Ухвала суду № 93326793, 06.12.2020, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

06.12.2020

227/4409/20

1-кс/227/1106/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2020 року м. Добропілля

Слідчий суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Любчик В.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Сафронової К.М.,

прокурора Фоменко А.О.,

слідчого Шкурко В.Г.,

захисника Василевича С.О.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Добропілля Донецької області клопотання заступника начальника СВ Добропільського відділення поліції Покровського відділу поліції ГУ Національної поліції в Донецькій області капітана поліції Шкурко В.Г., погоджене з прокурором Добропільського відділу Костянтинівської місцевої прокуратури Фоменко А.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк Донецької області, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

20 квітня 1979 року Донецьким обласним судом за ст. ст. 93 п. «е», «ж», 142 ч. 3 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

30 січня 1992 року Добропільським міським судом Донецької області за ст. 140 ч. 2 КК України до 2 років виправних робіт з утриманням 20 % заробітку;

13 грудня 1995 року тим же судом за ст. 101 ч. 1 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

9 січня 2001 року тим же судом за ст. 143 ч. 2 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;

14 вересня 2005 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області за ст. ст. 309 ч. 1, 164 ч. 1 КК України до 1 року позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік і штрафу 510 грн.;

03.03.2006 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 309 КК України до 3 років позбавлення волі;

22.02.2010 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі;

21.11.2013 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України до 6 років 4 місяців позбавлення волі,

у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020050230001030 від 26.08.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України,-

в с т а н о в и в:

05 грудня 2020 року заступник начальника СВ Добропільського відділення поліції Покровського відділу поліції ГУ Національної поліції в Донецькій області капітан поліції Шкурко В.Г., за погодженням з прокурором Добропільського відділу Костянтинівської місцевої прокуратури Фоменко А.О., звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020050230001030 від 26.08.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що в провадженні слідчого відділення Добропільського відділення поліції Покровського відділу поліції головного управління Національної поліції в Донецькій області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12020050230001030 від 26.08.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

В ході розслідування даного кримінального провадження було встановлено, що ОСОБА_1 , будучи особою раніше судимою за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України, реалізовуючи свій план, спрямований на отримання прибутку від незаконного збуту наркотичного засобу, повторно вчинив кримінальні правопорушення, пов`язані із незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин за наступних обставин.

12.10.2020 року, о 13.32 годині, ОСОБА_1 , перебуваючи у кухонній кімнаті у квартирі за місцем свого мешкання: АДРЕСА_2 , розуміючи, що метамфетамін є психотропною речовиною, обіг якої обмежено, діючи умисно, повторно, незаконно, тобто в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року № 60/95-ВР із подальшими змінами та доповненнями, Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» із подальшими змінами та доповненнями, Наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», з корисливих мотивів, за грошові кошти у сумі 150 грн, повторно збув оперативному покупцеві ОСОБА_2 психотропну речовину, обіг якого обмежено - метамфетамін, масою в перерахунку на основу 0,0216 г, у вигляді рідини масою 1,0275 г в медичному шприці об`ємом 5мл.

Крім того, ОСОБА_1 , 25.11.2020 року, о 19.30 годині, перебуваючи у кухонній кімнаті у квартирі за місцем свого мешкання: АДРЕСА_2 , розуміючи, що опій ацетильований є особливо небезпечним наркотичним засобом, діючи умисно, повторно, незаконно, тобто в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року № 60/95-ВР із подальшими змінами та доповненнями, Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» із подальшими змінами та доповненнями, Наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», з корисливих мотивів за грошові кошти у сумі 70 грн, повторно збув оперативному покупцеві ОСОБА_3 особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, масою в перерахунку на суху речовину 0,013 г, у вигляді рідини масою 1,048 г, в медичному шприці об`ємом 5 мл.

04.12.2020 року ОСОБА_1 повідомлено підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Слідчий просить обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з підстав наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих йому кримінальних правопорушень за наявності ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та недоцільності застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Слідчий посилається, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, за яке передбачено покарання лише у вигляді позбавлення волі від 6 до 10 років, що виключає можливість звільнення від відбування покарання, а також він не має таких соціальних зв`язків, які б обтяжували залишення ним місця мешкання (не одружений, осіб на утриманні не має) з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, тому може переховуватися від органу досудового розслідування та, в подальшому, від суду. А також існує ризик, що підозрюваний продовжить вчиняти кримінальні правопорушення, в яких він підозрюється, оскільки його протиправна діяльність носить систематичний характер, був засуджений 21.11.2013 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України, за збут наркотичного засобу, звільнившись у 2019 році вже в лютому 2020 року, ОСОБА_1 продовжив свою злочинну діяльність у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, перебуває на обліку із діагнозом: синдром залежності від опіатів та психостимуляторів.

