97-98), прайс постачальника від 01.12.2019 (а.а.с.101-114), коносамент МАЕU №910521399 (а.а.с.118-119), сертифікат походження товару №20С3705В0798/00178 (а.а.с.120-121), страховий поліс від 30.03.2020 (а.а.с.122-123), транспортна накладна від 17.05.2020 А№036549, копії митних декларацій країни відправлення від 30.03.2020 №425820200000227841 та №425820200000227845 (а.а.с.124-130).

У поданій митній декларації митна вартість імпортованого товару позивачем була визначена за вартістю поставки, на рівні 514240,61грн, що еквівалентно 19304,78дол. США за курсом НБУ на день заявлення товару до митного оформлення (26,638).

За результатами аналізу документів, поданих декларантом для митного оформлення, відповідачем зроблено висновок, що такі документи містять розбіжності, зокрема:

1) не подано проформу від 06.12.2019, яка зазначена в платіжному документі від 19.12.2019;

2) не подано банківські платіжні документи, за якими було сплачено вартість товару продавцеві у повному обсязі – п.4.1 контракту від 18.06.2019 HSTYREWWR026-10190618 та рахунок від 19.12.2019 та 30.03.2020 – передбачено здійснення оплати в розмірі 30% від суми проформи та 70% по факту готовності замовлення;

3) наданий декларантом документ під кодом 3014 (прейскурант (прайс-лист) виробника товарів) не для широкого кола осіб, не містить терміну дії.

Враховуючи викладене, митним органом шляхом надіслання 18.05.2020 електронного повідомлення (а.с.138) запропоновано позивачу надати додаткові документи, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації щодо формування відпускної ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки товару; 2) прайс-листи, каталоги, специфікації виробника товару для широкого кола осіб; 3) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 4) висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 5) переклад митної декларації країни-відправлення; 6) страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У зазначеному електронному листі декларанта також було повідомлено про те, що митниця володіє інформацією, яка призвела до сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів №1 та №2 – МД №UA500020/2020/213187.

На вимогу Поліської митниці Держмитслужби декларантом було додатково подано рахунок-проформу від 06.12.2019 №HSTYREWWR026-20191206 (а.а.с.115-117, 5).

Заявою від 18.05.2020 №18/05 декларантом було повідомлено про відсутність додаткових запитуваних документів. Вказана обставина визнається сторонами, а тому не підлягає доказуванню в силу вимог ч.1 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Враховуючи зазначені обставини, у зв`язку з ненаданням декларантом витребуваних митним органом додаткових документів, за результатом проведеної процедури консультації, Поліською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 18.05.2020 №UA204120/2020/000153/2 (а.а.с.28-29), згідно з яким митну вартість імпортованого ТОВ "Даліс Аутомотів Груп" товару скориговано наступним чином:

- товар №1 - 617468,84грн (у валюті контракту – 23180,00 дол. США);

- товар №2 – 314227,18грн (у валюті контракту – 11796,20 дол. США).

Згідно з рішенням від 18.05.2020 №UA204120/2020/000153/2, митну вартість імпортованих товарів визначено на основі раніше визнаних митними органами митних вартостей, акту (з врахуванням співставлення найменувань, артикулів та розмірів заявлених до митного оформлення товарів), зокрема, за МД від 12.05.2020 №UA500020/2020/213187 (а.с.49).

Крім того, відповідачем сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204120/2020/00617 (а.с.3).

19.05.2020 позивачем, на підставі рішення про коригування митної вартості товару, було подано до митного органу митну декларацію №UА204120/2020/036774 (а.а.с.26-27), згідно з якою в графі 12 "Відомості про вартість" зазначено 780958,62грн, у графі 45 "Коригування" – 512947,19грн, у графі 43 "Код МВВ" – 1/6.

За зазначеною митною декларацією було здійснено митне оформлення товару для випуску у вільний обіг на підставі положень ст.55 МК України із застосуванням заходів гарантування відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

Вважаючи рішення митного органу від 18.05.2020 №UA204120/2020/000153/2 протиправним, ТОВ "Даліс Аутомотів Груп" звернулося до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.49 МК України (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до положень статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2).

