Рішення № 93324201, 30.11.2020, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/1362/20

Провадження № 2/674/589/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Шклярука В. М.

з участю секретаря судового засідання Проценко Л. В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження, у відкритому підготовчому засіданні, в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дунаєвецької міської ради Хмельницької області, третя особа - Дунаєвецька районна державна адміністрація Хмельницької області, про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування (ціна позову 41068,20 грн.),-

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з даним позовом, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , після його смерті в управління спадковим майном вступила його дружина ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак при житті не оформила своїх спадкових прав. Позивачка є спадкоємцем за законом на вказане майно, проте не може отримати свідоцтво про право на спадщину, оскільки правовстановлюючі документ виданий після смерті спадкодавця.

До підготовчого засідання позивачка ОСОБА_1 подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача - Дунаєвецької міської ради Хмельницької області у визначений судом строк подав до суду відзив на позов, у якому не заперечив щодо задоволення позовних вимог, а розгляд справи просив проводити за його відсутності.

Представник третьої особи - Дунаєвецької районної державної адміністрації Хмельницької області у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а тому його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Суд ухвалив проводити розгляд даної справи у відсутності сторін по наявних матеріалах.

Враховуючи те, що відповідачем було визнано позов в повному обсязі, визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, керуючись ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення рішення у підготовчому засіданні.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 та повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть.

Позивачка ОСОБА_1 є племінницею по лінії матері ОСОБА_3 , відповідно до рішення Дунаєвецького районного суду від 24.09.2020 року, яке набрало законної сили 27.10.2020 року.

Після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишилось спадкове майно земельна частка (пай) розміром 1,78 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебувала у колективній власності, колгосп «Фрунзе» с.Держанівка Дунаєвецького району Хмельницької області, право на яку посвідчено сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0336304, виданого Дунаєвецького районною державною адміністрацією на підставі рішення Дунаєвецької райдержадміністрації № 54/2000р. від 16.03.2000 року.

Позивачка ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом п`яної черги на майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 , спадщину прийняла у встановленому законом порядку, вступивши в управління спадковим майном, інших спадкоємців, які б прийняли спадщину або претендують на неї, немає, з заявами про прийняття спадщини до нотаріуса ніхто не звертався, заповіту померла не складала, що підтверджується матеріалами спадкової справи №307-2020, заведеної до майна померлої ОСОБА_3 .

Встановлено, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , проживали та були зареєстровані в АДРЕСА_1 , що підтверджується довідками Дунаєвецької міської ради №138 від 30.08.2019 року та №139 від 30.08.2019 року.

Відповідно до постанови приватного Дунаєвецького районного нотаріального округу Бугерко Н.А. від 19.08.2020 позивачці ОСОБА_1 відмовлено у видачі її свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну частку (пай), що належала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка спадщину прийняла, але при житті не оформив своїх спадкових прав після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зв`язку з тим, що правовстановлюючий документ виданий після смерті спадкодавця -16 березня 2000 року.

Згідно із ст. 16 ЦК України способом захисту свого права є визнання права.

Згідно із ч.3 ст.152 ЗК України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

На підставі абз.2 п.1 розділу X «Перехідні положення» ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року №139-У) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (п.1 розділу X доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року №509-УІ).

Відповідно до ч.4 ст. 25, ст. 331, 346 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті; право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації і виникає з моменту такої; право власності припиняється у разі смерті власника, у зв`язку з чим позивач позбавлений можливості іншим чином, ніж у судовому порядку визнати за собою право власності на спадкове майно.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в абзаці другому пункту 2 постанови від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", виходячи з положень статей 8, 124 Конституції, статей 26, 30, 87; 90, 97, 100, 102, 108, 123, 128, 143-146, 149, 151, 153-158, 161. 210, 212 ЗК України, глав 27, 33, 34 ЦК України, статті 15 ЩІК України,статті 12 Господарського процесуального кодексу України судам підвідомчі (підсудні) справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця); до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно п.3 Указу Президента України №666/94 від 10.11.1994 року «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави.

А тому, враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позову обґрунтовані і задовольняє їх.

Вирішуючи питання судових витрат, суд враховує підстави виникнення спору і те, що позивачка не просить стягнути судові витрати з відповідача, та у відповідності до положень ч.9 ст.141 ЦПК України покладає їх на позивача.

Керуючись ст.ст. 392, 1216-1223, 1261, 1267 ЦК України, ст.ст.141, 247, 263, 265 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Дунаєвецької міської ради Хмельницької області, третя особа - Дунаєвецька районна державна адміністрація Хмельницької області, про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування (ціна позову 41068,20 грн.) задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , 1953 року народження, як за спадкоємцем за законом, право на земельну частку (пай) розміром 1,78 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) у землі, яка перебувала у колективній власності колгоспу «Фрунзе» с.Держанівка Дунаєвецького району Хмельницької області, посвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0336304, який виданий 24.04.1997 року на підставі рішення Дунаєвецької районної державної адміністрації від 16 березня 2000 року №54/2000-р, яке належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 спадкоємцем якого була дружина - ОСОБА_3 , 1927 року народження, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через Дунаєвецький районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Учасники провадження:

позивачка – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач – Дунаєвецька міська рада Хмельницької області, місцезнаходження м.Дунаївці вул.Шевченка,50 Хмельницької області, код ЄДРПОУ 04060714;

третя особа - Дунаєвецька районна державна адміністрація Хмельницької області, місцезнаходження: м.Дунаївці вул.1 Травня, 1 Хмельницької області, код ЄДРПОУ 21316026.

Суддя В. М. Шклярук