Прокурор Добропільського відділу Костянтинівської місцевої прокуратури Фоменко А.О. у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав викладених в ньому та пояснив, що обґрунтованість підозри підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, також зазначив, що на даний час існують ризики, які передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий Шкурко В.Г. в судовому засіданні, зазначив, що матеріали кримінального провадження містять достатньо доказів для підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ст. 307 ч. 2 КК України, так як наявні 2 оперативні закупівлі, під час яких вилучено речовину обіг якої заборонено, під час третьої закупівлі вилучено речовину, яка можливо використовується для виготовлення наркотичної речовини, з цього питання призначено експертизу.

Захисник підозрюваного Василевич С.О. просив відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою за необґрунтованістю. Зазначив, що під час досудового розслідування проводився третій етап оперативної закупівлі психотропної речовини у підозрюваного, проте під час обшуку 03 грудня 2020 року працівники поліції ніяких психотропних речовин, купюр, не виявили та не вилучали, підозра надумана. Слідчий не довів відсутність соціальних зв`язків, сам факт не перебування у зареєстрованому шлюбі, та відсутності утриманців не може свідчити про відсутність соціальних зв`язків у ОСОБА_1 .

Підозрюваний ОСОБА_1 зазначив, що не визнає вину у вчиненні злочинів, за які йому вручено підозру, наркотичну речовину він нікому не збував, під час обшуку у нього нічого не виявили, тому просив суд не обирати відносно нього міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши прокурора, слідчого, захисника, підозрюваного, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчим суддею встановлено наступне.

Так, в провадженні Добропільського ВП Покровського ВП ГУНП в Донецькій області перебуває кримінальне провадження № 12020050230001030 від 26.08.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , підозрюється в тому, що будучи особою раніше судимою 21.11.2013 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на отримання прибутку від незаконного збуту психотропної речовини, повторно вчинив кримінальні правопорушення пов`язані із незаконним обігом психотропних речовин за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 12.10.2020 року, о 13.32 годині, перебуваючи у кухонній кімнаті у квартирі за місцем свого мешкання: АДРЕСА_2 , розуміючи, що метамфетамін є психотропною речовиною, обіг якої обмежено, діючи умисно, повторно, незаконно, тобто в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року № 60/95-ВР із подальшими змінами та доповненнями, Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» із подальшими змінами та доповненнями, Наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», з корисливих мотивів за грошові кошти у сумі 150 грн, повторно збув оперативному покупцеві ОСОБА_2 психотропну речовину, обіг якого обмежено - метамфетамін, масою в перерахунку на основу 0,0216 г, у вигляді рідини масою 1,0275 г в медичному шприці об`ємом 5 мл.

Таким чином ОСОБА_1 04 грудня 2020 року вручено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме за збут психотропної речовини, вчинений повторно, особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України.

Крім того, ОСОБА_1 , 25.11.2020 року, о 19.30 годині, перебуваючи у кухонній кімнаті у квартирі за місцем свого мешкання: АДРЕСА_2 , розуміючи, що опій ацетильований є особливо небезпечним наркотичним засобом, діючи умисно, повторно, незаконно, тобто в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 року № 60/95-ВР із подальшими змінами та доповненнями, Постанови Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» із подальшими змінами та доповненнями, Наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу», з корисливих мотивів за грошові кошти у сумі 70 грн, повторно збув оперативному покупцеві ОСОБА_3 особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, масою в перерахунку на суху речовину 0,013 г, у вигляді рідини масою 1,048 г, в медичному шприці об`ємом 5 мл.

Таким чином ОСОБА_1 04 грудня 2020 року вручено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме за збут особливо небезпечного наркотичного засобу, вчинений повторно, особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України.

04 грудня 2020 року, о 01:56 год., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України, у зв`язку з тим, що безпосередньо після вчинення злочину свідок ОСОБА_3 вказав на те, що ОСОБА_1 щойно вчинив злочин, пов`язаний з незаконним обігом наркотичних засобів.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 307 КК України, є тяжким злочином, за який відповідно до санкції вказаної статті передбачається покарання тільки у вигляді позбавлення волі строком від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 2 ст. 307 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Частиною 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, суд враховує положення статті 178 КПК України.