Згідно з ч.3 цієї статті Кодексу, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За приписами статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч.1).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч.2).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч.3).

Частиною четвертою статті 54 МК України встановлено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною п`ятою статті 54 МК України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частин першої, другої статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Отже, відповідно до проаналізованих вище приписів митного законодавства, наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах є підставою для запитування Митницею у декларанта додаткових документів, встановлених статтею 53 МК України, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VІІ ГАТТ /СОТ від 1994р.

Наявність розбіжностей у документах, поданих з митною декларацією від 18.05.2020 №UA204120/2020/036436, підтверджується дослідженими судом доказами.

Зокрема, пунктом 4.1 Контракту передбачено оплату Покупцем вартості Товару, замовленого заявкою на кожну партію, одним із трьох способів: 1) 100% передоплати протягом 30 днів із дати виставлення проформи-інвойсу; 2) передоплати в розмірі 30% від суми рахунка-проформи до початку виробництва та 70% по факту готовності замовлення; 3) відстрочки платежу на 60 днів із дня виставлення інвойсу за взаємною згодою. Спосіб оплати вказується в інвойсі.

Для проведення митного оформлення товару до митної декларації від 18.05.2020 №UA204120/2020/036436 декларантом позивача було долучено рахунок-фактуру від 30.03.2019 №HSTYREWWR026-2020330 (а.а.с.93-94), у ході проведення консультацій - рахунок-проформу від 06.12.2019 №HSTYREWWR026-20191206 (а.а.с.115-117).

Згідно з рахунком-фактурою кількість товару становить 1009 штук, загальна вартість - 19512,22 дол. США, умови оплати: 30% авансовий платіж та 70% після отримання транспортної накладної по e-mail.

Згідно з рахунком-проформою кількість товару становить 5948 штук, загальна вартість - 132299,36 дол. США, умови оплати: 30% авансовий платіж та 70% після отримання транспортної накладної по e-mail.

Поряд з цим, на підтвердження оплати вартості товару до митної декларації від 18.05.2020 №UA204120/2020/036436 декларантом позивача було долучено: повідомлення SWIFT від 19.12.2019 на суму 39689,8 дол. США (а.а.с.99-100), повідомлення SWIFT від 07.05.2019 на суму 19512,33 дол. США (а.а.с.97-98).

У митній декларації від 18.05.2020 №UA204120/2020/036436 митна вартість імпортованого товару позивачем була визначена за вартістю поставки, на рівні 514240,61грн, що еквівалентно 19304,78дол. США за курсом НБУ на день заявлення товару до митного оформлення (26,638).

Наданий позивачем прайс-лист виробника від 01.12.2019 (а.а.с.101-114) сформований виключно для ТОВ "Даліс Аутомотів Груп", тобто не є публічною офертою невизначеному колу покупців, містить ціни за одиницю товару на умовах FOB без зазначення порту (Китай, Україна. ЄС), а, отже, ціна не включає вартість транспортування. Поряд з цим, за умовами Контракту поставка товару здійснюється на умовах CIF Чорноморськ.

Отже, зазначений прайс-лист виробника від 01.12.2019 не є документом, що містить цінову інформацію, яка підтверджує заявлений позивачем рівень митної вартості імпортованого товару.

Таким чином, надані позивачем документи містили розбіжності щодо умов оплати, умов поставки, а обставини зовнішньоекономічної операції не відповідали умовам Контракту.

Суд зазначає, що у зв`язку з встановленими розбіжностями у поданих документах, відповідач в електронному повідомленні від 18.05.2020 серед іншого, на виконання вимог ст.254 МК України, просив позивача для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації, надати переклад митної декларації країни-відправлення.

Позивач зажаданого перекладу не надав, як не надав на вимогу відповідача інших додаткових документів, які б спростовували чи усували недоліки та розбіжності у поданих до митного оформлення документах.

Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товарів. З цією метою вони мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товарів в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Митниця може вимагати, а суб`єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару. Надання неналежних документів не може вважатися виконання вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

Суд зазначає, що сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких здійснено.