Виключно (єдиною) метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що повністю узгоджується з положеннями Європейської конвенції з прав людини.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- довідкою стенограми оперативно-технічних заходів у вигляді зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 25.09.2020 року;

- постановою № 1065т про проведення контролю за вчинення злочину від 08 жовтня 2020 року;

- протоколом про результати оперативної закупівлі психотропної речовини від 13.10.2020 року;

- висновком експерта № 3/12-1007 від 30.10.2020 року;

- протоколами допиту свідка ОСОБА_3 від 25.11.2020 року;

- протоколом про результати оперативної закупівлі наркотичного засобу від 26.11.2020 року;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 03.12.2020 року;

- висновком експерта № 3/12-1176 від 27.11.2020 року;

- протоколом огляду предмету від 03.12.2020 року;

- протоколом огляду речей ОСОБА_3 від 03.12.2020 року;

- протоколом огляду предмету від 03.12.2020 року;

- протоколом обшуку від 03.12.2020 року.

При цьому суд бере до уваги положення статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», в якій наголошується, що суди при розгляді справ застосовують Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі Феррарі - Браво проти Італії не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі О`Хара проти Сполученого королівства від 16.10.2001 року зазначено, що доведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу має відповідати стандарту розумна підозра.

Детальніше цей термін роз`яснений у справі Фокс, Кемпбел і Харлей проти Сполученого королівства від 30.08.1990 року: мають бути наявні факти або інформація, які б переконали б об`єктивного спостерігача в тому, що саме ця особа могла вчинити злочин.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу (Murrey v. The United Kingdom). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від усіх обставин справи (Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom).

Більш того, у п. 48 рішення Чеботар проти Молдови №35615/06 від 13.11.2007 року Європейський суд з прав людини зазначив Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

Отже, підозра ОСОБА_1 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень з огляду на принцип розумної підозри є доведеною та обґрунтованою.

Також, вважаю встановленим існування наступних ризиків, передбачених пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України. Так, підозрюваний ймовірно може:

переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки знає про тяжкість покарання та може бажати уникнути відповідальності;

вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення, в яких він підозрюється.

При цьому суд враховує такі обставини справи, а саме те, що підозрюваний є особою раніше неодноразово судимою за злочини, пов`язані з незаконним обігом наркотичних засобів, тривалий час є наркозалежною особою, перебуває на обліку у лікаря-нарколога, не працює, не одружений, утриманців не має.

Слідчим суддею досліджено довідку до акту огляду медико-соціальної експертної комісії № 871320 від 11 березня 2020 року, яка підтверджує, що ОСОБА_1 має третю групу інвалідності внаслідок загального захворювання безтерміново. Разом з тим, матеріалами справи не встановлено обставин неможливості перебування підозрюваного за станом здоров`я в умовах слідчого ізолятора.

Тому, з урахуванням доведеності обґрунтованої підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, беручи до уваги доведеність наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, та оцінюючи сукупність наведених вище обставин, приходжу до висновку, що відносно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Крім того, вважаю, що менш суворі запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки чи домашнього арешту не зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Визначаючи розмір застави слідчий суддя виходить з того, що її розмір повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. При цьому, слідчий суддя враховує встановлені обставини кримінального правопорушення, ступінь тяжкості інкримінованих злочинів, майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу, ризики, передбачені статтею 177 КПК України, та вважає достатнім і необхідним визначити підозрюваному заставу в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 105 100 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 197, 205, 395 КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в:

клопотання заступника начальника СВ Добропільського відділення поліції Покровського відділу поліції ГУ Національної поліції в Донецькій області капітана поліції Шкурко В.Г., погоджене з прокурором Добропільського відділу Костянтинівської місцевої прокуратури Фоменко А.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12020050230001030 від 26.08.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів з утриманням останнього в Бахмутській УВП УДПСУ в Донецькій області (№ 6).

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з 01 години 56 хвилин 04 грудня 2020 року по 01 годину 56 хвилин 01 лютого 2021 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 50 (п`ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 105100 грн (сто п`ять тисяч сто гривень), яку необхідно внести за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030200, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UА318999980000031217205026001, код класифікації доходів бюджету: 22030200, до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, відповідно до ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першим викликом;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала закінчує свою дію 01 лютого 2021 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення та може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її проголошення.

Копію цієї ухвали негайно після її проголошення вручити підозрюваному.

Повний текст проголошено о 14 годині 57 хвилин 06 грудня 2020 року.

Слідчий суддя В.М. Любчик