Аналіз норм МК України дає підстави вважати, що контроль правильності обчислення заявленої декларантом митної вартості може здійснюватися в тому числі шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Як встановлено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

В силу приписів частини дев`ятої статті 58 МК України, розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Оскільки в ході судового розгляду справи встановлено розбіжності та невідповідності в поданих декларантом документах, висновок відповідача про неправильно визначену декларантом митну вартість товару за першим методом суд вважає обґрунтованим та таким, що узгоджується з фактичними обставинами справи.

Суд зазначає, що, запропонувавши надати додаткові документи, митний орган сприяв позивачу в обґрунтуванні застосування першого (основного) методу визначення митної вартості ввезеного на митну території України товару. Зажадані відповідачем під час консультацій додаткові документи (крім рахунку-проформи від 06.12.2019) декларант не надав.

Згідно з частиною першою статті 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини другої статті 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною третьою статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 57 МК України, у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).

Відповідно до частини третьої статті 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (ч.2 ст.54 МК України).

При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598).

Як вбачається зі спірного рішення від 18.05.2020 №UA/204120/2020/000153/2, відповідач вважає, що вартість товару не може бути визначена за вартістю, заявленою декларантом у митній декларації, оскільки подані декларантом документи містять розбіжності. Митним органом вказано про неможливість визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України, у зв`язку з відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 МК України), інформації щодо складових вартості товарів, наданої виробником, для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 МК України), а тому митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно з положеннями статті 64 МК України. Митну вартість імпортованих товарів визначено на основі раніше визнаних митними органами митних вартостей, акту (з врахуванням співставлення найменувань, артикулів та розмірів заявлених до митного оформлення товарів), зокрема, за МД від 12.05.2020 №UA500020/2020/213187. При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша вартість із альтернативних згідно з інформацією, що наявна у митниці.

Частиною першою статті 62 МК України встановлено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена відповідно до положень статей 58-61 цього Кодексу, їх митна вартість визначається згідно з положеннями цієї статті на основі віднімання вартості, крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування цієї статті та статті 63 цього Кодексу може бути зворотною.

За приписами статті 63 МК України для визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) за основу береться надана виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформація про їх вартість, яка повинна складатися із сум:

1) вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються;

2) обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну;

3) загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях згідно положень статті 64 МК України.

Як встановлено судом, митним органом було проведено процедуру консультацій з декларантом з метою визначення митної вартості товару, придбаного позивачем, та застосовано послідовність методів визначення вартості товару, що підтверджується змістом оспорюваного рішення.

У зв`язку з неможливістю застосування методів щодо ідентичних та подібних товарів, методів віднімання та додавання, що обґрунтовано у оскарженому рішенні (з підстав відсутності у митного органу належної інформації), митна вартість товару (шин автомобільних), придбаного та ввезеного позивачем була скоригована відповідачем за методом митної вартості товару, визначеного підпунктом "ґ" пункту 2 частини першої статті 57 МК України - резервним методом.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи виявлені розбіжності у числових значеннях в обов`язкових документах, відсутність інших документально підтверджених витрат на транспортування товару, а також враховуючи ненадання позивачем додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару (автомобіля), суд дійшов висновку, що прийняття посадовою особою відповідача спірного рішення про коригування митної вартості товару з урахуванням вищенаведених розбіжностей у документах, які не усунуті позивачем, є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам митного законодавства України. Відтак, відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що позивач, всупереч вимогам статті 77 КАС України, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, в той час як відповідачем правомірність оспорюваних рішення та картки відмови підтверджено належними та допустимими доказами. Відтак, позов задоволенню не підлягає.

Підстави для застосування положень статті 139 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Даліс Аутомотів Груп" до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Даліс Аутомотів Груп" (вул.Івана Франка, буд.29 Б, м.Радивилів, Рівненська область, 35500, код за ЄДРПОУ 41160309);

Відповідач: Поліська митниця Держмитслужби (вул.Соборна, буд.104, м.Рівне, 33028, код за ЄДРПОУ 43350097).

Повне рішення складено 20 листопада 2020 року.

Суддя О.М. Дудар